Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Степан Михайлович Некрашевич (8 травня 1883, Данилівка, Мінська губернія — 20 грудня 1937, Мінськ) — білоруський вчений-мовознавець і громадський діяч, ініціатор створення і перший голова Інституту білоруської культури (нині Національна академія наук Білорусі), академік Білоруської Академії наук. Разом з і Юхимом Карським входить до числа основоположників сучасної білоруської мови. Консул Білоруської Народної Республіки в Одесі (Українська Держава) (1918).
| Некрашевич Степан Михайлович | |
|---|---|
| біл. Сьцяпан Міхайлавіч Некрашэвіч Ściapan Michajłavič Niekraševič | |
 | |
| Народився | 8 травня 1883 d, d, Мінська губернія, Російська імперія |
| Помер | 20 грудня 1937 (54 роки) Мінськ, Білоруська РСР, СРСР |
| Країна |  Російська імперія Білоруська Народна Республіка Білоруська РСР |
| Діяльність | діалектолог, дипломат |
| Галузь | мовознавство |
| Alma mater | d і Учительський інститут у Вільно (християнський) |
| Вчене звання | d |
| Науковий керівник | Карський Юхим Федорович |
| Вчителі | Карський Юхим Федорович |
| Заклад | Q26712728?, Інститут білоруської культури, Білоруський державний університет, Національна академія наук Білорусі і Q115568473? |
| Партія | Білоруська партія соціалістів-революціонерів |
| Сайт | nasb.gov.by/bel/members/academicians/nekrashevich.php |
| |
Життєпис
Народився в сім'ї шляхтичів: Михайла Павловича Некрашевича, який займався сільським господарством, і його дружини Єви Дмитрівни. Сестра — Анна, по чоловікові Аканович, згодом вчителька в Нью-Йорку. Рід Некрашевич (герба «Любич») відомий з XVII в. і виходить з Слуцького князівства.
В 1908 році закінчив учительську семінарію в м. Паневеж Ковенської губернії (нині Паневежис, Литва). Працював учителем початкової школи в Тельшяйському повіті Ковенської губернії, в школі «Товариства тверезості» у Вільно. В 1913 році закінчив заочно Віленський учительський інститут і отримав призначення на посаду вчителя в школі м. Дагоза Двинського повіту Вітебської губернії.
Під час Першої світової війни у 1914–1918 рр. служив в армії, був на Румунському фронті. Після демобілізації жив в м. Одеса, після проголошення БНР у 1918 р — консул БНР в Одесі (Україна). Два роки навчався в Одеському вищому міжнародному інституті, працював у губернському відділі народної освіти.
У 1920 році переїхав до Мінська. У 1922 році будучи головою науково — термінологічної комісії Народного комісаріату освіти БРСР, виступив з пропозицією створити Інститут білоруської культури, брав участь в його організації і перетворенні в 1928 році в Академію наук. У 1925—1926 рр. знаходився на підвищенні наукової кваліфікації в Науково-дослідному інституті мови та літератури при Ленінградському університеті.
Академік, віце-президент Білоруської Академії наук з 1928 р. Наукові праці — по діалектології, лексикографії, орфографії та ін. Розробив теоретичні основи і принципи створення діалектологічних словників білоруської мови. Автор білорусько-російського (1925) і російсько-білоруського (1928) словників (разом з Миколою Яковичем Байковим).
21 липня 1930 року був заарештований у справі «Спілки визволення Білорусі», постановою ОДПУ СРСР засуджений до 5 років заслання у м. Сарапул (Удмуртія); потім термін заслання був збільшений на 2 роки. У листопаді 1937 р. вдруге заарештований і в грудні 1937 розстріляний.
У 1957 р. реабілітований Військовою колегією Верховного Суду СРСР (за другим вироком), в 1978 відновлений у вченому званні академіка, в 1988 реабілітований Верховним Судом БРСР (за першим вироком).
Дружина — Марія Сергіївна Тіманькова.
