Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Раймунд VII фр Raymond VII 1197 27 вересня 1249 граф Тулузи маркіз Провансу герцог Нарбони у 1222 1249 роках З огляду на

Раймунд VII (граф Тулузький)

Раймунд VII (граф Тулузький)

Раймунд VII (фр. Raymond VII; 1197 — 27 вересня 1249) — граф Тулузи, маркіз Провансу, герцог Нарбони у 1222—1249 роках. З огляду на дослідження 1990-х років, що виявили наявність ще двох графів Раймундів, які панували у 942—978 роках, то нумерація цього Раймунда може бути змінена на «IX».

Раймунд VII
окс. Ramon VII de Tolosa
image
Народився1197(1197)
замок Бокер
Помер27 вересня 1249
Марсель
ПохованняФонтевро
Країнаimage Франція
Діяльністьфеодал
Знання мовфранцузька
Титулграф Тулузи
Термін1222—1249 роки
ПопередникРаймунд VI
Аморі I
НаступникЖанна I
Альфонс III
Конфесіякатолицтво
РідРаймундіди
БатькоРаймунд VI
МатиДжоан Плантагенет
Брати, сестриd і d
У шлюбі зСанча Арагонська
Маргарет Лузіньян
Діти1 донька
image

Життєпис

Боротьба з хрестоносцями

Походив з династії Руерг (Раймундідів). Син Раймунда VI, графа Тулузи, та Джоан Плантагенет (доньки Генріха II, короля Англії). Народився в липні 1197 року в замку Бокер. Здобув гарну освіту при дворі свого батька, відомого покровителя мистецтва і літератури. З вторгненням 1209 року хрестоносців на землі Лангедоку, які за покликом папи римського Іннокентія III рушили проти катарів, Раймунд намагався схилити батька організувати спротив усіх феодалів та міст області, проте марно.

У 1211 році на деякий час перебрався до Англії, де отримав підтримку з боку дядьки Джона I, короля Англії. Згодом на деякий час повернувся на батьківщину, де оженився на доньці короля Арагону. Негативно сприйняв план батька, запропонований 1212 року папі римському, за яким Раймунд VI мав зректися влади на користь сина, що переходив під опіку Педро II, короля Арагону.

Але 1213 року після поразки при Мюре, де переконливу перемогу здобули хрестоносці, перебрався до Арагону. Звідти у 1215 році разом з батьком та графом Фуа рушив до Риму, щоб переконати папу римського припинити хрестовий похід. На Латеранському соборі того ж року батько Раймунда було позбавлено усіх володінь, окрім північної частки, яку планувалося передати Раймунду.

1216 року разом з батьком рушив до Арагону, на шляху побував в Генуї та Марселі. Після цього Раймунд VI виїхав до Арагону, а його син розпочав боротьбу із загарбниками. Вже 24 серпня зумів захопив Бокер. Звідси почав атакувати загони хрестоносців, що засіли в захоплених замках. 1217 року вдалося зайняти Тулузу. Протягом 1219 року Раймунд разом з васалами батька звільнив більшу частину Лангедоку. Успішними були дії у 1220—1222 роках. 1222 року після смерті батька став новим графом Тулузьким.

Володарювання

Продовжив боротьбу проти загарбників на чолі із Аморі де Монфором, якого змусив підписати перемир'я 1223 року, поступившись Раймунду VII потужною фортецею Каркассон. 1224 року Монфор передав права на Тулузу, отриману від папи римського, французькому королю Людовику VIII. Останній оголосив новий хрестовий похід, що розпочався 1225 року з міста Бурж.

