Бейбарс I Бандукдар, аль-Малік аз-Загір Рукн ад-Дін Бейбарс аль-Бундукдарі ас-Саліх (араб. الملك الظاهر ركن الدين بيبرس البندقداري), Бейбарс Абуль-Футух (1223 або ж 1225 — 1 липня 1277, Дамаск) — мусульманський полководець і політичний діяч, султан Єгипту з династії Бахрітів. Найбільш значні успіхи у відбитті агресії Держави Хулагуїдів і хрестоносців Заходу були досягнуті при султані Бейбарсі, видатному полководці Близького Сходу, який отримав у народі, прізвисько Абуль-Футух (أبو الفتوح), тобто «Батько перемог». Також відомий як Бейбарс І.
Бейбарс Абуль-Футух араб. الظاهر بيبرس الكايد | |
---|---|
султан Єгипту та Сирії | |
Попередник | Кутуз |
Наступник | Саїд Берке |
Біографічні дані | |
Релігія | іслам і сунізм |
Національність | Кипчаки |
Народження | 19 липня 1223 Крим, Половецьке поле |
Смерть | 1 липня 1277 (53 роки) Дамаск, Мамлюкський султанат, Єгипет отруєння |
Поховання | Бібліотека Аль-Захірія[3] |
Діти | Саїд Берке і Саламиш аль-Аділь |
Династія | Бахрітів |
Батько | Жамак |
Мати | Айнек |
Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис
Походження
Повне ім'я: аль-Малик аз-Захір Рукн ад-дунія ва-д-дін Бейбарс аль-Бундукдарі ас-Саліх.
За загальноприйнятою версією, половець Бейбарс народився в Дешт-і-Кіпчаку (Половецьке поле), між річками Еділь (Волга) та Яік (Урал).
Єгипетський історик XIV століття аль-Айні у своїй праці «Ікд аль-джуман фі тарих ахль аз-азман» («Перлинне намисто про мешканців часу») повідомляє: «Байбарс ібн Абдулла, за походженням кипчак».
У Криму поширена думка, що батьківщиною султана були кримські степи. Принаймні відомо, що, ставши султаном, Бейбарс посилав багаті подарунки до кримського міста Солхат, де на його замовлення була побудована мечеть. Руїни цієї найстарішої в Криму мечеті, що з давніх-давен називалася мечеттю Бейбарса, збереглися в м.Старий Крим донині. Місцева легенда свідчить, що таким чином султан увічнив пам'ять про себе на своїй батьківщині.
Мамлюк
1241 року його родичі намагалися втекти від монголів до Анатолії. Але там Бейбарс був захоплений та проданий у рабство за 800 дирхемів дамаському купцю аль-Імад ад-Даїгу. Помітивши на оці раба більмо, купець розірвав угоду, проте згодом його купив купив єгипетський торговець, що постачав невільників для гвардії аюбідського султана ас-Саліха.
Отримавши освіту у «школі» мамелюків, Бейбарс швидко відзначився як талановитий вояк і вправний керівник. У 1249 та 1250 роках здобув перемоги над хрестоносцями біля Мансури та Фаріскура.
Битва при Айн-Джалуті
1250 року взяв участь у змові проти останнього аюбідського султана Туран-шаха (за переказами саме удар Бейбарса був для володаря фатальним), але не знайшов спільної мови з першими мамлюцькими султанами Айбеком і Кутузом, тому за їхнього правління перебував здебільшого у Сирії. Проте саме Бейбарс очолив війська, спрямовані проти монголів, і у вересні 1260 року розгромив їх біля Айн-Джалута. Мав прізвище «Бандукдар», оскільки мав у своїй армії полк озброєний бандуками - вогнепальною зброєю.
Султан Єгипту
Незадоволений тим, що його внесок у перемогу не оцінили належним чином, у жовтні 1260 року усунув від влади Кутуза, а в листопаді сам був оголошений султаном. Остерігаючись змов, спирався на загін гвардійців саліхія, проте згодом створив нову гвардію, що отримала ім'я Загірія.
Відзначився будівництвом мечетей, медресе, бібліотек і шпиталів. Дбав про єгипетське сільське господарство і торгівлю, особливу увагу приділяв оновленню зрошувальної системи долини Нілу. Під час голоду роздавав незаможним зерно із державних сховищ.
Надавав допомогу мусульманам і на власній батьківщині — у Криму. У Солхаті коштом Бейбарса була збудована мечеть.
У Сирії послідовно відвоював міста і фортеці в монголів, хрестоносців та їхніх союзників. Здобув Алеппо, Кесарію, Яффу, Хайфу і Тір. У 1268 році захопив штурмом і майже повністю спалив Антіохію. У 1271 році здобув перемогу над асасинами. Підпорядкував Єгипту узбережжя Червоного моря, Хіджаз і Ємен.
Останні роки правління. Смерть
1273 року, перетнувши Євфрат, здобув нову перемогу над монголами, 1276 — воював у Судані. Вчергове розгромивши монголів під Ельбістаном в Анатолії, 1277 року проголосив себе султаном Руму, проте був змушений відступити до Сирії, де невдовзі раптово помер, випивши отруйного кумису.
