Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хоре́зм (авест. Xvairizem; давньоперс. 𐎢𐎺𐎼𐏀𐎷𐏁 ʰUvarazmiš; перс. خوارزم, Xwârazm або Xârazm) — історичний регіон та стародавня держава у Середній Азії з центром в низині Амудар'ї, область розвиненого іригаційного землеробства, ремесла і торгівлі, високої культури.
| Хорезм | |
| Країна | Туркменістан і  Узбекистан |
|---|---|
| Столиця | Хіва |
| Розташовується в межах сучасної адміністративної одиниці | Каракалпакстан, Хорезмська область і Дашогузький велаят |
| Час/дата припинення існування | 1924 |
 | |
 Хорезм у Вікісховищі | |
Координати: 42°11′22″ пн. ш. 59°19′34″ сх. д. / 42.18960833336077343° пн. ш. 59.32617222224977382° сх. д.
Історія
Держава виникла в VII–VI століттях до н. е. Землі Хорезму неодноразово потрапляли під контроль різних завойовників. IV–VI століття — початок складання ранньофеодальних відносин.
У 712 Хорезм завоювали араби. Арабський полководець Кутайба, передав владу своєму наміснику. Але в К'яті аж до 10 століття продовжували правити представники афригідскої династії. Дедалі більшого значення стала набувати столиця Північного Хорезму — Ургенч, правитель якого Мамун ібн Мухаммед 995 року об'єднав Хорезм. При ньому і його наступнику Мамуні II ібн Мамуні розпочався новий розквіт Хорезму. В цей час в Ургенчі працювали такі визначні вчені як Аль-Біруні і Ібн Сіна (Авіценна).
У 1017 Хорезм завоював султан Махмуд Газневі, 1043-го — сельджуки.
У XI–XIII століттях був центральною державою Хорезмських шахів. Династія хорезмських шахів прийшла до влади в Ургенчі в кінці 11 століття. Представник династії Атсиз (1127–56), продовжуючи політику збирання земель, розпочату його попередниками, підпорядкував всю північно-західну частину Середньої Азії. Його внук Текеш ібн іль-Арслан (роки правління 1172–1200) звільнив Хорезм від сельджуків (1194).
Прагнучи звільнити Хорезм від васальної залежності від каракитаїв, Текеш в 70–80-і роки 12 століття здійснив кілька походів на Мавераннахр. Пізніше захопив Нішапур (1187), Рей (1192), Мерв (1193). 1194 року він розбив війська султана західних Сельджукидів Тогрула II, у 1196 — аббасидського халіфа ан-Насіра. У період правління Текеша Хорезм зробився могутньою державою в Середній Азії і в Ірані.
При сині Текеша Мухаммеді II Ала-ад-дині (1200–1220) держава великих хорезмшахів досягла найбільшої могутності. Його межі простягалися від північних берегів Каспію до Перської затоки та від Кавказу до Гіндукушу. 1207 року було придушено повстання бухарських ремісників під керівництвом Санджара-Маліка, а в 1212 — повстання в Самарканді. У 1210 розгромлені війська каракитаїв.
Проте в 1220, при наступі Чингісхана на Хорезм, його володар не зважився дати генеральну битву, залишивши свою армію розкиданою окремими загонами по містах і фортецях усієї країни. Рятуючись втечею, він помер на одному з островів Каспійського моря.
Після 1220 в результаті нашестя військ Чингісхана, держава хорезмшахів розпалася. Сам Хорезм увійшов до складу улусу Джучі, а потім у Золоту Орду.
За Яффською угодою 1229 року імператор Фрідріха II домовився з султаном Аль-Камілем про передачу хрестоносцям Єрусалима і ряду інших замків в Палестині та про укладання 10-річного перемир'я між християнами й мусульманами. Після того, як строк перемир'я минув, єгипетський султан Ас-Саліх запропонував хорезмським кланам захопити Єрусалим, який не мав на той час фортечних укріплень. 15 липня 1244 року хорезмські війська захопили Єрусалим і повністю зруйнували місто, знищуючи як християн, так і мусульман.
У 2-й половині XIV Хорезм переживав новий період розквіту, його столиця Ургенч збагатилася чудовими будівлями. Правителі Хорезму з династі Суфі мали фактичну незалежність. До цього часу, закінчився процес тюркизації мови хорезмійців.
У 1388 Тимур зруйнував Ургенч і підпорядкував собі весь Хорезм. Пісок засипав канали й сади, країна безлюдніла. Протягом майже століття тривала боротьба Тимуридів та Золотоординських ханів за володіння Хорезмом.
З XVI століття велика частина території Хорезму була включена у Хівинське ханство.
Міста: Куня-Ургенч, Ургенч, Хіва, , Кунград.
Література
- Буниятов З. Государство хорезмшахов-ануштегинидов (1097–1231), Москва, 1986.
Посилання
- Jona Lendering, Chorasmia, on the ancient history of Khwarezmia [ 2 травня 2013 у Wayback Machine.]