Раймунд VII намагався в першу чергу відновити та захистити основні землі — графство Тулузьке. Проте після виснажливої війни не мав ресурсів для оборони Прованського маркізату. Його землі були атаковано хрестоносцями, які 1226 року захопили важливе місто Авіньйон. війна тривала протягом 1226 року, коли Раймунд VII втратив Монпельє, Нарбон і Каркассон. Проте відмовився поступатися графством Тулузьким. У цей момент помер від дизентерії король Людовик VIII. Проте боротьба тривала, оскільки на бік ворогів перейшов архієпископ Нарбону, а граф Фуа, рід Тренкавель відмовилися від спротиву. Тоді Раймунд VII вирішив спиратися на катарів, яких хрестоносці жорстко переслідували. Водночас відновив союз з Англією, регенти якої підбурювалися феодалів північної Франції проти центральної влади.

Війна завершилася 1229 році, підписанням Паризького договору, за яким Раймунд VII зберігав за собою графство Тулузи, але поступався Прованським маркізатом, віконствами Каркассон, Альбі та Безьє, Прованський маркізат переходив у володіння папського престолу. Також вимушений був видати доньку за брата французького короля — Альфонса де Пуатьє. Крім того, усі укріплення Тулузи повинні були знищенні.

Раймунд VII вимушений був прийняти католицького єпископа та домініканців-інквізиторів, що розташувалися у місті Тулуза. Втім граф продовжував таємно підтримувати катарів, можливо розраховуючи набути нової військової та фінансової потуги, щоб переглянути невигідний договір. 1235 році в Тулузі відбулося повстання проти інквізиторів, що повтікали з міста. Граф в свою чергу не чинив спротив повсталим. Це знову викликало напруження з Папським престолом. 1236 року він вимушений був погодитися на повернення домініканців до Тулузи, а також дати обіцянки здійснити прощу в Святу Землю, що зробив у 1237 році.

1239 року отримав від Фрідриха II, імператора Священної Римської імперії, пропозицію здобуття графства Форкалькьє, а натомість визнати свою зверхність. Раймунд VII погодився й рушив на допомогу імператорові, який облягав повсталий Арль. Проте облога була невдалою. 1240 року королівський сенешаль Пеннотьє звернув по допомогу до графа, оскільки Каркассон взяв в облогу його колишній власник Раймунд II Тренкавель. Проте Граф тулузький не втрутився в боротьбу, хоча співчував Тренкавелю. Раймунд VII побоювався вторгнення французьких військ й не був впевнений в успіху облоги.

1241 року здійснив оммаж на вірність королю Людовику IX та завірив папського легата у вірності Папському престолу проти імператора Фрідриха II. Того часу він шукав можливості для нового шлюбу, в якому міг бути народжений син-спадкоємець, що нівелювало умови Паризького договору. 1241 року він розлучився з дружиною з огляду на родинну спорідненість.

1242 року з початком війни Англії та Франції, Раймунд VII вирішив скористатися ситуацією, почавши потужне повстання. Спочатку він взяв в облогу важливе місто Каркассон. Проте плани були порушені поразкою англійців у битві при Тайбурі (Аквітанія). Втім граф Тулузи завдав поразки французам у битві при Пенне-д'Агенес. Незважаючи на це до володінь Раймунда VII вдерлося нове військо, що примусило його здатися. У січні 1243 року підписав нову угоду, яка підтверджувала Паризьку угоду 1229 року.

1243 року оженився на доньці впливового феодала Лузіньяна. Того ж року брав участь у соборі в Безьє, де намагався переконати католицьких прелатів скасувати інквізицію в Лангедоку, проте марно. Слідом за цим рушив до Риму, де зустрівся з новим папою римським Іннокентієм IV. Раймунд VII став вправно вести перемовини, сподіваючись отримати підтримку Папського престолу, замирити папу та імператора. Перемовини тривало до 1244 року. Зрештою Фрідріх II визнав Раймунда VII маркізом Провансу. Але папа римський в останню мить відмовився схвалити усі угоди й втік з Риму.

Після повернення до Тулузи всі зусилля докладав до скасування інквізиції на своїх землях. Частково це йому вдалося у 1248 році. Втім вимушений був погодитися взяти участь у Сьомому хрестовому поході. Раймунд VII 1249 року в супроводі зятя Альфонса де Пуатьє рушив до Марселя, щоб в подальшому попрямувати до Єгипту, але раптово помер. Йому спадкувала донька Жанна.

Родина

1. Дружина — Санча, донька Альфонсо II, короля Арагону

  • Жанна (1220—1271), графиня Тулузи у 1249—1271 роках

2. Дружина — Маргарет, донька Гі X Лузіньяна

дітей не було

Примітки

  1. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
    d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570

Джерела

  • Jean-Luc Déjean, Les comtes de Toulouse (1050—1250), Paris, Fayard, 1979 (réimpr. 1988), p. 329—392.
  • Patrice Cabau: Deux chroniques composes à Toulouse dans la seconde moitié du XIIIe siècle, In: Mémoires de la Société Archéologique du Midi de la France, Vol. 56 (1996), S. 75–120.
  • R. Benjamin: A Forty Years War: Toulouse and the Plantagenets, 1156—1196, In: Historical Research, Vol. 61 (1988), S. 270—285.
  • Damian J. Smith, Crusade, Heresy and Inquisition in the Lands of the Crown of Aragon: (c.1167-1276), Brill, 2010.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Раймунд VII (граф Тулузький)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Rajmund VII fr Raymond VII 1197 27 veresnya 1249 graf Tuluzi markiz Provansu gercog Narboni u 1222 1249 rokah Z oglyadu na doslidzhennya 1990 h rokiv sho viyavili nayavnist she dvoh grafiv Rajmundiv yaki panuvali u 942 978 rokah to numeraciya cogo Rajmunda mozhe buti zminena na IX Rajmund VIIoks Ramon VII de TolosaNarodivsya1197 1197 zamok BokerPomer27 veresnya 1249 MarselPohovannyaFontevroKrayina FranciyaDiyalnistfeodalZnannya movfrancuzkaTitulgraf TuluziTermin1222 1249 rokiPoperednikRajmund VI Amori INastupnikZhanna I Alfons IIIKonfesiyakatolictvoRidRajmundidiBatkoRajmund VIMatiDzhoan PlantagenetBrati sestrid i dU shlyubi zSancha Aragonska Margaret LuzinyanDiti1 donka Mediafajli u VikishovishiZhittyepisBorotba z hrestonoscyami Pohodiv z dinastiyi Ruerg Rajmundidiv Sin Rajmunda VI grafa Tuluzi ta Dzhoan Plantagenet donki Genriha II korolya Angliyi Narodivsya v lipni 1197 roku v zamku Boker Zdobuv garnu osvitu pri dvori svogo batka vidomogo pokrovitelya mistectva i literaturi Z vtorgnennyam 1209 roku hrestonosciv na zemli Langedoku yaki za poklikom papi rimskogo Innokentiya III rushili proti katariv Rajmund namagavsya shiliti batka organizuvati sprotiv usih feodaliv ta mist oblasti prote marno U 1211 roci na deyakij chas perebravsya do Angliyi de otrimav pidtrimku z boku dyadki Dzhona I korolya Angliyi Zgodom na deyakij chas povernuvsya na batkivshinu de ozhenivsya na donci korolya Aragonu Negativno sprijnyav plan batka zaproponovanij 1212 roku papi rimskomu za yakim Rajmund VI mav zrektisya vladi na korist sina sho perehodiv pid opiku Pedro II korolya Aragonu Ale 1213 roku pislya porazki pri Myure de perekonlivu peremogu zdobuli hrestonosci perebravsya do Aragonu Zvidti u 1215 