Слов'я́нські мо́ви — група балто-слов'янської гілки індоєвропейської мовної сім'ї, що розвинулися з діалектів праслов'янської мови, якими розмовляли переважно слов'янські народи або їхні нащадки. Вважається, що вони походять від прамови, яка називається праслов'янською, якою розмовляли під час раннього середньовіччя, яка, зі свого боку, походить від більш ранньої прабалто-слов'янської мови, пов'язуючи слов'янські мови з балтійськими, які спільно утворюють балто-слов'янську гілку мов в індоєвропейській сім'ї.
Слов'янські мови | |
---|---|
Поширені: | Східна Європа, Південна Європа, Північна Азія, Центральна Європа, також Центральна Азія, Сибір, і Далекий Схід Росії Східні слов'яни: |
Класифікація: | Індоєвропейські мови Балто-слов'янські мови Слов'янські мови |
Групи: | |
Кількість носіїв: | понад 300 млн. |
ISO 639-2 and 639-5: | sla |
Країни, де західнослов'янські мови є державними Країни, де східнослов'янські мови є державними Країни, де південнослов'янські мови є державними |
Слов'янські мови умовно (тобто також за екстралінгвістичним ознаками[]) поділяються на три підгрупи: західні, східні, південні, які разом складають понад 20 мов. З них 10 мають не менше одного мільйона носіїв і мають офіційний статус національних мов тих країн, у яких вони переважно мовлять: білоруська, російська й українська (східна група), польська, словацька та чеська (західна група), болгарська і македонська (східні діалекти південної групи), сербохорватська і словенська (західні діалекти південної групи). Крім того, Олександр Дуліченко зазначає ряд слов'янських мікромов: як ізольовані [en], так і периферійні діалекти більш усталених слов'янських мов.
Поточне географічне поширення споконвічно поширених слов'янських мов включає Південно-Східну Європу (в основному Балкани), Центральну Європу, Східну Європу, а також частину Росії. Ба більше, діаспори багатьох слов'янських народів створили ізольовані меншини носіїв їх мов по всьому світу. Число носіїв всіх слов'янських мов на межі XXI століття оцінювалося у 315 мільйонів осіб. Це найбільша етнолінгвістична група у Європі.
Історія
Виокремлення слов'янських діалектів з єдиної прамови відносять до середини 1 тис. н. е. (період формування ранніх слов'янських феодальних держав у Європі).
У період свого розпаду праслов'янська мова складалася з континууму діалектів; сучасні слов'янські мови утворилися внаслідок об'єднання певних діалектів навколо політичних і культурних центрів.
Традиційне уявлення про історію розвитку мов як постійний розпад, за схемою так званого , не відповідає дійсності: концепція праслов'янської мови, що розпалася спершу на празахіднослов'янську, прасхіднослов'янську і прапівденнослов'янську мови, не підтверджується історичними й мовними фактами. Поширений поділ слов'янських мов на три групи, — східну, західну і південну (і менше поширений на північну, центральну і південну), має умовний характер і виправданий тільки з географічного погляду. За винятком теренів пізнішої колонізації, межі слов'янських мов окреслені нечітко, скрізь знаходяться перехідні говірки і навіть між літературними мовами переходи є поступові.
Деякі сучасні дослідники поділяють слов'янські мови на центральну та периферійну групи. До центральної зараховують лужицьку, чеську, словацьку та українську мови, малопольський діалект польської мови, південнобілоруські діалекти; до периферійної — решту мов та діалектів.
Лінгвісти стверджують, що сучасні слов'янські мови походять від єдиної слов'янської, яка сформувалася на основі праслов'янських діалектів. Їх носії входили до балто-слов'янської, а ще раніше — до германо-балто-слов'янських мовних спільнот. Датувати ці мовні процеси (в абсолютній, а не відносній хронології), а також встановити чітку локалізацію теренів, у межах яких вони відбувалися, лінгвістика самостійно не спроможна. Тим не менш, основні етапи історії слов'ян визначають саме з огляду на мовознавчі побудови.
Розрізняють періоди етногенезу (побутування праслов'янських діалектів), ранньої історії (побутування слов'янської мови) та історії окремих слов'янських народів (формування та побутування сучасних слов'янських мов). Початок останнього збігається з утворенням перших слов'янських держав упродовж 8—9 століть.
Класифікація
Балто-слов'янська мовна спільність
Гіпотетична єдність у далекому минулому слов'янської і балтійської груп мов ґрунтується в основному на великій подібності у їхній лексиці. Балто-слов'янська мовна єдність чи прамова — одна з класичних проблем індоєвропейського мовознавства.
Чисельність носіїв сучасних балтійських та слов'янських мов станом на 1997 рік показана у таблиці.
Індоєвропейська родина мов
Розташування слов'янських мов серед родини індоєвропейських мов:
- Індоєвропейські мови
- Балто-слов'янські мови
- Слов'янські мови
- Західнослов'янська гілка мов
- Східнослов'янська гілка мов
- Південнослов'янська гілка мов
- Слов'янські мови
- Балто-слов'янські мови
Три гілки слов'янських мов
Слов'янські мови на теренах сучасної Східної Німеччини, Угорщини, Румунії і Греції, вгасли, лишивши слід тільки в місцевих назвах і подекуди окремих записаних словах.
|
|
|
Альтернативні класифікації
Кость Михайльчук у відкритому листі до Пипіна ((рос.) «Открытое письмо А. Н. Пыпину», написане 1886 й видане окремою брошурою в 1909 у Києві) запропонував класифікацію, що відбивала його погляди на проміжний характер української мови .
Слов'янські мови в Михальчука поділені на чотири групи:
- Руська група (північноруська підгрупа: російська та білоруська мови; південноруська підгрупа: українська мова)
- Ляська група (польсько-кашубська та сербсько-лужицька підгрупи)
- Чехо-словацька група (чехо-моравська й словацька мови)
- Балканська група (ілірійська підгрупа: сербохорватська та словінська мови; болгаро-македонська підгрупа).
Ці групи з'єднуються в два ряди пар, що взаємно перетинаються:
- Південно-східній відділ (групи руська й балканська)
- Північно-західній відділ (групи ляська й чехо-словацька)
та:
- Північно-східній відділ (групи руська й ляська)
- Південно-західній відділ (групи балканська й чехо-словацька).
