Вірменська шляхта

Вірменська шляхта — дворянські роди Вірменії.

Історія Вірменії
Держави та утворення
Айраратське царство • Велика Вірменія • Мала Вірменія • Цопк • Софена • Марзпанська Вірменія• Вірменський емірат Анійське царство • Сюнік • Васпуракан • Ташир—Дзорагет Арцах • Хачен • Карс • Царство Варажнуні Кесун • • • • Кілікія Шах-Арменіди • • • Чухур-Саад • Карабах • Еріванська губернія Єлизаветпольська губернія • Перша Республіка Вірменська РСР • Республіка Вірменія • НКР
Війни: • Туреччина• Грузія •Азербайджан • Карабах Битви: Тигранакерт • • • Аварайр • • Манцикерт • Гарні • Бітліс • Сардарапат • • Каракіліс
Релігії
Язичництво • Мітраїзм Вірменська апостольська церква Павликіани • • Католицизм
Географія
(Західна • Східна) Вірменське нагір'я • Кілікія
Гайкіди • Єрвандіди • Арташесіди Аршакуні • Арцруніди • Багратуні Рубеніди • Хетуміди • Лузіньяни • Кюрикіди
Арменакан • • Дашнакцутюн • Фідаї Цегакрон • АСАЛА • Міацум
Тематичні статті
Вірмени • • Культура • Мова • Вірменське питання Геноцид • • Амшенці • Столиці • Матенадаран • Вірменознавство • Вірменське Відродження • Шляхта
Хронологія

Історія

Історія вірменської шляхти така ж стародавня, як і історія вірменського народу в цілому. Її коріння походить із найдавнішої родоплемінної формації, коли протовірменські племена, що відокремились від давньоарійської спільноти, виділяли зі свого середовища предводителів-вождів для управління своїм суспільством, захисту своєї території й організації походів на ворогів. Такими предводителями-вождями зазвичай ставали найкращі представники родів і племен, які відзначались силою, мудрістю, хоробрістю й подвигами. Так, поступово склався вищий клас вірменського суспільства — «азат»

У перекладі з сучасної вірменської слово «азат» буквально означає «вільний», однак термін, імовірно, має більш давнє значення та, ймовірно, походить від арійського yazata («божествені», «ті, що мають божественне походження», «гідні поклоніння»). Багато давньовірменських аристократичних кланів вели своє походження або від божеств давньовірменської віри, або від героїв-патріархів вірменського народу. Наприклад, княжі роди Ваєвуні й Мехнуні вели своє походження відповідно від Ваагна й Міхра — божеств вогню, війни та небесного світла, справедливості. Рід Арцруні вважав своїм пращуром Санасара, батька епічного Мгера з Сасна Црер, тобто того ж давньовірменського божества Міхра. Ціла плеяда аристократичних родів Вірменії вважала своїм спільним прямим пращуром Гайка Наапета, патріарха-родоначальника вірменського народу, епітетом якого був «дюцазн», тобто «походить із діців», «нащадок божеств». Відповідно до традиції від праотця Гайка та його нащадків пішли княжі роди Хорхоруні, Бзнуні, Мандакуні, Манавазян, Ангехеа (Ангех тун), Варажнуні, Апахуні, Арран тун тощо.

Джерела

1. Великий Князь Геворг Пірумян. Союз Вірменських Дворян. Інтерв'ю «Васн Айутян», № 2, 2003.
2. Мовсес Хоренаці. Історія Вірменії. Єреван, «Айастан», 1990.
3. Ованес Драсханакертци. Історія Вірменії. Єреван, «Советакан Грох», 1984.
4. Вірменська Радянська Енциклопедія. Єреван, «Айкакан Анрагітаран», 1977–1979.
5. Robert Bedrosian. The Turco-Mongol Invasions and the Lords of Armenia in the 13-14th Centuries. New York, Columbia University, 1979.

Примітки

1. Вреж Атабекян (2004). Вірменська шляхта: термінологічний словник (російською) . Союз Вірменських Дворян. Архів оригіналу за 5 лютого 2012. Процитовано 8 березня 2013.

Посилання

• Княжеский Союз [ 31 грудня 2019 у Wayback Machine.]
• Меликський Союз [ 6 квітня 2022 у Wayback Machine.]