Козан (тур. Kozan, вірм. Սիս, Sis) — місто та район у провінції Адана (Туреччина), за 68 км на північ від міста Адана. Місто Сіс було столицею вірменського Кілікійського королівства.
Місто Координати H G O
Козан у Вікісховищі |
Історія
У Середньовіччі місто було відоме під назвою Сіс. З 1186 до 1375 року Сіс був столицею вірменського Кілікійського королівства. Місто було важливим центром в історії Вірменської апостольської церкви, принаймні до тих пір, поки перший католикос Вірменії, Григорій Просвітитель не переніс кафедру до Вагаршапата (нині Ечміадзін).
704 року Сіс було взято в облогу арабами. Халіф аль-Мутаваккіль з династії завоював і повторно зміцнив місто, проте воно невдовзі повернулось до рук візантійців. Сіс було перебудовано 1186 року, за часів правління Левона II, вірменського короля з династії Рубенідів, який зробив Сіс столицею Малої Вірменії (1186–1375).
1266 року Бейбарс прибув у Дамаск і відрядив послів до кілікійського царя Хетума з вимогою повернути кілька прикордонних фортець, захоплених свого часу вірменами за допомогою монголів. Остерігаючись, що ільхан Абага вважатиме передачу фортець як підкорення Кілікії Єгипту, цар відмовився. Султан вирушив до Халеба, звідки відрядив проти вірменів війська під командуванням емірів Ізз ад-Діна Ігана й Калауна. Хетум I поспішив по допомогу до монголів, а його сини Левон і Торос виступили назустріч мамлюкам. 24 серпня вірмени зазнали нищівної поразки при Марі, Торос загинув, а Левон потрапив у полон. Мамлюки розграбували країну до Адани, спалили столицю Сіс, забрали в полон безліч людей.
У складі Османської імперії
В Османській імперії Сіс був головним містом області Адана й налічував близько 4000 жителів (1901), більшість із них були вірменами. Відповідно до османського перепису 1519 та 1540 років такі замки в Кілікії залишались неушкодженими: Сіс, Фек, Анаварза, Ламберд і Барцрберд («Висока Фортеця»).
У XVII столітті Османська присутність в області послабилась, і практична влада перебувала в руках місцевих правителів з династії Козаноглу, допоки 1865 року Османський генерал Дервіш-паша не вигнав Козаноглу та не повернув область під повний контроль Османської імперії.
Вірменське населення міста було вигнано під час геноциду вірменів 1915 року.
Сучасний стан
Нині Козан — маленьке місто, оточене виноградниками, садами та заростями кипарису, платану, апельсину й лимонних дерев.
Населення
Населення міста в останні роки швидко зростало: 15 159 чоловік 1960, 54 451 — 1990, 72 463 — 2007 та 72 727 чоловік 2008 року.
Відомі уродженці
- — американський вчений.
- (тур. Karacaoğlan) — турецький поет.
Примітки
- Ecclesiastical Architecture in the Fortifications of Armenian Cilicia — Robert W. Edwards, Page [155] of 155–176
- . Архів оригіналу за 3 Березня 2016. Процитовано 22 Квітня 2013.
- Министерство культуры Республики Турция
Посилання
- Офіційний сайт району [ 17 Березня 2004 у Wayback Machine.]
- Офіційна сторінка міста [ 22 Серпня 2008 у Wayback Machine.]
- Armenian History and Presence in Sis [ 1 Грудня 2018 у Wayback Machine.]
