Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Воєнно-Сухумська дорога — історична назва дороги через Головний Кавказький хребет, що сполучає міста Черкеськ (Карачаєво-Черкесія) і Сухумі (Грузія).
| Воєнно-Сухумська дорога | |
|---|---|
 | |
 | |
| Загальні дані | |
| Країна |  Росія |
| Мережа | автомобільні дороги федерального значення Російської Федерації |
| Номер | A155 |
| Довжина | 190 км |
| початок | Невинномиськ |
| через | Карачаєвськ |
| кінець | |
| Дорожнє покриття | асфальт |
| OpenStreetMap | ↑109878 ·R (Карачаєво-Черкесія) |
 Воєнно-Сухумська дорога у Вікісховищі | |
Маршрут
- 0 km – Невинномиськ
- 40 km – Еркін-Шахар
- 65 km – Черкеськ
- 78 km – Усть-Джегута
- 105 km – , відгалуження на R256 через станицю Зеленчуцька, далі на Майкоп
- 120 km – Карачаєвськ, відгалуження на на П'ятигорськ
- 181 km - відгалуження на й Клухорський перевал (ґрунтова дорога Абхазію)
- 190 km –
Історія
Частина Воєнно-Сухумської дороги називалася «турецькою стежкою», яка як караванний шлях була відома з найдавніших часів. В VIII столітті по ній в Аланію вторглися араби. Цей караванний шлях зображений на венеціанській карті-схемі XIV століття.
Проект будівництва колісної дороги народився в 50-х рр. XIX століття. Будівництво було розпочато в 1894 р. і остаточно завершено в 1903 р. Дорога з'єднала міста Черкеськ (тоді станиця Баталпашинська) і Сухумі.
У роки громадянської війни (1917–1922/1923) дорога стала місцем сутичок протиборчих сторін. Для автомобільного руху дорогу намагалися використовувати лише в роки Великої Вітчизняної війни. З 1946 р. не використовується як автомобільна дорога. В радянські часи дорога отримала популярність як цікавий туристичний маршрут, адже навколо дороги на території Абхазії знаходиться велика кількість пам'яток стародавньої архітектури.
Сучасний стан
Довжина 337 км. З боку Карачаєво-Черкесії найбільшу частину дороги асфальтовано. Проходить через місто Карачаєвськ, гірський курорт Теберду і далі по Гоначхірській ущелині вздовж річки Клухор. Останнім пунктом на дорозі з боку Карачаєво-Черкесії раніше була турбаза «Північний притулок», яка повністю зникла на початку 1990-х років. Потім 13-кілометрову ділянку дороги перетинає Великий Кавказький хребет по Клухорському перевалу (висота 2781 м) і виходить до бази «Південний притулок» в Кодорській ущелині Абхазії. Далі дорога йде вздовж річки Клич до першого населеного пункту з боку Абхазії після перевалу — сванського села . Потім дорога йде по Кодорській ущелині, уздовж річки Велика Мачара, і виходить на Чорноморське шосе в трьох кілометрах південніше Сухума. З боку Карачаєво-Черкесії здебільшого дорогу асфальтовано (170 км). Асфальтована дорога закінчується в ущелині Північного Клухора неподалік від метеостанції. З боку Абхазії дорога (53 км) здебільшого не асфальтована.
Сама високогірна ділянка дороги - Клухорський перевал (2781 м) Ділянка, що проходить через Клухорський перевал, в даний час не пристосована для автомобільного руху, а в перевальній частині стала практично непрохідною і для пішоходів через зсуви і розмиви. Для пішоходів і в'ючних тварин існує обхідна стежка по лівому березі Північного Клухора. Транспортне сполучення по Воєнно-Сухумській дорозі залежить від погоди на цій ділянці. Взимку тут часті снігові замети та сходи лавин. Після збройного грузино-абхазького конфлікту 1992–1993 рр., а також встановлення режиму державного кордону, наскрізний рух по дорозі закрито, прикордонна зона з боку Росії починається біля мосту через річку Кітче-Муруджу.
