Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кутуз, аль-Малік аз-Музафар Саїф ад-Дін Кутуз (араб. الملك المظفر سيف الدين قطز, помер 24 жовтня 1260) — мусульманський полководець і політичний діяч, султан Єгипту з династії Бахрітів.
| Кутуз الملك المظفر سيف الدين قطز | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 12 листопада 1259 — 23 жовтня 1260 року | |||
| Попередник: | Мансур Алі | ||
| Спадкоємець: | Бейбарс | ||
| Народження: | не пізніше 1231 Хорезмська імперія | ||
| Смерть: | 24 жовтня 1260 d, d, Шаркія, Єгипет | ||
| Причина смерті: | атентат | ||
| Поховання: | Каїр | ||
| Країна: | Мамлюкський султанат | ||
| Релігія: | Іслам сунітського спрямування | ||
| Рід: | Бахріти | ||
| Шлюб: | Q6838222? | ||
| | |||
Життєпис
За походженням хорезмієць. Був захоплений у полон монголами і проданий рабство. У Дамаску його купив єгипетський торгівець, що постачав невільників для гвардії аюбідського султана. Як мамлюк дослужився до звання старшого еміра.
Із здобуттям влади Айбеком (1250), був у призначений наїбом Єгипту, а після його смерті — оскільки новому султану Мансуру Алі виповнилося лише 15 років — головнокомандувачем. 12 листопада 1259 року усунув від влади Мансура Алі і проголосив султаном себе, поширюючи версію про те, що насправді є близьким родичем покійного шаха Хорезму Мухаммеда II Ала ад-Діна.
Очолював єгипетське військо, що рушило на зустріч монголам, хоча, за поширеною версією, фактичним командувачем був Бейбарс.
Після перемоги над монголами серед мамлюків, незадоволених призначеннями, здійсненими Кутузом у Сирії, виникла змова. 23 жовтня 1260 року під час полювання біля Гази Бейбарс наблизився до султана, нібито із проханням віддати йому привабливу полонянку. Кутуз погодився, і Бейбарс поцілував йому руку. За цим сигналом змовники накинулися на володаря. Смертельний удар Кутузу завдав , проте пізніше вбивство Кутуза приписували особисто Бейбарсу.
Література
- Фильштинский И. М. История арабов и Халифата (750—1517). — 3-е, виправлене та доповнене. — М. : АСТ: Восток-Запад, 2008. — 349, [3] с. — (Історична бібліотека) — 2000 прим. — .
- The Cambridge History of Islam. — Cambridge University Press, 1977. — Vol. 2, p. 1. — 544 p. — .
- The Middle East in the Middle Ages: the early Mamluk Sultanate 1250-1382. — London : Croom Helm, 1986. — 180 p. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kutuz al Malik az Muzafar Sayif ad Din Kutuz arab الملك المظفر سيف الدين قطز pomer 24 zhovtnya 1260 musulmanskij polkovodec i politichnij diyach sultan Yegiptu z dinastiyi Bahritiv Kutuz الملك المظفر سيف الدين قطزKutuz Prapor Sultan Yegiptu 12 listopada 1259 23 zhovtnya 1260 roku Poperednik Mansur Ali Spadkoyemec Bejbars Narodzhennya ne piznishe 1231 Horezmska imperiyaSmert 24 zhovtnya 1260 d d Sharkiya YegipetPrichina smerti atentatPohovannya KayirKrayina Mamlyukskij sultanatReligiya Islam sunitskogo spryamuvannyaRid BahritiShlyub Q6838222 Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisZa pohodzhennyam horezmiyec Buv zahoplenij u polon mongolami i prodanij rabstvo U Damasku jogo kupiv yegipetskij torgivec sho postachav nevilnikiv dlya gvardiyi ayubidskogo sultana Yak mamlyuk dosluzhivsya do zvannya starshogo emira Iz zdobuttyam vladi Ajbekom 1250 buv u priznachenij nayibom Yegiptu a pislya jogo smerti oskilki novomu sultanu Mansuru Ali vipovnilosya lishe 15 rokiv golovnokomanduvachem 12 listopada 1259 roku usunuv vid vladi Mansura Ali i progolosiv sultanom sebe poshiryuyuchi versiyu pro te sho naspravdi ye blizkim rodichem pokijnogo shaha Horezmu Muhammeda II Ala ad Dina Ocholyuvav yegipetske vijsko sho rushilo na zustrich mongolam hocha za poshirenoyu versiyeyu faktichnim komanduvachem buv Bejbars Pislya peremogi nad mongolami sered mamlyukiv nezadovolenih priznachennyami zdijsnenimi Kutuzom u Siriyi vinikla zmova 23 zhovtnya 1260 roku pid chas polyuvannya bilya Gazi Bejbars nablizivsya do sultana nibito iz prohannyam viddati jomu privablivu polonyanku Kutuz pogodivsya i Bejbars pociluvav jomu ruku Za cim signalom zmovniki nakinulisya na volodarya Smertelnij udar Kutuzu zavdav prote piznishe vbivstvo Kutuza pripisuvali osobisto Bejbarsu LiteraturaFilshtinskij I M Istoriya arabov i Halifata 750 1517 3 e vipravlene ta dopovnene M AST Vostok Zapad 2008 349 3 s Istorichna biblioteka 2000 prim ISBN 978 5 17 051475 5 The Cambridge History of Islam Cambridge University Press 1977 Vol 2 p 1 544 p ISBN 0521291356 The Middle East in the Middle Ages the early Mamluk Sultanate 1250 1382 London Croom Helm 1986 180 p ISBN 0 7099 1308 7