Шахи Хорезму (перс. خوارزمشاهیان), Ануштегініди — мусульманська тюркська династія мамлюкського походження в Хорезмі, Трансоксанії, сьогоднішньому Пакистані та Ірані (1077—1231).
Шахи Хорезму | |
Прапор | |
Дата створення / заснування | 1077 |
---|---|
Держава Хорезму, 1190-1220 | |
Засновник | Ануш-Тегін Ґарчаї |
Континент | Азія |
Країна | Хорезмська імперія |
Замінений на | Монгольська імперія |
Мова комунікації | d |
Час/дата закінчення | 1260 |
Цей список перелічує | Хорезмшах |
Шахи Хорезму у Вікісховищі |
Історія
Династія заснована Ануш-Тегіном (1077—1097), колишнім турецьким рабом, якого сельджуцький султан Мелик Шах I назначив правителем міста Хорезм (сьогодні Кенеургенч) в Туркменістані. Після поразки у боротьбі проти каракитаїв у 1141, потрапили до них у часткову залежність.
Звільнив Хорезм від васальної залежності від каракитаїв шах Текеш ібн іль-Арслан. У 70-80-х роках 12 сторіччя Текеш здійснив кілька походів на Мавераннахр. Згодом він захопив Нішапур (1187), Рей (1192), Мерв (1193). У 1194 році розбив війська султана західних Сельджукідів Тогрула II, у 1196 — аббасидського халіфа Насира, перетворивши Хорезм на наймогутнішу державу Середньої Азії і Ірану.
За правління сина Текеша Мухаммеда II Ала ад-Діна (1200-20) держава Хорезмшахів досягла найвищого піднесення. Її межі простиралися від північних берегів Каспію до Перської затоки і від Кавказу до Гіндукушу. 1207 року було придушено повстання бухарських ремісників під керівництвом Санджара-Маліка, а в 1212 — повстання в Самарканді. У 1210 — остаточно розгромлені війська каракитаїв.
Проте у 1219—1220 Ала ад-Дін зазнав нищівної поразки від монголів Чингісхана, і його держава розпалася. Власне Хорезм увійшов до складу улусу Джучі, а потім до Золотої Орди.
Генеалогія Ануштегінідів
Ануш-Тегін Ґарчаї правитель Хорезму | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Мухаммед I хорезмшах | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Юсуф | Ала ад-Дін Атсиз хорезмшах | Їнал-Тегін | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Сулейман-шах | Атлик | Іл-Арслан хорезмшах | Хітан-хан | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Султан-шах Махмуд хорезмшах | Ала ад-Дін Текіш хорезмшах | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тадж ад-Дін Алі-шах | Юніс-хан | Шах-хатун | Мухаммед II Ала ад-Дін хорезмшах | Тоган-Тогди | Насір ад-Дін Мелік-шах | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ербоз-хан | Гінду-хан | Арслан-хан | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ак-шах | валіахад | Хан-Султан | султан Кермана | Джелал ад-Дін Манкбурни хорезмшах | Айсі-хатун | султан Іраку | Кюмахті-шах | {{{ЙА}}} | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Сайф ад-Дін Кутуз султан Єгипту | Каймакар-шах | Манкатуй-шах | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки
- C.E. Bosworth «Anuštigin Ĝarčāī», Encyclopaedia Iranica (reference to Turkish scholar Kafesoğlu), v, p. 140.
- Dr. David Bivar: Der Aufstieg des Islam in: Fischer Weltgeschichte, Band 16, Zentralasien. S. 88. (нім.)
Джерела
- Держава Хорезмшахів-Ануштегінідів. 1097-1231. — М. : Наука, Глав. ред. восточной лит-ры, 1986. — 251 с.
Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника (представницю). Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shahi Horezmu pers خوارزمشاهیان Anushteginidi musulmanska tyurkska dinastiya mamlyukskogo pohodzhennya v Horezmi Transoksaniyi sogodnishnomu Pakistani ta Irani 1077 1231 Shahi Horezmu Prapor Data stvorennya zasnuvannya1077 Derzhava Horezmu 1190 1220 ZasnovnikAnush Tegin Garchayi KontinentAziya Krayina Horezmska imperiya Zaminenij naMongolska imperiya Mova komunikaciyid Chas data zakinchennya1260 Cej spisok perelichuyeHorezmshah Shahi Horezmu u Vikishovishi Mavzolej sultana roztashovanij u stolici Horezmu KeneurgenchiIstoriyaDinastiya zasnovana Anush Teginom 1077 1097 kolishnim tureckim rabom yakogo seldzhuckij sultan Melik Shah I naznachiv pravitelem mista Horezm sogodni Keneurgench v Turkmenistani Pislya porazki u borotbi proti karakitayiv u 1141 potrapili do nih u chastkovu zalezhnist Zvilniv Horezm vid vasalnoyi zalezhnosti vid karakitayiv shah Tekesh ibn il Arslan U 70 80 h rokah 12 storichchya Tekesh zdijsniv kilka pohodiv na Maverannahr Zgodom vin zahopiv Nishapur 1187 Rej 1192 Merv 1193 U 1194 roci rozbiv vijska sultana zahidnih Seldzhukidiv Togrula II u 1196 abbasidskogo halifa Nasira peretvorivshi Horezm na najmogutnishu derzhavu Serednoyi Aziyi i Iranu Za pravlinnya sina Tekesha Muhammeda II Ala ad Dina 1200 20 derzhava Horezmshahiv dosyagla najvishogo pidnesennya Yiyi mezhi prostiralisya vid pivnichnih beregiv Kaspiyu do Perskoyi zatoki i vid Kavkazu do Gindukushu 1207 roku bulo pridusheno povstannya buharskih remisnikiv pid kerivnictvom Sandzhara Malika a v 1212 povstannya v Samarkandi U 1210 ostatochno rozgromleni vijska karakitayiv Prote u 1219 1220 Ala ad Din zaznav nishivnoyi porazki vid mongoliv Chingishana i jogo derzhava rozpalasya Vlasne Horezm uvijshov do skladu ulusu Dzhuchi a potim do Zolotoyi Ordi Genealogiya Anushteginidiv Anush Tegin Garchayi pravitel Horezmu Muhammed I horezmshah Yusuf Ala ad Din Atsiz horezmshah Yinal Tegin Sulejman shah Atlik Il Arslan horezmshah Hitan han Sultan shah Mahmud horezmshah Ala ad Din Tekish horezmshah Tadzh ad Din Ali shah Yunis han Shah hatun Muhammed II Ala ad Din horezmshah Togan Togdi Nasir ad Din Melik shah Erboz han Gindu han Arslan han Ak shah valiahad Han Sultan sultan Kermana Dzhelal ad Din Mankburni horezmshah Ajsi hatun sultan Iraku Kyumahti shah JA Sajf ad Din Kutuz sultan Yegiptu Kajmakar shah Mankatuj shahPrimitkiC E Bosworth Anustigin Ĝarcai Encyclopaedia Iranica reference to Turkish scholar Kafesoglu v p 140 Dr David Bivar Der Aufstieg des Islam in Fischer Weltgeschichte Band 16 Zentralasien S 88 nim DzherelaDerzhava Horezmshahiv Anushteginidiv 1097 1231 M Nauka Glav red vostochnoj lit ry 1986 251 s Ce nezavershena stattya pro monarha dinastiyu chi yiyi predstavnika predstavnicyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi