Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Турецьке вторгнення на Кіпр — військове вторгнення Туреччини на острів Кіпр 20 липня 1974 року, під кодовою назвою Туреччини операція Аттіла (тур. Atilla Harekâtı). Унаслідок війни Туреччина захопила близько 40 % території острова і утворила Турецьку Республіку Північного Кіпру, яку світові держави не визнають.
| Турецьке вторгнення на Кіпр | |
 | |
| Місце розташування | Кіпр |
|---|---|
| У межах природно-географічного об'єкта | Кіпр |
| Дата й час | 18 серпня 1974 |
| Час/дата початку | 20 липня 1974 |
| Час/дата закінчення | 18 серпня 1974 |
| Категорія мап на Вікісховищі | d |
 Турецьке вторгнення на Кіпр у Вікісховищі | |
Ситуація на острові
16 серпня 1960 року Кіпр офіційно став незалежною державою.
У 1964—1967 роках на острові Кіпр спостерігалися спалахи міжетнічної ворожнечі між турками та греками. Обставини на острові були досить напруженими. Велика Британія зберігала за собою частину території острова. Право на розміщення військових контингентів мали Туреччина та Греція. У 1963 році греко-кіпріотська сторона намагалася переглянути конституцію країни, добиваючись більшої державної централізації, створення єдиних муніципалітетів, скасування вето президента й віце-президента. Побачивши у цьому погіршення прав турецької спільноти, Туреччина та турки-кіпріоти відкинули пропозицію президента Макаріоса III. Турецькі депутати та міністри відмовились брати участь у роботі спільних органів.
Криза переросла у збройне протистояння, після чого на острів були висаджені війська трьох країн гарантів. Кіпрське керівництво звернулося зі скаргою у Раду Безпеки ООН.
У липні 1974 року президент Кіпру архієпископ Макаріос був відсторонений від влади, а контроль над островом перейшов до представників грецької організації ЕОКА-В, яка виступала за приєднання Кіпру до Греції. Нове керівництво запевняло, що лояльно ставиться до турецького населення острова. 17 червня НАТО заявило про широку підтримку президента Макаріоса й територіальної цілісності Кіпру. 19 червня Макаріос прибув у Раду Безпеки ООН й заявив, що переворот був здійснений грецьким Військовим Режимом. 20 липня 1974 року Туреччина відправила на острів свою армію (операція «Атілла»). Туреччина пояснила свої дії Угодою про гарантії незалежності Кіпру 1960 року, згідно з яким гарантами незалежності виступала Греція, Туреччина та Велика Британія.
План розподілу острова Туреччина розробляла задовго до початку операції. У 1964 році висадці завадила присутність грецької дивізії та втручання США, з метою попередити військове зіткнення між союзниками. Після того, як грецька дивізія покинула острів турецьке вторгнення стало лише питанням часу.
Вторгнення
20 липня на світанку почалися дії турецьких військ з висадки морського десанту (близько 30 десантних човнів й катерів, які прикривали ескадренні міноносці) в 5-7 кілометрів західніше Кіренії. Одночасно південніше Кіренії в аеропорту Нікосії були кинуті на парашутах та висаджені з вертольотів повітряний десант. Всього протягом доби на острів Кіпр були перекинуті близько 6 000 осіб. Через деякий час загальна кількість турецького експедиційного корпусу досягла 40 000 осіб. Першочергова задача турецьких військ полягала у створенні плацдарму, у захопленні порту Кіренія та наступ в напрямку Нікосії для об'єднання з повітряним десантом. Одночасно ВМС Туреччини блокували південні порти Кіпру (Лімасол, Пафос) та перешкоджали перекиданню грецьких військ морським шляхом. 21 липня відбувся морський бій між турецькими та грецькими ВМС в районі Пафос: греки зазнали тяжких утрат у бою. Турецьким військам вдалося заволодіти Кіренією, аеропортом Нікосії й встановити контроль над дорогою між столицею й морським портом.
22 липня відповідно до резолюції ООН № 353, вступало в силу положення про тимчасове припинення вогню. У Женеві велися переговори між Грецією, Великою Британією й Туреччиною за участі СРСР та США. Однією з вимог турецької сторони було виділити 34 % території острова для створення держави турків-кіпріотів.
14 серпня бойові дії відновилися й через два дні турецькі війська вийшли на кордон розділу Кіпру, який пропонувало турецьке керівництво. Одночасно турки встановили контроль над портами, серед яких були Фамагуста, та Морфу. 17 серпня керівництво Кіпру заявило, що турецькі війська захопили близько 40 % території острова. 18 серпня сторони припинили вогонь.
Результатом війни був розкол острова на дві частини: грецьку (Республіку Кіпр) та турецьку (Республіка Північний Кіпр). На острові були розміщені миротворчі сили ООН.
Посилання
- Действия ВМС во время турецкого вторжения на Кипр в 1974г.
