Ізабелла Ангулемська (англ. Isabella of Angoulême, фр. Isabelle d’Angoulême; (1188 або 1188 — 4 червня 1246 або 31 травня 1246, Фонтевро)) — друга дружина Іоана Безземельного, королева Англії і графиня Ангулемська.
Ізабелла Ангулемська | |
---|---|
фр. Isabelle d'Angoulême | |
Народилася | 1188 або 1188[4] |
Померла | 4 червня 1246 або 31 травня 1246[1][2][…] Фонтевро, Фонтевро-л'Аббеї |
Поховання | Фонтевро |
Країна | Франція |
Галузь | політика[5] |
Знання мов | французька |
Титул | герцогиня[d] і королева-консорт |
Рід | d |
Батько | d |
Мати | d |
У шлюбі з | Іоанн Безземельний[6] і d[6] |
Діти | Генріх III[6], Річард[6], Іоанна Англійська (королева Шотландії)[6], Ізабелла Англійська[6], Елеонора Плантагенет[6], d[6], d[2], d[6], d[2][3], d, d[2], d[2][3], d[2] і d[2] |
|
Біографія
Своєю красою і перипетіями життєвих обставин Ізабеллу Ангулемську порівнюють з давньогрецькою Єленою Прекрасною, що послужило приводом для істориків називати її середньовічною Єленою. Ізабелла була єдиною дитиною Еймара, графа Ангулемського (помер у 1202 році) та його дружини Аліси де Куртене (померла в 1218 році).
Ще в дитинстві Ізабелла була заручена з , правителем графства Ла Марш. Проте англійський король Іоанн Безземельний, який, як колишній герцог Аквітанії, був феодальним сеньйором обох родів, побачив красуню Ізабеллу і закохався в неї. Раніше він анулював шлюб зі своєю попередньою дружиною через близьке споріднення і відсутність дітей в шлюбі.
Вінчання Іоана Безземельного та Ізабелли Ангулемської відбулося 24 серпня 1200 року в Бордо. Нареченій було 12 років, а нареченому — 33 роки. Родина Лузіньянів, вважаючи себе ошуканою і ображеною, звинуватила короля Іоанна у викраденні нареченої. За захистом Лузіньяни звернулися до французького короля Філіппа ІІ Августа, що був верховним сюзереном англійських королів у їх французьких володіннях. Король Філіпп, який давно мав намір вигнати англійських Плантагенетів з Франції, використав цей інцидент для здійснення своїх планів. За скаргою родини Лузіньянів Філіпп неодноразово викликав Іоана Англійського на засідання королівського суду, що слухав цю справу. Через те, що правитель Англії ці виклики очікувано ігнорував, Філіпп оголосив про позбавлення Іоана прав на всі його французькі володіння, і до 1204 року вигнав англійських представників з материкової Франції. Аквітанські васали Іоанна при цьому також перейшли на бік французької корони.
В Англії справи в Іоанна також була купа проблем. Проти корони збунтувалися і його англійські барони. Незважаючи на підписану ним у червні 1215 року Велику хартію вольностей, барони схилялися до того, щоб передати корону Англії французькому наслідному принцу Людовику, що висадився на острові в 1216 році і зайняв Лондон. Це майбутній французький король Людовик VIII. Однак у жовтні цього ж року король Іоанн помер, і корона Плантагенетів перейшла до його малолітнього сина Генріха, який зійшов на англійський престол під іменем Генріха III.
