Великий Кавказ — гірська система між Чорним і Каспійським морями, з Малим Кавказом утворюють Кавказькі гори. Також один з трьох регіонів Кавказу поряд із Передкавказзям і Закавказзям.
Великий Кавказ | ||||
Країна | Росія, Грузія, Азербайджан | |||
---|---|---|---|---|
Гороутворення | Зіштовхнення плити Анатолійської і Євразійської плити | |||
Довжина | 1 100 км | |||
Ширина | до 180 км | |||
Найвища точка | Ельбрус | |||
- висота | 5 642 м | |||
Супутниковий знімок NASA, Великий, Малий Кавказ і Закавказзя. | ||||
Великий Кавказ у Вікісховищі |
Географія
Простягається більш ніж на 1100 км з північного заходу на південний схід, від району Анапи і Таманського півострова до Апшеронського півострова на узбережжі Каспію, поруч із Баку. Максимальної ширини Великий Кавказ сягає в районі Ельбруса (до 180 км). У осьовій частині розташовано Головний Кавказький (або Вододільний) хребет, на північ від якого розташована низка паралельних хребтів (гірських пасом), у тому числі моноклінального (куестового) характеру. Південний схил Великого Кавказу здебільшого складається з кулісоподібних хребтів, примикаючих до Головного Кавказького хребта. Традиційно Великий Кавказ ділиться на 3 частини: Західний Кавказ (від Чорного моря до Ельбрусу), Центральний Кавказ (від Ельбрусу до Казбеку) і Східний Кавказ (від Казбеку до Каспійського моря).
Великий Кавказ — регіон з великим сучасним зледенінням. Загальна кількість льодовиків становить близько 2 050, зайнята ними площа приблизно 1 400 км²;. Понад половина зледеніння Великого Кавказу зосереджено на Центральному Кавказі (50 % від числа 70 % від площі зледеніння). Значними центрами зледеніння є гора Ельбрус і Безенгійська стіна. Найбільшим льодовиком Великого Кавказу є льодовик Безенгі (довжина близько 17 км).
Великий Кавказ — гірський регіон з різноманітними ландшафтами, багатим значною мірою ендемічним рослинним і тваринним світом.
Великим Кавказом проходить державний кордон Російської Федерації з Грузією і Азербайджаном.
Вершини
Вершина | Висота, в м | Координати | Примітки |
---|---|---|---|
Ельбрус | 5642 | 43°21′11″ пн. ш. 42°26′13″ сх. д. / 43.35306° пн. ш. 42.43694° сх. д. | найвища точка Кавказу |
Дих-тау | 5204 | 43°03′09″ пн. ш. 43°07′53″ сх. д. / 43.05250° пн. ш. 43.13139° сх. д. | Безенгійська стіна |
Шхара | 5193 | 42°59′58″ пн. ш. 43°06′42″ сх. д. / 42.99944° пн. ш. 43.11167° сх. д. | найвища точка Грузії |
Коштан-тау | 5152 | 43°03′00″ пн. ш. 43°12′43″ сх. д. / 43.05000° пн. ш. 43.21194° сх. д. | Безенгійська стіна |
5100 | 43°00′51″ пн. ш. 43°04′12″ сх. д. / 43.01417° пн. ш. 43.07000° сх. д. | Безенгійська стіна | |
(Джангитау) | 5085 | 43°01′18″ пн. ш. 43°03′17″ сх. д. / 43.02167° пн. ш. 43.05472° сх. д. | Безенгійська стіна |