Примітки
- Adventuring in the Englishes: Language and Literature in a Postcolonial Globalized World, Ikram Ahmed Elsherif, Piers Michael Smith. 2014. Part I; Chapter 2, pg 18.
- . Britannica. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 11 жовтня 2021.
- Арабська Вікіпедія — 2003.
- Huffaker, Shauna (8 грудня 2011). Maqrizi, al-. African American Studies Center. Oxford University Press. Процитовано 1 липня 2023.
- Mustafa, Dalya Sa'id (2001). Najm wa-al-Shaykh Imam: Su'ud wa-Aful al-Aghniyah al-Siyasiyah Fi Misr. Alif: Journal of Comparative Poetics. № 21. с. 128. doi:10.2307/1350040. ISSN 1110-8673. Процитовано 1 липня 2023.
- Mahfouz, Ismaiel Abu; Asali, Fida; Saleem, Heba Abu; Mohammad, Maha; Mahfouz, Salem Abu; Kuran, Oqba Al. Trainee’s Perception Of Applied Anatomy Knowledge in Obstetrics and Gynaecology: A prospective cross-sectional study. Authorea. Процитовано 1 липня 2023.
- . web.archive.org. 22 квітня 2004. Архів оригіналу за 22 квітня 2004. Процитовано 1 липня 2023.
- Неру, Джавахарлал (1977). Взгляд на всемирную историю. В трех томах. Том 1. Прогресс. - С.313
Джерела
- аль-Макрізі. Книга поучений и назидания // Салах-ад-Дин и мамлюки в Египте. — М. : Наука, ГРВЛ, 1966.
- Гетум II. Літопис. — М., 1962. — С. 71—78.
- Смбат Спарапет. Літопис. — Єреван : Айястан, 1974.
- The Cambridge History of Islam. — Cambridge University Press, 1977. — Vol. 2, p. 1. — 544 p. — .
- The Middle East in the Middle Ages: the early Mamluk Sultanate 1250-1382. — London : Croom Helm, 1986. — 180 p. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bejbars I Bandukdar al Malik az Zagir Rukn ad Din Bejbars al Bundukdari as Salih arab الملك الظاهر ركن الدين بيبرس البندقداري Bejbars Abul Futuh 1223 abo zh 1225 1 lipnya 1277 Damask musulmanskij polkovodec i politichnij diyach sultan Yegiptu z dinastiyi Bahritiv Najbilsh znachni uspihi u vidbitti agresiyi Derzhavi Hulaguyidiv i hrestonosciv Zahodu buli dosyagnuti pri sultani Bejbarsi vidatnomu polkovodci Blizkogo Shodu yakij otrimav u narodi prizvisko Abul Futuh أبو الفتوح tobto Batko peremog Takozh vidomij yak Bejbars I Bejbars Abul Futuh arab الظاهر بيبرس الكايد sultan Yegiptu ta SiriyiPoperednikKutuzNastupnikSayid BerkeBiografichni daniReligiyaislam i sunizmNacionalnistKipchakiNarodzhennya19 lipnya 1223 1223 07 19 Krim Polovecke poleSmert1 lipnya 1277 53 roki Damask Mamlyukskij sultanat Yegipet otruyennyaPohovannyaBiblioteka Al Zahiriya 3 DitiSayid Berke i Salamish al AdilDinastiyaBahritivBatkoZhamakMatiAjnek Mediafajli u VikishovishiZhittyepisBitva pid Mansuroyu Francuzka miniatyura XIV st Biblioteka Zagiriya v Damasku v yakij buv pohovanij Bejbars Pohodzhennya Povne im ya al Malik az Zahir Rukn ad duniya va d din Bejbars al Bundukdari as Salih Za zagalnoprijnyatoyu versiyeyu polovec Bejbars narodivsya v Desht i Kipchaku Polovecke pole mizh richkami Edil Volga ta Yaik Ural Yegipetskij istorik XIV stolittya al Ajni u svoyij praci Ikd al dzhuman fi tarih ahl az azman Perlinne namisto pro meshkanciv chasu povidomlyaye Bajbars ibn Abdulla za pohodzhennyam kipchak U Krimu poshirena dumka sho batkivshinoyu sultana buli krimski stepi Prinajmni vidomo sho stavshi sultanom Bejbars posilav bagati podarunki do krimskogo mista Solhat de na jogo zamovlennya bula pobudovana mechet Ruyini ciyeyi najstarishoyi v Krimu mecheti sho z davnih daven nazivalasya mechettyu Bejbarsa zbereglisya v m Starij Krim donini Misceva legenda svidchit sho takim chinom sultan uvichniv pam yat pro sebe na svoyij batkivshini Mamlyuk 1241 roku jogo rodichi namagalisya vtekti vid mongoliv do Anatoliyi Ale tam Bejbars buv zahoplenij ta prodanij u rabstvo za 800 dirhemiv damaskomu kupcyu al