Опис
Слов'янські мови виділяються насамперед за генетичною засадою. Структурно слов'янські мови мають багато спільного, якщо брати їх попарно за географічною суміжністю, але мало спільних рис, що виявлялися б у всіх слов'янських мовах. Наприклад, у є слов'янські мови з розрізненням інтонацій у наголошених голосних (хорватська, словенська, сербська, чорногорська, боснійська) і без нього, з (словацька, чеська) і без неї, зі сталим (польська, словацька, лужицька, чеська, македонська) і з рухливим наголосом. У фонетиці є мови з носовими голосними (польська) і без них, з дифтонгами (словацька, чеська) і без них, з опозицією в палаталізації приголосних і без неї (словенська, македонська). У морфології з відміною іменників і без неї (болгарська, македонська), з розгалуженою дієвідміною (сербська, чорногорська, боснійська, хорватська, болгарська, македонська) і зі зредукованою тощо.
Риси спільні для всіх слов'янських мов, беручи синхронічно, проявляються почасти в подібностях засад їхньої структури, почасти в матеріальних елементах останньої. Рисами першого типу є, наприклад, наявність чергування певних голосних з нулем (але який саме голосний чергується, залежить від мови, пор. українська сон: сну, польська sen: snu, сербька й хорватська сан: сна), подібності в структурі кореня, наявність двох основ у дієслові супроти — переважно — однієї в імені, узгодження прикметника з іменником.
З матеріальних подібностей найяскравіші є в словнику, а надто в репертуарі коренів слів (часто, одначе, з семантичним зсувом, наприклад, укр. гора — болг. гора «ліс», укр. шум — серб. й хорв. шума «ліс»), зокрема в наборі прийменників і префіксів (з частковими відмінностями), меншою мірою суфіксів та ін.
Характеристика підгруп слов'янської мовної групи
Східнослов'янська підгрупа
До східнослов'янських відносять українську, білоруську, російську мови, іноді окремо української розглядають і русинську. Східнослов'янські мови характеризуються такими спільними рисами:
- Повноголосся — наявність сполучень типу *torot, *tolot, *teret, *telet на місці праслов'янських сполучень з плавними приголосними *tort, *tolt, *tert, *telt: ворог, голос, голова, сторона (див. метатеза плавних у слов'янських мовах). Наявність у російській мові великої кількості слів з неповноголоссям пояснюється впливом церковнослов'янської (або староцерковнослов'янської) мови (давньоболгарської за походженням): так, слова враг, глас, глава, страна були запозичені з церковнослов'янської, слова гласный, млекопитающее — утворені за моделлю церковнослов'янських слів. Українські слова з неповноголоссям також є запозиченнями: храм, прапор — із староцерковнослов'янської, влада — з чеської, гласність — з російської;
- Наявність звука [t͡ʃ] на місці праслов'янських сполучень *tj і *kt': свіча, ніч (від *světia, *nokti);
- Перехід праслов'янського звукосполучення *dj у [ʒ] або [d͡ʒ] (у діалектах також [d']): укр. ходжу, воджу, сажа, біл. хаджу, ваджу, сажа, рос. хожу, вожу, сажа (від *xodjǫ, *vodjǫ, *sadja);
- Початковий [o] на місці праслов'янського *(j)e: укр. і рос. один, озеро < прасл. *(j)edinъ, *(j)ezero. У білоруській мові має місце акання і протетичне «в» (адзін, возера);
- Наявність сполучень «зв», «цв» на місці праслов'янських *kv' і *gv': цвіт, звізда (від *květъ, *gvězda). Втім, перехід *kv і *gv у «цв» і «зв» не відбувся також у деяких східнослов'янських діалектах (наприклад, давньоновгородському), українські форми з *kv («квіт», «квітка») можуть бути як полонізмами, так і питомо українськими словами;
- Випадіння праслов'янських приголосних *t і *d у групах *tl і *dl: горло, мило, вела, мела, пала, шило (від прасл. *gordlo, *mydlo, *vedla, *metla, *padla, šidlo). Вторинні сполучення *tl і *dl (що виникли після занепаду редукованих) спрощення не зазнали: укр. сідло, мітла, світло (із прасл. sědьlo, mětьla, světьlo).
- Збіг редукованого праслов'янського *ъ ([ŭ]) у сильній позиції з [o]: укр. дочка, мох, сон, уток, рос. сноха, рожь (від *dъkti, *mъxъ, *sъnъ, *ǫtъkъ, *snъxa, *rъžь)
Західнослов'янська підгрупа
До західнослов'янських відносять польську, чеську, словацьку, верхньолужицьку і нижньолужицьку мови, іноді окремо від польської розглядають також кашубську і сілезьку мови. Західнослов'янські мови характеризуються такими спільними рисами:
- Відсутність одноманітного рефлексу на місці праслов'янських *tort, *tolt, *tert, *telt: у чеській і словацькій мовах існує неповноголосся, аналогічне південнослов'янському (чеськ. mraz, hlava, breh, pred, mleko, словац. mraz, hlava, breh, pred, mlieko), а в північно-західних, тобто польській, кашубській і лужицьких, праслов'янським сполученням відповідають сполучення типу ro, lo, re, le (пол. głowa, gród, mróz, głód, brzeg, przed, mleko);
- Наявність звука [c] на місці праслов'янських сполучень *tj і *kt': пол. świeca, noc, чеськ. svíce, noc, словац. svieca, noc.
- Наявність звука [d͡z] або [z] на місці *dj: пол. sadza, chodzę, wodzę, чеськ. saze (від *xodjǫ, *vodjǫ, *sadja);
- Збереження праслов'янського початкового *(j)e: пол. jeden, jezioro < прасл. *(j)edinъ, *(j)ezero;
- Збереження праслов'янських груп *kv' і *gv': пол. kwiat, gwiazda, чеськ. květ, hvězda, словац. kvet, hviezda
- Збереження праслов'янських *t і *d у групах *tl і *dl: пол. gardło, jodła, mydło, szydło, чеськ. hrdlo, jedle, mýdlo, šídlo
- Втрата праслов'янського *l після губного приголосного у середині слова: пол. ziemia, lubię, konopie («земля», «люблю», «конопля»). Втім, існує також гіпотеза, що розвитку *l у цій позиції у західнослов'янських діалектах праслов'янської мови взагалі не відбувалося.
- Збіг редукованого праслов'янського *ъ ([ŭ]) у сильній позиції з *ь ([ĭ]) і їхній перехід у [e]: пол. sen (від *sъnъ).
