Карабаське ханство — держава, утворена у східній частині історичної Вірменії під протекторатом Ірану. Кілька разів була захоплена Османською імперією, потім завойована Сефевідами, на дуже короткий час стала центром малої вірменської держави, у 1748 році після розпаду держави Надир Шаха владу встановив Панах Алі-хан з династії . Після 1822 р. з підписанням Гюлістанського мирного договору вона стала васальною державою в складі Російської імперії.
Карабаське ханство | |
Дата створення / заснування | 1750 |
---|---|
Офіційна мова | перська[1][2] |
Континент | Азія |
Країна | Російська імперія |
Столиця | Шуша, d і Шахбулаг |
Форма правління | абсолютна монархія і абсолютизм |
Валюта | Q12844069?, Аббасі, Q55700076? і Q12849400? |
Мова комунікації | азербайджанська і вірменська |
Час/дата припинення існування | 1822 |
Площа | 17 000 км² |
Офіційна релігія | шиїти |
Карабаське ханство у Вікісховищі |
Координати: 39°45′30″ пн. ш. 46°44′54″ сх. д. / 39.75833333336110798° пн. ш. 46.74833333336110996° сх. д.
Історія Нагірного Карабаху | |
---|---|
| |
(Давня історія) | |
Азоська печера | |
Велика Вірменія (Арцах) | |
Кавказька Албанія | |
(Середньовіччя) | |
Хачен | |
(Перська епоха) | |
Карабаське п'ятикнязтво | |
Карабаське ханство | |
(Російська епоха) | |
Вірменія у складі Російської імперії | |
Єлизаветпольська губернія | |
(Радянська епоха) | |
Нагірно-Карабаська автономна область | |
(Боротьба за незалежність) | |
Карабаський конфлікт | |
Мінська група | |
Нагірно-Карабаська Республіка | |
Походження
Територія Карабаху визначається дрібними вірменськими феодальними князівствами, що знаходилися у 13 столітті у васальній залежності від Грузії, як частина Вірменії. Потім регіон був заполонений монгольсько-татарською навалою, а після — туркменами. В кінці 14 століття Карабах був завойований Тамерланом. Швидкий розпад його імперії поступився Кара-Коюнлу (1410—1468) та Ак-Коюнлу (1468-1501), яка правила країною до приєднання до імперії Сефевідів у 1502. Після довгої боротьби оттоманський генерал остаточно захопив Карабах 1588 року, на початку правління Аббаса Великого. Турки контролювали регіон до 1606.
Примітки
- Pavlovich, Petrushevsky Ilya (1949). Essays on the history of feudal relations in Armenia and Azerbaijan in XVI - the beginning of XIX centuries
- Swietochowski, Tadeus Russian Azerbaijan, 1905-1920: The Shaping of a National Identity in a Muslim Community — С. 12. —
- E. J. Brill, First Encyclopaedia of Islam, tome IV, с. 727.(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karabaske hanstvo derzhava utvorena u shidnij chastini istorichnoyi Virmeniyi pid protektoratom Iranu Kilka raziv bula zahoplena Osmanskoyu imperiyeyu potim zavojovana Sefevidami na duzhe korotkij chas stala centrom maloyi virmenskoyi derzhavi u 1748 roci pislya rozpadu derzhavi Nadir Shaha vladu vstanoviv Panah Ali han z dinastiyi Pislya 1822 r z pidpisannyam Gyulistanskogo mirnogo dogovoru vona stala vasalnoyu derzhavoyu v skladi Rosijskoyi imperiyi Karabaske hanstvo Data stvorennya zasnuvannya1750 Oficijna movaperska 1 2 KontinentAziya Krayina Rosijska imperiya StolicyaShusha d i Shahbulag Forma pravlinnyaabsolyutna monarhiya i absolyutizm ValyutaQ12844069 Abbasi Q55700076 i Q12849400 Mova komunikaciyiazerbajdzhanska i virmenska Chas data pripinennya isnuvannya1822 Plosha17 000 km Oficijna religiyashiyiti Karabaske hanstvo u Vikishovishi Koordinati 39 45 30 pn sh 46 44 54 sh d 39 75833333336110798 pn sh 46 74833333336110996 sh d 39 75833333336110798 46 74833333336110996Istoriya Nagirnogo KarabahuDavnya istoriyaAzoska pecheraVelika Virmeniya Arcah Kavkazka AlbaniyaSerednovichchyaHachenPerska epohaKarabaske p yatiknyaztvoKarabaske hanstvoRosijska epohaVirmeniya u skladi Rosijskoyi imperiyiYelizavetpolska guberniyaRadyanska epohaNagirno Karabaska avtonomna oblastBorotba za nezalezhnistKarabaskij konfliktMinska grupaNagirno Karabaska Respublikapereglyanutiredaguvati Istoriya VirmeniyiDerzhavi ta utvorennyaAjraratske carstvo Velika Virmeniya Mala Virmeniya Copk Sofena Marzpanska Virmeniya Virmenskij emirat Anijske carstvo Syunik Vaspurakan Tashir Dzoraget Arcah Hachen Kars Carstvo Varazhnuni Kesun Kilikiya Shah Armenidi Chuhur Saad Karabah Erivanska guberniya Yelizavetpolska guberniya Persha Respublika Virmenska RSR Respublika Virmeniya NKRVijni Turechchina Gruziya Azerbajdzhan Karabah Bitvi Tigranakert Avarajr Mancikert Garni Bitlis Sardarapat KarakilisReligiyiYazichnictvo Mitrayizm Virmenska apostolska cerkva Pavlikiani KatolicizmGeografiya Zahidna Shidna Virmenske nagir ya KilikiyaGajkidi Yervandidi Artashesidi Arshakuni Arcrunidi Bagratuni Rubenidi Hetumidi Luzinyani KyurikidiArmenakan Dashnakcutyun Fidayi Cegakron ASALA MiacumTematichni stattiVirmeni Kultura Mova Virmenske pitannya Genocid Amshenci Stolici Matenadaran Virmenoznavstvo Virmenske Vidrodzhennya ShlyahtaHronologiyaPortal Virmeniya pereglyanutiobgovoritiredaguvatiPohodzhennyaTeritoriya Karabahu viznachayetsya dribnimi virmenskimi feodalnimi knyazivstvami sho znahodilisya u 13 stolitti u vasalnij zalezhnosti vid Gruziyi yak chastina Virmeniyi Potim region buv zapolonenij mongolsko tatarskoyu navaloyu a pislya turkmenami V kinci 14 stolittya Karabah buv zavojovanij Tamerlanom Shvidkij rozpad jogo imperiyi postupivsya Kara Koyunlu 1410 1468 ta Ak Koyunlu 1468 1501 yaka pravila krayinoyu do priyednannya do imperiyi Sefevidiv u 1502 Pislya dovgoyi borotbi ottomanskij general ostatochno zahopiv Karabah 1588 roku na pochatku pravlinnya Abbasa Velikogo Turki kontrolyuvali region do 1606 PrimitkiPavlovich Petrushevsky Ilya 1949 Essays on the history of feudal relations in Armenia and Azerbaijan in XVI the beginning of XIX centuries Swietochowski Tadeus Russian Azerbaijan 1905 1920 The Shaping of a National Identity in a Muslim Community S 12 ISBN 978 0521522458 E J Brill First Encyclopaedia of Islam tome IV s 727 angl