Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Юхи́м (Єфимій) Фе́дорович Карський (20 грудня 1860 (1 січня 1861) — 29 квітня 1931) — видатний білоруський та російський мовознавець, філолог-славіст, палеограф, етнограф, академік Петербурзької (1916) та Російської (1917) Академії наук (згодом АН СРСР), дійсний член Академії наук СРСР (1925) та Чеської Академії наук (1929).
| Карський Юхим Федорович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 20 грудня 1860 (1 січня 1861) с. Лаша, Гродненський повіт, Гродненська губернія, Російська імперія |
| Помер | 29 квітня 1931 (70 років) Ленінград, РРФСР |
| Поховання | Смоленське православне кладовище |
| Країна | Російська імперія→ СРСР |
| Діяльність | мовознавець, діалектолог, філолог, славіст |
| Alma mater | Ніжинський історико-філологічний інститут |
| Галузь | мовознавство, славістика, палеографія, етнографія |
| Заклад | Варшавський університет Петроградський університет |
| Посада | d |
| Науковий керівник | Р. Ф. Брандт |
| Відомі учні | Некрашевич Степан Михайлович |
| Аспіранти, докторанти | Борковський Віктор Іванович Некрашевич Степан Михайлович |
| Членство | Академія наук СРСР Петербурзька академія наук |
| Відомий завдяки: | авторство 3-томного нарису «Білоруси» |
| Діти | d |
| Родичі | d |
| Нагороди | орден Станіслава III ст. орден Станіслава II ст. орден Анни III ст. орден Володимира IV ст. Велика золота медаль Російського Географічного товариства 2 Золоті медалі ім. Батюшкова Російської Академії наук Малий приз ім. М.Ломоносова Російської Академії наук Академічний приз ім. Батюшкова Академічний приз ім. Ахматова |
 Карський Юхим Федорович у Вікісховищі | |
Дослідник мови, літератури та культури білоруського народу, давньоруської палеографії та пам'яток давньоруської писемності. Дотримувався поглядів, близьких до ідеології «західнорусизму».
Біографія
Народився 20 грудня 1860 (1 січня 1861) у с. Лаша (нині Гродненського району, Гродненської області) у родині священика. Його батьком був дяк місцевої церкви Федір Новицький, а матір'ю — дівчина з паламарської родини Карських. Під її прізвищем і була записана дитина, бо вона народилася поза офіційним шлюбом (Федір Новицький на той час ще не досяг 18 років — мінімального шлюбного віку у більшості губерній Російської імперії). Початкову освіту Юхим Карський отримав у парафіяльному училищі села Ятра, де на той час служив його батько. У серпні 1871 р. за ініціативою батька Юхим вступив до Мінської духовної семінарії. Після закінчення семінарії вступив до Ніжинського історико-філологічного інституту, де вивчав слов'янську філологію під керівництвом професора Р. Ф. Брандта.
Після закінчення інституту у 1885 р. Карський почав викладати у 2-ій Віленській гімназії. В цей період він почав збирати етнографічний матеріал, в цьому йому допомагали батьки, та друкуватися у наукових журналах. У 1877 р. Юхим Карський одружився з донькою священика Соф'єю Миколаївною Сцепуржинською.
У 1893 р. захистив у Варшаві магістерську дисертацію «К истории звуков и форм белорусской речи» («До історії звуків та форм білоруської мови»). У тому ж році його зараховують викладачем російської мови до Варшавського університету, а через рік призначають екстраординарним професором на кафедрі російської та церковнослов'янської мови. В 1901 його було обрано членом-кореспондентом Імператорської Російської Академії наук. У 1902 р. Карський стає деканом історико-філологічного факультету. У 1903 він здійснив етнографічну експедицію по Білорусі, протягом якої було зібрано чимало матеріалу для досліджень, і за результатами якої біло видано перший том головної праці вченого — повномасштабної наукової праці «Білоруси», яка згодом отримала назву «енциклопедії білорусознавства». У 1905 Карський став ректором Варшавського університету, і цю посаду обіймав до 1910 р. Також з 1905 по 1917 рр. він був головним редактором журналу «Російський філологічний вісник». У 1916 його обрали дійсним членом Академії наук. З 1917 по 1928 рр. Карський був професором Петроградського університету. З 1920 р. він редагував «Известия Отделения русского языка и словесности Российской Академии наук». У 1922 р. став дійсним членом Інституту білоруської культури (зара — Національна академія наук Білорусі), а в 1929 — членом Чеської Академії наук. Також працював директором Музею антропології та етнографії.