У тому ж 1216 році Ізабелла після смерті чоловіка залишила Англію і повернулася до Ангулема, де мала двір, що відповідав її титулу королеви. У 1220 році вона одружилася вдруге — з , сином свого колишнього нареченого, який до цього часу вже був заручений з дочкою Ізабелли, Іоанною. Поріднившись таким чином з Плантагенетами, родина Лузіньянів, якій верховна влада французької корони здавалася жорсткіше англійської, за посередництва Ізабелли організувала змову, до якої увійшли чоловік Ізабелли Гуго, її син, король Генріх III та її зять, граф Раймунд VII Тулузький. Коли в липні 1241 року війська Генріха висадилися на узбережжі Сентонжа, змовники підняли повстання на півдні Франції. Однак удача була не на їх боці. 21 липня французький король Людовик IX розгромив війська англійців у битві поблизу Талебуре, а кількома днями пізніше — і загони Гуго Лузіньяна біля Сента, після чого повстання було придушене. Генріх III повернувся в Англію, а Гуго і Раймунд випросили у короля Франції прощення.
Після того, як в 1244 році Ізабелла була знову викрита в спробі організувати змову проти французької корони, їй довелося втекти і сховатися в монастирі Фонтевро, де вона через два роки і померла. Спершу її поховали на її ж прохання у дворі церкви як спокуту за всі ті гріхи, які вона скоїла. Але згодом Фонтевро відвідав англійський король Генріх III, син Ізабелли від першого шлюбу, вжахнувся - і його мати була перепохована поруч з саркофагами Генріха II Англійського та його дружини Алієнор Аквітанської, діда та баби Генріха III. Молодших дітей Ізабелли від другого шлюбу Генріх III в 1247 році забрав з собою до Англії.
Другий чоловік Ізабелли, Гуго Х, загинув 15 січня 1249 року у 7-му хрестовому поході під час захоплення Дум'ята в Єгипті.
Діти Ізабелли
У першому шлюбі, з Іоанном Безземельним, у Ізабелли Ангулемської народилося 5 дітей, двоє синів і три дочки:
- Генріх III (нар.. 1.10.1207 — пом.. 16.11.1272), король Англії.
- Річард (нар.. 5.01.1209 — пом.. 2.04.1272), граф Корнуельський, король Німеччини з 1257 року.
- Іоанна (нар.. 22.07.1210 — пом.. 4.03.1238), королева Шотландії, з 21.06.1221 одружена з королем Шотландії Олександром II.
- Ізабелла (нар.. 1214 — пом.. 1.02.1241), імператриця Священної Римської імперії, з 15.07.1235 одружена з імператором Священної Римської імперії Фрідріхом II.
- Елеонора (нар.. 1215 — пом.. 13.04.1275), у першому шлюбі — графиня Пембрук, у другому — графиня Лестерська.
У другому шлюбі з Гуго де Х Лузіньяном, у Ізабелли Ангулемської народилося 9 дітей, серед них — п'ятеро синів і чотири дочки. Старшим був Гуго XI де Лузіньян (нар.. 1221 — пом.. 6.04.1250), що загинув, як і його батько, під час 7-го хрестового походу.
Родовід
У кінематографі
- Робін Гуд / Robin Hood (2010; США, Велика Британія) режисер Рідлі Скотт, в ролі Ізабелли Леа Сейду;
- Робін і Меріан / Robin and Marian (1976; США) режисер Річард Лестер, в ролі Ізабелли Вікторія Абріль.
Примітки
- Find a Grave — 1996.
- Lundy D. R. The Peerage
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- A Historical Dictionary of British Women — 2 — Routledge, 2003. — С. 239. —
- Czech National Authority Database
- Kindred Britain
Література
- Berg, Dieter: Die Anjou-Plantagenes, Stuttgart 2003.
- Isabelle d Angoulême, comtesse-reine et son temps (1186—1246): actes du colloque tenu à Lusignan du 8 au 10 novembre 1996. — Université de Poitiers, 1999—193 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Izabella Angulemska angl Isabella of Angouleme fr Isabelle d Angouleme 1188 abo 1188 4 chervnya 1246 abo 31 travnya 1246 1246 05 31 Fontevro druga druzhina Ioana Bezzemelnogo koroleva Angliyi i grafinya Angulemska Izabella Angulemskafr Isabelle d AngoulemeNarodilasya1188 abo 1188 4 Pomerla4 chervnya 1246 abo 31 travnya 1246 1246 05 31 1 2 Fontevro Fontevro l AbbeyiPohovannyaFontevroKrayina FranciyaGaluzpolitika 5 Znannya movfrancuzkaTitulgercoginya d i koroleva konsortRiddBatkodMatidU shlyubi zIoann Bezzemelnij 6 i d 6 DitiGenrih III 6 Richard 6 Ioanna Anglijska koroleva Shotlandiyi 6 Izabella Anglijska 6 Eleonora Plantagenet 6 d 6 d 2 d 6 d 2 3 d d 2 d 2 3 d 2 i d 2 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaSvoyeyu krasoyu i peripetiyami zhittyevih obstavin Izabellu Angulemsku porivnyuyut z davnogreckoyu Yelenoyu Prekrasnoyu sho posluzhilo privodom dlya istorikiv nazivati yiyi serednovichnoyu Yelenoyu Izabella bula yedinoyu ditinoyu Ejmara grafa Angulemskogo pomer u 1202 roci ta jogo druzhini Alisi de Kurtene pomerla v 1218 roci She v ditinstvi Izabella bula zaruchena z pravitelem grafstva La Marsh Prote anglijskij korol Ioann Bezzemelnij yakij yak kolishnij gercog Akvitaniyi buv feodalnim senjorom oboh rodiv pobachiv krasunyu Izabellu i zakohavsya v neyi Ranishe vin anulyuvav shlyub zi svoyeyu poperednoyu druzhinoyu cherez blizke sporidnennya i vidsutnist ditej v shlyubi Vinchannya Ioana Bezzemelnogo ta Izabelli Angulemskoyi vidbulosya 24 serpnya 1200 roku v Bordo Narechenij bulo 12 rokiv a narechenomu 33 roki Rodina Luzinyaniv vvazhayuchi sebe oshukanoyu i obrazhenoyu zvinuvatila korolya Ioanna u vikradenni narechenoyi Za zahistom Luzinyani zvernulisya do francuzkogo korolya Filippa II Avgusta sho buv verhovnim syuzerenom anglijskih koroliv u yih francuzkih volodinnyah Korol Filipp yakij davno mav namir vignati anglijskih Plantagenetiv z Franciyi vikoristav cej incident dlya zdijsnennya svoyih planiv Za skargoyu rodini Luzinyaniv Filipp neodnorazovo viklikav Ioana Anglijskogo na zasidannya korolivskogo sudu sho sluhav cyu spravu Cherez te sho pravitel Angliyi ci vikliki ochikuvano ignoruvav Filipp ogolosiv pro pozbavlennya Ioana prav na vsi jogo francuzki volodinnya i do 1204 roku vignav anglijskih predstavnikiv z materikovoyi Franciyi Akvitanski vasali Ioanna pri comu takozh perejshli na bik francuzkoyi koroni V Angliyi spravi v Ioanna takozh bula kupa problem Proti koroni zbuntuvalisya i jogo anglijski baroni Nezvazhayuchi na pidpisanu nim u chervni 1215 roku Veliku hartiyu volnostej baroni shilyalisya do togo shob peredati koronu Angliyi francuzkomu naslidnomu princu Lyudoviku sho visadivsya na ostrovi v 1216 roci i zajnyav London Ce majbutnij francuzkij korol Lyudovik VIII Odnak u zhovtni cogo zh roku korol Ioann pomer i korona Plantagenetiv perejshla do jogo malolitnogo sina Genriha yakij zijshov na anglijskij prestol pid imenem Genriha III U tomu zh 1216 roci Izabella pislya smerti cholovika zalishila Angliyu i povernulasya do Angulema de mala dvir sho vidpovidav yiyi titulu korolevi U 1220 roci vona odruzhilasya vdruge z sinom svogo kolishnogo narechenogo yakij do cogo chasu vzhe buv zaruchenij z dochkoyu Izabelli Ioannoyu Poridnivshis takim chinom z Plantagenetami rodina Luzinyaniv yakij verhovna vlada francuzkoyi koroni zdavalasya zhorstkishe anglijskoyi za poserednictva Izabelli organizuvala zmovu do yakoyi uvijshli cholovik Izabelli Gugo yiyi sin korol Genrih III ta yiyi zyat graf Rajmund VII Tuluzkij Koli v lipni 1241 roku vijska Genriha visadilisya na uzberezhzhi Sentonzha zmovniki pidnyali povstannya na pivdni Franciyi Odnak udacha bula ne na yih boci 21 lipnya francuzkij korol Lyudovik IX rozgromiv vijska anglijciv u bitvi poblizu Talebure a kilkoma dnyami piznishe i zagoni Gugo Luzinyana bilya Senta pislya chogo povstannya bulo pridushene Genrih III povernuvsya v Angliyu a Gugo i Rajmund viprosili u korolya Franciyi proshennya Grobnicya Izabelli Angulemskoyi u Fontevro Pislya togo yak v 1244 roci Izabella bula znovu vikrita v sprobi organizuvati zmovu proti francuzkoyi koroni yij dovelosya vtekti i shovatisya v monastiri Fontevro de vona cherez dva roki i pomerla Spershu yiyi pohovali na yiyi zh prohannya u dvori cerkvi yak spokutu za vsi ti grihi yaki vona skoyila Ale zgodom Fontevro vidvidav anglijskij korol Genrih III sin Izabelli vid pershogo shlyubu vzhahnuvsya i jogo mati bula perepohovana poruch z sarkofagami Genriha II Anglijskogo ta jogo druzhini Aliyenor Akvitanskoyi dida ta babi Genriha III Molodshih ditej Izabelli vid drugogo shlyubu Genrih III v 1247 roci zabrav z soboyu do Angliyi Drugij cholovik Izabelli Gugo H zaginuv 15 sichnya 1249 roku u 7 mu hrestovomu pohodi pid chas zahoplennya Dum yata v Yegipti Diti IzabelliU pershomu shlyubi z Ioannom Bezzemelnim u Izabelli Angulemskoyi narodilosya 5 ditej dvoye siniv i tri dochki Genrih III nar 1 10 1207 pom 16 11 1272 korol Angliyi Richard nar 5 01 1209 pom 2 04 1272 graf Kornuelskij korol Nimechchini z 1257 roku Ioanna nar 22 07 1210 pom 4 03 1238 koroleva Shotlandiyi z 21 06 1221 odruzhena z korolem Shotlandiyi Oleksandrom II Izabella nar 1214 pom 1 02 1241 imperatricya Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi z 15 07 1235 odruzhena z imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Fridrihom II Eleonora nar 1215 pom 13 04 1275 u pershomu shlyubi grafinya Pembruk u drugomu grafinya Lesterska U drugomu shlyubi z Gugo de H Luzinyanom u Izabelli Angulemskoyi narodilosya 9 ditej sered nih p yatero siniv i chotiri dochki Starshim buv Gugo XI de Luzinyan nar 1221 pom 6 04 1250 sho zaginuv yak i jogo batko pid chas 7 go hrestovogo pohodu RodovidU kinematografiRobin Gud Robin Hood 2010 SShA Velika Britaniya rezhiser Ridli Skott v roli Izabelli Lea Sejdu Robin i Merian Robin and Marian 1976 SShA rezhiser Richard Lester v roli Izabelli Viktoriya Abril PrimitkiFind a Grave 1996 d Track Q63056 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 A Historical Dictionary of British Women 2 Routledge 2003 S 239 ISBN 978 1 85743 228 2 d Track Q124350773d Track Q1508259 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Kindred Britain d Track Q75653886LiteraturaBerg Dieter Die Anjou Plantagenes Stuttgart 2003 Isabelle d Angouleme comtesse reine et son temps 1186 1246 actes du colloque tenu a Lusignan du 8 au 10 novembre 1996 Universite de Poitiers 1999 193 s