- E. Nerazik, on Central Asia in the Early Middle Ages [ 2 серпня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hore zm avest Xvairizem davnopers 𐎢𐎺𐎼𐏀𐎷𐏁 ʰUvarazmis pers خوارزم Xwarazm abo Xarazm istorichnij region ta starodavnya derzhava u Serednij Aziyi z centrom v nizini Amudar yi oblast rozvinenogo irigacijnogo zemlerobstva remesla i torgivli visokoyi kulturi Horezm KrayinaTurkmenistan i Uzbekistan StolicyaHiva Roztashovuyetsya v mezhah suchasnoyi administrativnoyi odiniciKarakalpakstan Horezmska oblast i Dashoguzkij velayat Chas data pripinennya isnuvannya1924 Horezm u Vikishovishi Koordinati 42 11 22 pn sh 59 19 34 sh d 42 18960833336077343 pn sh 59 32617222224977382 sh d 42 18960833336077343 59 32617222224977382Transoksaniya Horezm i Velikij HorasanIstoriyaDiv takozh Horezmska imperiya Derzhava vinikla v VII VI stolittyah do n e Zemli Horezmu neodnorazovo potraplyali pid kontrol riznih zavojovnikiv IV VI stolittya pochatok skladannya rannofeodalnih vidnosin U 712 Horezm zavoyuvali arabi Arabskij polkovodec Kutajba peredav vladu svoyemu namisniku Ale v K yati azh do 10 stolittya prodovzhuvali praviti predstavniki afrigidskoyi dinastiyi Dedali bilshogo znachennya stala nabuvati stolicya Pivnichnogo Horezmu Urgench pravitel yakogo Mamun ibn Muhammed 995 roku ob yednav Horezm Pri nomu i jogo nastupniku Mamuni II ibn Mamuni rozpochavsya novij rozkvit Horezmu V cej chas v Urgenchi pracyuvali taki viznachni vcheni yak Al Biruni i Ibn Sina Avicenna U 1017 Horezm zavoyuvav sultan Mahmud Gaznevi 1043 go seldzhuki U XI XIII stolittyah buv centralnoyu derzhavoyu Horezmskih shahiv Dinastiya horezmskih shahiv prijshla do vladi v Urgenchi v kinci 11 stolittya Predstavnik dinastiyi Atsiz 1127 56 prodovzhuyuchi politiku zbirannya zemel rozpochatu jogo poperednikami pidporyadkuvav vsyu pivnichno zahidnu chastinu Serednoyi Aziyi Jogo vnuk Tekesh ibn il Arslan roki pravlinnya 1172 1200 zvilniv Horezm vid seldzhukiv 1194 Pragnuchi zvilniti Horezm vid vasalnoyi zalezhnosti vid karakitayiv Tekesh v 70 80 i roki 12 stolittya zdijsniv kilka pohodiv na Maverannahr Piznishe zahopiv Nishapur 1187 Rej 1192 Merv 1193 1194 roku vin rozbiv vijska sultana zahidnih Seldzhukidiv Togrula II u 1196 abbasidskogo halifa an Nasira U period pravlinnya Tekesha Horezm zrobivsya mogutnoyu derzhavoyu v Serednij Aziyi i v Irani Pri sini Tekesha Muhammedi II Ala ad dini 1200 1220 derzhava velikih horezmshahiv dosyagla najbilshoyi mogutnosti Jogo mezhi prostyagalisya vid pivnichnih beregiv Kaspiyu do Perskoyi zatoki ta vid Kavkazu do Gindukushu 1207 roku bulo pridusheno povstannya buharskih remisnikiv pid kerivnictvom Sandzhara Malika a v 1212 povstannya v Samarkandi U 1210 rozgromleni vijska karakitayiv Prote v 1220 pri nastupi Chingishana na Horezm jogo volodar ne zvazhivsya dati generalnu bitvu zalishivshi svoyu armiyu rozkidanoyu okremimi zagonami po mistah i fortecyah usiyeyi krayini Ryatuyuchis vtecheyu vin pomer na odnomu z ostroviv Kaspijskogo morya Pislya 1220 v rezultati nashestya vijsk Chingishana derzhava horezmshahiv rozpalasya Sam Horezm uvijshov do skladu ulusu Dzhuchi a potim u Zolotu Ordu Za Yaffskoyu ugodoyu 1229 roku imperator Fridriha II domovivsya z sultanom Al Kamilem pro peredachu hrestonoscyam Yerusalima i ryadu inshih zamkiv v Palestini ta pro ukladannya 10 richnogo peremir ya mizh hristiyanami j musulmanami Pislya togo yak strok peremir ya minuv yegipetskij sultan As Salih zaproponuvav horezmskim klanam zahopiti Yerusalim yakij ne mav na toj chas fortechnih ukriplen 15 lipnya 1244 roku horezmski vijska zahopili Yerusalim i povnistyu zrujnuvali misto znishuyuchi yak hristiyan tak i musulman U 2 j polovini XIV Horezm perezhivav novij period rozkvitu jogo stolicya Urgench zbagatilasya chudovimi budivlyami Praviteli Horezmu z dinasti Sufi mali faktichnu nezalezhnist Do cogo chasu zakinchivsya proces tyurkizaciyi movi horezmijciv U 1388 Timur zrujnuvav Urgench i pidporyadkuvav sobi ves Horezm Pisok zasipav kanali j sadi krayina bezlyudnila Protyagom majzhe stolittya trivala borotba Timuridiv ta Zolotoordinskih haniv za volodinnya Horezmom Z XVI stolittya velika chastina teritoriyi Horezmu bula vklyuchena u Hivinske hanstvo Mista Kunya Urgench Urgench Hiva Kungrad LiteraturaBuniyatov Z Gosudarstvo horezmshahov anushteginidov 1097 1231 Moskva 1986 PosilannyaJona Lendering Chorasmia on the ancient history of Khwarezmia 2 travnya 2013 u Wayback Machine E Nerazik on Central Asia in the Early Middle Ages 2 serpnya 2017 u Wayback Machine