Наукова діяльність
Закінчив Віленський вчительський інститут (1913). З 1920 р. завідувач літературно-видавничим відділом Наркомосу УРСР, голова Науково-термінологічної комісії. У 1922—1925 рр.. голова Інституту білоруської культури (Інбілкульт), в 1926—1928 рр.. голова Відділу гуманітарних наук Інбілкульта. З 1928 р. голова Главнауки при Наркомосі УРСР. У 1929 р. віце-президент Білоруської Академії наук. Одночасно з 1929 р. директор Інституту мовознавства, голова комісій орфографічною і щодо складання словника живої білоруської мови.
Розробив теоретичні основи та принципи створення діалектичних словників білоруської мови. Йому належить ряд практичних робіт, пов'язаних з проблемами білоруського правопису, розробкою наукової термінології.
Опублікував більше 30 наукових робіт, в тому числі 4 монографії і словника.
Автор наукових праць
- Расійска-беларускі слоўнік. Мн.: Бел. Дзярж. выд-ва, 1928 (совм. с Н. Я. Байковым).
- Да характарыстыкі беларускіх гаворак Парыцкага раёну. Мн., 1929.
- Беларуска-расійскі слоўнік. Мн.: Народная асвета, 1993 (совм. с Н. Я. Байковым).
- Выбраныя навуковыя працы акадэміка С. М. Некрашэвіча: Да 120-годдзя з дня нараджэння. Мн.: Беларуская навука, 2004.
Примітки
- Статкевіч-Чабаганаў А. Некрашевічи герба «Любіч»//Роднае слова. 2010. № 4. С. 105—108. (біл.)
Посилання
- Академик НЕКРАШЕВИЧ Степан Михайлович
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stepan Mihajlovich Nekrashevich 8 travnya 1883 Danilivka Minska guberniya 20 grudnya 1937 Minsk biloruskij vchenij movoznavec i gromadskij diyach iniciator stvorennya i pershij golova Institutu biloruskoyi kulturi nini Nacionalna akademiya nauk Bilorusi akademik Biloruskoyi Akademiyi nauk Razom z i Yuhimom Karskim vhodit do chisla osnovopolozhnikiv suchasnoyi biloruskoyi movi Konsul Biloruskoyi Narodnoyi Respubliki v Odesi Ukrayinska Derzhava 1918 Nekrashevich Stepan Mihajlovichbil Scyapan Mihajlavich Nekrashevich Sciapan Michajlavic NiekrasevicNarodivsya8 travnya 1883 1883 05 08 d d Minska guberniya Rosijska imperiyaPomer20 grudnya 1937 1937 12 20 54 roki Minsk Biloruska RSR SRSRKrayina Rosijska imperiya Biloruska Narodna Respublika Biloruska RSRDiyalnistdialektolog diplomatGaluzmovoznavstvoAlma materd i Uchitelskij institut u Vilno hristiyanskij Vchene zvannyadNaukovij kerivnikKarskij Yuhim FedorovichVchiteliKarskij Yuhim FedorovichZakladQ26712728 Institut biloruskoyi kulturi Biloruskij derzhavnij universitet Nacionalna akademiya nauk Bilorusi i Q115568473 PartiyaBiloruska partiya socialistiv revolyucionerivSajtnasb gov by bel members academicians nekrashevich php Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v sim yi shlyahtichiv Mihajla Pavlovicha Nekrashevicha yakij zajmavsya silskim gospodarstvom i jogo druzhini Yevi Dmitrivni Sestra Anna po cholovikovi Akanovich zgodom vchitelka v Nyu Jorku Rid Nekrashevich gerba Lyubich vidomij z XVII v i vihodit z Sluckogo knyazivstva V 1908 roci zakinchiv uchitelsku seminariyu v m Panevezh Kovenskoyi guberniyi nini Panevezhis Litva Pracyuvav uchitelem pochatkovoyi shkoli v Telshyajskomu poviti Kovenskoyi guberniyi v shkoli Tovaristva tverezosti u Vilno V 1913 roci zakinchiv zaochno Vilenskij uchitelskij institut i otrimav priznachennya na posadu vchitelya v shkoli m Dagoza Dvinskogo povitu Vitebskoyi guberniyi Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni u 1914 1918 rr sluzhiv v armiyi buv na Rumunskomu fronti Pislya demobilizaciyi zhiv v m Odesa pislya progoloshennya BNR u 1918 r konsul BNR v Odesi Ukrayina Dva roki navchavsya v Odeskomu vishomu mizhnarodnomu instituti pracyuvav u gubernskomu viddili narodnoyi osviti U 1920 roci pereyihav do Minska U 1922 roci buduchi golovoyu naukovo terminologichnoyi komisiyi Narodnogo komisariatu osviti BRSR vistupiv z propoziciyeyu stvoriti Institut biloruskoyi kulturi brav uchast v jogo organizaciyi i peretvorenni v 1928 roci v Akademiyu nauk U 1925 1926 rr znahodivsya na pidvishenni naukovoyi kvalifikaciyi v Naukovo doslidnomu instituti movi ta literaturi pri Leningradskomu universiteti Akademik vice prezident Biloruskoyi Akademiyi nauk z 1928 r Naukovi praci po dialektologiyi leksikografiyi orfografiyi ta in Rozrobiv teoretichni osnovi i principi stvorennya dialektologichnih slovnikiv biloruskoyi movi Avtor bilorusko rosijskogo 1925 i rosijsko biloruskogo 1928 slovnikiv razom z Mikoloyu Yakovichem Bajkovim 21 lipnya 1930 roku buv zaareshtovanij u spravi Spilki vizvolennya Bilorusi postanovoyu ODPU SRSR zasudzhenij do 5 rokiv zaslannya u m Sarapul Udmurtiya potim termin zaslannya buv zbilshenij na 2 roki U listopadi 1937 r vdruge zaareshtovanij i v grudni 1937 rozstrilyanij U 1957 r reabilitovanij Vijskovoyu kolegiyeyu Verhovnogo Sudu SRSR za drugim virokom v 1978 vidnovlenij u vchenomu zvanni akademika v 1988 reabilitovanij Verhovnim Sudom BRSR za pershim virokom Druzhina Mariya Sergiyivna Timankova Naukova diyalnistZakinchiv Vilenskij vchitelskij institut 1913 Z 1920 r zaviduvach literaturno vidavnichim viddilom Narkomosu URSR golova Naukovo terminologichnoyi komisiyi U 1922 1925 rr golova Institutu biloruskoyi kulturi Inbilkult v 1926 1928 rr golova Viddilu gumanitarnih nauk Inbilkulta Z 1928 r golova Glavnauki pri Narkomosi URSR U 1929 r vice prezident Biloruskoyi Akademiyi nauk Odnochasno z 1929 r direktor Institutu movoznavstva golova komisij orfografichnoyu i shodo skladannya slovnika zhivoyi biloruskoyi movi Rozrobiv teoretichni osnovi ta principi stvorennya dialektichnih slovnikiv biloruskoyi movi Jomu nalezhit ryad praktichnih robit pov yazanih z problemami biloruskogo pravopisu rozrobkoyu naukovoyi terminologiyi Opublikuvav bilshe 30 naukovih robit v tomu chisli 4 monografiyi i slovnika Avtor naukovih pracRasijska belaruski sloynik Mn Bel Dzyarzh vyd va 1928 sovm s N Ya Bajkovym Da haraktarystyki belaruskih gavorak Paryckaga rayonu Mn 1929 Belaruska rasijski sloynik Mn Narodnaya asveta 1993 sovm s N Ya Bajkovym Vybranyya navukovyya pracy akademika S M Nekrashevicha Da 120 goddzya z dnya naradzhennya Mn Belaruskaya navuka 2004 PrimitkiStatkevich Chabaganay A Nekrashevichi gerba Lyubich Rodnae slova 2010 4 S 105 108 bil PosilannyaAkademik NEKRAShEVICh Stepan Mihajlovich