roci razom z batkom ta grafom Fua rushiv do Rimu shob perekonati papu rimskogo pripiniti hrestovij pohid Na Lateranskomu sobori togo zh roku batko Rajmunda bulo pozbavleno usih volodin okrim pivnichnoyi chastki yaku planuvalosya peredati Rajmundu 1216 roku razom z batkom rushiv do Aragonu na shlyahu pobuvav v Genuyi ta Marseli Pislya cogo Rajmund VI viyihav do Aragonu a jogo sin rozpochav borotbu iz zagarbnikami Vzhe 24 serpnya zumiv zahopiv Boker Zvidsi pochav atakuvati zagoni hrestonosciv sho zasili v zahoplenih zamkah 1217 roku vdalosya zajnyati Tuluzu Protyagom 1219 roku Rajmund razom z vasalami batka zvilniv bilshu chastinu Langedoku Uspishnimi buli diyi u 1220 1222 rokah 1222 roku pislya smerti batka stav novim grafom Tuluzkim Volodaryuvannya Prodovzhiv borotbu proti zagarbnikiv na choli iz Amori de Monforom yakogo zmusiv pidpisati peremir ya 1223 roku postupivshis Rajmundu VII potuzhnoyu forteceyu Karkasson 1224 roku Monfor peredav prava na Tuluzu otrimanu vid papi rimskogo francuzkomu korolyu Lyudoviku VIII Ostannij ogolosiv novij hrestovij pohid sho rozpochavsya 1225 roku z mista Burzh Rajmund VII namagavsya v pershu chergu vidnoviti ta zahistiti osnovni zemli grafstvo Tuluzke Prote pislya visnazhlivoyi vijni ne mav resursiv dlya oboroni Provanskogo markizatu Jogo zemli buli atakovano hrestonoscyami yaki 1226 roku zahopili vazhlive misto Avinjon vijna trivala protyagom 1226 roku koli Rajmund VII vtrativ Monpelye Narbon i Karkasson Prote vidmovivsya postupatisya grafstvom Tuluzkim U cej moment pomer vid dizenteriyi korol Lyudovik VIII Prote borotba trivala oskilki na bik vorogiv perejshov arhiyepiskop Narbonu a graf Fua rid Trenkavel vidmovilisya vid sprotivu Todi Rajmund VII virishiv spiratisya na katariv yakih hrestonosci zhorstko peresliduvali Vodnochas vidnoviv soyuz z Angliyeyu regenti yakoyi pidburyuvalisya feodaliv pivnichnoyi Franciyi proti centralnoyi vladi Vijna zavershilasya 1229 roci pidpisannyam Parizkogo dogovoru za yakim Rajmund VII zberigav za soboyu grafstvo Tuluzi ale postupavsya Provanskim markizatom vikonstvami Karkasson Albi ta Bezye Provanskij markizat perehodiv u volodinnya papskogo prestolu Takozh vimushenij buv vidati donku za brata francuzkogo korolya Alfonsa de Puatye Krim togo usi ukriplennya Tuluzi povinni buli znishenni Rajmund VII vimushenij buv prijnyati katolickogo yepiskopa ta dominikanciv inkvizitoriv sho roztashuvalisya u misti Tuluza Vtim graf prodovzhuvav tayemno pidtrimuvati katariv mozhlivo rozrahovuyuchi nabuti novoyi vijskovoyi ta finansovoyi potugi shob pereglyanuti nevigidnij dogovir 1235 roci v Tuluzi vidbulosya povstannya proti inkvizitoriv sho povtikali z mista Graf v svoyu chergu ne chiniv sprotiv povstalim Ce znovu viklikalo napruzhennya z Papskim prestolom 1236 roku vin vimushenij buv pogoditisya na povernennya dominikanciv do Tuluzi a takozh dati obicyanki zdijsniti proshu v Svyatu Zemlyu sho zrobiv u 1237 roci 1239 roku otrimav vid Fridriha II imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi propoziciyu zdobuttya grafstva Forkalkye a natomist