- Flavias [ 26 Січня 2013 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Туреччини. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kozan tur Kozan virm Սիս Sis misto ta rajon u provinciyi Adana Turechchina za 68 km na pivnich vid mista Adana Misto Sis bulo stoliceyu virmenskogo Kilikijskogo korolivstva Misto Kozan tur Kozan virm Սիս Koordinati 37 27 02 pn sh 35 48 44 sh d H G O Krayina TurechchinaTurechchinaIl AdanaGolova Kazim Ozgan Data zasnuvannyaPoperedni nazvi SisPlosha 1 873 km Visota centru 120 mOficijna mova TureckaNaselennya 72 727 osib 2008 Chasovij poyas UTC 2 vlitku UTC 3Telefonnij kod 322Poshtovij indeks 01510Avtomobilnij kod 01GeoNames 7911055 306112OSM r1249252 ROficijnij sajt kozan gov tr tur KozanKozan Turechchina Kozan u VikishovishiIstoriyaU Serednovichchi misto bulo vidome pid nazvoyu Sis Z 1186 do 1375 roku Sis buv stoliceyu virmenskogo Kilikijskogo korolivstva Misto bulo vazhlivim centrom v istoriyi Virmenskoyi apostolskoyi cerkvi prinajmni do tih pir poki pershij katolikos Virmeniyi Grigorij Prosvititel ne perenis kafedru do Vagarshapata nini Echmiadzin Kilikijska Virmeniya 704 roku Sis bulo vzyato v oblogu arabami Halif al Mutavakkil z dinastiyi zavoyuvav i povtorno zmicniv misto prote vono nevdovzi povernulos do ruk vizantijciv Sis bulo perebudovano 1186 roku za chasiv pravlinnya Levona II virmenskogo korolya z dinastiyi Rubenidiv yakij zrobiv Sis stoliceyu Maloyi Virmeniyi 1186 1375 1266 roku Bejbars pribuv u Damask i vidryadiv posliv do kilikijskogo carya Hetuma z vimogoyu povernuti kilka prikordonnih fortec zahoplenih svogo chasu virmenami za dopomogoyu mongoliv Osterigayuchis sho ilhan Abaga vvazhatime peredachu fortec yak pidkorennya Kilikiyi Yegiptu car vidmovivsya Sultan virushiv do Haleba zvidki vidryadiv proti virmeniv vijska pid komanduvannyam emiriv Izz ad Dina Igana j Kalauna Hetum I pospishiv po dopomogu do mongoliv a jogo sini Levon i Toros vistupili nazustrich mamlyukam 24 serpnya virmeni zaznali nishivnoyi porazki pri Mari Toros zaginuv a Levon potrapiv u polon Mamlyuki rozgrabuvali krayinu do Adani spalili stolicyu Sis zabrali v polon bezlich lyudej U skladi Osmanskoyi imperiyi Graviruvannya XIX stolittya Sis virmenskij zamok V Osmanskij imperiyi Sis buv golovnim mistom oblasti Adana j nalichuvav blizko 4000 zhiteliv 1901 bilshist iz nih buli virmenami Vidpovidno do osmanskogo perepisu 1519 ta 1540 rokiv taki zamki v Kilikiyi zalishalis neushkodzhenimi Sis Fek Anavarza Lamberd i Barcrberd Visoka Fortecya U XVII stolitti Osmanska prisutnist v oblasti poslabilas i praktichna vlada perebuvala v rukah miscevih praviteliv z dinastiyi Kozanoglu dopoki 1865 roku Osmanskij general Dervish pasha ne vignav Kozanoglu ta ne povernuv oblast pid povnij kontrol Osmanskoyi imperiyi Virmenske naselennya mista bulo vignano pid chas genocidu virmeniv 1915 roku Suchasnij stanNini Kozan malenke misto otochene vinogradnikami sadami ta zarostyami kiparisu platanu apelsinu j limonnih derev NaselennyaNaselennya mista v ostanni roki shvidko zrostalo 15 159 cholovik 1960 54 451 1990 72 463 2007 ta 72 727 cholovik 2008 roku Vidomi urodzhenci amerikanskij vchenij tur Karacaoglan tureckij poet PrimitkiEcclesiastical Architecture in the Fortifications of Armenian Cilicia Robert W Edwards Page 155 of 155 176 Arhiv originalu za 3 Bereznya 2016 Procitovano 22 Kvitnya 2013 Ministerstvo kultury Respubliki TurciyaPosilannyaOficijnij sajt rajonu 17 Bereznya 2004 u Wayback Machine Oficijna storinka mista 22 Serpnya 2008 u Wayback Machine Armenian History and Presence in Sis 1 Grudnya 2018 u Wayback Machine Flavias 26 Sichnya 2013 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Turechchini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi