Гуго IV (фр. Hugues; 1294 — 10 жовтня 1359) — король Кіпру в 1324–1358 роках.
Гуго IV | ||
| ||
---|---|---|
1324 — 1358 | ||
Коронація: | Титулярний | |
Попередник: | Генріх II | |
Наступник: | Петро I | |
| ||
1324 — 1358 | ||
Коронація: | 1324 | |
Попередник: | Генріх II | |
Наступник: | Петро I | |
Народження: | не раніше 1293 і не пізніше 1296 Нікосія, Нікосія, Кіпр[1] | |
Смерть: | 10 жовтня 1359[2][1] Нікосія, Нікосія, Кіпр[2][1] | |
Рід: | Лузіньяни[1], d і d | |
Батько: | d[2][1] | |
Мати: | d[2][1] | |
Шлюб: | Аліса Ібелін[2][1] і d[2][1] | |
Діти: | Яків I (король Кіпру)[2], Петро I (король Кіпру)[2][1][3], d[2][1], d[2], Q56033291?[2], Q56033313?[2], Q56033320?[2], Q56033329?[2] і Q56033340?[2] | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис
Молоді роки
Походив з династії Лузіньянів. Син Гі де Лузіньяна, конетабля Кіпру, та Ешиви Ібелін. Після страти батька у 1303 році перебував деякий час під вартою. Згодом зміг засвідчити вірність дядькові Генріху II. У 1318 році його було призначено конетаблем Кіпру, а згодом визнано спадкоємцем трону. після смерті Генріха II у 1324 році Гуґо стає новим королем.
Король
З самого початку володарювання намагався створити військову лігу, яка б забезпечувала збереження впливу європейців на Сході — протидіяла мамлюкам та туркам. Для цього спершу було укладено союз з Венеційською республікою, а 1329 року — з Генуєю. Після цього домовився про спільні дії із Папським престолом.
1344 року король Гуго IV уклав союз з орденом іоаннітів, поновивши угоду з Венецією. Найважливішими успіхами тієї ліги стало здобуття 1344 року великого міста Смірна в Малій Азії та перемога над турками біля о. Імброс 1345 року. З часом король відмовився від активної зовнішньої політики. 1349 року завадив синові Петру вирушити до Європи по допомогу проти мусульман. 1356 року відмовився підтримати прибережні міста Кілікійської Вірменії від навали османів.
У внутрішній політиці турбувався збереженням сильної королівської влади. Водночас турбувався за виконання якісного правосуддя.
Окрім політичних справ, Гуґо IV підтримував розвиток мистецтва, опікувався культурою. Особисто полюбляв філософські вправи. На його віллі біля Лапітосу влаштовувалися філософські зібрання.
1358 року Гуго IV відмовився від влади на користь сина Петра, а сам помер 10 жовтня 1359 року в Нікосії.
Родина
1. Дружина Марія (1294—1318), донька Гі Ібеліна, графа Яффи
Діти:
- Гі (1316—1343), коннетабль Кіпру
2. Дружина — Аліса (1304—1386), донька Гі Ібеліна, сенешаля Кіпру
Діти:
- Ешива (1323—1363), дружина Фердинанда Майоркського, графа Омаля
- Петро (1328—1369), король Кіпру з 1358 до 1369 року
- Іоанн (1329—1375), титулярний князь Антиохії
- Яків (1334—1398), король Кіпру з 1382 до 1398 року
Мати невідома:
- Томас (д/н—1340)
- Перро (д/н—1353)
- Маргарита (?—?)
Примітки
- WikiTree — 2005. — ed. size: 23699588
- Cawley C. Medieval Lands: A prosopography of medieval European noble and royal families
- Lundy D. R. The Peerage
Джерела
- René Grousset: L'Empire du Levant. Histoire de la Question d'Orient. Payot, Paris 1949, .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Gugo IV Gugo IV fr Hugues 1294 10 zhovtnya 1359 korol Kipru v 1324 1358 rokah Gugo IVKorol Yerusalimu1324 1358Koronaciya TitulyarnijPoperednik Genrih IINastupnik Petro IKorol Kipru1324 1358Koronaciya 1324Poperednik Genrih IINastupnik Petro I Narodzhennya ne ranishe 1293 i ne piznishe 1296 Nikosiya Nikosiya Kipr 1 Smert 10 zhovtnya 1359 2 1 Nikosiya Nikosiya Kipr 2 1 Rid Luzinyani 1 d i dBatko d 2 1 Mati d 2 1 Shlyub Alisa Ibelin 2 1 i d 2 1 Diti Yakiv I korol Kipru 2 Petro I korol Kipru 2 1 3 d 2 1 d 2 Q56033291 2 Q56033313 2 Q56033320 2 Q56033329 2 i Q56033340 2 Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Pohodiv z dinastiyi Luzinyaniv Sin Gi de Luzinyana konetablya Kipru ta Eshivi Ibelin Pislya strati batka u 1303 roci perebuvav deyakij chas pid vartoyu Zgodom zmig zasvidchiti virnist dyadkovi Genrihu II U 1318 roci jogo bulo priznacheno konetablem Kipru a zgodom viznano spadkoyemcem tronu pislya smerti Genriha II u 1324 roci Gugo staye novim korolem Korol Z samogo pochatku volodaryuvannya namagavsya stvoriti vijskovu ligu yaka b zabezpechuvala zberezhennya vplivu yevropejciv na Shodi protidiyala mamlyukam ta turkam Dlya cogo spershu bulo ukladeno soyuz z Venecijskoyu respublikoyu a 1329 roku z Genuyeyu Pislya cogo domovivsya pro spilni diyi iz Papskim prestolom 1344 roku korol Gugo IV uklav soyuz z ordenom ioannitiv ponovivshi ugodu z Veneciyeyu Najvazhlivishimi uspihami tiyeyi ligi stalo zdobuttya 1344 roku velikogo mista Smirna v Malij Aziyi ta peremoga nad turkami bilya o Imbros 1345 roku Z chasom korol vidmovivsya vid aktivnoyi zovnishnoyi politiki 1349 roku zavadiv sinovi Petru virushiti do Yevropi po dopomogu proti musulman 1356 roku vidmovivsya pidtrimati priberezhni mista Kilikijskoyi Virmeniyi vid navali osmaniv U vnutrishnij politici turbuvavsya zberezhennyam silnoyi korolivskoyi vladi Vodnochas turbuvavsya za vikonannya yakisnogo pravosuddya Okrim politichnih sprav Gugo IV pidtrimuvav rozvitok mistectva opikuvavsya kulturoyu Osobisto polyublyav filosofski vpravi Na jogo villi bilya Lapitosu vlashtovuvalisya filosofski zibrannya 1358 roku Gugo IV vidmovivsya vid vladi na korist sina Petra a sam pomer 10 zhovtnya 1359 roku v Nikosiyi Rodina1 Druzhina Mariya 1294 1318 donka Gi Ibelina grafa Yaffi Diti Gi 1316 1343 konnetabl Kipru 2 Druzhina Alisa 1304 1386 donka Gi Ibelina seneshalya Kipru Diti Eshiva 1323 1363 druzhina Ferdinanda Majorkskogo grafa Omalya Petro 1328 1369 korol Kipru z 1358 do 1369 roku Ioann 1329 1375 titulyarnij knyaz Antiohiyi Yakiv 1334 1398 korol Kipru z 1382 do 1398 roku Mati nevidoma Tomas d n 1340 Perro d n 1353 Margarita PrimitkiWikiTree 2005 ed size 23699588 d Track Q1074931 Cawley C Medieval Lands A prosopography of medieval European noble and royal families d Track Q13419312d Track Q49162812 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824DzherelaRene Grousset L Empire du Levant Histoire de la Question d Orient Payot Paris 1949 ISBN 2 228 12530 X