Південнослов'янська підгрупа
До південнослов'янських мов відносять болгарську, македонську, сербську, хорватську і словенську мови. Південнослов'янські мови характеризуються такими спільними рисами:
- Неповноголосся, тобто праслов'янські сполучення типу *tort, *tolt, *tert, *telt перейшли в сполучення типу ra, la між приголосними в складі однієї морфеми: болг. і серб. враг, глас, глава, страна;
- Початкові сполучення ra, la на місці праслов'янських *ol, *or: серб. лакат, раван, раст (від прасл. *olkъtь, *orvьnъ, *orstъ). Пор. також староцерк.-слов. равьнъ (< *orvьnъ), від якого запозичене й рос. равный — за питомо російського ровный (пор. укр. рівний);
- Відсутність одного рефлексу на місці праслов'янських *tj, *kt' і *dj: болг. свещ, пещь, нощь, сажда, серб. свећа, пећ, ноћ, сађење;
- Збереження праслов'янського початкового *(j)e: болг. един, езеро < прасл. *(j)edinъ, *(j)ezero;
- Наявність груп *cv і *zv на місці праслов'янських *kv' і *gv': болг. цвят, цвете, звезда
- Випадіння праслов'янських приголосних *t і *d у групах *tl і *dl: болг. гърло, ела, пал, мел.
- Перехід праслов'янського *ъ ([ŭ]) у сильній позиції в [ɤ] у болгарській мові, перехід його в [a] у більшості південнослов'янських мов.
Обрані схожі слова
Цей розділ не містить . (Лютий 2024) |
Ця стаття містить ненормативну лексику. Її вміст може здатися деяким читачам образливим чи непристойним. |
Це — коротка добірка основних споріднених слів у слов'янських мовах, яка робить наочними звукові зміни у відповідних мовах. Це не перелік перекладів: слова добрано перш за все за спільним походженням, хоча їхнє сучасне значення може бути змінене.
Праслов'янська | Українська | Польська | Словацька | Болгарська | Сербська | Білоруська | Словенська | Хорватська | Російська | Македонська | Чеська | Кашубська | Полабська | Словінцька |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
*ògňь | вого́нь | ogień | oheň | о́гън | о̀гањ | аго́нь | ógənj | òganj | ого́нь | оган | oheň | òdżin | viďėn | vʉ̀ɵ̯ђeń |
*rỳba | ри́ба | ryba | ryba | ри́ба | ри̏ба | ры́ба | ríba | rȉba | ры́ба | ри́ба | ryba | rëba | råibo | rȧ̃bă |
*gně̄zdò | гніздо́ | gniazdo | hniezdo | гнездо́ | gnijézdo | гняздо́ | gnẹ́zdo | gnijèzdo | гнездо́ | гнездо | hnízdo | gńozdĕ | gńǻu̯zdɵ | |
*ȍko | о́ко | oko | oko | око́ | о̏ко | во́ка | okọ̑ | ȍko | о́ко | око | oko | òkò | våťü | vʉ̀ɵ̯kɵ |
*pīzdà | пизда́ | pizda | pizda | пизда | пи́зда | пізда́ | pīzda | pízda | пизда́ | пизда | pizda | ṕizda | pai̯zdă | pjḯzdă |
У Вікісловнику є сторінка слов'янські мови. |
Див. також
Примітки
- Dulichenko A.D., Малые славянские литературные языки (микроязыки). Языки мира: Славянские языки. М.: Academia, 2005.
- Dulichenko A.D., Славянские литературные микроязыки. Вопросы формирования и развития. Tallinn, 1981.
- Duličenko А.D., Kleinschriftsprachen in der slawischen Sprachenwelt. Zeitschrift für Slawistik, 1994, Bd. 39.
- Browne, Wayles; Ivanov, Vyacheslav Vsevolodovich (17 жовтня 2019). Slavic languages. Encyclopedia Britannica (англ.).
- Slavic Countries. WorldAtlas (англ.).
- Barford, 2001, с. 1.
- Галушко К. Ю. Слов’яни (давні). Частина 1 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — 944 с. : іл. — .
- Синиця Є. В., Терпиловський Р. В. Слов’яни (давні). Частина 2 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — 944 с. : іл. — .
- Відповідно до даних, взятими з Анатоля Левіна В. В. Введення в Мови світу, Oxford University Press, Нью-Йорк — Oxford, 1997
- Юрій Шерех. Кость Михальчук. — Вінніпеґ : УВАН, 1952.
- Шевельов Ю. В. Портрети українських мовознавців. — Київ : Вид. дім «КМ Академія», 2002. — 132 с. — .
- Літеру t використано умовно. На місці її може бути будь-який приголосний
- Т. А. Иванова. Старославянский язык. Учебник. С.-П.: Авалон, Азбука-классика, 2005. — С. 43
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 квітня 2017. Процитовано 11 червня 2019.
Джерела
- Бернштейн С. Б. Очерк сравнительной грамматики славянских языков. Введение. Фонетика. М., 1961.
- Бернштейн С. Б. Очерк сравнительной грамматики славянских языков. Чередования. Именные основы. М., 1974.
- Бирнбаум Х. Праславянский язык. Достижения и проблемы его реконструкции, пер. с англ., М., 1987.
- Бошкович Р. Основы сравнительной грамматики славянских языков. Фонетика и словообразование. М., 1984.
- Вступ до порівняльно історичного вивчення слов'янських мов. За ред. О. С. Мельничука. Київ, 1966.
- Слов'янські мови // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Историческая типология славянских языков: Фонетика, слообразование, лексика и фразеология / Под. ред. А. С. Мельничука. — К.: Наук. думка, 1986. — 284с.
- Кузнецов П. С. Очерки по морфологии праславянского языка. М., 1961.
- Мейе А. Общеславянский язык, пер. с франц., М., 1951.
- Нахтигал Р. Славянские языки, пер. со словен., М., 1963.
- Национальное возрождение и формирование славянских литературных языков. М., 1978.
- Очерки по сравнительной семасиологии германских, балтийских и славянских языков / Отв. ред. А. П. Непокупный. — К.: Довіра, 2005. — 367 с.
- Смольская А. К. Словообразование в славянских языках. — Одесса, 1971. — 58 с.
- Vaillant A. Grammaire comparee des langues slaves, t. 1-5. Lyon — P., 1950-77.
- Кононенко І. В., Прикметник у слов'янських мовах. — К.: ВПЦ «Київський університет». — 2009. — 495 с.
- Кононенко І., Українська і польська мови: контрастивне дослідження / Kononenko I., Język ukraiński i polski: studium kontrastywne. — Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2012. — 808 s.
Література
- Актуальні проблеми слов'янської філології: міжвуз. зб. наук. ст.: «Лінгвістика і літературознавство» / Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Нац. пед. ун-т ім. М. Драгоманова. — К. : Знання, 1999. — 124 с. —
- Бібліографічні джерела українського літературознавства, мовознавства та фольклористики 1990—2002 / Р. С. Жданова ; Національна парламентська бібліотека України. — К., 2004. — 208 с. —
- Вступ до порівняльно-історичного вивчення слов'янських мов / За ред. О. С. Мельничука. — К. : Наук. думка, 1966. — 595 с.
- Вступ до слов'янської філології: навч.-метод. комплекс / О. М. Мозолюк, І. С. Беркещук ; Кам'янець-Поділ. нац. ун-т ім. Івана Огієнка. — Кам'янець-Подільський: Зволейко Д. Г. [вид.], 2012. — 159 с. —
- Вступ до слов'янської філології: навч. посіб. / Мар'ян Скаб, Оксана Даскалюк ; Чернів. нац. ун-т ім. Юрія Федьковича. — Чернівці: Рута, 2016. — 95 с. : іл.
- Вступ до слов'янської філології: підручник / В. В. Лучик. — 2-ге вид., випр. і допов. — К. : Академія, 2013. — 343 с. : табл. — (Серія «Альма-матер»). — . — (серія)
- Завдання слов'янської філології й українська славістика / Українська вільна академія наук. — Авґсбург: Накл. Т-ва Прихильників УВАН, 1948. — 29 с. — (Slavistica ; 1)
- Історична типологія слов‘янських мов: [монографія]. Ч.2. / [С. С. Єрмоленко, О. С. Мельничук, О. Б. Ткаченко та ін.]; за ред. О. Б. Ткаченка. — К. : Довіра, 2008. — 264 с. — .
- Історико-лінгвістична славістика: вибр. пр. / Григорій Півторак ; [відп. ред. В. Г. Скляренко ; авт. вступ. ст. Т. Б. Лукінова] ; НАН України, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. — Київ: Наукова думка, 2015. — 510, [1] с. —
- Компаративні дослідження слов'янських мов і літератур: пам'яті академіка Леоніда Булаховського / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. Філологічний факультет. Кафедра слов'янської філології ; ред. кол. А. Й. Багмут [та ін.]. — К. : Знання, 1999. — 147 с.: рис. —
- Історія, граматика, поетика українського слова / М. І. Степаненко. — Полтава: АСМІ, 2008. — 344 c.: іл. —
- Питання історії, української і слов'янських мов та культури: зб. доповідей і повідомлень / упоряд. О. Купчинський. — Л., 1997. — 232 с. — (Праці сесій, конференцій, симпозіумів, круглих столів НТШ / Наукове товариство ім. Шевченка у Львові ; том 5). —
- Славістика в Канаді в 1950 р. / Я. Б. Рудницький ; Українська вільна академія наук. — Вінніпеґ: [б.в.], 1950. — 46 c. — (Slavistica ; 9)
- Славістичні дослідження: фольклористичні, літературознавчі, мовознавчі: [зб. ст.] / Деян Айдачич ; [пер. з серб.: Ю. Білоног та ін. ] ; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. — Київ: Київський університет, 2010. — 307 с. — (Бібліотека Інституту філології). —
- Старослов'янська мова: історія, фонетика, словозміна: збірник завдань та вправ: навчальний посібник / Громик Ю. В. — Київ: Кондор, 2018. — 184 с. —
- Сто років академічної славістики в Україні: здобутки і перспективи. Міжнародна наукова конференція до Дня слов'янськоъ писемності і культури, 24 травня 2018 року / НАН України, Укр. ком. славістів [та ін.]. — Київ: НБУ ім. В. І. Вернадського, 2018. — 130 с.
- Східні слов'яни: історія, мова, культура, переклад: матеріали VIII Всеукр. наук.-метод. конф. (18-19 квіт. 2017 р., м. Кам'янське) / Дніпровський державний технічний університет (Кам'янське), Факультет менеджменту, економіки, соціології та філології. — Дніпро, 2017. — 111 с. —
- «Українське слов'янознавство» Випуски 1-12. «Проблеми слов'янознавства» Випуски 13-50. 1970—1999 [Текст]: тематичний покажчик опублікованих матеріалів / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. Інститут славістики ; укл. М. Кріль, Чорній Володимир ; наук. ред. та передмов. В. Чорній. — Л., 2005. — 140 с.
- Царук О. В. Українська мова серед інших слов'янських: етнологічні та граматичні параметри: Наукова монографія. — Дніпропетровськ: Наука і освіта, 1998. — 324 с. — .
Посилання
- Коломієць В. Т. Слов'янські мови // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — .
- Бібліотека сервера «Віртуальна Русь»: Тищенко Костянтин: Мови Європи. Розділ 10 — Слов'янські мови
- «Ізборник». Історія України IX—XVIII ст. Першоджерела та інтерпретації. Електронна бібліотека: Енциклопедія «Українська мова», Київ, 2000, Слов'янські мови
- «VseslovA»: Слов'янські мови
- Афарська мова на сайті Glottolog 3.0: Subfamily: Slavic (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Slov ya nski mo vi grupa balto slov yanskoyi gilki indoyevropejskoyi movnoyi sim yi sho rozvinulisya z dialektiv praslov yanskoyi movi yakimi rozmovlyali perevazhno slov yanski narodi abo yihni nashadki Vvazhayetsya sho voni pohodyat vid pramovi yaka nazivayetsya praslov yanskoyu yakoyu rozmovlyali pid chas rannogo serednovichchya yaka zi svogo boku pohodit vid bilsh rannoyi prabalto slov yanskoyi movi pov yazuyuchi slov yanski movi z baltijskimi yaki spilno utvoryuyut balto slov yansku gilku mov v indoyevropejskij sim yi Slov yanski movi Poshireni Shidna Yevropa Pivdenna Yevropa Pivnichna Aziya Centralna Yevropa takozh Centralna Aziya Sibir i Dalekij Shid Rosiyi Shidni slov yani Bilorus Rosiya Ukrayina Zahidni slov yani Polsha Slovachchina Chehiya Pivdenni slov yani Bolgariya Bosniya i Gercegovina Pivnichna Makedoniya Serbiya Sloveniya Chornogoriya Horvatiya Klasifikaciya Indoyevropejski movi Balto slov yanski movi Slov yanski movi Grupi Zahidnoslov yanski movi Pivdennoslov yanski movi Shidnoslov yanski movi Kilkist nosiyiv ponad 300 mln ISO 639 2 and 639 5 sla Krayini de zahidnoslov yanski movi ye derzhavnimi Krayini de shidnoslov yanski movi ye derzhavnimi Krayini de pivdennoslov yanski movi ye derzhavnimi Slov yanski movi umovno tobto takozh za ekstralingvistichnim oznakami dzherelo podilyayutsya na tri pidgrupi zahidni shidni pivdenni yaki razom skladayut ponad 20 mov Z nih 10 mayut ne menshe odnogo miljona nosiyiv i mayut oficijnij status nacionalnih mov tih krayin u yakih voni perevazhno movlyat biloruska rosijska j ukrayinska shidna grupa polska slovacka ta cheska zahidna grupa bolgarska i makedonska shidni dialekti pivdennoyi grupi serbohorvatska i slovenska zahidni dialekti pivdennoyi grupi Krim togo Oleksandr Dulichenko zaznachaye ryad slov yanskih mikromov yak izolovani en tak i periferijni dialekti bilsh ustalenih slov yanskih mov Potochne geografichne poshirennya spokonvichno poshirenih slov yanskih mov vklyuchaye Pivdenno Shidnu Yevropu v osnovnomu Balkani Centralnu Yevropu Shidnu Yevropu a takozh chastinu Rosiyi Ba bilshe diaspori bagatoh slov yanskih narodiv stvorili izolovani menshini nosiyiv yih mov po vsomu svitu Chislo nosiyiv vsih slov yanskih mov na mezhi XXI stolittya ocinyuvalosya u 315 miljoniv osib Ce najbilsha etnolingvistichna grupa u Yevropi IstoriyaPoshirennya slov yanskih mov iz kompleksom Praga Penkov Kolochin rozhevim kolorom areal slov yanskih nazv richok chervonim Dokladnishe Praslov yanska mova Viokremlennya slov yanskih dialektiv z yedinoyi pramovi vidnosyat do seredini 1 tis n e period formuvannya rannih slov yanskih feodalnih derzhav u Yevropi U period svogo rozpadu praslov yanska mova skladalasya z kontinuumu dialektiv suchasni slov yanski movi utvorilisya vnaslidok ob yednannya pevnih dialektiv navkolo politichnih i kulturnih centriv Tradicijne uyavlennya pro istoriyu rozvitku mov yak postijnij rozpad za shemoyu tak zvanogo ne vidpovidaye dijsnosti koncepciya praslov yanskoyi movi sho rozpalasya spershu na prazahidnoslov yansku prashidnoslov yansku i prapivdennoslov yansku movi ne pidtverdzhuyetsya istorichnimi j movnimi faktami Poshirenij podil slov yanskih mov na tri grupi shidnu zahidnu i pivdennu i menshe poshirenij na pivnichnu centralnu i pivdennu maye umovnij harakter i vipravdanij tilki z geografichnogo poglyadu Za vinyatkom tereniv piznishoyi kolonizaciyi mezhi slov yanskih mov okresleni nechitko skriz znahodyatsya perehidni govirki i navit mizh literaturnimi movami perehodi ye postupovi Deyaki suchasni doslidniki podilyayut slov yanski movi na centralnu ta periferijnu grupi Do centralnoyi zarahovuyut luzhicku chesku slovacku ta ukrayinsku movi malopolskij dialekt polskoyi movi pivdennobiloruski dialekti do periferijnoyi reshtu mov ta dialektiv Lingvisti stverdzhuyut sho suchasni slov yanski movi pohodyat vid yedinoyi slov yanskoyi yaka sformuvalasya na osnovi praslov yanskih dialektiv Yih nosiyi vhodili do balto slov yanskoyi a she ranishe do germano balto slov yanskih movnih spilnot Datuvati ci movni procesi v absolyutnij a ne vidnosnij hronologiyi a takozh vstanoviti chitku lokalizaciyu tereniv u mezhah yakih voni vidbuvalisya lingvistika samostijno ne spromozhna Tim ne mensh osnovni etapi istoriyi slov yan viznachayut same z oglyadu na movoznavchi pobudovi Rozriznyayut periodi etnogenezu pobutuvannya praslov yanskih dialektiv rannoyi istoriyi pobutuvannya slov yanskoyi movi ta istoriyi okremih slov yanskih narodiv formuvannya ta pobutuvannya suchasnih slov yanskih mov Pochatok ostannogo zbigayetsya z utvorennyam pershih slov yanskih derzhav uprodovzh 8 9 stolit KlasifikaciyaBalto slov yanska movna spilnist Dokladnishe Balto slov yanski movi Gipotetichna yednist u dalekomu minulomu slov yanskoyi i baltijskoyi grup mov gruntuyetsya v osnovnomu na velikij podibnosti u yihnij leksici Balto slov yanska movna yednist chi pramova odna z klasichnih problem indoyevropejskogo movoznavstva Chiselnist nosiyiv suchasnih baltijskih ta slov yanskih mov stanom na 1997 rik pokazana u tablici Filogenetichne derevo balto slov yanskih mov Shkala chasu pokazuye chas podilu riznih movnih gilok Chiselnist nosiyiv suchasnih baltijskih ta slov yanskih mov stanom na 1997 rik Karta slov yanskih ta baltijskih mov Indoyevropejska rodina mov Roztashuvannya slov yanskih mov sered rodini indoyevropejskih mov Indoyevropejski movi Balto slov yanski movi Slov yanski movi Zahidnoslov yanska gilka mov Shidnoslov yanska gilka mov Pivdennoslov yanska gilka mov Tri gilki slov yanskih mov Slov yanski movi na terenah suchasnoyi Shidnoyi Nimechchini Ugorshini Rumuniyi i Greciyi vgasli lishivshi slid tilki v miscevih nazvah i podekudi okremih zapisanih slovah Zahidnoslov yanska gilka mov Lehitska pidgrupa mov polabska mertva mova polska silezka abo mertva mova kashubska slovincka mertva mova Chesko slovacka pidgrupa mov knaanska mertva mova mertva mova slovacka cheska lyaska mertva mova Sorbska mova abo luzhicka pidgrupa mov verhnoluzhicka nizhnoluzhicka Shidnoslov yanska gilka mov Davnonovgorodskij dialekt mertva mova Davnopskovskij dialekt mertva mova davnoruska abo davnoshidnoslov yanska mertva mova starorosijska mertva mova rosijska ruska abo staroukrayinska starobiloruska mertva mova biloruska ukrayinska pivnichne narichchya zahidnopoliska pidlyaska pivdenno shidne narichchya pivdenno zahidne narichchya rusinska bachvansko rusinska Pivdennoslov yanska gilka mov Zahidna pidgrupa mov Serbohorvatski movi bosnijska serbska horvatska chornogorska slovenska mova prekmurska Shidna pidgrupa mov bolgarska makedonska starocerkovnoslov