Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Трася нка біл Трасянка змішана мова або соціолект на основі білоруської мови аналогічний українсько російському суржику

Трасянка

Трасянка

Трася́нка (біл. Трасянка) — змішана мова або соціолект на основі білоруської мови (аналогічний українсько-російському суржику), переважно з російською лексикою й білоруськими фонетикою й граматикою. Виникла як засіб спілкування між міськими й сільськими жителями. Тепер поширена в сільській місцевості Білорусі.

Походження терміна

У перекладі з білоруської слово трасянка буквально означає низькоякісне сіно, коли селяни змішують, перетрушують (від білоруського трасуць, тобто трясуть) солому з сіном. Пізніше сенс даного терміну «недоброякісна суміш» був перенесений в сферу мови. Своє нове значення («суміш білоруської та російської мов») слово отримало відносно недавно (у другій половині 1980-х років), коли цілий ряд публікацій на сторінках літературної газети «Літаратура і мастацтва» розкритикував стан білоруської мови в радянський період. Феномен ж змішання білоруської та російської (а також російської та української, тобто суржик) мов виник і став залучати до себе увагу задовго до цього. Так, наприклад, ще в 1930-і роки Вацлав Ластовський називав це явище «чаўня». Вважається, що значну роль в популяризації терміна «трасянка» у ставленні до білорусько-російської змішаної мови зіграв білоруський політик і публіцист Зенон Позняк.

Термін «трасянка» з'явився нещодавно, тому не всі жителі теперішньої Білорусі, межуючих районів Росії, ​​України й поготів, знають, що вона є, або усвідомлюють, що самі говорять трасянкою.

Історія

Змішана мова в дорадянський і ранній радянський період

Змішання російської та білоруської мов на території сьогоднішньої Білорусі має довгу історію. Причина полягає в тому, що білоруські (а також українські) землі протягом тривалого часу були прикордонними регіонами, у яких місцеві діалекти перебували в контакті з близькородинними і в той же час соціально домінантними мовами: польською та російською. Коли в кінці XVIII століття Велике Князівство Литовське зі складу Речі Посполитої увійшло до складу Російської імперії, полонізація населення і вплив польської мови послабилися. Підтвердження цьому явищу може бути знайдено в п'єсі XIX століття, написаної Вікентієм Дуніним-Марцинкевичем — «Пінська шляхта» (1866), у якому відбилися мовні тенденції того часу. А статті, що описують змішання російської та білоруської мов виявляються з початку XX століття (наприклад, в газеті «Наша Ніва»). Питання про те, чи можна називати «трасянкою» ці старі форми змішування білоруського та російського мов, є спірним, тому що в той час змішана мова не передавалася з покоління в покоління. Об'єктом публіцистичних суперечок білорусько-російська мова стала не раніше 1920-х років.

Після Другої світової війни

Зародження феномена, яка отримав в 1980-і роки назву «трасянка», пов'язане з фундаментальними соціо-демографічних змінами, що мали місце в Білоруській Радянській Соціалістичній Республіці після Другої світової війни, а на території східних білоруських областей, можливо, ще раніше — до цієї війни. Індустріалізація Білоруської Радянської Соціалістичної Республіки привела до масової міграції робочої сили з сіл в міста. Так, якщо в 1959 році в містах проживало лише близько 31% населення республіки, то в 1990 році частка міського населення зросла до 66%. У той же час спостерігається приплив етнічних росіян з інших регіонів Радянського Союзу в БССР, де вони часто займали керівні посади в Білоруської комуністичної партії, у сфері державного управління та на державних підприємствах. У таких умовах колишні сільські жителі, носії білоруської (переважно діалектного) мови були змушені підлаштовуватися під російськомовне оточення, що, однак, не завжди вдавалося повною мірою. У результаті подібного пристосування до російської мови виникла так звана трасянка в її сьогоднішньої формі. Крім того, діти теперішніх поколінь засвоювали російську мову в якості своєї першої мови.

Лінгвістична довідка та походження

Лексика й граматика трасянки складна й багата. Утворена вона на основі двох близькоспоріднених мов з усталеними літературними нормами.

Унаслідок негативної конотації терміна «трасянка» було запропоновано не вживати його в лінгвістичної дискусії і використовувати замість нього термін «білорусько-російська змішана мова».

Початок лінгвістичної дискусії про білорусько-російську змішану мову відноситься до першої половини 1990-х років. Відомі білоруські дослідники неодноразово відзначали спонтанний, індивідуальний, безсистемний і навіть «хаотичний» характер змішання білоруської та російської мов. Однак через відсутність корпусу змішаної мови «ранні» дебати про неї ґрунтувалися переважно на неофіційних спостереженнях. Перше емпіричне дослідження даного явища було проведено тільки на початку 2000-х років в столиці Білоруси — Мінськ.

У період між 2008 і 2013 років у рамках наукового проєкту, що проводилися мовознавцями та соціологами з Ольденбургского університету (у співпраці з Білоруським державним університетом у Мінську) було створено два корпуси спонтанної змішаної мови. Отримані в рамках даного проєкту результати підтверджують думку, що білорусько-російська змішана мова на сьогоднішній день не може бути охарактеризована як виразно стабільний на всій території Білорусі «fused lect» («змішаний код»). З іншого боку, у змішаній мові на всіх мовних рівнях спостерігаються певні стабільні моделі, характерні для всієї території Білорусі, які є або загальними для змішаної мови і одного з «мов-донорів» (білоруської або російської) або ж, навпаки, відрізняють змішану мова від обох «мов-донорів». У словниковому складі і морфосинтаксисі змішаної мови однозначно переважають російські елементи і риси. Словозміна є змішаною, і навіть у вимові помітний вплив російської мови. У цілому білорусько-російська змішана мова на даному етапі в роботах проєкту класифікується як сукупність регіональних соціолектів. Інші ж роботи продовжують описувати її як «хаотичну» і «спонтанну» форму змішання мов.

Соціологічні характеристики змішаної мови

У соціологічній і соціолінгвістичній частині Ольденбурзького наукового проєкту з вивчення вживання змішаної мови в Білорусі були отримані серед інших наступні результати: на питання про «рідну мову» приблизно 38% з 1200 опитаних вибрали відповідь «білорусько-російська змішана мова», 49% назвали білоруську мову і 30% — російську (дозволялося вибрати кілька відповідей). Однак в якості їх «першої мови» близько 50% респондентів назвали змішану мову, 42% вибрали російську мову і 18% — білоруську (тут також можна було вибрати кілька відповідей). А в якості «основної» (тобто переважно використовується) мови близько 55% опитаних назвали російську мову, 41% — змішану мову і тільки 4% — білоруську мову.

Крім того, результати даного проєкту суперечать поширеній думці, що вживання білорусько-російської змішаної мови є показником низького рівня освіти і недостатнього володіння білоруської або російської літературними мовами. Змішана мова поширена серед білорусів з різним рівнем освіти і серед представників різних вікових груп; вона вживається паралельно з літературною мовою, у більшості випадків з російським. Ступінь наближення змішаної мови до російської або білоруської літературної мови залежить від таких факторів, як співрозмовник, місце і тема розмови і т.д. Серед молодого покоління білорусів частка вживання змішаної мови знижується на користь російської мови.

Уживання в літературі

2018 року в Мінську вперше видано детективне оповідання Каміли Цень «Я прыду за табой у аўгусце», що написане трасянкою.

Див. також

Примітки

  1. Zaprudski, S. (2014): Zur öffentlichen Diskussion der weißrussischen Sprachkultur, zum Aufkommen des Terminus Trasjanka und zur modernen Trasjankaforschung. In: Hentschel, G. et al. (Hrsg.): Trasjanka und Suržyk — gemischte weißrussisch-russische und ukrainisch-russische Rede. Sprachlicher Inzest in Weißrussland und der Ukraine? Frankfurt/M., 119—142.
  2. Языковая ситуация в Беларуси: Типология языковых ситуаций [ 27 лютого 2012 у Wayback Machine.]. — С. 54.
  3. Zaprudski, S. (2014): Zur öffentlichen Diskussion der weißrussischen Sprachkultur, zum Aufkommen des Terminus Trasjanka und zur modernen Trasjankaforschung. In: Hentschel, G. et al. (Hrsg.): Trasjanka und Suržyk — gemischte weißrussisch-russische und ukrainisch-russische Rede. Sprachlicher Inzest in Weißrussland und der Ukraine? Frankfurt/M., 119—142.
  4. Hentschel, G. (2014): Belarusian and Russian in the Mixed Speech of Belarus. In: Besters-Dilger, J. et al. (eds.): Congruence in Contact-Induced Language Change: Language Families, Typological Resemblance, and Perceived Similarity. Berlin/Boston, 93-121.
  5. Marples D. A. (1996): Belarus. From Soviet Rule to Nuclear Catastrophe. Basingstoke/London.
  6. Zaprudski, S. (2007): In the grip of replacive bilingualism: the Belarusian language in contact with Russian. International Journal of the Sociology of Language 183, 97-118.
  7. Хентшель Г. Белорусский, русский и белорусско-русская смешанная речь // Вопросы языкознания. — 2013. — № 1. — С. 53—76.
  8. Hentschel, G. & Zeller, J. P. (2012): Gemischte Rede, gemischter Diskurs, Sprechertypen: Weißrussisch, Russisch und gemischte Rede in der Kommunikation weißrussischer Familien. Wiener Slawistischer Almanach 70, 127—155.
  9. Bieder, H. (2014): Die weißrussisch-russische Mischsprache (Trasjanka) als Forschungsproblem. In: Hentschel, G. et al. (Hrsg.): Trasjanka und Suržyk — gemischte weißrussisch-russische und ukrainisch-russische Rede. Sprachlicher Inzest in Weißrussland und der Ukraine? Frankfurt/M., 91-118.
  10. Мечковская, Н. Б. (1994): Языковая ситуация в Беларуси: Этические коллизии двуязычия. 18/3, 299—322.
  11. Cychun, H. A. Soziolinguistische, soziokulturelle und psychologische Grundlagen gemischten Sprechens. In: Hentschel, G. et al. (Hrsg.): Trasjanka und Suržyk — gemischte weißrussisch-russische und ukrainisch-russische Rede. Sprachlicher Inzest in Weißrussland und der Ukraine? Frankfurt/M., 163—172.
  12. Liskovets, I. (2009): Trasjanka: A code of rural migrants in Minsk. International Journal of Bilingualism 13, 396—412.
  13. . Архів оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано 29 червня 2021.
  14. Hentschel, G. (2014): Belarusian and Russian in the Mixed Speech of Belarus. In: Besters-Dilger, J. et al. (eds.): Congruence in Contact-Induced Language Change: Language Families, Typological Resemblance, and Perceived Similarity. Berlin/Boston, 93-121.
  15. Хентшель Г. Белорусско-русская смешанная речь («трасянка»): 11 вопросов и ответов // Русский язык в научном освещении. № 1 (33) [ 29 червня 2021 у Wayback Machine.] — М.: Институт русского языка им. В. В. Виноградова, 2017 — ISSN 1681-1062 — С. 209–251
  16. Хентшель Г. Белорусский, русский и белорусско-русская смешанная речь // Вопросы языкознания. — 2013. — № 1. — С. 53—76.
  17. Мячкоўская, Н. Б. (2014): Трасянка ў кантынууме беларуска-рускіх ідыялектаў: хто і калі размаўляе на трасянцы? Веснік БДУ 1 серыя 4.
  18. Hentschel, G. & Kittel, B. (2011): Weißrussische Dreisprachigkeit? Zur sprachlichen Situation in Weißrussland auf der Basis von Urteilen von Weißrussen über die Verbreitung ihrer Sprachen im Lande. Wiener Slawistischer Almanach 67, 107—135.
  19. Hentschel, G. & Zeller, J. P. (2012): Gemischte Rede, gemischter Diskurs, Sprechertypen: Weißrussisch, Russisch und gemischte Rede in der Kommunikation weißrussischer Familien. Wiener Slawistischer Almanach 70, 127—155.
  20. . Архів оригіналу за 27 травня 2019. Процитовано 13 серпня 2020.

