Білоруська мова ділиться вченими на два основних діалекти, північно-східний діалект і південно-західний діалект, які розділені перехідним середньобілоруським діалектом. Діалекти білоруської народно-діалектної мови відрізняються один від одного лексикою, характером акання, наявністю жорсткого «Р» у всякому положенні або в певних умовах, або змішуванням твердого «Р» з м'яким, наявністю або відсутністю дифтонгів, дзекання і цекання, змішування «Ч» і «Ц» і т п., а також наявні змішані діалекти на кордонах з українськими, північно і південноросійськими діалектами.
Великий внесок у вивчення особливостей діалектів білоруської мови вніс академік Російської Імператорської Академії наук Юхим Карський. Після закінчення Другої світової війни Інститутом мовознавства Академії наук УРСР спільно з Білоруським Державним університетом і педагогічними інститутами радянської республіки було організовано докладне і систематичне вивчення діалектів білоруської мови в державних кордонах БРСР. На основі зібраних матеріалів було складено докладний «діалектологічний атлас білоруської мови», не всі мови світу і навіть не всі мови Європи мають такі докладні і добре зафіксовані наукові роботи в області діалектології.
У Білорусі також існує таке явище, як трасянка. Це — розмовна мова з переважно російським словником, але білоруською граматикою і фонетикою. Утворилася трасянка в результаті змішування народно-діалектної білоруської мови з сучасною російською літературною мовою. Відзначається, що з усного мовлення трасянка проникає і в публіцистику. Літературна білоруська мова використовується в основному міською інтелігенцією; велика частина міського населення користується російською літературною мовою.
Класифікація білоруських діалектів
В складі білоруської мови виділяють наступні основні групи діалектів :
- Північно-східний діалект — Вітебська область, північний схід і центральна частина Могилівської області
- Вітебська група діалектів — схід Вітебської області
- Полоцька група діалектів — західна і центральна частини Вітебської області і північний захід Могильовської області
- Східно-Могилівська група діалектів — схід і частина центру Могилівської області
- Середньобілоруські говірки — північ Городнянської, центр Мінської, південний захід Могилівської і північний схід Гомельської областей
- Південно-західний діалект — Гродненська область, південь Мінської області та Гомельської області
- Гродненсько-Барановицька група діалектів — Городнянська область і північ Брестської області
- Слуцька група діалектів — південь і південний схід Мінської області, Гомельська область
- Мозирська група діалектів — південь Гомельської області
- Поліська група діалектів — південний захід Брестської області
Див. також
Примітки
- Беларуская мова: энцыклапедыя // Пад рэд. А. Я. Міхневіча. — Мн.: Беларуская энцыклапедыя імя Петруся Броўкі, 1994. — C. 55.
- Этнаграфія Беларусі: Энцыкл. (Беларус. Сав. Энцыкл.; Э91 Рэдкал.: І. П. Шамякін (гал. рэд.) і інш. — Мн.: БелСЭ, 1989. — 575 с.:іл.
Посилання
- . Dialects. dialects.natatnik.by. Архів оригіналу за 12 жовтня 2019. Dialects. dialects.natatnik.by.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Biloruska mova dilitsya vchenimi na dva osnovnih dialekti pivnichno shidnij dialekt i pivdenno zahidnij dialekt yaki rozdileni perehidnim serednobiloruskim dialektom Dialekti biloruskoyi narodno dialektnoyi movi vidriznyayutsya odin vid odnogo leksikoyu harakterom akannya nayavnistyu zhorstkogo R u vsyakomu polozhenni abo v pevnih umovah abo zmishuvannyam tverdogo R z m yakim nayavnistyu abo vidsutnistyu diftongiv dzekannya i cekannya zmishuvannya Ch i C i t p a takozh nayavni zmishani dialekti na kordonah z ukrayinskimi pivnichno i pivdennorosijskimi dialektami Dialekti biloruskoyi movi Pivnichno shidnij Pivdenno zahidnij Centralnij serednij Poliska zahidnopoliska mova Mikromova ukrayinskoyi movi liniyi Mezhi biloruskih govirok 1903 Karskij Shidna mezha zahidnoyi grupi rosijskih govirok 1967 Zaharova Orlova Mezha bilorusko ukrayinskih govirok 1980 Bevzenko Velikij vnesok u vivchennya osoblivostej dialektiv biloruskoyi movi vnis akademik Rosijskoyi Imperatorskoyi Akademiyi nauk Yuhim Karskij Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni Institutom movoznavstva Akademiyi nauk URSR spilno z Biloruskim Derzhavnim universitetom i pedagogichnimi institutami radyanskoyi respubliki bulo organizovano dokladne i sistematichne vivchennya dialektiv biloruskoyi movi v derzhavnih kordonah BRSR Na osnovi zibranih materialiv bulo skladeno dokladnij dialektologichnij atlas biloruskoyi movi ne vsi movi svitu i navit ne vsi movi Yevropi mayut taki dokladni i dobre zafiksovani naukovi roboti v oblasti dialektologiyi U Bilorusi takozh isnuye take yavishe yak trasyanka Ce rozmovna mova z perevazhno rosijskim slovnikom ale biloruskoyu gramatikoyu i fonetikoyu Utvorilasya trasyanka v rezultati zmishuvannya narodno dialektnoyi biloruskoyi movi z suchasnoyu rosijskoyu literaturnoyu movoyu Vidznachayetsya sho z usnogo movlennya trasyanka pronikaye i v publicistiku Literaturna biloruska mova vikoristovuyetsya v osnovnomu miskoyu inteligenciyeyu velika chastina miskogo naselennya koristuyetsya rosijskoyu literaturnoyu movoyu Klasifikaciya biloruskih dialektivV skladi biloruskoyi movi vidilyayut nastupni osnovni grupi dialektiv Pivnichno shidnij dialekt Vitebska oblast pivnichnij shid i centralna chastina Mogilivskoyi oblasti Vitebska grupa dialektiv shid Vitebskoyi oblasti Polocka grupa dialektiv zahidna i centralna chastini Vitebskoyi oblasti i pivnichnij zahid Mogilovskoyi oblasti Shidno Mogilivska grupa dialektiv shid i chastina centru Mogilivskoyi oblasti Serednobiloruski govirki pivnich Gorodnyanskoyi centr Minskoyi pivdennij zahid Mogilivskoyi i pivnichnij shid Gomelskoyi oblastej Pivdenno zahidnij dialekt Grodnenska oblast pivden Minskoyi oblasti ta Gomelskoyi oblasti Grodnensko Baranovicka grupa dialektiv Gorodnyanska oblast i pivnich Brestskoyi oblasti Slucka grupa dialektiv pivden i pivdennij shid Minskoyi oblasti Gomelska oblast Mozirska grupa dialektiv pivden Gomelskoyi oblasti Poliska grupa dialektiv pivdennij zahid Brestskoyi oblastiDiv takozhGalshanska movaPrimitkiBelaruskaya mova encyklapedyya Pad red A Ya Mihnevicha Mn Belaruskaya encyklapedyya imya Petrusya Broyki 1994 C 55 Etnagrafiya Belarusi Encykl Belarus Sav Encykl E91 Redkal I P Shamyakin gal red i insh Mn BelSE 1989 575 s il ISBN 5 85700 014 9Posilannya Dialects dialects natatnik by Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2019 Dialects dialects natatnik by