yanska mertva mova cerkovnoslov yanska mertva mova miscevi riznovidi v tomu chisli kiyivskij izvod Alternativni klasifikaciyi Za Kostem Mihajlchukom Kost Mihajlchuk u vidkritomu listi do Pipina ros Otkrytoe pismo A N Pypinu napisane 1886 j vidane okremoyu broshuroyu v 1909 u Kiyevi zaproponuvav klasifikaciyu sho vidbivala jogo poglyadi na promizhnij harakter ukrayinskoyi movi 108 Slov yanski movi v Mihalchuka podileni na chotiri grupi Ruska grupa pivnichnoruska pidgrupa rosijska ta biloruska movi pivdennoruska pidgrupa ukrayinska mova Lyaska grupa polsko kashubska ta serbsko luzhicka pidgrupi Cheho slovacka grupa cheho moravska j slovacka movi Balkanska grupa ilirijska pidgrupa serbohorvatska ta slovinska movi bolgaro makedonska pidgrupa Ci grupi z yednuyutsya v dva ryadi par sho vzayemno peretinayutsya Pivdenno shidnij viddil grupi ruska j balkanska Pivnichno zahidnij viddil grupi lyaska j cheho slovacka ta Pivnichno shidnij viddil grupi ruska j lyaska Pivdenno zahidnij viddil grupi balkanska j cheho slovacka OpisPoshirenist slov yanskih mov u Yevropi Karta slov yanskih mov i dialektiv Slov yanski movi vidilyayutsya nasampered za genetichnoyu zasadoyu Strukturno slov yanski movi mayut bagato spilnogo yaksho brati yih poparno za geografichnoyu sumizhnistyu ale malo spilnih ris sho viyavlyalisya b u vsih slov yanskih movah Napriklad u ye slov yanski movi z rozriznennyam intonacij u nagoloshenih golosnih horvatska slovenska serbska chornogorska bosnijska i bez nogo z slovacka cheska i bez neyi zi stalim polska slovacka luzhicka cheska makedonska i z ruhlivim nagolosom U fonetici ye movi z nosovimi golosnimi polska i bez nih z diftongami slovacka cheska i bez nih z opoziciyeyu v palatalizaciyi prigolosnih i bez neyi slovenska makedonska U morfologiyi z vidminoyu imennikiv i bez neyi bolgarska makedonska z rozgaluzhenoyu diyevidminoyu serbska chornogorska bosnijska horvatska bolgarska makedonska i zi zredukovanoyu tosho Risi spilni dlya vsih slov yanskih mov beruchi sinhronichno proyavlyayutsya pochasti v podibnostyah zasad yihnoyi strukturi pochasti v materialnih elementah ostannoyi Risami pershogo tipu ye napriklad nayavnist cherguvannya pevnih golosnih z nulem ale yakij same golosnij cherguyetsya zalezhit vid movi por ukrayinska son snu polska sen snu serbka j horvatska san sna podibnosti v strukturi korenya nayavnist dvoh osnov u diyeslovi suproti perevazhno odniyeyi v imeni uzgodzhennya prikmetnika z imennikom Z materialnih podibnostej najyaskravishi ye v slovniku a nadto v repertuari koreniv sliv chasto odnache z semantichnim zsuvom napriklad ukr gora bolg gora lis ukr shum serb j horv shuma lis zokrema v nabori prijmennikiv i prefiksiv z chastkovimi vidminnostyami menshoyu miroyu sufiksiv ta in Harakteristika pidgrup slov yanskoyi movnoyi grupiShidnoslov yanska pidgrupa Dokladnishe Shidnoslov yanski movi Do shidnoslov yanskih vidnosyat ukrayinsku bilorusku rosijsku movi inodi okremo ukrayinskoyi rozglyadayut i rusinsku Shidnoslov yanski movi harakterizuyutsya takimi spilnimi risami Povnogolossya nayavnist spoluchen tipu torot tolot teret telet na misci praslov yanskih spoluchen z plavnimi prigolosnimi tort tolt tert telt vorog golos golova storona div metateza plavnih u slov yanskih movah Nayavnist u rosijskij movi velikoyi kilkosti sliv z nepovnogolossyam poyasnyuyetsya vplivom cerkovnoslov yanskoyi abo starocerkovnoslov yanskoyi movi davnobolgarskoyi za pohodzhennyam tak slova vrag glas glava strana buli zapozicheni z cerkovnoslov yanskoyi slova glasnyj mlekopitayushee utvoreni za modellyu cerkovnoslov yanskih sliv Ukrayinski slova z nepovnogolossyam takozh ye zapozichennyami hram prapor iz starocerkovnoslov yanskoyi vlada z cheskoyi glasnist z rosijskoyi Nayavnist zvuka t ʃ na misci praslov yanskih spoluchen tj i kt svicha nich vid svetia nokti Perehid praslov yanskogo zvukospoluchennya dj u ʒ abo d ʒ u dialektah takozh d ukr hodzhu vodzhu sazha bil hadzhu vadzhu sazha ros hozhu vozhu sazha vid xodjǫ vodjǫ sadja Pochatkovij o na misci praslov yanskogo j e ukr i ros odin ozero lt prasl j edin j ezero U biloruskij movi maye misce akannya i protetichne v adzin vozera Nayavnist spoluchen zv cv na misci praslov yanskih kv i gv cvit zvizda vid kvet gvezda Vtim perehid kv i gv u cv i zv ne vidbuvsya takozh u deyakih shidnoslov yanskih dialektah napriklad davnonovgorodskomu ukrayinski formi z kv kvit kvitka mozhut buti yak polonizmami tak i pitomo ukrayinskimi slovami Vipadinnya praslov yanskih prigolosnih t i d u grupah tl i dl gorlo milo vela mela pala shilo vid prasl gordlo mydlo vedla metla padla sidlo Vtorinni spoluchennya tl i dl sho vinikli pislya zanepadu redukovanih sproshennya ne zaznali ukr sidlo mitla svitlo iz prasl sedlo metla svetlo Zbig redukovanogo praslov yanskogo ŭ u silnij poziciyi z o ukr dochka moh son utok ros snoha rozh vid dkti mx sn ǫtk snxa rz Zahidnoslov yanska pidgrupa Dokladnishe Zahidnoslov yanski movi Do zahidnoslov yanskih vidnosyat polsku chesku slovacku verhnoluzhicku i nizhnoluzhicku movi inodi okremo vid polskoyi rozglyadayut takozh kashubsku i silezku movi Zahidnoslov yanski movi harakterizuyutsya takimi spilnimi risami Vidsutnist odnomanitnogo refleksu na misci praslov yanskih