Відновлення дороги
З ініціативою відновлення дороги та будівництва окремих її ділянок для використання автомобільним транспортом виступили керівники Абхазії ( Сергій Багапш) та Карачаєво-Черкесії ().
У 2010 році засоби масової інформації повідомляли, що розглядається два варіанти відновлення автомобільного руху між Карачаєво-Черкесією та Абхазією, причому обидва, для збереження цілорічного руху, передбачають будівництво тунелів. Перший з них передбачає прокладку тунелю довжиною понад 12 км в підошві Клухорський перевалу (тобто приблизно за маршрутом нині існуючої дороги), другий — будівництво дороги через Передбачається, що нова дорога стане платною. Варіант через Клухорський перевал пізніше був відхилений з екологічних міркувань, через те що він порушував режим Тебердинського заповідника і був запропонований варіант через перевал Нахар.
Керівництво Абхазії виступає проти будівництва Воєнно-Сухумської дороги, аргументуючи це рішення екологічними проблемами,.
Економічні, політичні, ідеологічні, екологічні аспекти будівництва дороги
Економічні аспекти
Багато експертів і в Росії і в Абхазії висловлюють економічний скептицизм щодо будівництва дороги. Такий підхід розділяє абхазький бізнесмен, колишній депутат парламенту Абхазії Беслан Бутба:
Нам таку дорогу на Північний Кавказ не можна будувати, рано поки будувати. Ми слабка держава, ми не зможемо експлуатувати цю дорогу. Я думаю, що ця дорога передчасна. Коли ми будемо сильною державою, коли у нас будуть правильно працювати правоохоронні органи, можна буде думати про цю дорогу. Зараз Абхазії не варто вкладати в це гроші.
Аналогічної позиції дотримуються і деякі російські експерти, які вважають даний проект економічно нерентабельним, оскільки Абхазія — «тупикова» в транспортному відношенні держава.
Політичні аспекти
Проект будівництва Воєнно-Сухумської дороги викликав негативну реакцію з грузинського боку. Член грузинського «уряду Абхазії у вигнанні» Коте Кучухідзе заявив, що це «ще одна спроба окупації територій Грузії з боку Росії».
Воєнно-Сухумський тракт потрібен і для стратегічних цілей, як запасний маршрут з Росії до Абхазії. До цих пір з Росії до Абхазії проходить єдиний сухопутний шлях — через Сочі (Краснодарський край РФ). Аналогічна ситуація і з Південною Осетією. Там планується будівництво запасного шляху через Мамісонську ущелину.
Абхазія в силу обставин, що склалися, і спільного кордону з Карачаєво-Черкеською республікою може стати основним і стратегічним партнером КЧР. Саме Республіка Абхазія може надати КЧР реальну перспективу вийти з транспортного тупика, отримати прямий вихід до моря, що є нагальною потребою.
Екологічні аспекти
Маршрут Воєнно-Сухумської дороги проходить через заповідні території та використовується для гірського туризму. Поява в даній місцевості важкої будівельної техніки, вибухи при розробці гірських порід, і в подальшому автомобільний рух завдало б значні екологічні збитки Тебердинському заповіднику.
Культурні аспекти
Протягом багатьох тисячоліть Клухорський перевальний шлях, в давнину відомий під назвою «Турецька стежка», що отримав в XIX столітті найменування Воєнно-Сухумської дороги, відігравав важливу роль в економіці і культурних зв'язках народів, що мешкали по обидва боки Головного Кавказького хребта, особливо карачаївців і абхазів. Перевалом могли скористатися також і вороги для вторгнення до Абхазії з Північного Кавказу. Все це сприяло виникненню вздовж дороги великого числа пам'яток стародавнього зодчества, і в першу чергу фортець і храмів. Це був основний караванний шлях, що зв'язував Колхіду з Каспієм. Як туристичний маршрут він залишається популярним і досі. Воєнно-Сухумська дорога дуже мальовнича.
Див. також
Виноски
- Дорога в Сухум // gazeta.ru
- Быть ли дороге с Северного Кавказа в Сухум?
- Вдоль военно-сухумской дороги
- «Власти Карачаево-Черкесии и Абхазии намерены восстановить Военно-Сухумскую дорогу» [ 30.03.2009, у Wayback Machine.] — РГРК «Голос России» (26.09.2009)
- Северный Кавказ и Абхазию соединит туннель? // regnum.ru
- «Президент Абхазии выступил против строительства дороги Черкесск-Сухум» — Деловая газета «Взгляд» (19.07.2012)
- «Абхазия против проекта прокладки автодороги через Главный Кавказский хребет» — ИА «Regnum» (20.07.2012)
- «Принуждение к миру» по-адыгски
- Военно-Сухумская дорога
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Voyenno Suhumska doroga istorichna nazva dorogi cherez Golovnij Kavkazkij hrebet sho spoluchaye mista Cherkesk Karachayevo Cherkesiya i Suhumi Gruziya Voyenno Suhumska dorogaZagalni daniKrayina RosiyaMerezhaavtomobilni dorogi federalnogo znachennya Rosijskoyi FederaciyiNomerA155Dovzhina190 kmpochatokNevinnomiskcherezKarachayevskkinecDorozhnye pokrittyaasfaltOpenStreetMap 109878 R Karachayevo Cherkesiya Voyenno Suhumska doroga u VikishovishiVoyenno Suhumska dorogaVoyenno Suhumska doroga Pam yatnik radyanskim voyinam yaki zaginuli v boyah za KavkazMarshrut0 km Nevinnomisk 40 km Erkin Shahar 65 km Cherkesk 78 km Ust Dzheguta 105 km vidgaluzhennya na R256 cherez stanicyu Zelenchucka dali na Majkop 120 km Karachayevsk vidgaluzhennya na na P yatigorsk 181 km vidgaluzhennya na j Kluhorskij pereval gruntova doroga Abhaziyu 190 km IstoriyaChastina Voyenno Suhumskoyi dorogi nazivalasya tureckoyu stezhkoyu yaka yak karavannij shlyah bula vidoma z najdavnishih chasiv V VIII stolitti po nij v Alaniyu vtorglisya arabi Cej karavannij shlyah zobrazhenij na venecianskij karti shemi XIV stolittya Proekt budivnictva kolisnoyi dorogi narodivsya v 50 h rr XIX stolittya Budivnictvo bulo rozpochato v 1894 r i ostatochno zaversheno v 1903 r Doroga z yednala mista Cherkesk todi stanicya Batalpashinska i Suhumi U roki gromadyanskoyi vijni 1917 1922 1923 doroga stala miscem sutichok protiborchih storin Dlya avtomobilnogo ruhu dorogu namagalisya vikoristovuvati lishe v roki Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni Z 1946 r ne vikoristovuyetsya yak avtomobilna doroga V radyanski chasi doroga otrimala populyarnist yak cikavij turistichnij marshrut adzhe navkolo dorogi na teritoriyi Abhaziyi znahoditsya velika kilkist pam yatok starodavnoyi arhitekturi Suchasnij stanDovzhina 337 km Z boku Karachayevo Cherkesiyi najbilshu chastinu dorogi asfaltovano Prohodit cherez misto Karachayevsk girskij kurort Teberdu i dali po Gonachhirskij ushelini vzdovzh richki Kluhor Ostannim punktom na dorozi z boku Karachayevo Cherkesiyi ranishe bula turbaza Pivnichnij pritulok yaka povnistyu znikla na pochatku 1990 h rokiv Potim 13 kilometrovu dilyanku dorogi peretinaye Velikij