Лузіньянський дім (фр. Maison de Lusignan, вірм. Լուսինյան) — французький шляхетний рід. Був представлений у середньовічній Франції, у Єрусалимському та Кіпрському королівствах, а також у Кілікійській Вірменії.
Історія
Родина Лузіньян була одним із дворянських родів Західної Франції, що отримав своє ім'я за , який Лузіньяни тримали як васали графів Пуату і герцогів Аквітанії. У зв'язку з неодноразовою участю Лузіньянів у хрестових походах, у представників цього роду зав'язались тісні зв'язки у державах хрестоносців на Близькому Сході. Ймовірно, тому Аморі Лузіньян, що брав участь у заколоті проти англійського короля Генріха II, тікає від переслідувань до Єрусалимського королівства. Тут він сприяє одруженню свого брата Гі зі спадкоємицею єрусалимського престолу Сибілою. Після смерті її брата Балдуїна IV й малолітнього сина Балдуїна V королем Єрусалимським стає Гі де Лузіньян (у 1186 році). Утім, наступного року Гі був розбитий вщент мусульманами на чолі з Салах ед Діном у битві під Гаттіною. Гі де Лузіньян опинився у полоні і втратив Єрусалим. Після звільнення, однак, у поверненні до Святої Землі йому відмовив Конрад Монтферратський, що був короткий час єрусалимським королем (1192). В результаті Гі купує у Річарда I Левове Серце права на завойований англійцями Кіпр. Після смерті правнука Гі, Гуго III, Кіпр виявився для роду Лузіньян втраченим, оскільки спадкоємець і двоюрідний брат Гуго, будучи також правнуком Аморі, хоч і мав прізвище Лузіньян, але за своїм походженням уже був членом родини графів Пуату.
у Франції, завдяки вдалому шлюбу, стає графом Марш. У той час, коли Аморі та Гі Лузіньяни, молодші представники роду, брали участь у хрестових походах й закріплювали за собою землі на Сході, члени роду, що лишились у Франції, намагались посилити і збільшити володіння, що дістались їм на батьківщині. , молодший брат Аморі, ставши до шлюбу, придбав графство Е в Нормандії, а , одружившись із вдовою англійського короля Іоанна Безземельного Ізабеллою Ангулемською, стає . У той час як графство Е було Лузіньянами за покоління втрачено, графствами Марш і Ангулем вони володіли аж до 1309 року, коли, після смерті останнього графа Лузіньян, його сестри передали ці володіння французькій короні.
Представники роду Лузіньян до хрестових походів
- , пом. 967 року, збудував замок Лузіньян
- , пом. 1012 року.
- , пом. 1026/27 року.
- , пом. 1060 року. Був одружений з , дочкою Бернгарда I, графа Марш.
Представники роду Лузіньян часів хрестових походів
- , пом. 1102 року, сеньйор де Лузіньян, граф Марш
- , пом. 1151 року, сеньйор де Лузіньян, граф Марш
- , пом. 1165 року, сеньйор де Лузіньян, граф Марш
- , пом. 1169 року, регент Лузіньяна і Марша, за відсутності батька Гуго VIII, який брав участь у хрестовому поході
- , пом. 1219 року, сеньйор де Лузіньян, граф Марш, граф Ангулем
- , сеньйор Іссудун, граф Е
- Гі, пом. 1194 року, король Єрусалимський, король Кіпру
- Аморі, пом. 1205 року, король Кіпру
- , пом. 1224, сеньйор Монконтур, (1191-93).
Графи Ла Марш і Ангулем
- Гуго IX, пом. 1219 року
- , пом. 1249 року під час 7-го хрестового походу
- Гуго XI, пом. 1250 року під час 7-го хрестового походу
- Гуго XII, пом. 1270 року
- Гуго XIII, пом. 1303 року
- Гі I, пом. 1303 року, останній представник роду Лузіньян, графів Марш і Ангулем чоловічої статі
- Іоланда I, пом. 1314 року, передала у 1309 році обидва графства короні
- Гільйом (Вільям) де Валанс, пом. 1294/96 року, граф Пембрук
- Еймар, пом. 1324 року, граф Пембрук
Королі Кіпру
- Аморі, пом. 1205 року
- Гуго I (король Кіпру), пом. 1219 г., король 1205-18
- Генріх I (король Кіпру), король 1218-53
- Гуго II (король Кіпру), король 1253-67
- Гуго III (король Кіпру), король 1267-84 (син , дочки Гуго I, й з Аквітанського дому)
- Жан I (король Кіпру), король 1284-85
- Генріх II (король Кіпру), король 1285—1324
- , регент 1306-10
- Гуго IV (король Кіпру), король 1324-59
- Петро (П'єр) I, король 1359-69
- Петро (П'єр) II, король 1369-82
- , регент
- Жак I (король Кіпру), король (1382-98)
- Янус (король Кіпру), король Кіпру 1398—1432, а також Вірменії та Єрусалима (номінально)
- Жан II (король Кіпру), король Кіпру 1432-58, а також Вірменії та Єрусалима (номінально)
- Шарлотта Лузіньян, королева Кіпру 1458-64, королева Вірменії та Єрусалима (номінально)
- Жак II (король Кіпру), король 1464-73, король Вірменії та Єрусалима (номінально)
Після смерті Жака II й померлого того ж року його новонародженого сина Кіпр, а також королівські титули Вірменії та Єрусалима перейшли до вдови Жака, Катарини Корнаро, яка передала їх 1489 року Венеції.
Царі Кілікійської Вірменії
- , пом. 1230, одружена з Левоном II (царем Кілікійської Вірменії)
- Ізабелла (цариця Кілікійської Вірменії) (Забель), дочка Сибілли й Левона II, цариця 1219-52. одружена з Хетумом I, царем 1226-69
- Левон III, син Ізабелли й Хетума I, цар 1270—1289. Правителі Кілікійської Вірменії з дітей Левона III:
- Хетум II, цар 1289-93, 1294-97, 1299—1307
- Торос III, цар 1293-98
- Смбат, цар 1297-99
- Костандін II, цар 1299
- , пом. 1321, одружена з Аморі Тірським
- Костандін III (Гі де Лузіньян, син Аморі Тірського), цар 1342-44
- Костандін IV, (син Болдуїна, онук Костянтина, брата Хетума I) цар 1344-62
- Костандін V, (син Хетума, онук Костянтина, брата Хетума I) цар 1367-73, номінальний король Єрусалимський 1361-69
- Левон VI, пом. 1393, цар 1374-75 (син Іоанна де Лузіньян, онук Аморі Тірського)
- Жак I
- Янус
- Жан II
- Шарлотта Лузіньян
- Жак II.
Останні 5, будучи королями Кіпру, формально були також царями Кілікійської Вірменії.
Посилання
Дворянські родини Франції [ 1 лютого 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Luzinyanskij dim fr Maison de Lusignan virm Լուսինյան francuzkij shlyahetnij rid Buv predstavlenij u serednovichnij Franciyi u Yerusalimskomu ta Kiprskomu korolivstvah a takozh u Kilikijskij Virmeniyi Gerb koroliv Kipru ta Yerusalima Istoriya VirmeniyiDerzhavi ta utvorennyaAjraratske carstvo Velika Virmeniya Mala Virmeniya Copk Sofena Marzpanska Virmeniya Virmenskij emirat Anijske carstvo Syunik Vaspurakan Tashir Dzoraget Arcah Hachen Kars Carstvo Varazhnuni Kesun Kilikiya Shah Armenidi Chuhur Saad Karabah Erivanska guberniya Yelizavetpolska guberniya Persha Respublika Virmenska RSR Respublika Virmeniya NKRVijni Turechchina Gruziya Azerbajdzhan Karabah Bitvi Tigranakert Avarajr Mancikert Garni Bitlis Sardarapat KarakilisReligiyiYazichnictvo Mitrayizm Virmenska apostolska cerkva Pavlikiani KatolicizmGeografiya Zahidna Shidna Virmenske nagir ya KilikiyaGajkidi Yervandidi Artashesidi Arshakuni Arcrunidi Bagratuni Rubenidi Hetumidi Luzinyani KyurikidiArmenakan Dashnakcutyun Fidayi Cegakron ASALA MiacumTematichni stattiVirmeni Kultura Mova Virmenske pitannya Genocid Amshenci Stolici Matenadaran Virmenoznavstvo Virmenske Vidrodzhennya ShlyahtaHronologiyaPortal Virmeniya pereglyanutiobgovoritiredaguvatiIstoriyaRodina Luzinyan bula odnim iz dvoryanskih rodiv Zahidnoyi Franciyi sho otrimav svoye im ya za yakij Luzinyani trimali yak vasali grafiv Puatu i gercogiv Akvitaniyi U zv yazku z neodnorazovoyu uchastyu Luzinyaniv u hrestovih pohodah u predstavnikiv cogo rodu zav yazalis tisni zv yazki u derzhavah hrestonosciv na Blizkomu Shodi Jmovirno tomu Amori Luzinyan sho brav uchast u zakoloti proti anglijskogo korolya Genriha II tikaye vid peresliduvan do Yerusalimskogo korolivstva Tut vin spriyaye odruzhennyu svogo brata Gi zi spadkoyemiceyu yerusalimskogo prestolu Sibiloyu Pislya smerti yiyi brata Balduyina IV j malolitnogo sina Balduyina V korolem Yerusalimskim staye Gi de Luzinyan u 1186 roci Utim nastupnogo roku Gi buv rozbitij vshent musulmanami na choli z Salah ed Dinom u bitvi pid Gattinoyu Gi de Luzinyan opinivsya u poloni i vtrativ Yerusalim Pislya zvilnennya odnak u povernenni do Svyatoyi Zemli jomu vidmoviv Konrad Montferratskij sho buv korotkij chas yerusalimskim korolem 1192 V rezultati Gi kupuye u Richarda I Levove Serce prava na zavojovanij anglijcyami Kipr Pislya smerti pravnuka Gi Gugo III Kipr viyavivsya dlya rodu Luzinyan vtrachenim oskilki spadkoyemec i dvoyuridnij brat Gugo buduchi takozh pravnukom Amori hoch i mav prizvishe Luzinyan ale za svoyim pohodzhennyam uzhe buv chlenom rodini grafiv Puatu u Franciyi zavdyaki vdalomu shlyubu staye grafom Marsh U toj chas koli Amori ta Gi Luzinyani molodshi predstavniki rodu brali uchast u hrestovih pohodah j zakriplyuvali za soboyu zemli na Shodi chleni rodu sho lishilis u Franciyi namagalis posiliti i zbilshiti volodinnya sho distalis yim na batkivshini molodshij brat Amori stavshi do shlyubu pridbav grafstvo E v Normandiyi a odruzhivshis iz vdovoyu anglijskogo korolya Ioanna Bezzemelnogo Izabelloyu Angulemskoyu staye U toj chas yak grafstvo E bulo Luzinyanami za pokolinnya vtracheno grafstvami Marsh i Angulem voni volodili azh do 1309 roku koli pislya smerti ostannogo grafa Luzinyan jogo sestri peredali ci volodinnya francuzkij koroni Predstavniki rodu Luzinyan do hrestovih pohodiv pom 967 roku zbuduvav zamok Luzinyan pom 1012 roku pom 1026 27 roku pom 1060 roku Buv odruzhenij z dochkoyu Berngarda I grafa Marsh Predstavniki rodu Luzinyan chasiv hrestovih pohodiv pom 1102 roku senjor de Luzinyan graf Marsh pom 1151 roku senjor de Luzinyan graf Marsh pom 1165 roku senjor de Luzinyan graf Marsh pom 1169 roku regent Luzinyana i Marsha za vidsutnosti batka Gugo VIII yakij brav uchast u hrestovomu pohodi pom 1219 roku senjor de Luzinyan graf Marsh graf Angulem senjor Issudun graf E Gi pom 1194 roku korol Yerusalimskij korol Kipru Amori pom 1205 roku korol Kipru pom 1224 senjor Monkontur 1191 93 Grafi La Marsh i AngulemGugo IX pom 1219 roku pom 1249 roku pid chas 7 go hrestovogo pohodu Gugo XI pom 1250 roku pid chas 7 go hrestovogo pohodu Gugo XII pom 1270 roku Gugo XIII pom 1303 roku Gi I pom 1303 roku ostannij predstavnik rodu Luzinyan grafiv Marsh i Angulem cholovichoyi stati Iolanda I pom 1314 roku peredala u 1309 roci obidva grafstva koroni Giljom Vilyam de Valans pom 1294 96 roku graf Pembruk Ejmar pom 1324 roku graf PembrukKoroli KipruAmori pom 1205 roku Gugo I korol Kipru pom 1219 g korol 1205 18 Genrih I korol Kipru korol 1218 53 Gugo II korol Kipru korol 1253 67 Gugo III korol Kipru korol 1267 84 sin dochki Gugo I j z Akvitanskogo domu Zhan I korol Kipru korol 1284 85 Genrih II korol Kipru korol 1285 1324 regent 1306 10 Gugo IV korol Kipru korol 1324 59 Petro P yer I korol 1359 69 Petro P yer II korol 1369 82 regent Zhak I korol Kipru korol 1382 98 Yanus korol Kipru korol Kipru 1398 1432 a takozh Virmeniyi ta Yerusalima nominalno Zhan II korol Kipru korol Kipru 1432 58 a takozh Virmeniyi ta Yerusalima nominalno Sharlotta Luzinyan koroleva Kipru 1458 64 koroleva Virmeniyi ta Yerusalima nominalno Zhak II korol Kipru korol 1464 73 korol Virmeniyi ta Yerusalima nominalno Pislya smerti Zhaka II j pomerlogo togo zh roku jogo novonarodzhenogo sina Kipr a takozh korolivski tituli Virmeniyi ta Yerusalima perejshli do vdovi Zhaka Katarini Kornaro yaka peredala yih 1489 roku Veneciyi Cari Kilikijskoyi Virmeniyi pom 1230 odruzhena z Levonom II carem Kilikijskoyi Virmeniyi Izabella caricya Kilikijskoyi Virmeniyi Zabel dochka Sibilli j Levona II caricya 1219 52 odruzhena z Hetumom I carem 1226 69 Levon III sin Izabelli j Hetuma I car 1270 1289 Praviteli Kilikijskoyi Virmeniyi z ditej Levona III Hetum II car 1289 93 1294 97 1299 1307 Toros III car 1293 98 Smbat car 1297 99 Kostandin II car 1299 pom 1321 odruzhena z Amori Tirskim Kostandin III Gi de Luzinyan sin Amori Tirskogo car 1342 44 Kostandin IV sin Bolduyina onuk Kostyantina brata Hetuma I car 1344 62 Kostandin V sin Hetuma onuk Kostyantina brata Hetuma I car 1367 73 nominalnij korol Yerusalimskij 1361 69 Levon VI pom 1393 car 1374 75 sin Ioanna de Luzinyan onuk Amori Tirskogo Zhak I Yanus Zhan II Sharlotta Luzinyan Zhak II Ostanni 5 buduchi korolyami Kipru formalno buli takozh caryami Kilikijskoyi Virmeniyi PosilannyaDvoryanski rodini Franciyi 1 lyutogo 2012 u Wayback Machine