Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Левон VI (іноді Левон V; 1342 — 29 листопада 1393) — останній король Кілікійської Вірменії з вірменської гілки французького дворянського роду де Лузіньян. Правив з 1374 до 1375 року.
| Левон VI вірм. Լեւոն Զ Լուսինյան, фр. Léon VI (V) de Lusignan | |||
 | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 14 вересня 1374 — 1375 | |||
| Попередник: | Костандін V | ||
| Спадкоємець: | Титул ліквідовано | ||
| Народження: | 1342 Кіпр | ||
| Смерть: | 29 листопада 1393 Париж | ||
| Поховання: | Монастир целестинців, нині місце поховання невідоме | ||
| Релігія: | Католицизм | ||
| Рід: | Лузіньяни | ||
| Батько: | |||
| Мати: | |||
| Шлюб: | d | ||
| Діти: | Дочка: Марія від невідомої коханки син: Гвідо | ||
| Автограф: |  | ||
| | |||
Левон був сином (конетабля й регента Вірменії) та його дружини , дочки царя Грузії Георгія V Блискучого. 1360 року був посвячений у лицарі Ордена Меча, а 17 жовтня 1372 року став сенешалем Єрусалима.
Король Вірменії
Лицарю-хрестоносцю Левону де Лузіньяну судилось стати останнім королем Кілікійської Вірменії та перебувати на троні сім місяців. 1374 року майбутній монарх прибув до міста Сіс, де 14 вересня, в день Хрестовоздвиження, Левон із дружиною, , (фр. Marguerite de Soissons) був помазаний на царство у столичному кафедральному соборі Святої Софії.
Падіння королівства
1375 року, точно прорахувавши, що папа Григорій XI вкотре порушить обіцянку допомогти Кілікії та не відрядить армію, мамлюки перетнули вірменський кордон. Левон не зміг стримати натиск військ та закріпився у Сіській цитаделі, розташованій на скелі. Мамлюки зазнавали невдачі за невдачею, але влучним лучникам удалось поранити Левона VI. Легіонери-кіпріоти вирішили врятувати себе через зраду й видачу короля. Проникнувши до вежі, де лежав поранений король, вони спробували викрасти його, проте загін охоронців Левона VI відбив атаку зрадників.
Захисники, виснажені тривалою облогою, вже були на межі здачі фортеці, коли Левон отримав охоронну грамоту Алеппського еміра, що гарантувала життя йому та його родині у разі здачі Сіса. Розуміючи марність спротиву, Левон здався та був уведений до Каїра разом із родиною, католикосом Погосом I і князями.
За рік удалось викупити католикоса Погоса I й королеву Маріун, у якої за час перебування в полоні померли обидві дочки. Отримавши свободу, королева переїхала до Єрусалима, де оселилась у вірменському монастирі Сурб Акоб (Святого Якова), там і прожила до своєї смерті.
Пілігрим Жан Дардел, з яким Левон познайомився у серпні 1377 року, повернувшись до Європи зумів умовити Хуана I Кастильського заплатити за свободу полоненого монарха, якого зрештою удалось визволити.
Європа
Лондон
В надії на відновлення Кілікійського королівства Левон вирушив до Західної Європи прохати папу римського та християнських монархів про допомогу, проте Урбан VI, натомість, нагородив Левона «орденом Золотої троянди» та відрядив його до Британії, де Левон розмістив державну казну на зберігання, довіривши її англійському королю Едуарду III Плантагенету, підписавши угоду про те, що казна буде зберігатись в Англії до тих пір, поки Вірменське Кілікійське царство не буде звільнене й відновлене.
Сеговія
З Лондона Левон вирушив до Іспанії, де кастильський король Хуан I зробив надширокий жест, подібного до якого немає в анналах історії: 1383 року він подарував Левону VI три міста, що складали серце Кастилії, — Мадрид, Андухар і Вільярреал, а також щорічний подарунок у розмірі 150.000 іспанських мараведі (англ. maravedis).
Дворяни Кастилії, які таким чином ставали васалами прийдешнього лицаря, поставились до такого рішення свого сюзерена з відкритою ворожістю. Після таємничої смерті Хуана I регенти його неповнолітнього сина Енріке III анулювали привілеї, надані Левону VI. Почалось відкрите переслідування Левона з боку дворянства й духовенства. 19 жовтня 1389 року Левон відмовився від усіх привілеїв та вирушив до Франції.