Kavkazkij hrebet po Kluhorskomu perevalu visota 2781 m i vihodit do bazi Pivdennij pritulok v Kodorskij ushelini Abhaziyi Dali doroga jde vzdovzh richki Klich do pershogo naselenogo punktu z boku Abhaziyi pislya perevalu svanskogo sela Potim doroga jde po Kodorskij ushelini uzdovzh richki Velika Machara i vihodit na Chornomorske shose v troh kilometrah pivdennishe Suhuma Z boku Karachayevo Cherkesiyi zdebilshogo dorogu asfaltovano 170 km Asfaltovana doroga zakinchuyetsya v ushelini Pivnichnogo Kluhora nepodalik vid meteostanciyi Z boku Abhaziyi doroga 53 km zdebilshogo ne asfaltovana Sama visokogirna dilyanka dorogi Kluhorskij pereval 2781 m Dilyanka sho prohodit cherez Kluhorskij pereval v danij chas ne pristosovana dlya avtomobilnogo ruhu a v perevalnij chastini stala praktichno neprohidnoyu i dlya pishohodiv cherez zsuvi i rozmivi Dlya pishohodiv i v yuchnih tvarin isnuye obhidna stezhka po livomu berezi Pivnichnogo Kluhora Transportne spoluchennya po Voyenno Suhumskij dorozi zalezhit vid pogodi na cij dilyanci Vzimku tut chasti snigovi zameti ta shodi lavin Pislya zbrojnogo gruzino abhazkogo konfliktu 1992 1993 rr a takozh vstanovlennya rezhimu derzhavnogo kordonu naskriznij ruh po dorozi zakrito prikordonna zona z boku Rosiyi pochinayetsya bilya mostu cherez richku Kitche Murudzhu Vidnovlennya dorogiZ iniciativoyu vidnovlennya dorogi ta budivnictva okremih yiyi dilyanok dlya vikoristannya avtomobilnim transportom vistupili kerivniki Abhaziyi Sergij Bagapsh ta Karachayevo Cherkesiyi U 2010 roci zasobi masovoyi informaciyi povidomlyali sho rozglyadayetsya dva varianti vidnovlennya avtomobilnogo ruhu mizh Karachayevo Cherkesiyeyu ta Abhaziyeyu prichomu obidva dlya zberezhennya cilorichnogo ruhu peredbachayut budivnictvo tuneliv Pershij z nih peredbachaye prokladku tunelyu dovzhinoyu ponad 12 km v pidoshvi Kluhorskij perevalu tobto priblizno za marshrutom nini isnuyuchoyi dorogi drugij budivnictvo dorogi cherez Peredbachayetsya sho nova doroga stane platnoyu Variant cherez Kluhorskij pereval piznishe buv vidhilenij z ekologichnih mirkuvan cherez te sho vin porushuvav rezhim Teberdinskogo zapovidnika i buv zaproponovanij variant cherez pereval Nahar Kerivnictvo Abhaziyi vistupaye proti budivnictva Voyenno Suhumskoyi dorogi argumentuyuchi ce rishennya ekologichnimi problemami Ekonomichni politichni ideologichni ekologichni aspekti budivnictva dorogi Ekonomichni aspekti Bagato ekspertiv i v Rosiyi i v Abhaziyi vislovlyuyut ekonomichnij skepticizm shodo budivnictva dorogi Takij pidhid rozdilyaye abhazkij biznesmen kolishnij deputat parlamentu Abhaziyi Beslan Butba Nam taku dorogu na Pivnichnij Kavkaz ne mozhna buduvati rano poki buduvati Mi slabka derzhava mi ne zmozhemo ekspluatuvati cyu dorogu Ya dumayu sho cya doroga peredchasna Koli mi budemo silnoyu derzhavoyu koli u nas budut pravilno pracyuvati