viznati svoyu zverhnist Rajmund VII pogodivsya j rushiv na dopomogu imperatorovi yakij oblyagav povstalij Arl Prote obloga bula nevdaloyu 1240 roku korolivskij seneshal Pennotye zvernuv po dopomogu do grafa oskilki Karkasson vzyav v oblogu jogo kolishnij vlasnik Rajmund II Trenkavel Prote Graf tuluzkij ne vtrutivsya v borotbu hocha spivchuvav Trenkavelyu Rajmund VII poboyuvavsya vtorgnennya francuzkih vijsk j ne buv vpevnenij v uspihu oblogi 1241 roku zdijsniv ommazh na virnist korolyu Lyudoviku IX ta zaviriv papskogo legata u virnosti Papskomu prestolu proti imperatora Fridriha II Togo chasu vin shukav mozhlivosti dlya novogo shlyubu v yakomu mig buti narodzhenij sin spadkoyemec sho nivelyuvalo umovi Parizkogo dogovoru 1241 roku vin rozluchivsya z druzhinoyu z oglyadu na rodinnu sporidnenist 1242 roku z pochatkom vijni Angliyi ta Franciyi Rajmund VII virishiv skoristatisya situaciyeyu pochavshi potuzhne povstannya Spochatku vin vzyav v oblogu vazhlive misto Karkasson Prote plani buli porusheni porazkoyu anglijciv u bitvi pri Tajburi Akvitaniya Vtim graf Tuluzi zavdav porazki francuzam u bitvi pri Penne d Agenes Nezvazhayuchi na ce do volodin Rajmunda VII vderlosya nove vijsko sho primusilo jogo zdatisya U sichni 1243 roku pidpisav novu ugodu yaka pidtverdzhuvala Parizku ugodu 1229 roku 1243 roku ozhenivsya na donci vplivovogo feodala Luzinyana Togo zh roku brav uchast u sobori v Bezye de namagavsya perekonati katolickih prelativ skasuvati inkviziciyu v Langedoku prote marno Slidom za cim rushiv do Rimu de zustrivsya z novim papoyu rimskim Innokentiyem IV Rajmund VII stav vpravno vesti peremovini spodivayuchis otrimati pidtrimku Papskogo prestolu zamiriti papu ta imperatora Peremovini trivalo do 1244 roku Zreshtoyu Fridrih II viznav Rajmunda VII markizom Provansu Ale papa rimskij v ostannyu mit vidmovivsya shvaliti usi ugodi j vtik z Rimu Pislya povernennya do Tuluzi vsi zusillya dokladav do skasuvannya inkviziciyi na svoyih zemlyah Chastkovo ce jomu vdalosya u 1248 roci Vtim vimushenij buv pogoditisya vzyati uchast u Somomu hrestovomu pohodi Rajmund VII 1249 roku v suprovodi zyatya Alfonsa de Puatye rushiv do Marselya shob v podalshomu popryamuvati do Yegiptu ale raptovo pomer Jomu spadkuvala donka Zhanna Rodina1 Druzhina Sancha donka Alfonso II korolya Aragonu Zhanna 1220 1271 grafinya Tuluzi u 1249 1271 rokah 2 Druzhina Margaret donka Gi X Luzinyana ditej ne buloPrimitkiIdentifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570DzherelaJean Luc Dejean Les comtes de Toulouse 1050 1250 Paris Fayard 1979 reimpr 1988 p 329 392 Patrice Cabau Deux chroniques composes a Toulouse dans la seconde moitie du XIIIe siecle In Memoires de la Societe Archeologique du Midi de la France Vol 56 1996 S 75 120 R Benjamin A Forty Years War Toulouse and the Plantagenets 1156 1196 In Historical Research Vol 61 1988 S 270 285 Damian J Smith Crusade Heresy and Inquisition in the Lands of the Crown of Aragon c 1167 1276 Brill 2010 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Rajmund VII graf Tuluzkij

Дата публікації:
Топ