Казбек | 5034 | 42°42′26″ пн. ш. 44°29′56″ сх. д. / 42.70722° пн. ш. 44.49889° сх. д. | |
Тетнулді | 4974 | 43°01′52″ пн. ш. 42°59′34″ сх. д. / 43.03111° пн. ш. 42.99278° сх. д. | Сванетія |
Катин-тау(Кагні-Тау) або Адишь | 4970 | 43°01′50″ пн. ш. 43°02′08″ сх. д. / 43.03056° пн. ш. 43.03556° сх. д. | Безенгійська стіна |
Пік Шота Руставелі | 4960 | 43°01′33″ пн. ш. 43°02′36″ сх. д. / 43.02583° пн. ш. 43.04333° сх. д. | Безенгійська стіна |
4928 | 43°03′00″ пн. ш. 43°10′00″ сх. д. / 43.05000° пн. ш. 43.16667° сх. д. | Безенгійська стіна | |
4860 | 43°02′54″ пн. ш. 43°01′28″ сх. д. / 43.04833° пн. ш. 43.02444° сх. д. | Безенгійська стіна | |
Ушба | 4690 | 43°07′37″ пн. ш. 42°38′56″ сх. д. / 43.12694° пн. ш. 42.64889° сх. д. | |
Тебулосмта | 4493 | 42°34′24″ пн. ш. 45°18′43″ сх. д. / 42.57333° пн. ш. 45.31194° сх. д. | найвища точка Чечні |
Базардюзю | 4485 | 41°12′40″ пн. ш. 47°51′47″ сх. д. / 41.21111° пн. ш. 47.86306° сх. д. | найвища точка Азербайджану |
Адай-Хох | 4408 | 42°44′50″ пн. ш. 43°52′01″ сх. д. / 42.74722° пн. ш. 43.86694° сх. д. | |
4285 | 42°29′32″ пн. ш. 45°46′51″ сх. д. / 42.49222° пн. ш. 45.78083° сх. д. | ||
4243 | 41°16′21″ пн. ш. 48°00′16″ сх. д. / 41.27250° пн. ш. 48.00444° сх. д. | ||
4191 | 41°09′40″ пн. ш. 47°59′30″ сх. д. / 41.16111° пн. ш. 47.99167° сх. д. | ||
Шалбуздаг | 4142 | 41°20′01″ пн. ш. 47°47′50″ сх. д. / 41.33361° пн. ш. 47.79722° сх. д. | священна гора Дагестану |
3790 | 43°24′ пн. ш. 41°07′ сх. д. / 43.400° пн. ш. 41.117° сх. д. | найвища точка | |
3687 | 43°13′01″ пн. ш. 41°41′00″ сх. д. / 43.21694° пн. ш. 41.68333° сх. д. | ||
3629 | 41°05′ пн. ш. 48°29′ сх. д. / 41.083° пн. ш. 48.483° сх. д. | ||
3535 | 43°13′01″ пн. ш. 41°41′00″ сх. д. / 43.21694° пн. ш. 41.68333° сх. д. | ||
Клер | 3083 | 41°19′10″ пн. ш. 47°44′08″ сх. д. / 41.31944° пн. ш. 47.73556° сх. д. | |
Дамабаши | 2891 | 41°43′04″ пн. ш. 47°39′15″ сх. д. / 41.71778° пн. ш. 47.65417° сх. д. | |
Гумцидаг | 2655 | 41°56′48″ пн. ш. 47°42′03″ сх. д. / 41.94667° пн. ш. 47.70083° сх. д. | |
Гурциг | 2497 | 41°44′21″ пн. ш. 47°36′39″ сх. д. / 41.73917° пн. ш. 47.61083° сх. д. | |
Джабудаг | 2480 | 41°58′04″ пн. ш. 47°37′49″ сх. д. / 41.96778° пн. ш. 47.63028° сх. д. | |
Гульгулькіль | 1996 | 41°41′09″ пн. ш. 47°52′54″ сх. д. / 41.68583° пн. ш. 47.88167° сх. д. | |
1851 | 43°56′07″ пн. ш. 39°40′46″ сх. д. / 43.93528° пн. ш. 39.67944° сх. д. | ||
Гульпенкала | 1797 | 41°59′00″ пн. ш. 47°44′30″ сх. д. / 41.98333° пн. ш. 47.74167° сх. д. | |
Еміркіль | 1032 | 41°41′12″ пн. ш. 48°00′37″ сх. д. / 41.68667° пн. ш. 48.01028° сх. д. |
- гірська система Шхельда, шість вершин висотою від 4100 м до 4320 м.