- Rongxing Guo, (2006), Territorial Disputes and Resource Management: A Global Handbook. p. 91
- Angelos Sepos, (2006), The Europeanization of Cyprus: Polity, Policies and Politics, p. 106
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Turecke vtorgnennya na Kipr vijskove vtorgnennya Turechchini na ostriv Kipr 20 lipnya 1974 roku pid kodovoyu nazvoyu Turechchini operaciya Attila tur Atilla Harekati Unaslidok vijni Turechchina zahopila blizko 40 teritoriyi ostrova i utvorila Turecku Respubliku Pivnichnogo Kipru yaku svitovi derzhavi ne viznayut Turecke vtorgnennya na Kipr Misce roztashuvannyaKipr U mezhah prirodno geografichnogo ob yektaKipr Data j chas18 serpnya 1974 Chas data pochatku20 lipnya 1974 Chas data zakinchennya18 serpnya 1974 Kategoriya map na Vikishovishid Turecke vtorgnennya na Kipr u VikishovishiSituaciya na ostrovi16 serpnya 1960 roku Kipr oficijno stav nezalezhnoyu derzhavoyu U 1964 1967 rokah na ostrovi Kipr sposterigalisya spalahi mizhetnichnoyi vorozhnechi mizh turkami ta grekami Obstavini na ostrovi buli dosit napruzhenimi Velika Britaniya zberigala za soboyu chastinu teritoriyi ostrova Pravo na rozmishennya vijskovih kontingentiv mali Turechchina ta Greciya U 1963 roci greko kipriotska storona namagalasya pereglyanuti konstituciyu krayini dobivayuchis bilshoyi derzhavnoyi centralizaciyi stvorennya yedinih municipalitetiv skasuvannya veto prezidenta j vice prezidenta Pobachivshi u comu pogirshennya prav tureckoyi spilnoti Turechchina ta turki kiprioti vidkinuli propoziciyu prezidenta Makariosa III Turecki deputati ta ministri vidmovilis brati uchast u roboti spilnih organiv Kriza pererosla u zbrojne protistoyannya pislya chogo na ostriv buli visadzheni vijska troh krayin garantiv Kiprske kerivnictvo zvernulosya zi skargoyu u Radu Bezpeki OON turecki tanki U lipni 1974 roku prezident Kipru arhiyepiskop Makarios buv vidstoronenij vid vladi a kontrol nad ostrovom perejshov do predstavnikiv greckoyi organizaciyi EOKA V yaka vistupala za priyednannya Kipru do Greciyi Nove kerivnictvo zapevnyalo sho loyalno stavitsya do tureckogo naselennya ostrova 17 chervnya NATO zayavilo pro shiroku pidtrimku prezidenta Makariosa j teritorialnoyi cilisnosti Kipru 19 chervnya Makarios pribuv u Radu Bezpeki OON j zayaviv sho perevorot buv zdijsnenij greckim Vijskovim Rezhimom 20 lipnya 1974 roku Turechchina vidpravila na ostriv svoyu armiyu operaciya Atilla Turechchina poyasnila svoyi diyi Ugodoyu pro garantiyi nezalezhnosti Kipru 1960 roku zgidno z yakim garantami nezalezhnosti vistupala Greciya Turechchina ta Velika Britaniya Plan rozpodilu ostrova Turechchina rozroblyala zadovgo do pochatku operaciyi U 1964 roci visadci zavadila prisutnist greckoyi diviziyi ta vtruchannya SShA z metoyu poperediti vijskove zitknennya mizh soyuznikami Pislya togo yak grecka diviziya pokinula ostriv turecke vtorgnennya stalo lishe pitannyam chasu Vtorgnennya20 lipnya na svitanku pochalisya diyi tureckih vijsk z visadki morskogo desantu blizko 30 desantnih chovniv j kateriv yaki prikrivali eskadrenni minonosci v 5 7 kilometriv zahidnishe Kireniyi Odnochasno pivdennishe Kireniyi v aeroportu Nikosiyi buli kinuti na parashutah ta visadzheni z vertolotiv povitryanij desant Vsogo protyagom dobi na ostriv Kipr buli perekinuti blizko 6 000 osib Cherez deyakij chas zagalna kilkist tureckogo ekspedicijnogo korpusu dosyagla 40 000 osib Pershochergova zadacha tureckih vijsk polyagala u stvorenni placdarmu u zahoplenni portu Kireniya ta nastup v napryamku Nikosiyi dlya ob yednannya z povitryanim desantom Odnochasno VMS Turechchini blokuvali pivdenni porti Kipru Limasol Pafos ta pereshkodzhali perekidannyu greckih vijsk morskim shlyahom 21 lipnya vidbuvsya morskij bij mizh tureckimi ta greckimi VMS v rajoni Pafos greki zaznali tyazhkih utrat u boyu Tureckim vijskam vdalosya zavoloditi Kireniyeyu aeroportom Nikosiyi j vstanoviti kontrol nad dorogoyu mizh stoliceyu j morskim portom 22 lipnya vidpovidno do rezolyuciyi OON 353 vstupalo v silu polozhennya pro timchasove pripinennya vognyu U Zhenevi velisya peregovori mizh Greciyeyu Velikoyu Britaniyeyu j Turechchinoyu za uchasti SRSR ta SShA Odniyeyu z vimog tureckoyi storoni bulo vidiliti 34 teritoriyi ostrova dlya stvorennya derzhavi turkiv kipriotiv 14 serpnya bojovi diyi vidnovilisya j cherez dva dni turecki vijska vijshli na kordon rozdilu Kipru yakij proponuvalo turecke kerivnictvo Odnochasno turki vstanovili kontrol nad portami sered yakih buli Famagusta ta Morfu 17 serpnya kerivnictvo Kipru zayavilo sho turecki vijska zahopili blizko 40 teritoriyi ostrova 18 serpnya storoni pripinili vogon Rezultatom vijni buv rozkol ostrova na dvi chastini grecku Respubliku Kipr ta turecku Respublika Pivnichnij Kipr Na ostrovi buli rozmisheni mirotvorchi sili OON PosilannyaDejstviya VMS vo vremya tureckogo vtorzheniya na Kipr v 1974g Rongxing Guo 2006 Territorial Disputes and Resource Management A Global Handbook p 91 Angelos Sepos 2006 The Europeanization of Cyprus Polity Policies and Politics p 106