Стосунки з радянською владою
За радянської влади Карський неодноразово зазнавав утисків через свої переконання. Так, вже в 1919 р. його було знято з посади професора у Мінському педагогічному інституті, як людину з неблагополучною «політичною фізіономією», в цьому ж році його було заарештовано. Погляди вченого дратували як більшовиків, так і білоруських націоналістів, адже він не вважав білорусів окремою національністю, а розглядав білоруську народність як частину єдиного руського народу, нарівні з великороссами та малороссами, а білоруську мову як діалект загальноруської мови. Він також скептично ставився до насильницької білорусизації, яку проводила радянська влада. Все це призвело до погіршення стану Юхима Карського у радянській науці. Після його повернення з наукового відрядження 1926 р., в пресі було розв'язано кампанію з його паплюження. З'явилися статті, в яких Карський називався «чорносотенцем», «уламком царського режиму», його звинувачували у тому, що в своєму звіті про відрядження він назвав Львів «старим руським містом» та зазначав кращий благоустрій Західної Білорусі (що була під владою Польщі) у порівнянні з Радянською Білоруссю, в тому, що за кордоном він нібито входив у контакт з білогвардійцями тощо У 1927 р. на закритому засіданні ЦК КП(б)Б було ухвалено рішення поставити питання про виключення Карського з Академії наук. Карський намагався опонувати критикам, але його спростовання не друкували. Він зазнав тиску з боку партійної наукової спільноти, а в 1929 р. його зняли з посади директора Музею антропології та етнографії.
Відновитися на колишніх позиціях Карському так і не вдалося — 29 квітня 1931 р. він помер у Ленінграді. Похований на Смоленському православному цвинтарі.
Наукова діяльність
Юхим Карський — засновник білоруського мовознавства. Його праці присвячені здебільшого питанням розвитку білоруської мови, її діалектам та літературним пам'яткам, білоруському фольклору та етнографії. Серед них виділяють:
- «Обзор звуков и форм белорусской речи» (т. 10, 1886),
- «К вопросу о разработке старого западнорусского наречия» (1893),
- «Два памятника старого западнорусского наречия: лютеранский катехизис 1562 г. и католический катехизис 1585 г.» (1893),
- «О языке так называемых литовских летописей» (1894),
- «Білоруська мова білоруського народу» (т. 1-3, 1903—1922).
Низка досліджень Карського присвячена проблемам вивчення церковнослов'янської мови та палеографії: «Граматика давньої церковнослов'янської мови» (1888), «Нарис слов'янської кириличної палеографії» (1901), «Зразки слов'янського кириличного письма з Х по XVII ст.» (1901).
Карському належить також праця «Найголовніші течії в російській літературній мові» (1893).
Декілька досліджень Карського присвячені українській мові, її говіркам та зв'язкам з іншими слов'янськими мовами: «Матеріали для вивчення північно-малоруських говорів, а також перехідних від білоруських до малоруських» (1898), «З російської діалектології. До питання про ствердіння (непом'якшуваність) звуків є та і в малоруському наріччі» (1904), розділ «Малоруське наріччя (українська мова)» в книзі «Російська діалектологія» (1924). Творам української літератури присвячені праці Карського: «Малоруський Луцидарій за рукописом XVII ст.» (1905), «Три малоруські пісні з польського збірника XVII ст.» (1905), «„Наймичка“ Шевченка. Матеріали до її наукового видання» (1907).
Карському належать численні рецензії на праці В. Гнатюка, М. Возняка, С. Смаль-Стоцького, А. Кримського, Є. Тимченка, І. Свєнціцького тощо.
Основні твори
- Обзор звуков и форм белорусской речи. — Москва, 1886. — Известия Историко-филологического Института в Нежине, том X.
- Грамматика древнего церковнославянского языка сравнительно с русским (курс средних учебных заведений). — Вільно, 1888—1900, Варшава, 1901—1916, Сергіїв Посад, 1917.
- К истории звуков и форм белорусской речи. — Варшава, 1893. — Магістерська дисертація.
- К вопросу о разработке старого западнорусского наречия. — Вільно, 1893.
- Что такое древнее западнорусское наречие?. — Праці Дев'ятого археологічного з'їзду в Вільно, 1893.
- О языке так называемых литовских летописей. — Варшава, 1894.
- Особенности письма и языка Мстиславова Евангелия. — Русский Филологический Вестник, 1895.
- Образцы славянского кирилловского письма с Х по XVIII век. — Варшава, 1901.
- Очерк славянской кирилловской палеографии. — Варшава, 1901.
- Русская диалектология. Л., 1924.
- Славянская кирилловская палеография. [S.l.], 1928 (перевиданий у Москві у 1979 р.)
- Наблюдения в области синтаксиса Лаврентьевского списка летописи. Л., 1929.
- Труды по белорусскому и другим славянским языкам, М., 1962.
«Білоруси»
- Белорусы. Т. I. Введение в изучение языка и народной словесности. — Варшава, 1903 (перевиданий у Вільно, 1904 р.)
- Белорусы. Т. II. Язык белорусского племени. В. 1. — [S.l.], 1908.
- Белорусы. Т. II. Язык белорусского племени. 2. Исторический очерк словообразования и словоизменения в белорусском наречии. — [S.l.], 1911.
- Белорусы. Т. II. Язык белорусского племени. 3. Очерки синтаксиса белорусского наречия. Дополнения и поправки. — [S.l.], 1912.
- Белорусы. Т. III. Очерки словесности белорусского племени. 1. Народная поэзия. — Москва, 1916.
- Белорусы. Т. III. Очерки словесности белорусского племени. 2. Старая западнорусская литература. — Петроград, 1921.
- Белорусы. Т. III. Очерки словесности белорусского племени. 3. Художественная литература на народном наречии. — [S.l.], 1922.
Повністю перевидано: Белорусы: Т. 1—3. — Москва, 1955—1956.
Нагороди
За свою педагогічну та наукову діяльність Карському біло присвоєно чин «дісного статського радника». Нагороджений орденом Станіслава III ступеня (1889) та II ступеня (1899), орденом Анни III ступеня (1903), орденом Володимира IV ступеня, численними медалями. За дослідження білоруської етнографії отримав Велику золоту медаль Російського Географічного товариства (1894), дві Золоті медалі ім. Батюшкова Російської Академії наук (1898; 1902), Малий приз ім. М. Ломоносова Російської Академії наук (1901), Академічний приз ім. Батюшкова (1910), Академічний приз імені Ахматова (1913).
Вшанування пам'яті
У 1964 р. в приміщені школи с. Лаша було відкрито музей Юхима Карського.
Примітки
- Я. І. Трещенок. Дві білоруські національні ідеї (католицький націонал-сепаратизм та православна національна ідея) [ 15 квітня 2009 у Wayback Machine.](рос.)
- А. А. Карський. Знайдені відомості про батька академіка Юхима Федоровича Карського (частина перша)(рос.)
- А. А. Карський. Знайдені відомості про батька академіка Юхима Федоровича Карського (частина друга)(рос.)
- Л. Рубльовська, В. Скалабан. Навколонаукове сперечання [ 11 вересня 2010 у Wayback Machine.](рос.)
- Репресовані академіки РАН [ 30 серпня 2010 у Wayback Machine.](рос.)
- Історичні поховання на Смоленському православному цвинтарі [ 26 червня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
Література
- Булахов М. Г. Евфимий Федорович Карский: Жизнь, научная и общественная деятельность / Под ред. В. И. Борковского. — Мн.: Видавництво БГУ, 1981.
- Янушкевіч Я., Цвірка К. Яўхім Карскі і яго «Беларусы» // Карскі Я. Беларусы / Я. Карскі; Уклад. і камент. С. Гараніна і Л. Ляўшун; Навук. рэд. А. Мальдзіс; Прадмо. Я. Янушкевіча і К. Цвіркі. — Мн.: Беларускі кнігазбор, 2001. — (Беларускі кнігазбор; сер. II. Гісторыка-літаратурныя помнікі). .
- Курцова, Унучак, Чаквін. Прадмова да першага тома працы Я. Ф. Карскага «Беларусы» // Карский, Е. Ф. Белорусы: 3 т. Т. 1 / Уступны артыкул М. Г. Булахава, прадмова да першага тома і каментарыі В. М. Курцовай, А. У. Унучака, І. У. Чаквіна. — Мн.: БелЭн, 2006. (Т.1), .
- Рублевская Людмила, Скалабан Виталь. Околонаучный спор. Злополучная командировка профессора Карского // Беларусь сегодня, #12 (22422), 20.01.2006 [1] [ 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- [Н. Т.?] Карский [1890s-1900s?] // Большой русский биографический словарь. — Електрона репринтна версія [2] [ 15 травня 2011 у Wayback Machine.]
- Тумаш Вітаўт. Яўхім Карскі: жыцьцё, навуковая спадчына, пагляды (1861—1931) // Вітаўт Тумаш. Выбраныя працы. Мінск, 2002. С. 139—236. // на
Посилання
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yuhi m Yefimij Fe dorovich Karskij 20 grudnya 1860 1 sichnya 1861 18610101 29 kvitnya 1931 vidatnij biloruskij ta rosijskij movoznavec filolog slavist paleograf etnograf akademik Peterburzkoyi 1916 ta Rosijskoyi 1917 Akademiyi nauk zgodom AN SRSR dijsnij chlen Akademiyi nauk SRSR 1925 ta Cheskoyi Akademiyi nauk 1929 Karskij Yuhim FedorovichNarodivsya 20 grudnya 1860 1 sichnya 1861 1861 01 01 s Lasha Grodnenskij povit Grodnenska guberniya Rosijska imperiyaPomer 29 kvitnya 1931 1931 04 29 70 rokiv Leningrad RRFSRPohovannya Smolenske pravoslavne kladovisheKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnist movoznavec dialektolog filolog slavistAlma mater Nizhinskij istoriko filologichnij institutGaluz movoznavstvo slavistika paleografiya etnografiyaZaklad Varshavskij universitet Petrogradskij universitetPosada dNaukovij kerivnik R F BrandtVidomi uchni Nekrashevich Stepan MihajlovichAspiranti doktoranti Borkovskij Viktor Ivanovich Nekrashevich Stepan MihajlovichChlenstvo Akademiya nauk SRSR Peterburzka akademiya naukVidomij zavdyaki avtorstvo 3 tomnogo narisu Bilorusi Diti dRodichi dNagorodi orden Stanislava III st orden Stanislava II st orden Anni III st orden Volodimira IV st Velika zolota medal Rosijskogo Geografichnogo tovaristva 2 Zoloti medali im Batyushkova Rosijskoyi Akademiyi nauk Malij priz im M Lomonosova Rosijskoyi Akademiyi nauk Akademichnij priz im Batyushkova Akademichnij priz im Ahmatova Karskij Yuhim Fedorovich u Vikishovishi Doslidnik movi literaturi ta kulturi biloruskogo narodu davnoruskoyi paleografiyi ta pam yatok davnoruskoyi pisemnosti Dotrimuvavsya poglyadiv blizkih do ideologiyi zahidnorusizmu BiografiyaNarodivsya 20 grudnya 1860 1 sichnya 1861 u s Lasha nini Grodnenskogo rajonu Grodnenskoyi oblasti u rodini svyashenika Jogo batkom buv dyak miscevoyi cerkvi Fedir Novickij a matir yu divchina z palamarskoyi rodini Karskih Pid yiyi prizvishem i bula zapisana ditina bo vona narodilasya poza oficijnim shlyubom Fedir Novickij na toj chas she ne dosyag 18 rokiv minimalnogo shlyubnogo viku u bilshosti gubernij Rosijskoyi imperiyi Pochatkovu osvitu Yuhim Karskij otrimav u parafiyalnomu uchilishi sela Yatra de na toj chas sluzhiv jogo batko U serpni 1871 r za iniciativoyu batka Yuhim vstupiv do Minskoyi duhovnoyi seminariyi Pislya zakinchennya seminariyi vstupiv do Nizhinskogo istoriko filologichnogo institutu de vivchav slov yansku filologiyu pid kerivnictvom profesora R F Brandta Pislya zakinchennya institutu u 1885 r Karskij pochav vikladati u 2 ij Vilenskij gimnaziyi V cej period vin pochav zbirati etnografichnij material v comu jomu dopomagali batki ta drukuvatisya u naukovih zhurnalah U 1877 r Yuhim Karskij odruzhivsya z donkoyu svyashenika Sof yeyu Mikolayivnoyu Scepurzhinskoyu U 1893 r zahistiv u Varshavi magistersku disertaciyu K istorii zvukov i form belorusskoj rechi Do istoriyi zvukiv ta form biloruskoyi movi U tomu zh roci jogo zarahovuyut vikladachem rosijskoyi movi do Varshavskogo universitetu a cherez rik priznachayut ekstraordinarnim profesorom na kafedri rosijskoyi ta cerkovnoslov yanskoyi movi V 1901 jogo bulo obrano chlenom korespondentom Imperatorskoyi Rosijskoyi Akademiyi nauk U 1902 r Karskij staye dekanom istoriko filologichnogo fakultetu U 1903 vin zdijsniv etnografichnu ekspediciyu po Bilorusi protyagom yakoyi bulo zibrano chimalo materialu dlya doslidzhen i za rezultatami yakoyi bilo vidano pershij tom golovnoyi praci vchenogo povnomasshtabnoyi naukovoyi praci Bilorusi yaka zgodom otrimala nazvu enciklopediyi bilorusoznavstva U 1905 Karskij stav rektorom Varshavskogo universitetu i cyu posadu obijmav do 1910 r Takozh z 1905 po 1917 rr vin buv golovnim redaktorom zhurnalu Rosijskij filologichnij visnik U 1916 jogo obrali dijsnim chlenom Akademiyi nauk Z 1917 po 1928 rr Karskij buv profesorom Petrogradskogo universitetu Z 1920 r vin redaguvav Izvestiya Otdeleniya russkogo yazyka i slovesnosti Rossijskoj Akademii nauk U 1922 r stav dijsnim chlenom Institutu biloruskoyi kulturi zara Nacionalna akademiya nauk Bilorusi a v 1929 chlenom Cheskoyi Akademiyi nauk Takozh pracyuvav direktorom Muzeyu antropologiyi ta etnografiyi Stosunki z radyanskoyu vladoyuZa radyanskoyi vladi Karskij neodnorazovo zaznavav utiskiv cherez svoyi perekonannya Tak vzhe v 1919 r jogo bulo znyato z posadi profesora u Minskomu pedagogichnomu instituti yak lyudinu z neblagopoluchnoyu politichnoyu fizionomiyeyu v comu zh roci jogo bulo zaareshtovano Poglyadi vchenogo dratuvali yak bilshovikiv tak i biloruskih nacionalistiv adzhe vin ne vvazhav bilorusiv okremoyu nacionalnistyu a rozglyadav bilorusku narodnist yak chastinu yedinogo ruskogo narodu narivni z velikorossami ta malorossami a bilorusku movu yak dialekt zagalnoruskoyi movi Vin takozh skeptichno stavivsya do nasilnickoyi bilorusizaciyi yaku provodila radyanska vlada Vse ce prizvelo do pogirshennya stanu Yuhima Karskogo u radyanskij nauci Pislya jogo povernennya z naukovogo vidryadzhennya 1926 r v presi bulo rozv yazano kampaniyu z jogo paplyuzhennya Z yavilisya statti v yakih Karskij nazivavsya chornosotencem ulamkom carskogo rezhimu jogo zvinuvachuvali u tomu sho v svoyemu zviti pro vidryadzhennya vin nazvav Lviv starim ruskim mistom ta zaznachav krashij blagoustrij Zahidnoyi Bilorusi sho bula pid vladoyu Polshi u porivnyanni z Radyanskoyu Bilorussyu v tomu sho za kordonom vin nibito vhodiv u kontakt z bilogvardijcyami tosho U 1927 r na zakritomu zasidanni CK KP b B bulo uhvaleno rishennya postaviti pitannya pro viklyuchennya Karskogo z Akademiyi nauk Karskij namagavsya oponuvati kritikam ale jogo sprostovannya ne drukuvali Vin zaznav tisku z boku partijnoyi naukovoyi spilnoti a v 1929 r jogo znyali z posadi direktora Muzeyu antropologiyi ta etnografiyi Vidnovitisya na kolishnih poziciyah Karskomu tak i ne vdalosya 29 kvitnya 1931 r vin pomer u Leningradi Pohovanij na Smolenskomu pravoslavnomu cvintari Naukova diyalnistEtnografichna mapa bilorusiv Avtor Yu F Karskij Yuhim Karskij zasnovnik biloruskogo movoznavstva Jogo praci prisvyacheni zdebilshogo pitannyam rozvitku biloruskoyi movi yiyi dialektam ta literaturnim pam yatkam biloruskomu folkloru ta etnografiyi Sered nih vidilyayut Obzor zvukov i form belorusskoj rechi t 10 1886 K voprosu o razrabotke starogo zapadnorusskogo narechiya 1893 Dva pamyatnika starogo zapadnorusskogo narechiya lyuteranskij katehizis 1562 g i katolicheskij katehizis 1585 g 1893 O yazyke tak nazyvaemyh litovskih letopisej 1894 Biloruska mova biloruskogo narodu t 1 3 1903 1922 Nizka doslidzhen Karskogo prisvyachena problemam vivchennya cerkovnoslov yanskoyi movi ta paleografiyi Gramatika davnoyi cerkovnoslov yanskoyi movi 1888 Naris slov yanskoyi kirilichnoyi paleografiyi 1901 Zrazki slov yanskogo kirilichnogo pisma z H po XVII st 1901 Karskomu nalezhit takozh pracya Najgolovnishi techiyi v rosijskij literaturnij movi 1893 Dekilka doslidzhen Karskogo prisvyacheni ukrayinskij movi yiyi govirkam ta zv yazkam z inshimi slov yanskimi movami Materiali dlya vivchennya pivnichno maloruskih govoriv a takozh perehidnih vid biloruskih do maloruskih 1898 Z rosijskoyi dialektologiyi Do pitannya pro stverdinnya nepom yakshuvanist zvukiv ye ta i v maloruskomu narichchi 1904 rozdil Maloruske narichchya ukrayinska mova v knizi Rosijska dialektologiya 1924 Tvoram ukrayinskoyi literaturi prisvyacheni praci Karskogo Maloruskij Lucidarij za rukopisom XVII st 1905 Tri maloruski pisni z polskogo zbirnika XVII st 1905 Najmichka Shevchenka Materiali do yiyi naukovogo vidannya 1907 Karskomu nalezhat chislenni recenziyi na praci V Gnatyuka M Voznyaka S Smal Stockogo A Krimskogo Ye Timchenka I Svyencickogo tosho Osnovni tvoriObzor zvukov i form belorusskoj rechi Moskva 1886 Izvestiya Istoriko filologicheskogo Instituta v Nezhine tom X Grammatika drevnego cerkovnoslavyanskogo yazyka sravnitelno s russkim kurs srednih uchebnyh zavedenij Vilno 1888 1900 Varshava 1901 1916 Sergiyiv Posad 1917 K istorii zvukov i form belorusskoj rechi Varshava 1893 Magisterska disertaciya K voprosu o razrabotke starogo zapadnorusskogo narechiya Vilno 1893 Chto takoe drevnee zapadnorusskoe narechie Praci Dev yatogo arheologichnogo z yizdu v Vilno 1893 O yazyke tak nazyvaemyh litovskih letopisej Varshava 1894 Osobennosti pisma i yazyka Mstislavova Evangeliya Russkij Filologicheskij Vestnik 1895 Obrazcy slavyanskogo kirillovskogo pisma s H po XVIII vek Varshava 1901 Ocherk slavyanskoj kirillovskoj paleografii Varshava 1901 Russkaya dialektologiya L 1924 Slavyanskaya kirillovskaya paleografiya S l 1928 perevidanij u Moskvi u 1979 r Nablyudeniya v oblasti sintaksisa Lavrentevskogo spiska letopisi L 1929 Trudy po belorusskomu i drugim slavyanskim yazykam M 1962 Bilorusi Belorusy T I Vvedenie v izuchenie yazyka i narodnoj slovesnosti Varshava 1903 perevidanij u Vilno 1904 r Belorusy T II Yazyk belorusskogo plemeni V 1 S l 1908 Belorusy T II Yazyk belorusskogo plemeni 2 Istoricheskij ocherk slovoobrazovaniya i slovoizmeneniya v belorusskom narechii S l 1911 Belorusy T II Yazyk belorusskogo plemeni 3 Ocherki sintaksisa belorusskogo narechiya Dopolneniya i popravki S l 1912 Belorusy T III Ocherki slovesnosti belorusskogo plemeni 1 Narodnaya poeziya Moskva 1916 Belorusy T III Ocherki slovesnosti belorusskogo plemeni 2 Staraya zapadnorusskaya literatura Petrograd 1921 Belorusy T III Ocherki slovesnosti belorusskogo plemeni 3 Hudozhestvennaya literatura na narodnom narechii S l 1922 Povnistyu perevidano Belorusy T 1 3 Moskva 1955 1956 NagorodiZa svoyu pedagogichnu ta naukovu diyalnist Karskomu bilo prisvoyeno chin disnogo statskogo radnika Nagorodzhenij ordenom Stanislava III stupenya 1889 ta II stupenya 1899 ordenom Anni III stupenya 1903 ordenom Volodimira IV stupenya chislennimi medalyami Za doslidzhennya biloruskoyi etnografiyi otrimav Veliku zolotu medal Rosijskogo Geografichnogo tovaristva 1894 dvi Zoloti medali im Batyushkova Rosijskoyi Akademiyi nauk 1898 1902 Malij priz im M Lomonosova Rosijskoyi Akademiyi nauk 1901 Akademichnij priz im Batyushkova 1910 Akademichnij priz imeni Ahmatova 1913 Vshanuvannya pam yatiU 1964 r v primisheni shkoli s Lasha bulo vidkrito muzej Yuhima Karskogo PrimitkiYa I Treshenok Dvi biloruski nacionalni ideyi katolickij nacional separatizm ta pravoslavna nacionalna ideya 15 kvitnya 2009 u Wayback Machine ros A A Karskij Znajdeni vidomosti pro batka akademika Yuhima Fedorovicha Karskogo chastina persha ros A A Karskij Znajdeni vidomosti pro batka akademika Yuhima Fedorovicha Karskogo chastina druga ros L Rublovska V Skalaban Navkolonaukove sperechannya 11 veresnya 2010 u Wayback Machine ros Represovani akademiki RAN 30 serpnya 2010 u Wayback Machine ros Istorichni pohovannya na Smolenskomu pravoslavnomu cvintari 26 chervnya 2011 u Wayback Machine ros LiteraturaBulahov M G Evfimij Fedorovich Karskij Zhizn nauchnaya i obshestvennaya deyatelnost Pod red V I Borkovskogo Mn Vidavnictvo BGU 1981 Yanushkevich Ya Cvirka K Yayhim Karski i yago Belarusy Karski Ya Belarusy Ya Karski Uklad i kament S Garanina i L Lyayshun Navuk red A Maldzis Pradmo Ya Yanushkevicha i K Cvirki Mn Belaruski knigazbor 2001 Belaruski knigazbor ser II Gistoryka litaraturnyya pomniki ISBN 985 6638 26 7 Kurcova Unuchak Chakvin Pradmova da pershaga toma pracy Ya F Karskaga Belarusy Karskij E F Belorusy 3 t T 1 Ustupny artykul M G Bulahava pradmova da pershaga toma i kamentaryi V M Kurcovaj A U Unuchaka I U Chakvina Mn BelEn 2006 ISBN 985 11 0360 8 T 1 ISBN 985 11 0359 4 Rublevskaya Lyudmila Skalaban Vital Okolonauchnyj spor Zlopoluchnaya komandirovka professora Karskogo Belarus segodnya 12 22422 20 01 2006 1 27 veresnya 2007 u Wayback Machine N T Karskij 1890s 1900s Bolshoj russkij biograficheskij slovar Elektrona reprintna versiya 2 15 travnya 2011 u Wayback Machine Tumash Vitayt Yayhim Karski zhyccyo navukovaya spadchyna paglyady 1861 1931 Vitayt Tumash Vybranyya pracy Minsk 2002 S 139 236 naPosilannya ros