Париж
Париж влаштував Левону де Лузіньяну, скинутому монарху, палкий прийом. Король Карл VI у супроводі двору й городян зустрічав Левона на підступах до столиці. Левон оселився в Парижі, досі плекаючи надії на відновлення Кілікійської держави. Він здійснив спробу налагодити відносини між Францією та Англією, які на той час перебували у стані війни, сподіваючись отримати допомогу для визволення своєї країни під час нового хрестового походу, але все було марно.
Смерть
Помер Левон у Парижі 29 листопада 1393 року та був похований у монастирі целестинців, другому за значимістю місці для поховання королівських осіб після Сен-Дені.
Після Французької революції надгробок Левона VI перенесли до монастиря Сен-Дені, однак сама могила давно була пустою: рештки короля Вірменії разом із прахом французьких монархів були викинуті французькими революціонерами.
Примітки
- Історія Кілікійської вірменської держави та права (XI—XIV ст.)
- Armenia
- Клод Мутафян, Левон V
- Un Madrid insólito: Guía para dejarse sorprender, pg. 39-40. Jesús Callejo. Editorial Complutense, 2001. . (англ.)
- Anne Elizabeth Redgate, The Armenians (The Peoples of Europe). [ 12 листопада 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- Клод Мутафян, стор. 90.(англ.)
Джерела
- Вірменські князівства у Кілікії (1080—1198 рр.) [ 11 травня 2012 у Wayback Machine.]
- А. Сукіасян, «Історія Кілікійської вірменської держави та права» [ 5 травня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Levon VI inodi Levon V 1342 29 listopada 1393 ostannij korol Kilikijskoyi Virmeniyi z virmenskoyi gilki francuzkogo dvoryanskogo rodu de Luzinyan Praviv z 1374 do 1375 roku Levon VI virm Լեւոն Զ Լուսինյան fr Leon VI V de LusignanLevon VI Prapor 16 j Korol Kilikijskoyi Virmeniyi 14 veresnya 1374 1375 Poperednik Kostandin V Spadkoyemec Titul likvidovano Narodzhennya 1342 1342 KiprSmert 29 listopada 1393 1393 11 29 ParizhPohovannya Monastir celestinciv nini misce pohovannya nevidomeReligiya KatolicizmRid LuzinyaniBatko Mati Shlyub dDiti Dochka Mariya vid nevidomoyi kohanki sin Gvido Avtograf Mediafajli b u Vikishovishi Gerb Lva V Na nomu spolucheno gerbi rodu Hetumyaniv Yerusalimskogo carstva j dinastiyi Luzinyaniv Levon buv sinom konetablya j regenta Virmeniyi ta jogo druzhini dochki carya Gruziyi Georgiya V Bliskuchogo 1360 roku buv posvyachenij u licari Ordena Mecha a 17 zhovtnya 1372 roku stav seneshalem Yerusalima Korol VirmeniyiLicaryu hrestonoscyu Levonu de Luzinyanu sudilos stati ostannim korolem Kilikijskoyi Virmeniyi ta perebuvati na troni sim misyaciv 1374 roku majbutnij monarh pribuv do mista Sis de 14 veresnya v den Hrestovozdvizhennya Levon iz druzhinoyu fr Marguerite de Soissons buv pomazanij na carstvo u stolichnomu kafedralnomu sobori Svyatoyi Sofiyi Padinnya korolivstva 1375 roku tochno prorahuvavshi sho papa Grigorij XI vkotre porushit obicyanku dopomogti Kilikiyi ta ne vidryadit armiyu mamlyuki peretnuli virmenskij kordon Levon ne zmig strimati natisk vijsk ta zakripivsya u Siskij citadeli roztashovanij na skeli Mamlyuki zaznavali nevdachi za nevdacheyu ale vluchnim luchnikam udalos poraniti Levona VI Legioneri kiprioti virishili vryatuvati sebe cherez zradu j vidachu korolya Proniknuvshi do vezhi de lezhav poranenij korol voni sprobuvali vikrasti jogo prote zagin ohoronciv Levona VI vidbiv ataku zradnikiv Zahisniki visnazheni trivaloyu oblogoyu vzhe buli na mezhi zdachi forteci koli Levon otrimav ohoronnu gramotu Aleppskogo emira sho garantuvala zhittya jomu ta jogo rodini u razi zdachi Sisa Rozumiyuchi marnist sprotivu Levon zdavsya ta buv uvedenij do Kayira razom iz rodinoyu katolikosom Pogosom I i knyazyami Za rik udalos vikupiti katolikosa Pogosa I j korolevu Mariun u yakoyi za chas perebuvannya v poloni pomerli obidvi dochki Otrimavshi svobodu koroleva pereyihala do Yerusalima de oselilas u virmenskomu monastiri Surb Akob Svyatogo Yakova tam i prozhila do svoyeyi smerti Piligrim Zhan Dardel z yakim Levon poznajomivsya u serpni 1377 roku povernuvshis do Yevropi zumiv umoviti Huana I Kastilskogo zaplatiti za svobodu polonenogo monarha yakogo zreshtoyu udalos vizvoliti YevropaLondon V nadiyi na vidnovlennya Kilikijskogo korolivstva Levon virushiv do Zahidnoyi Yevropi prohati papu rimskogo ta hristiyanskih monarhiv pro dopomogu prote Urban VI natomist nagorodiv Levona ordenom Zolotoyi troyandi ta vidryadiv jogo do Britaniyi de Levon rozmistiv derzhavnu kaznu na zberigannya dovirivshi yiyi anglijskomu korolyu Eduardu III Plantagenetu pidpisavshi ugodu pro te sho kazna bude zberigatis v Angliyi do tih pir poki Virmenske Kilikijske carstvo ne bude zvilnene j vidnovlene Segoviya Z Londona Levon virushiv do Ispaniyi de kastilskij korol Huan I zrobiv nadshirokij zhest podibnogo do yakogo nemaye v annalah istoriyi 1383 roku vin podaruvav Levonu VI tri mista sho skladali serce Kastiliyi Madrid Anduhar i Vilyarreal a takozh shorichnij podarunok u rozmiri 150 000 ispanskih maravedi angl maravedis Dvoryani Kastiliyi yaki takim chinom stavali vasalami prijdeshnogo licarya postavilis do takogo rishennya svogo syuzerena z vidkritoyu vorozhistyu Pislya tayemnichoyi smerti Huana I regenti jogo nepovnolitnogo sina Enrike III anulyuvali privileyi nadani Levonu VI Pochalos vidkrite peresliduvannya Levona z boku dvoryanstva j duhovenstva 19 zhovtnya 1389 roku Levon vidmovivsya vid usih privileyiv ta virushiv do Franciyi Parizh Parizh vlashtuvav Levonu de Luzinyanu skinutomu monarhu palkij prijom Korol Karl VI u suprovodi dvoru j gorodyan zustrichav Levona na pidstupah do stolici Levon oselivsya v Parizhi dosi plekayuchi nadiyi na vidnovlennya Kilikijskoyi derzhavi Vin zdijsniv sprobu nalagoditi vidnosini mizh Franciyeyu ta Angliyeyu yaki na toj chas perebuvali u stani vijni spodivayuchis otrimati dopomogu dlya vizvolennya svoyeyi krayini pid chas novogo hrestovogo pohodu ale vse bulo marno SmertOriginalna grobnicya Levona de Luzinyana Parizh monastir celesticiv Grobnicya Levona VI Sen Deni Franciya Pomer Levon u Parizhi 29 listopada 1393 roku ta buv pohovanij u monastiri celestinciv drugomu za znachimistyu misci dlya pohovannya korolivskih osib pislya Sen Deni Pislya Francuzkoyi revolyuciyi nadgrobok Levona VI perenesli do monastirya Sen Deni odnak sama mogila davno bula pustoyu reshtki korolya Virmeniyi razom iz prahom francuzkih monarhiv buli vikinuti francuzkimi revolyucionerami PrimitkiIstoriya Kilikijskoyi virmenskoyi derzhavi ta prava XI XIV st Armenia Klod Mutafyan Levon V Un Madrid insolito Guia para dejarse sorprender pg 39 40 Jesus Callejo Editorial Complutense 2001 ISBN 84 7491 630 5 angl Anne Elizabeth Redgate The Armenians The Peoples of Europe 12 listopada 2012 u Wayback Machine ISBN 0 631 22037 2 angl Klod Mutafyan stor 90 angl DzherelaVirmenski knyazivstva u Kilikiyi 1080 1198 rr 11 travnya 2012 u Wayback Machine A Sukiasyan Istoriya Kilikijskoyi virmenskoyi derzhavi ta prava 5 travnya 2013 u Wayback Machine