Література

  • Каліта І. У. Трасянка як моўны і культурны нігілізм. [ 10 лютого 2013 у Wayback Machine.] // Личность — слово — социум: материалы VIII Международной науч.-практ. конф. 28-29 апреля 2008 г., Минск: в 2 ч./отв. ред. Т. А. Фалалеева. — Минск: Паркус-Плюс, 2008, ч. 1., 256 с., ISSN 2076-4588, c. 105—110.
  • Калита И. В. Современная Беларусь: языки и национальная идентичность. Ústí nad Labem, ISBN 978-80-7414-324-3, 2010, 300 s. s. 112—190. [ 24 вересня 2020 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Trasya nka bil Trasyanka zmishana mova abo sociolekt na osnovi biloruskoyi movi analogichnij ukrayinsko rosijskomu surzhiku perevazhno z rosijskoyu leksikoyu j biloruskimi fonetikoyu j gramatikoyu Vinikla yak zasib spilkuvannya mizh miskimi j silskimi zhitelyami Teper poshirena v silskij miscevosti Bilorusi Pohodzhennya terminaU perekladi z biloruskoyi slovo trasyanka bukvalno oznachaye nizkoyakisne sino koli selyani zmishuyut peretrushuyut vid biloruskogo trasuc tobto tryasut solomu z sinom Piznishe sens danogo terminu nedobroyakisna sumish buv perenesenij v sferu movi Svoye nove znachennya sumish biloruskoyi ta rosijskoyi mov slovo otrimalo vidnosno nedavno u drugij polovini 1980 h rokiv koli cilij ryad publikacij na storinkah literaturnoyi gazeti Litaratura i mastactva rozkritikuvav stan biloruskoyi movi v radyanskij period Fenomen zh zmishannya biloruskoyi ta rosijskoyi a takozh rosijskoyi ta ukrayinskoyi tobto surzhik mov vinik i stav zaluchati do sebe uvagu zadovgo do cogo Tak napriklad she v 1930 i roki Vaclav Lastovskij nazivav ce yavishe chaynya Vvazhayetsya sho znachnu rol v populyarizaciyi termina trasyanka u stavlenni do bilorusko rosijskoyi zmishanoyi movi zigrav biloruskij politik i publicist Zenon Poznyak Termin trasyanka z yavivsya neshodavno tomu ne vsi zhiteli teperishnoyi Bilorusi mezhuyuchih rajoniv Rosiyi Ukrayini j pogotiv znayut sho vona ye abo usvidomlyuyut sho sami govoryat trasyankoyu IstoriyaZmishana mova v doradyanskij i rannij radyanskij period Zmishannya rosijskoyi ta biloruskoyi mov na teritoriyi sogodnishnoyi Bilorusi maye dovgu istoriyu Prichina polyagaye v tomu sho biloruski a takozh ukrayinski zemli protyagom trivalogo chasu buli prikordonnimi regionami u yakih miscevi dialekti perebuvali v kontakti z blizkorodinnimi i v toj zhe chas socialno dominantnimi movami polskoyu ta rosijskoyu Koli v kinci XVIII stolittya Velike Knyazivstvo Litovske zi skladu Rechi Pospolitoyi uvijshlo do skladu Rosijskoyi imperiyi polonizaciya naselennya i vpliv polskoyi movi poslabilisya Pidtverdzhennya comu yavishu mozhe buti znajdeno v p yesi XIX stolittya napisanoyi Vikentiyem Duninim Marcinkevichem Pinska shlyahta 1866 u yakomu vidbilisya movni tendenciyi togo chasu A statti sho opisuyut zmishannya rosijskoyi ta biloruskoyi mov viyavlyayutsya z pochatku XX stolittya napriklad v gazeti Nasha Niva Pitannya pro te chi mozhna nazivati trasyankoyu ci stari formi zmishuvannya biloruskogo ta rosijskogo mov ye spirnim tomu sho v toj chas zmishana mova ne peredavalasya z pokolinnya v pokolinnya Ob yektom publicistichnih superechok bilorusko rosijska mova stala ne ranishe 1920 h rokiv Pislya Drugoyi svitovoyi vijni Zarodzhennya fenomena yaka otrimav v 1980 i roki nazvu trasyanka pov yazane z fundamentalnimi socio demografichnih zminami sho mali misce v Biloruskij Radyanskij Socialistichnij Respublici pislya Drugoyi svitovoyi vijni a na teritoriyi shidnih biloruskih oblastej mozhlivo she ranishe do ciyeyi vijni Industrializaciya Biloruskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki privela do masovoyi migraciyi robochoyi sili z sil v mista Tak yaksho v 1959 roci v mistah prozhivalo lishe blizko 31 naselennya respubliki to v 1990 roci chastka miskogo naselennya zrosla do 66 U toj zhe chas sposterigayetsya pripliv etnichnih rosiyan z inshih regioniv Radyanskogo Soyuzu v BSSR de voni chasto zajmali kerivni posadi v Biloruskoyi komunistichnoyi partiyi u sferi derzhavnogo upravlinnya ta na derzhavnih pidpriyemstvah U takih umovah kolishni silski zhiteli nosiyi biloruskoyi perevazhno dialektnogo movi buli zmusheni pidlashtovuvatisya pid rosijskomovne otochennya sho odnak ne zavzhdi vdavalosya povnoyu miroyu U rezultati podibnogo pristosuvannya do rosijskoyi movi vinikla tak zvana trasyanka v yiyi sogodnishnoyi formi Krim togo diti teperishnih pokolin zasvoyuvali rosijsku movu v yakosti svoyeyi pershoyi movi Lingvistichna dovidka ta pohodzhennyaLeksika j gramatika trasyanki skladna j bagata Utvorena vona na osnovi dvoh blizkosporidnenih mov z ustalenimi literaturnimi normami Unaslidok negativnoyi konotaciyi termina trasyanka bulo zaproponovano ne vzhivati jogo v lingvistichnoyi diskusiyi i vikoristovuvati zamist nogo termin bilorusko rosijska zmishana mova Pochatok lingvistichnoyi diskusiyi pro bilorusko rosijsku zmishanu movu vidnositsya do pershoyi polovini 1990 h rokiv Vidomi biloruski doslidniki neodnorazovo vidznachali spontannij individualnij bezsistemnij i navit haotichnij harakter zmishannya biloruskoyi ta rosijskoyi mov Odnak cherez vidsutnist korpusu zmishanoyi movi ranni debati pro neyi gruntuvalisya perevazhno na neoficijnih sposterezhennyah Pershe empirichne doslidzhennya danogo yavisha bulo provedeno tilki na pochatku 2000 h rokiv v stolici Bilorusi Minsk U period mizh 2008 i 2013 rokiv u ramkah naukovogo proyektu sho provodilisya movoznavcyami ta sociologami z Oldenburgskogo universitetu u spivpraci z Biloruskim derzhavnim universitetom u Minsku bulo stvoreno dva korpusi spontannoyi zmishanoyi movi Otrimani v ramkah danogo proyektu rezultati pidtverdzhuyut dumku sho bilorusko rosijska zmishana mova na sogodnishnij den ne mozhe buti oharakterizovana yak virazno stabilnij na vsij teritoriyi Bilorusi fused lect zmishanij kod Z inshogo boku u zmishanij movi na vsih movnih rivnyah sposterigayutsya pevni stabilni modeli harakterni dlya vsiyeyi teritoriyi Bilorusi yaki ye abo zagalnimi dlya zmishanoyi movi i odnogo z mov donoriv biloruskoyi abo rosijskoyi abo zh navpaki vidriznyayut zmishanu mova vid oboh mov donoriv U slovnikovomu skladi i morfosintaksisi zmishanoyi movi odnoznachno perevazhayut rosijski elementi i risi Slovozmina ye zmishanoyu i navit u vimovi pomitnij vpliv rosijskoyi movi U cilomu bilorusko rosijska zmishana mova na danomu etapi v robotah proyektu klasifikuyetsya yak sukupnist regionalnih sociolektiv Inshi zh roboti prodovzhuyut opisuvati yiyi yak haotichnu i spontannu formu zmishannya mov Sociologichni harakteristiki zmishanoyi moviU sociologichnij i sociolingvistichnij chastini Oldenburzkogo naukovogo proyektu z vivchennya vzhivannya zmishanoyi movi v Bilorusi buli otrimani sered inshih nastupni rezultati na pitannya pro ridnu movu priblizno 38 z 1200 opitanih vibrali vidpovid bilorusko rosijska zmishana mova 49 nazvali bilorusku movu i 30 rosijsku dozvolyalosya vibrati kilka vidpovidej Odnak v yakosti yih pershoyi movi blizko 50 respondentiv nazvali zmishanu movu 42 vibrali rosijsku movu i 18 bilorusku tut takozh mozhna bulo vibrati kilka vidpovidej A v yakosti osnovnoyi tobto perevazhno vikoristovuyetsya movi blizko 55 opitanih nazvali rosijsku movu 41 zmishanu movu i tilki 4 bilorusku movu Krim togo rezultati danogo proyektu superechat poshirenij dumci sho vzhivannya bilorusko rosijskoyi zmishanoyi movi ye pokaznikom nizkogo rivnya osviti i nedostatnogo volodinnya biloruskoyi abo rosijskoyi literaturnimi movami Zmishana mova poshirena sered bilorusiv z riznim rivnem osviti i sered predstavnikiv riznih vikovih grup vona vzhivayetsya paralelno z literaturnoyu movoyu u bilshosti vipadkiv z rosijskim Stupin nablizhennya zmishanoyi movi do rosijskoyi abo biloruskoyi literaturnoyi movi zalezhit vid takih faktoriv yak spivrozmovnik misce i tema rozmovi i t d Sered molodogo pokolinnya bilorusiv chastka vzhivannya zmishanoyi movi znizhuyetsya na korist rosijskoyi movi Uzhivannya v literaturi2018 roku v Minsku vpershe vidano detektivne opovidannya Kamili Cen Ya prydu za taboj u aygusce sho napisane trasyankoyu Div takozhSurzhikRusenorsk Dzekannya Cekannya Dialekti rosijskoyi moviPrimitkiZaprudski S 2014 Zur offentlichen Diskussion der weissrussischen Sprachkultur zum Aufkommen des Terminus Trasjanka und zur modernen Trasjankaforschung In Hentschel G et al Hrsg Trasjanka und Surzyk gemischte weissrussisch russische und ukrainisch russische Rede Sprachlicher Inzest in Weissrussland und der Ukraine Frankfurt M 119 142 Yazykovaya situaciya v Belarusi Tipologiya yazykovyh situacij 27 lyutogo 2012 u Wayback Machine S 54 Zaprudski S 2014 Zur offentlichen Diskussion der weissrussischen Sprachkultur zum Aufkommen des Terminus Trasjanka und zur modernen Trasjankaforschung In Hentschel G et al Hrsg Trasjanka und Surzyk gemischte weissrussisch russische und ukrainisch russische Rede Sprachlicher Inzest in Weissrussland und der Ukraine Frankfurt M 119 142 Hentschel G 2014 Belarusian and Russian in the Mixed Speech of Belarus In Besters Dilger J et al eds Congruence in Contact Induced Language Change Language Families Typological Resemblance and Perceived Similarity Berlin Boston 93 121 Marples D A 1996 Belarus From Soviet Rule to Nuclear Catastrophe Basingstoke London Zaprudski S 2007 In the grip of replacive bilingualism the Belarusian language in contact with Russian International Journal of the Sociology of Language 183 97 118 Hentshel G Belorusskij russkij i belorussko russkaya smeshannaya rech Voprosy yazykoznaniya 2013 1 S 53 76 Hentschel G amp Zeller J P 2012 Gemischte Rede gemischter Diskurs Sprechertypen Weissrussisch Russisch und gemischte Rede in der Kommunikation weissrussischer Familien Wiener Slawistischer Almanach 70 127 155 Bieder H 2014 Die weissrussisch russische Mischsprache Trasjanka als Forschungsproblem In Hentschel G et al Hrsg Trasjanka und Surzyk gemischte weissrussisch russische und ukrainisch russische Rede Sprachlicher Inzest in Weissrussland und der Ukraine Frankfurt M 91 118 Mechkovskaya N B 1994 Yazykovaya situaciya v Belarusi Eticheskie kollizii dvuyazychiya 18 3 299 322 Cychun H A Soziolinguistische soziokulturelle und psychologische Grundlagen gemischten Sprechens In Hentschel G et al Hrsg Trasjanka und Surzyk gemischte weissrussisch russische und ukrainisch russische Rede Sprachlicher Inzest in Weissrussland und der Ukraine Frankfurt M 163 172 Liskovets I 2009 Trasjanka A code of rural migrants in Minsk International Journal of Bilingualism 13 396 412 Arhiv originalu za 5 lipnya 2018 Procitovano 29 chervnya 2021 Hentschel G 2014 Belarusian and Russian in the Mixed Speech of Belarus In Besters Dilger J et al eds Congruence in Contact Induced Language Change Language Families Typological Resemblance and Perceived Similarity Berlin Boston 93 121 Hentshel G Belorussko russkaya smeshannaya rech trasyanka 11 voprosov i otvetov Russkij yazyk v nauchnom osveshenii 1 33 29 chervnya 2021 u Wayback Machine M Institut russkogo yazyka im V V Vinogradova 2017 ISSN 1681 1062 S 209 251 Hentshel G Belorusskij russkij i belorussko russkaya smeshannaya rech Voprosy yazykoznaniya 2013 1 S 53 76 Myachkoyskaya N B 2014 Trasyanka y kantynuume belaruska ruskih idyyalektay hto i kali razmaylyae na trasyancy Vesnik BDU 1 seryya 4 Hentschel G amp Kittel B 2011 Weissrussische Dreisprachigkeit Zur sprachlichen Situation in Weissrussland auf der Basis von Urteilen von Weissrussen uber die Verbreitung ihrer Sprachen im Lande Wiener Slawistischer Almanach 67 107 135 Hentschel G amp Zeller J P 2012 Gemischte Rede gemischter Diskurs Sprechertypen Weissrussisch Russisch und gemischte Rede in der Kommunikation weissrussischer Familien Wiener Slawistischer Almanach 70 127 155 Arhiv originalu za 27 travnya 2019 Procitovano 13 serpnya 2020 LiteraturaKalita I U Trasyanka yak moyny i kulturny nigilizm 10 lyutogo 2013 u Wayback Machine Lichnost slovo socium materialy VIII Mezhdunarodnoj nauch prakt konf 28 29 aprelya 2008 g Minsk v 2 ch otv red T A Falaleeva Minsk Parkus Plyus 2008 ch 1 256 s ISSN 2076 4588 c 105 110 Kalita I V Sovremennaya Belarus yazyki i nacionalnaya identichnost Usti nad Labem ISBN 978 80 7414 324 3 2010 300 s s 112 190 24 veresnya 2020 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