pravoohoronni organi mozhna bude dumati pro cyu dorogu Zaraz Abhaziyi ne varto vkladati v ce groshi Analogichnoyi poziciyi dotrimuyutsya i deyaki rosijski eksperti yaki vvazhayut danij proekt ekonomichno nerentabelnim oskilki Abhaziya tupikova v transportnomu vidnoshenni derzhava Politichni aspekti Proekt budivnictva Voyenno Suhumskoyi dorogi viklikav negativnu reakciyu z gruzinskogo boku Chlen gruzinskogo uryadu Abhaziyi u vignanni Kote Kuchuhidze zayaviv sho ce she odna sproba okupaciyi teritorij Gruziyi z boku Rosiyi Voyenno Suhumskij trakt potriben i dlya strategichnih cilej yak zapasnij marshrut z Rosiyi do Abhaziyi Do cih pir z Rosiyi do Abhaziyi prohodit yedinij suhoputnij shlyah cherez Sochi Krasnodarskij kraj RF Analogichna situaciya i z Pivdennoyu Osetiyeyu Tam planuyetsya budivnictvo zapasnogo shlyahu cherez Mamisonsku ushelinu Abhaziya v silu obstavin sho sklalisya i spilnogo kordonu z Karachayevo Cherkeskoyu respublikoyu mozhe stati osnovnim i strategichnim partnerom KChR Same Respublika Abhaziya mozhe nadati KChR realnu perspektivu vijti z transportnogo tupika otrimati pryamij vihid do morya sho ye nagalnoyu potreboyu Ekologichni aspekti Marshrut Voyenno Suhumskoyi dorogi prohodit cherez zapovidni teritoriyi ta vikoristovuyetsya dlya girskogo turizmu Poyava v danij miscevosti vazhkoyi budivelnoyi tehniki vibuhi pri rozrobci girskih porid i v podalshomu avtomobilnij ruh zavdalo b znachni ekologichni zbitki Teberdinskomu zapovidniku Kulturni aspekti Protyagom bagatoh tisyacholit Kluhorskij perevalnij shlyah v davninu vidomij pid nazvoyu Turecka stezhka sho otrimav v XIX stolitti najmenuvannya Voyenno Suhumskoyi dorogi vidigravav vazhlivu rol v ekonomici i kulturnih zv yazkah narodiv sho meshkali po obidva boki Golovnogo Kavkazkogo hrebta osoblivo karachayivciv i abhaziv Perevalom mogli skoristatisya takozh i vorogi dlya vtorgnennya do Abhaziyi z Pivnichnogo Kavkazu Vse ce spriyalo viniknennyu vzdovzh dorogi velikogo chisla pam yatok starodavnogo zodchestva i v pershu chergu fortec i hramiv Ce buv osnovnij karavannij shlyah sho zv yazuvav Kolhidu z Kaspiyem Yak turistichnij marshrut vin zalishayetsya populyarnim i dosi Voyenno Suhumska doroga duzhe malovnicha Div takozhTranskavkazka avtomagistral Voyenno Gruzinska doroga Voyenno Osetinska dorogaVinoskiDoroga v Suhum gazeta ru Byt li doroge s Severnogo Kavkaza v Suhum Vdol voenno suhumskoj dorogi Vlasti Karachaevo Cherkesii i Abhazii namereny vosstanovit Voenno Suhumskuyu dorogu 30 03 2009 u Wayback Machine RGRK Golos Rossii 26 09 2009 Severnyj Kavkaz i Abhaziyu soedinit tunnel regnum ru Prezident Abhazii vystupil protiv stroitelstva dorogi Cherkessk Suhum Delovaya gazeta Vzglyad 19 07 2012 Abhaziya protiv proekta prokladki avtodorogi cherez Glavnyj Kavkazskij hrebet IA Regnum 20 07 2012 Prinuzhdenie k miru po adygski Voenno Suhumskaya doroga