Кіпр грец Κύπρος тур Kıbrıs англ Cyprus третій за площею і третій за населенням острів у Середземному морі Географічно н

Кіпр (грец. Κύπρος, тур. Kıbrıs, англ. Cyprus) — третій за площею і третій за населенням острів у Середземному морі. Географічно належить до Азії. Кіпр розташований в східній частині Середземномор'я на відстані 380 км від Єгипту, 105 км від Сирії та 75 км від Туреччини.

Кіпр


Карта
Географія
35° пн. ш. 33° сх. д. / 35° пн. ш. 33° сх. д. / 35; 33Координати: 35° пн. ш. 33° сх. д. / 35° пн. ш. 33° сх. д. / 35; 33
Континент	Азія і Європа
Місцерозташування	Середземне море
Акваторія	Середземне море
Площа	9234 км²
Довжина	225 км
Ширина	90 км
Найвища точка	698 м
Країна
Кіпр, Турецька Республіка Північного Кіпру і Велика Британія
Населення	1 120 489 осіб
Кіпр Кіпр (Кіпр)

Кіпр у Вікісховищі

Географія

Острів простягнувся на 240 км зі сходу на захід, а в ширину досягає 100 км з півночі на південь. Площа — 9251 км².

Фактично острів розділено між 3 державами: 36 % території контролює частково визнана держава Турецька Республіка Північного Кіпру, 3,7 % — ООН (буферна область), 2,7 % — Велика Британія (військові бази Акротирі та Декелія), решта 57,6 % — Республіка Кіпр.

Рельєф

Велика частина острова зайнята горами. Вздовж північного берега в широтному напрямку тягнеться гірський ланцюг Кіренія. Ширина в західній частині — 15 км, на схід вона розширюється до 25-30 км. Західна частина хребта Кіренія вища; окремі вершини перевищують 1 тис. м. Найвища точка хребта — гора Акроманда (1023 м). Південно-західна половина острова зайнята широким гірським масивом Троодос, порізаним поздовжніми річковими долинами. Найвища його північна частина, тут знаходиться і найвища точка Кіпру — гора Олімбос (1952 м).

Клімат

Середні температури на Кіпрі:

Пора року	Середня температура вдень	Середня температура вночі
Зима	10—20 °C	5—12 °C
Весна	20—30 °C	15—20 °C
Літо	25—40 °C	25—35 °C
Осінь	15—30 °C	10—20 °C

Рослинність та тваринний світ

Тваринний світ Кіпру не відрізняється багатством та різноманітністю видів. Серед рідкісних тварин острова особливо цікавим є ендемічний кіпрський гірський баран — муфлон, який мешкає в горах Троодоса і в лісистому районі Пафосу. В останні роки полювання на нього заборонено урядом. У лісовій зоні гір водяться лисиці та зайці. На низовинах по узбережжю і на схилах гір багато різних видів ящірок, черепах та змій. Особливо багато їх в руїнах стародавніх міст — Саламіса, Пафоса та ін. В лісових заростях біля узбережжя зустрічається хамелеон. Багато на Кіпрі земноводних, особливо древесних жаб.

Див. також

Флора Кіпру
Список плазунів Кіпру
Список птахів Кіпру

Історія

Перші сліди цивілізації на Кіпрі належатиить до епохи неоліту, 8000 р. до н. е.., і мають вік понад 9000 років. Є на острові сліди кам'яної, мідної та бронзової доби аж до кінця другого тисячоліття до н. е. Важливий етап в історії Кіпру — заселення острова давньогрецькими колоністами в XII—XI ст. до н. е., приблизно 3000 років тому по закінченні періоду Троянських воєн. Саме це і визначило культурне обличчя острова. У цей період були привнесені грецька мова, мистецтво, релігія та традиції. Крім того, були закладені міста, які існують і донині.

У давнину Кіпр славився своїми міднорудними родовищами та лісами. Саме це робило його об'єктом спрямування потужних держав Середземномор'я. Ассирійці, єгиптяни, перси по черзі захоплювали острів і володіли ним, поки його у 333 р. до н. е. не завоював Олександр Македонський. Прославив Кіпр учень Птолемея — філософ Зенон із Кітіона, що заснував в Афінах філософську школу стоїцизму.

Кіпр входив до складу Римської імперії з 58 р. до н. е. до 330 р. н. е. Цей період дуже важливий з точки зору християнства, тому що саме тоді апостол Павло й уродженець Кіпру апостол Варнава здійснювали свої місіонерські подорожі, завдяки чому був звернений до християнської віри римський проконсул острова. Так Кіпр став першою у світі країною, керованою християнами, а самі кіпріоти — першими християнами Європи.

Після розпаду Римської імперії Кіпр вступив в «блискучу» епоху Візантії — споруджуються красиві храми і закладаються відомі на весь світ монастирі.

У 1191 році Річард Левове Серце на своєму шляху у Святу Землю захоплює Кіпр і продає його лицарському Ордену Тамплієрів. А Орден Тамплієрів, своєю чергою, продав острів франкійському королю Єрусалима Гі де Лузіньяну. Коріння сім'ї Лузіньянів починаються з містечка Пуатьє у Франції. Ця сім'я засновує на Кіпрі католицьке королівство і володіє островом протягом трьохсот років. Однак остання королева з династії Лузіньянів була змушена після смерті чоловіка поступитися правами на острів венеційцям. В 1489—1571 роках Кіпр був використаний венеційцями як бастіон проти османів для захисту своїх комерційних і стратегічних інтересів.

У 1570 році 60-тисячна турецька армія захопила Кіпр і влаштувала різанину грецьких і вірменських християн. До 1914 року Кіпр входив до складу Османської імперії. Зв'язки Кіпру з Європою були перервані, а західна духовність вигнана. Але в цей час грецька православна церква повернула собі незалежність.

Коли в 1869 році був відкритий Суецький канал, стратегічне значення Кіпру зросло, оскільки у цьому випадку велика Британія могла контролювати морський шлях в Індію. У 1878 році у рамках минулої в Берліні конференції Велика Британія підтримала інтереси Туреччини, тому пізніше було підписано таємну угоду з Туреччиною про передачу правління острова Велика Британія, а в 1925 році Кіпр був оголошений колонією британської корони. В 1960 році в результаті чотирирічної визвольної війни Кіпр став незалежною республікою.

У справи Кіпру постійно втручалися Велика Британія, Туреччина і Греція. В 1963—1964 і 1967 роках на острові почались міжобщинні зіткнення між греками-кіпріотами і турками-кіпріотами. Проти законного уряду Кіпру в липні 1974 року грецькою військовою хунтою був організований переворот, що дало Туреччині привід для вторгнення на острів.

З 1964 року на острові знаходиться контингент миротворчих сил ООН з підтримання миру на Кіпрі, чисельність якого нині складає 1216 військовослужбовців. Сили ООН з підтримання миру прибули після того, як у грудні 1963 року відбулися збройні міжобщинні зіткнення, і з боку Туреччини виникла загроза інтервенції. Враховуючи, що на окупованій північній частині острова знаходиться 35-тисячна турецька армія, основне завдання миротворців — контролювати буферну зону і стежити за тим, щоб припинення вогню не порушилося.

Примітки

Country Profile: Climate [ 7 січня 2019 у Wayback Machine.].

[1] Country Profile: Climate [ 7 січня 2019 у Wayback Machine.].