Саїд Берке

Саїд Берке, аль-Малік аз-Саїд Насір ад-Дін Берке (араб. الملك السعيد ناصر الدين بركة‎), Берке-хан (1260, Каїр — 1280, Карак) — султан Єгипту з династії Бахрітів, старший син Бейбарса.

Саїд Берке ‎الملك السعيد ناصر الدين بركة‎
Прапор Султан Єгипту
1277 — 1280
Попередник:	Бейбарс
Спадкоємець:	Саламиш аль-Аділь
Народження:	1260 Каїр, Єгипет
Смерть:	14 березня 1280 Ель-Карак, Йорданія
Національність:	Кипчаки
Країна:	Мамлюкський султанат
Релігія:	Іслам сунітського спрямування
Рід:	Бахріти
Батько:	Бейбарс
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Був названий на честь діда (за материнською лінією) Хусам ад-Діна Берке-хана — одного з хорезмійців, які знайшли притулок при дворі аюбідського султана ас-Саліха. Дружина Саїда Берке, Газія, була донькою еміра (майбутнього султана) Калауна.

Після смерті Бейбарса був проголошений султаном. Попередив заколот мамлюків з угрупування «саліхі», заарештувавши їхніх емірів. Проте, коли 1279 року Саїд Берке вирушив на війну проти Кілікії в Каїрі спалахнуло нове повстання — на чолі з тестем султана, Калауном. Саїд Берке повернувся до столиці й потрапив в облогу в каїрський цитаделі. За посередництвом власної матері уклав із заколотниками угоду, відповідно до якої зрікся престолу на користь брата (атабеком якого був все той же Калаун) й отримав як «відступне» замок Карак у Палестині.

Помер 1280 року в Караку через травму, отриману під час гри у поло. За іншою версією — був отруєний за наказом Калауна.

Джерела

• The Middle East in the Middle Ages: the early Mamluk Sultanate 1250-1382. — London : Croom Helm, 1986. — 180 p. — .
• . Мусульманські династії. М., 2004.