Льодовики
Загальна кількість льодовиків — близько 2 050. Льодовики Великого Кавказу відносяться до різноманітних морфологічних типів: долинні, карові, висячі, конічних вершин тощо. Деякі, так звані «пульсуючі» льодовики такі як льодовик , представляють значну небезпеку.
Для Великого Кавказу, як і для інших гірських країн притаманні наразі скорочення площі і деградація сучасного обледеніння.
Назва льодовика | Гірський вузол | Висота нижнього кінца льодовика, в м над р.м. | Найбільша довжина льодовика, в км | Площа льодовика, в км² |
---|---|---|---|---|
Безенгійський льодовик (сточище Череку) | Шхара, Дых-тау | 2080 | 19,6 | 36,2 |
Дих-су (сточище Черека) | Шхара, Дих-тау | 2070 | 13,3 | 34,0 |
Караугом (сточище ) | Адай-хох | 1830 | 13,3 | 26,6 |
Цаннер (сточище Інгурі) | Тетнульд | 2390 | 10,1 | 28,8 |
Великий Азау (сточище Терека) | Ельбрус | 2500 | 10,1 | 19,6 |
Перевали
Назва | Висота, в м | Координати | Дорога | Вододіл | Примітки |
---|---|---|---|---|---|
2431 м | 42°30′00″ пн. ш. 44°27′11″ сх. д. / 42.50000° пн. ш. 44.45306° сх. д. | Воєнно-Грузинська дорога | з долини річки Терек в долину річки Арагві | ||
Мамісонський | 2911 м | 42°42′05″ пн. ш. 43°47′28″ сх. д. / 42.70139° пн. ш. 43.79111° сх. д. | Воєнно-Осетинська дорога | р. - р. | |
Гойтхський | 409 м | 44°15′28″ пн. ш. 39°16′32″ сх. д. / 44.25778° пн. ш. 39.27556° сх. д. | Туапсе - Майкоп | ||
2014 м | 43°43′50″ пн. ш. 40°23′17″ сх. д. / 43.73056° пн. ш. 40.38806° сх. д. | з басейна Мзимти в верхів'я Лаби | |||
2748 м | 43°38′ пн. ш. 41°37′ сх. д. / 43.633° пн. ш. 41.617° сх. д. | ||||
Клухорський | 2782 м | 43°14′39″ пн. ш. 41°51′55″ сх. д. / 43.24417° пн. ш. 41.86528° сх. д. | Воєнно-Сухумська дорога | з басейну Кодора в верхів'я Кубані | |
2931 м | 43°13′33″ пн. ш. 41°55′19″ сх. д. / 43.22583° пн. ш. 41.92194° сх. д. | Сухуми - Черкеськ | з басейну Кодора в верхів'я Кубані | ||
Рокський | 2992 м | 42°36′42″ пн. ш. 44°08′08″ сх. д. / 42.61167° пн. ш. 44.13556° сх. д. | Воєнно-Осетинська дорога Транскавказька автомагістраль | з басейну Ардона в басейн річки | |
2834 м | |||||
з бассейна Алазані в басейн | з Кахетії в Дагестан | ||||
3084 м | з міста в верхів'я р. | ||||
2830 м | з басейну р. в верхів'я р. | ||||
1327 м | дорога з Шемахи в Кубу | ||||
435 м | дорога з Новоросійська до |
Панорама
Література
- Панов В. Д. Эволюция современного оледенения Кавказа. — Санкт-Петербург: Гидрометеоиздат, 1993. (рос.)
- Великий Кавказ [ 5 вересня 2015 у Wayback Machine.] у Британській енциклопедії (англ.)
Це незавершена стаття з географії Грузії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Velikij Kavkaz girska sistema mizh Chornim i Kaspijskim moryami z Malim Kavkazom utvoryuyut Kavkazki gori Takozh odin z troh regioniv Kavkazu poryad iz Peredkavkazzyam i Zakavkazzyam Velikij KavkazKrayina Rosiya Gruziya AzerbajdzhanGoroutvorennya Zishtovhnennya pliti Anatolijskoyi i Yevrazijskoyi plitiDovzhina 1 100 kmShirina do 180 kmNajvisha tochka Elbrus visota 5 642 mSuputnikovij znimok NASA Velikij Malij Kavkaz i Zakavkazzya Suputnikovij znimok NASA Velikij Malij Kavkaz i Zakavkazzya Velikij Kavkaz u VikishovishiDie Gebirgsketten des Grossen Kaukasus Blick von Suden auf Gipfel und GletscherGeografiyaProstyagayetsya bilsh nizh na 1100 km z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid vid rajonu Anapi i Tamanskogo pivostrova do Apsheronskogo pivostrova na uzberezhzhi Kaspiyu poruch iz Baku Maksimalnoyi shirini Velikij Kavkaz syagaye v rajoni Elbrusa do 180 km U osovij chastini roztashovano Golovnij Kavkazkij abo Vododilnij hrebet na pivnich vid yakogo roztashovana nizka paralelnih hrebtiv girskih pasom u tomu chisli monoklinalnogo kuestovogo harakteru Pivdennij shil Velikogo Kavkazu zdebilshogo skladayetsya z kulisopodibnih hrebtiv primikayuchih do Golovnogo Kavkazkogo hrebta Tradicijno Velikij Kavkaz dilitsya na 3 chastini Zahidnij Kavkaz vid Chornogo morya do Elbrusu Centralnij Kavkaz vid Elbrusu do Kazbeku i Shidnij Kavkaz vid Kazbeku do Kaspijskogo morya Velikij Kavkaz region z velikim suchasnim zledeninnyam Zagalna kilkist lodovikiv stanovit blizko 2 050 zajnyata nimi plosha priblizno 1 400 km Ponad polovina zledeninnya Velikogo Kavkazu zoseredzheno na Centralnomu Kavkazi 50 vid chisla 70 vid ploshi zledeninnya Znachnimi centrami zledeninnya ye gora Elbrus i Bezengijska stina Najbilshim lodovikom Velikogo Kavkazu ye lodovik Bezengi dovzhina blizko 17 km Velikij Kavkaz girskij region z riznomanitnimi landshaftami bagatim znachnoyu miroyu endemichnim roslinnim i tvarinnim svitom Velikim Kavkazom prohodit derzhavnij kordon Rosijskoyi Federaciyi z Gruziyeyu i Azerbajdzhanom VershiniVershina Visota v m Koordinati PrimitkiElbrus 5642 43 21 11 pn sh 42 26 13 sh d 43 35306 pn sh 42 43694 sh d 43 35306 42 43694 najvisha tochka KavkazuDih tau 5204 43 03 09 pn sh 43 07 53 sh d 43 05250 pn sh 43 13139 sh d 43 05250 43 13139 Bezengijska stinaShhara 5193 42 59 58 pn sh 43 06 42 sh d 42 99944 pn sh 43 11167 sh d 42 99944 43 11167 najvisha tochka GruziyiKoshtan tau 5152 43 03 00 pn sh 43 12 43 sh d 43 05000 pn sh 43 21194 sh d 43 05000 43 21194 Bezengijska stina5100 43 00 51 pn sh 43 04 12 sh d 43 01417 pn sh 43 07000 sh d 43 01417 43 07000 Bezengijska stina Dzhangitau 5085 43 01 18 pn sh 43 03 17 sh d 43 02167 pn sh 43 05472 sh d 43 02167 43 05472 Bezengijska stinaKazbek 5034 42 42 26 pn sh 44 29 56 sh d 42 70722 pn sh 44 49889 sh d 42 70722 44 49889Tetnuldi 4974 43 01 52 pn sh 42 59 34 sh d 43 03111 pn sh 42 99278 sh d 43 03111 42 99278 SvanetiyaKatin tau Kagni Tau abo Adish 4970 43 01 50 pn sh 43 02 08 sh d 43 03056 pn sh 43 03556 sh d 43 03056 43 03556 Bezengijska stinaPik Shota Rustaveli 4960 43 01 33 pn sh 43 02 36 sh d 43 02583 pn sh 43 04333 sh d 43 02583 43 04333 Bezengijska stina4928 43 03 00 pn sh 43 10 00 sh d 43 05000 pn sh 43 16667 sh d 43 05000 43 16667 Bezengijska stina4860 43 02 54 pn sh 43 01 28 sh d 43 04833 pn sh 43 02444 sh d 43 04833 43 02444 Bezengijska stinaUshba 4690 43 07 37 pn sh 42 38 56 sh d 43 12694 pn sh 42 64889 sh d 43 12694 42 64889Tebulosmta 4493 42 34 24 pn sh 45 18 43 sh d 42 57333 pn sh 45 31194 sh d 42 57333 45 31194 najvisha tochka ChechniBazardyuzyu 4485 41 12 40 pn sh 47 51 47 sh d 41 21111 pn sh 47 86306 sh d 41 21111 47 86306 najvisha tochka AzerbajdzhanuAdaj Hoh 4408 42 44 50 pn sh 43 52 01 sh d 42 74722 pn sh 43 86694 sh d 42 74722 43 866944285 42 29 32 pn sh 45 46 51 sh d 42 49222 pn sh 45 78083 sh d 42 49222 45 780834243 41 16 21 pn sh 48 00 16 sh d 41 27250 pn sh 48 00444 sh d 41 27250 48 004444191 41 09 40 pn sh 47 59 30 sh d 41 16111 pn sh 47 99167 sh d 41 16111 47 99167Shalbuzdag 4142 41 20 01 pn sh 47 47 50 sh d 41 33361 pn sh 47 79722 sh d 41 33361 47 79722 svyashenna gora Dagestanu3790 43 24 pn sh 41 07 sh d 43 400 pn sh 41 117 sh d 43 400 41 117 najvisha tochka3687 43 13 01 pn sh 41 41 00 sh d 43 21694 pn sh 41 68333 sh d 43 21694 41 683333629 41 05 pn sh 48 29 sh d 41 083 pn sh 48 483 sh d 41 083 48 4833535 43 13 01 pn sh 41 41 00 sh d 43 21694 pn sh 41 68333 sh d 43 21694 41 68333Kler 3083 41 19 10 pn sh 47 44 08 sh d 41 31944 pn sh 47 73556 sh d 41 31944 47 73556Damabashi 2891 41 43 04 pn sh 47 39 15 sh d 41 71778 pn sh 47 65417 sh d 41 71778 47 65417Gumcidag 2655 41 56 48 pn sh 47 42 03 sh d 41 94667 pn sh 47 70083 sh d 41 94667 47 70083Gurcig 2497 41 44 21 pn sh 47 36 39 sh d 41 73917 pn sh 47 61083 sh d 41 73917 47 61083Dzhabudag 2480 41 58 04 pn sh 47 37 49 sh d 41 96778 pn sh 47 63028 sh d 41 96778 47 63028Gulgulkil 1996 41 41 09 pn sh 47 52 54 sh d 41 68583 pn sh 47 88167 sh d 41 68583 47 881671851 43 56 07 pn sh 39 40 46 sh d 43 93528 pn sh 39 67944 sh d 43 93528 39 67944Gulpenkala 1797 41 59 00 pn sh 47 44 30 sh d 41 98333 pn sh 47 74167 sh d 41 98333 47 74167Emirkil 1032 41 41 12 pn sh 48 00 37 sh d 41 68667 pn sh 48 01028 sh d 41 68667 48 01028girska sistema Shhelda shist vershin visotoyu vid 4100 m do 4320 m LodovikiZagalna kilkist lodovikiv blizko 2 050 Lodoviki Velikogo Kavkazu vidnosyatsya do riznomanitnih morfologichnih tipiv dolinni karovi visyachi konichnih vershin tosho Deyaki tak zvani pulsuyuchi lodoviki taki yak lodovik predstavlyayut znachnu nebezpeku Dlya Velikogo Kavkazu yak i dlya inshih girskih krayin pritamanni narazi skorochennya ploshi i degradaciya suchasnogo obledeninnya Nazva lodovika Girskij vuzol Visota nizhnogo kinca lodovika v m nad r m Najbilsha dovzhina lodovika v km Plosha lodovika v km Bezengijskij lodovik stochishe Chereku Shhara Dyh tau 2080 19 6 36 2Dih su stochishe Chereka Shhara Dih tau 2070 13 3 34 0Karaugom stochishe Adaj hoh 1830 13 3 26 6Canner stochishe Inguri Tetnuld 2390 10 1 28 8Velikij Azau stochishe Tereka Elbrus 2500 10 1 19 6HrebtiAndijskij hrebet Bzibskij hrebet Kodorskij hrebet Markothskij hrebet Svanetskij hrebet Trialetskij hrebetPerevaliNazva Visota v m Koordinati Doroga Vododil Primitki2431 m 42 30 00 pn sh 44 27 11 sh d 42 50000 pn sh 44 45306 sh d 42 50000 44 45306 Voyenno Gruzinska doroga z dolini richki Terek v dolinu richki AragviMamisonskij 2911 m 42 42 05 pn sh 43 47 28 sh d 42 70139 pn sh 43 79111 sh d 42 70139 43 79111 Voyenno Osetinska doroga r r Gojthskij 409 m 44 15 28 pn sh 39 16 32 sh d 44 25778 pn sh 39 27556 sh d 44 25778 39 27556 Tuapse Majkop2014 m 43 43 50 pn sh 40 23 17 sh d 43 73056 pn sh 40 38806 sh d 43 73056 40 38806 z basejna Mzimti v verhiv ya Labi2748 m 43 38 pn sh 41 37 sh d 43 633 pn sh 41 617 sh d 43 633 41 617Kluhorskij 2782 m 43 14 39 pn sh 41 51 55 sh d 43 24417 pn sh 41 86528 sh d 43 24417 41 86528 Voyenno Suhumska doroga z basejnu Kodora v verhiv ya Kubani2931 m 43 13 33 pn sh 41 55 19 sh d 43 22583 pn sh 41 92194 sh d 43 22583 41 92194 Suhumi Cherkesk z basejnu Kodora v verhiv ya KubaniRokskij 2992 m 42 36 42 pn sh 44 08 08 sh d 42 61167 pn sh 44 13556 sh d 42 61167 44 13556 Voyenno Osetinska doroga Transkavkazka avtomagistral z basejnu Ardona v basejn richki2834 mz bassejna Alazani v basejn z Kahetiyi v Dagestan3084 m z mista v verhiv ya r 2830 m z basejnu r v verhiv ya r 1327 m doroga z Shemahi v Kubu435 m doroga z Novorosijska doPanoramaZasnizheni vershini Velikogo KavkazuLiteraturaPanov V D Evolyuciya sovremennogo oledeneniya Kavkaza Sankt Peterburg Gidrometeoizdat 1993 ISBN 5 286 00959 X ros Velikij Kavkaz 5 veresnya 2015 u Wayback Machine u Britanskij enciklopediyi angl Ce nezavershena stattya z geografiyi Gruziyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z geografiyi Rosiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi