Білоруська мова ділиться вченими на два основних діалекти північно східний діалект і південно західний діалект які розді

Білоруська мова ділиться вченими на два основних діалекти, північно-східний діалект і південно-західний діалект, які розділені перехідним середньобілоруським діалектом. Діалекти білоруської народно-діалектної мови відрізняються один від одного лексикою, характером акання, наявністю жорсткого «Р» у всякому положенні або в певних умовах, або змішуванням твердого «Р» з м'яким, наявністю або відсутністю дифтонгів, дзекання і цекання, змішування «Ч» і «Ц» і т п., а також наявні змішані діалекти на кордонах з українськими, північно і південноросійськими діалектами.

Діалекти білоруської мови :
   Північно-східний

   Південно-західний

   Центральний (середній)

   Поліська (західнополіська) мова. Мікромова української мови

лінії:

   Межі білоруських говірок (1903, Карський)

   Східна межа західної групи російських говірок (1967, Захарова, Орлова)

   Межа білорусько-українських говірок (1980, Бевзенко)

Великий внесок у вивчення особливостей діалектів білоруської мови вніс академік Російської Імператорської Академії наук Юхим Карський. Після закінчення Другої світової війни Інститутом мовознавства Академії наук УРСР спільно з Білоруським Державним університетом і педагогічними інститутами радянської республіки було організовано докладне і систематичне вивчення діалектів білоруської мови в державних кордонах БРСР. На основі зібраних матеріалів було складено докладний «діалектологічний атлас білоруської мови», не всі мови світу і навіть не всі мови Європи мають такі докладні і добре зафіксовані наукові роботи в області діалектології.

У Білорусі також існує таке явище, як трасянка. Це — розмовна мова з переважно російським словником, але білоруською граматикою і фонетикою. Утворилася трасянка в результаті змішування народно-діалектної білоруської мови з сучасною російською літературною мовою. Відзначається, що з усного мовлення трасянка проникає і в публіцистику. Літературна білоруська мова використовується в основному міською інтелігенцією; велика частина міського населення користується російською літературною мовою.

Класифікація білоруських діалектів

В складі білоруської мови виділяють наступні основні групи діалектів :

Північно-східний діалект — Вітебська область, північний схід і центральна частина Могилівської області
- Вітебська група діалектів — схід Вітебської області
- Полоцька група діалектів — західна і центральна частини Вітебської області і північний захід Могильовської області
- Східно-Могилівська група діалектів — схід і частина центру Могилівської області
Середньобілоруські говірки — північ Городнянської, центр Мінської, південний захід Могилівської і північний схід Гомельської областей
Південно-західний діалект — Гродненська область, південь Мінської області та Гомельської області
- Гродненсько-Барановицька група діалектів — Городнянська область і північ Брестської області
- Слуцька група діалектів — південь і південний схід Мінської області, Гомельська область
- Мозирська група діалектів — південь Гомельської області
Поліська група діалектів — південний захід Брестської області

Див. також

Гальшанська мова

Примітки

Беларуская мова: энцыклапедыя // Пад рэд. А. Я. Міхневіча. — Мн.: Беларуская энцыклапедыя імя Петруся Броўкі, 1994. — C. 55.
Этнаграфія Беларусі: Энцыкл. (Беларус. Сав. Энцыкл.; Э91 Рэдкал.: І. П. Шамякін (гал. рэд.) і інш. — Мн.: БелСЭ, 1989. — 575 с.:іл.

Посилання

. Dialects. dialects.natatnik.by. Архів оригіналу за 12 жовтня 2019. Dialects. dialects.natatnik.by.

[1] Беларуская мова: энцыклапедыя // Пад рэд. А. Я. Міхневіча. — Мн.: Беларуская энцыклапедыя імя Петруся Броўкі, 1994. — C. 55.

[2] Этнаграфія Беларусі: Энцыкл. (Беларус. Сав. Энцыкл.; Э91 Рэдкал.: І. П. Шамякін (гал. рэд.) і інш. — Мн.: БелСЭ, 1989. — 575 с.:іл.