Ляська мова — слов'янська літературна мікромова, практично мова одного учасника — поета Ондри Лисогірського. В основу ляської мови покладено верхньоостравський говір сілезького діалекту чеської мови.
Ляська мова | |
---|---|
laščina, lašsky jazyk | |
Поширена в | Чехія |
Регіон | Сілезія |
Носії | 500 000 осіб |
Писемність | Латиниця |
Класифікація | Індоєвропейська Слов’янська Західнослов’янська |
Офіційний статус | |
Коди мови | |
SIL | szl |
Самоназви: laščina, lašsky jazyk; чеськ. laština, пол. język laski.
Історія
Ідея ляської літературної мови є відбитком наявності в Сілезії складної етномовної ситуації, що полягає в наявності тут мішаних чеських та польських говірок. Мовна невизначеність і культурно-мовний регіоналізм (активна на початку XX ст. творчість сілезькими говорами польського й чеського типу) підготували ґрунт для ляської літературної мови; створювати її в 30-і рр.. розпочав поет Ондра (Ундра) Лисогірський (чеськ. Óndra Łysohorsky, 1905—1989), спираючись на верхньоостравський сілезький (ляський) говір і використовуючи елементи чеської та польської літературних мов (серед них і особливості їхньої графіки). Його перший польський збірник «Кулак-співець» («Spiwajuco piasc», 1934 р.), як і наступні, був доброзичливо зустрінутий від лівого чеського друку, проте різкій критиці піддано ідею про наявність особливого ляського народу. Культивувало ляську мову спеціальне товариство «Lašsko perspektywa». Після Другої світової війни, відмовившись од ідеї ляського народу, Ондра Лисогірський залишився, проте, на позиціях ляської літературної мови й далі писав нею вірші. Виник лінгвістичний парадокс: одна літературна мова — одна людина.
Використовувано латиницю чесько-польського типу.
Базовий говір поширено в чеській частині Сілезії. Чеські сілезькі говірки відрізняються значною дрібністю. Серед них виділяються говірки мішаного чесько-польського поясу, що на Їхній основі створено ляську літературну мову.
Ляські вірші Ондри Лисогірського ще у 1930-ті роки вийшли в декількох збірках. Його однодумці були поети Ян Стунавський (Jan Stunavský), Юра Ганис (Jura Hanys), прозаїк Йозеф Шіновський (Jozef Šinovský), автор ляського роману «Терикони в полі» («Hałdy na roli», 1945 р.). У 1958 році у Празі вийшов великий поетичний збірник Ондри Лисогірського «І ляські річки течуть до моря» («Aj lašske řéky płynu do mořa»). У 1988 році вийшла повна збірка творів Ондри Лисогірського «Ляська поезія» («Lašsko poezyja 1931—1977»).
Література
- Bělič J. A propos du problème de la nation et de la langue lachique // Philologica Pragensia, 1967, t. 2.
- Knop A., Lamprecht A., Pallas L. Dějiny české-ho jazyka ve Slezsku a na Ostravsku. Ostrava, 1967.
- Pallas L. Jazyková otázka a podmínky vytvaření národního vědomí ve Slezsku. Ostrava, 1970.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lyaska mova slov yanska literaturna mikromova praktichno mova odnogo uchasnika poeta Ondri Lisogirskogo V osnovu lyaskoyi movi pokladeno verhnoostravskij govir silezkogo dialektu cheskoyi movi Lyaska movalascina lassky jazykPoshirena v ChehiyaRegionSileziyaNosiyi500 000 osibPisemnistLatinicyaKlasifikaciyaIndoyevropejska Slov yanska Zahidnoslov yanskaOficijnij statusKodi moviSILszl Samonazvi lascina lassky jazyk chesk lastina pol jezyk laski IstoriyaIdeya lyaskoyi literaturnoyi movi ye vidbitkom nayavnosti v Sileziyi skladnoyi etnomovnoyi situaciyi sho polyagaye v nayavnosti tut mishanih cheskih ta polskih govirok Movna neviznachenist i kulturno movnij regionalizm aktivna na pochatku XX st tvorchist silezkimi govorami polskogo j cheskogo tipu pidgotuvali grunt dlya lyaskoyi literaturnoyi movi stvoryuvati yiyi v 30 i rr rozpochav poet Ondra Undra Lisogirskij chesk ondra Lysohorsky 1905 1989 spirayuchis na verhnoostravskij silezkij lyaskij govir i vikoristovuyuchi elementi cheskoyi ta polskoyi literaturnih mov sered nih i osoblivosti yihnoyi grafiki Jogo pershij polskij zbirnik Kulak spivec Spiwajuco piasc 1934 r yak i nastupni buv dobrozichlivo zustrinutij vid livogo cheskogo druku prote rizkij kritici piddano ideyu pro nayavnist osoblivogo lyaskogo narodu Kultivuvalo lyasku movu specialne tovaristvo Lassko perspektywa Pislya Drugoyi svitovoyi vijni vidmovivshis od ideyi lyaskogo narodu Ondra Lisogirskij zalishivsya prote na poziciyah lyaskoyi literaturnoyi movi j dali pisav neyu virshi Vinik lingvistichnij paradoks odna literaturna mova odna lyudina Vikoristovuvano latinicyu chesko polskogo tipu Bazovij govir poshireno v cheskij chastini Sileziyi Cheski silezki govirki vidriznyayutsya znachnoyu dribnistyu Sered nih vidilyayutsya govirki mishanogo chesko polskogo poyasu sho na Yihnij osnovi stvoreno lyasku literaturnu movu Lyaski virshi Ondri Lisogirskogo she u 1930 ti roki vijshli v dekilkoh zbirkah Jogo odnodumci buli poeti Yan Stunavskij Jan Stunavsky Yura Ganis Jura Hanys prozayik Jozef Shinovskij Jozef Sinovsky avtor lyaskogo romanu Terikoni v poli Haldy na roli 1945 r U 1958 roci u Prazi vijshov velikij poetichnij zbirnik Ondri Lisogirskogo I lyaski richki techut do morya Aj lasske reky plynu do mora U 1988 roci vijshla povna zbirka tvoriv Ondri Lisogirskogo Lyaska poeziya Lassko poezyja 1931 1977 LiteraturaBelic J A propos du probleme de la nation et de la langue lachique Philologica Pragensia 1967 t 2 Knop A Lamprecht A Pallas L Dejiny ceske ho jazyka ve Slezsku a na Ostravsku Ostrava 1967 Pallas L Jazykova otazka a podminky vytvareni narodniho vedomi ve Slezsku Ostrava 1970