tort tolt tert telt u cheskij i slovackij movah isnuye nepovnogolossya analogichne pivdennoslov yanskomu chesk mraz hlava breh pred mleko slovac mraz hlava breh pred mlieko a v pivnichno zahidnih tobto polskij kashubskij i luzhickih praslov yanskim spoluchennyam vidpovidayut spoluchennya tipu ro lo re le pol glowa grod mroz glod brzeg przed mleko Nayavnist zvuka c na misci praslov yanskih spoluchen tj i kt pol swieca noc chesk svice noc slovac svieca noc Nayavnist zvuka d z abo z na misci dj pol sadza chodze wodze chesk saze vid xodjǫ vodjǫ sadja Zberezhennya praslov yanskogo pochatkovogo j e pol jeden jezioro lt prasl j edin j ezero Zberezhennya praslov yanskih grup kv i gv pol kwiat gwiazda chesk kvet hvezda slovac kvet hviezda Zberezhennya praslov yanskih t i d u grupah tl i dl pol gardlo jodla mydlo szydlo chesk hrdlo jedle mydlo sidlo Vtrata praslov yanskogo l pislya gubnogo prigolosnogo u seredini slova pol ziemia lubie konopie zemlya lyublyu konoplya Vtim isnuye takozh gipoteza sho rozvitku l u cij poziciyi u zahidnoslov yanskih dialektah praslov yanskoyi movi vzagali ne vidbuvalosya Zbig redukovanogo praslov yanskogo ŭ u silnij poziciyi z ĭ i yihnij perehid u e pol sen vid sn Pivdennoslov yanska pidgrupa Dokladnishe Pivdennoslov yanski movi Do pivdennoslov yanskih mov vidnosyat bolgarsku makedonsku serbsku horvatsku i slovensku movi Pivdennoslov yanski movi harakterizuyutsya takimi spilnimi risami Nepovnogolossya tobto praslov yanski spoluchennya tipu tort tolt tert telt perejshli v spoluchennya tipu ra la mizh prigolosnimi v skladi odniyeyi morfemi bolg i serb vrag glas glava strana Pochatkovi spoluchennya ra la na misci praslov yanskih ol or serb lakat ravan rast vid prasl olkt orvn orst Por takozh starocerk slov ravn lt orvn vid yakogo zapozichene j ros ravnyj za pitomo rosijskogo rovnyj por ukr rivnij Vidsutnist odnogo refleksu na misci praslov yanskih tj kt i dj bolg svesh pesh nosh sazhda serb sveћa peћ noћ saђeњe Zberezhennya praslov yanskogo pochatkovogo j e bolg edin ezero lt prasl j edin j ezero Nayavnist grup cv i zv na misci praslov yanskih kv i gv bolg cvyat cvete zvezda Vipadinnya praslov yanskih prigolosnih t i d u grupah tl i dl bolg grlo ela pal mel Perehid praslov yanskogo ŭ u silnij poziciyi v ɤ u bolgarskij movi perehid jogo v a u bilshosti pivdennoslov yanskih mov Obrani shozhi slovaCej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Lyutij 2024 Cya stattya mistit nenormativnu leksiku Yiyi vmist mozhe zdatisya deyakim chitacham obrazlivim chi nepristojnim Ce korotka dobirka osnovnih sporidnenih sliv u slov yanskih movah yaka robit naochnimi zvukovi zmini u vidpovidnih movah Ce ne perelik perekladiv slova dobrano persh za vse za spilnim pohodzhennyam hocha yihnye suchasne znachennya mozhe buti zminene Praslov yanska Ukrayinska Polska Slovacka Bolgarska Serbska Biloruska Slovenska Horvatska Rosijska Makedonska Cheska Kashubska Polabska Slovincka ogn vogo n ogien ohen o gn o gaњ ago n ogenj oganj ogo n ogan ohen odzin viden vʉ ɵ ђen rỳba ri ba ryba ryba ri ba ri ba ry ba riba rȉba ry ba ri ba ryba reba raibo rȧ bă gne zdo gnizdo gniazdo hniezdo gnezdo gnijezdo gnyazdo gnẹ zdo gnijezdo gnezdo gnezdo hnizdo gnozdĕ gnǻu zdɵ ȍko o ko oko oko oko o ko vo ka okọ ȍko o ko oko oko oko vatu vʉ ɵ kɵ pizda pizda pizda pizda pizda pi zda pizda pizda pizda pizda pizda pizda ṕizda pai zdă pjḯzdă U Vikislovniku ye storinka slov yanski movi Div takozhMizhslov yanska mova Praslov yanska mova Slov yani Slov yanizm Slov yanski mikromovi Vikipediya Spisok slov yanskih VikipedijPrimitkiDulichenko A D Malye slavyanskie literaturnye yazyki mikroyazyki Yazyki mira Slavyanskie yazyki M Academia 2005 Dulichenko A D Slavyanskie literaturnye mikroyazyki Voprosy formirovaniya i razvitiya Tallinn 1981 Dulicenko A D Kleinschriftsprachen in der slawischen Sprachenwelt Zeitschrift fur Slawistik 1994 Bd 39 Browne Wayles Ivanov Vyacheslav Vsevolodovich 17 zhovtnya 2019 Slavic languages Encyclopedia Britannica angl Slavic Countries WorldAtlas angl Barford 2001 s 1 Galushko K Yu Slov yani davni Chastina 1 Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 Sinicya Ye V Terpilovskij R V Slov yani davni Chastina 2 Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 Vidpovidno do danih vzyatimi z Anatolya Levina V V Vvedennya v Movi svitu Oxford University Press Nyu Jork Oxford 1997 Yurij Shereh Kost Mihalchuk Vinnipeg UVAN 1952 Shevelov Yu V Portreti ukrayinskih movoznavciv Kiyiv Vid dim KM Akademiya 2002 132 s ISBN 966 518 179 3 Literu t vikoristano umovno Na misci yiyi mozhe buti bud yakij prigolosnij T A Ivanova Staroslavyanskij yazyk Uchebnik S P Avalon Azbuka klassika 2005 S 43 PDF Arhiv originalu PDF za 4 kvitnya 2017 Procitovano 11 chervnya 2019 DzherelaBernshtejn S B Ocherk sravnitelnoj grammatiki slavyanskih yazykov Vvedenie Fonetika M 1961 Bernshtejn S B Ocherk sravnitelnoj grammatiki slavyanskih yazykov Cheredovaniya Imennye osnovy M 1974 Birnbaum H Praslavyanskij yazyk Dostizheniya i problemy ego rekonstrukcii per s angl M 1987 Boshkovich R Osnovy sravnitelnoj grammatiki slavyanskih yazykov Fonetika i slovoobrazovanie M 1984 Vstup do porivnyalno istorichnogo vivchennya slov yanskih mov Za red O S Melnichuka Kiyiv 1966 Slov yanski movi Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Istoricheskaya tipologiya slavyanskih yazykov Fonetika sloobrazovanie leksika i frazeologiya Pod red A S Melnichuka K Nauk dumka 1986 284s Kuznecov P S Ocherki po morfologii praslavyanskogo yazyka M 1961 Meje A Obsheslavyanskij yazyk per s franc M 1951 Nahtigal R Slavyanskie yazyki per so sloven M 1963 Nacionalnoe vozrozhdenie i formirovanie slavyanskih literaturnyh yazykov M 1978 Ocherki po sravnitelnoj semasiologii germanskih baltijskih i slavyanskih yazykov Otv red A P Nepokupnyj K Dovira 2005 367 s Smolskaya A K Slovoobrazovanie v slavyanskih yazykah Odessa 1971 58 s Vaillant A Grammaire comparee des langues slaves t 1 5 Lyon P 1950 77 Kononenko I V Prikmetnik u slov yanskih movah K VPC Kiyivskij universitet 2009 495 s ISBN 966 594 418 5 Kononenko I Ukrayinska i polska movi kontrastivne doslidzhennya Kononenko I Jezyk ukrainski i polski studium kontrastywne Warszawa Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego 2012 808 s ISBN 978 83 235 0838 0LiteraturaAktualni problemi slov yanskoyi filologiyi mizhvuz zb nauk st Lingvistika i literaturoznavstvo In t l ri im T G Shevchenka NAN Ukrayini Nac ped un t im M Dragomanova K Znannya 1999 124 s ISBN 966 618 032 4 Bibliografichni dzherela ukrayinskogo literaturoznavstva movoznavstva ta folkloristiki 1990 2002 R S Zhdanova Nacionalna parlamentska biblioteka Ukrayini K 2004 208 s ISBN 966 7547 30 2 Vstup do porivnyalno istorichnogo vivchennya slov yanskih mov Za red O S Melnichuka K Nauk dumka 1966 595 s Vstup do slov yanskoyi filologiyi navch metod kompleks O M Mozolyuk I S Berkeshuk Kam yanec Podil nac un t im Ivana Ogiyenka Kam yanec Podilskij Zvolejko D G vid 2012 159 s ISBN 978 617 620 048 2 Vstup do slov yanskoyi filologiyi navch posib Mar yan Skab Oksana Daskalyuk Cherniv nac un t im Yuriya Fedkovicha Chernivci Ruta 2016 95 s il Vstup do slov yanskoyi filologiyi pidruchnik V V Luchik 2 ge vid vipr i dopov K Akademiya 2013 343 s tabl Seriya Alma mater ISBN 978 966 580 414 7 ISBN 978 966 580 310 2 seriya Zavdannya slov yanskoyi filologiyi j ukrayinska slavistika Ukrayinska vilna akademiya nauk Avgsburg Nakl T va Prihilnikiv UVAN 1948 29 s Slavistica 1 Istorichna tipologiya slov yanskih mov monografiya Ch 2 S S Yermolenko O S Melnichuk O B Tkachenko ta in za red O B Tkachenka K Dovira 2008 264 s ISBN 966 507 242 3 Istoriko lingvistichna slavistika vibr pr Grigorij Pivtorak vidp red V G Sklyarenko avt vstup st T B Lukinova NAN Ukrayini In t movoznavstva im O O Potebni Kiyiv Naukova dumka 2015 510 1 s ISBN 978 966 00 1476 3 Komparativni doslidzhennya slov yanskih mov i literatur pam yati akademika Leonida Bulahovskogo Kiyivskij nacionalnij un t im Tarasa Shevchenka Filologichnij fakultet Kafedra slov yanskoyi filologiyi red kol A J Bagmut ta in K Znannya 1999 147 s ris ISBN 966 581 147 9 Istoriya gramatika poetika ukrayinskogo slova M I Stepanenko Poltava ASMI 2008 344 c il ISBN 978 966 7653 96 5 Pitannya istoriyi ukrayinskoyi i slov yanskih mov ta kulturi zb dopovidej i povidomlen uporyad O Kupchinskij L 1997 232 s Praci sesij konferencij simpoziumiv kruglih stoliv NTSh Naukove tovaristvo im Shevchenka u Lvovi tom 5 ISBN 5 7707 8501 2 Slavistika v Kanadi v 1950 r Ya B Rudnickij Ukrayinska vilna akademiya nauk Vinnipeg b v 1950 46 c Slavistica 9 Slavistichni doslidzhennya folkloristichni literaturoznavchi movoznavchi zb st Deyan Ajdachich per z serb Yu Bilonog ta in Kiyiv nac un t im Tarasa Shevchenka Kiyiv Kiyivskij universitet 2010 307 s Biblioteka Institutu filologiyi ISBN 978 966 439 316 1 Staroslov yanska mova istoriya fonetika slovozmina zbirnik zavdan ta vprav navchalnij posibnik Gromik Yu V Kiyiv Kondor 2018 184 s ISBN 978 617 7582 67 9 Sto rokiv akademichnoyi slavistiki v Ukrayini zdobutki i perspektivi Mizhnarodna naukova konferenciya do Dnya slov yansko pisemnosti i kulturi 24 travnya 2018 roku NAN Ukrayini Ukr kom slavistiv ta in Kiyiv NBU im V I Vernadskogo 2018 130 s Shidni slov yani istoriya mova kultura pereklad materiali VIII Vseukr nauk metod konf 18 19 kvit 2017 r m Kam yanske Dniprovskij derzhavnij tehnichnij universitet Kam yanske Fakultet menedzhmentu ekonomiki sociologiyi ta filologiyi Dnipro 2017 111 s ISBN 978 617 645 252 2 Ukrayinske slov yanoznavstvo Vipuski 1 12 Problemi slov yanoznavstva Vipuski 13 50 1970 1999 Tekst tematichnij pokazhchik opublikovanih materialiv Lvivskij nacionalnij un t im Ivana Franka Institut slavistiki ukl M Kril Chornij Volodimir nauk red ta peredmov V Chornij L 2005 140 s Caruk O V Ukrayinska mova sered inshih slov yanskih etnologichni ta gramatichni parametri Naukova monografiya Dnipropetrovsk Nauka i osvita 1998 324 s ISBN 966 7191 10 9 PosilannyaKolomiyec V T Slov yanski movi Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi red V M Rusanivskij ta in K Ukrayinska enciklopediya 2000 ISBN 966 7492 07 9 Biblioteka servera Virtualna Rus Tishenko Kostyantin Movi Yevropi Rozdil 10 Slov yanski movi Izbornik Istoriya Ukrayini IX XVIII st Pershodzherela ta interpretaciyi Elektronna biblioteka Enciklopediya Ukrayinska mova Kiyiv 2000 Slov yanski movi VseslovA Slov yanski movi Afarska mova na sajti Glottolog 3 0 Subfamily Slavic angl