Imad ad Dayigu Pomitivshi na oci raba bilmo kupec rozirvav ugodu prote zgodom jogo kupiv kupiv yegipetskij torgovec sho postachav nevilnikiv dlya gvardiyi ayubidskogo sultana as Saliha Ruyini mecheti Bejbarsa v Solhati Otrimavshi osvitu u shkoli mamelyukiv Bejbars shvidko vidznachivsya yak talanovitij voyak i vpravnij kerivnik U 1249 ta 1250 rokah zdobuv peremogi nad hrestonoscyami bilya Mansuri ta Fariskura Bitva pri Ajn Dzhaluti Div takozh Bitva pri Ajn Dzhaluti 1250 roku vzyav uchast u zmovi proti ostannogo ayubidskogo sultana Turan shaha za perekazami same udar Bejbarsa buv dlya volodarya fatalnim ale ne znajshov spilnoyi movi z pershimi mamlyuckimi sultanami Ajbekom i Kutuzom tomu za yihnogo pravlinnya perebuvav zdebilshogo u Siriyi Prote same Bejbars ocholiv vijska spryamovani proti mongoliv i u veresni 1260 roku rozgromiv yih bilya Ajn Dzhaluta Mav prizvishe Bandukdar oskilki mav u svoyij armiyi polk ozbroyenij bandukami vognepalnoyu zbroyeyu Sultan Yegiptu Nezadovolenij tim sho jogo vnesok u peremogu ne ocinili nalezhnim chinom u zhovtni 1260 roku usunuv vid vladi Kutuza a v listopadi sam buv ogoloshenij sultanom Osterigayuchis zmov spiravsya na zagin gvardijciv salihiya prote zgodom stvoriv novu gvardiyu sho otrimala im ya Zagiriya Vidznachivsya budivnictvom mechetej medrese bibliotek i shpitaliv Dbav pro yegipetske silske gospodarstvo i torgivlyu osoblivu uvagu pridilyav onovlennyu zroshuvalnoyi sistemi dolini Nilu Pid chas golodu rozdavav nezamozhnim zerno iz derzhavnih shovish Nadavav dopomogu musulmanam i na vlasnij batkivshini u Krimu U Solhati koshtom Bejbarsa bula zbudovana mechet U Siriyi poslidovno vidvoyuvav mista i forteci v mongoliv hrestonosciv ta yihnih soyuznikiv Zdobuv Aleppo Kesariyu Yaffu Hajfu i Tir U 1268 roci zahopiv shturmom i majzhe povnistyu spaliv Antiohiyu U 1271 roci zdobuv peremogu nad asasinami Pidporyadkuvav Yegiptu uzberezhzhya Chervonogo morya Hidzhaz i Yemen Ostanni roki pravlinnya Smert 1273 roku peretnuvshi Yevfrat zdobuv novu peremogu nad mongolami 1276 voyuvav u Sudani Vchergove rozgromivshi mongoliv pid Elbistanom v Anatoliyi 1277 roku progolosiv sebe sultanom Rumu prote buv zmushenij vidstupiti do Siriyi de nevdovzi raptovo pomer vipivshi otrujnogo kumisu PrimitkiAdventuring in the Englishes Language and Literature in a Postcolonial Globalized World Ikram Ahmed Elsherif Piers Michael Smith 2014 Part I Chapter 2 pg 18 Britannica Arhiv originalu za 28 bereznya 2019 Procitovano 11 zhovtnya 2021 Arabska Vikipediya 2003 d Track Q199700 Huffaker Shauna 8 grudnya 2011 Maqrizi al African American Studies Center Oxford University Press Procitovano 1 lipnya 2023 Mustafa Dalya Sa id 2001 Najm wa al Shaykh Imam Su ud wa Aful al Aghniyah al Siyasiyah Fi Misr Alif Journal of Comparative Poetics 21 s 128 doi 10 2307 1350040 ISSN 1110 8673 Procitovano 1 lipnya 2023 Mahfouz Ismaiel Abu Asali Fida Saleem Heba Abu Mohammad Maha Mahfouz Salem Abu Kuran Oqba Al Trainee s Perception Of Applied Anatomy Knowledge in Obstetrics and Gynaecology A prospective cross sectional study Authorea Procitovano 1 lipnya 2023 web archive org 22 kvitnya 2004 Arhiv originalu za 22 kvitnya 2004 Procitovano 1 lipnya 2023 Neru Dzhavaharlal 1977 Vzglyad na vsemirnuyu istoriyu V treh tomah Tom 1 Progress S 313Dzherelaal Makrizi Kniga pouchenij i nazidaniya Salah ad Din i mamlyuki v Egipte M Nauka GRVL 1966 Getum II Litopis M 1962 S 71 78 Smbat Sparapet Litopis Yerevan Ajyastan 1974 The Cambridge History of Islam Cambridge University Press 1977 Vol 2 p 1 544 p ISBN 0521291356 The Middle East in the Middle Ages the early Mamluk Sultanate 1250 1382 London Croom Helm 1986 180 p ISBN 0 7099 1308 7