Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вірмено-грузинська війна — швидкоплинний збройний конфлікт між Демократичною Республікою Вірменія та Грузинською Демократичною Республікою, що утворилися в Закавказзі після розпаду Російської імперії, за прикордонні території обох республік Лорі і Квемо Картлі на Вірменському нагір'ї.
| Вірмено-грузинська війна | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Наслідки Першої світової війни Розпад Російської імперії | |||||||||||
 | |||||||||||
| |||||||||||
| Сторони | |||||||||||
 Демократична Республіка Вірменія |  Грузинська Демократична Республіка | ||||||||||
| Командувачі | |||||||||||
| Драстамат Канаяан | Гиоргий Мазниашвили Гиоргий Цулукидзе Гиоргий Квинитадзе | ||||||||||
Передумови
Політична обстановка
У березні 1918 року радянська Росія підписала Берестейський мир у відповідності до положень якого Османська імперія повертала собі території, якими поступилась Російській імперії після війни 1877—1878 року. Однак, на той час ці землі не були вже під юрисдикцією Росії, ними колегіально управляв Закавказький сейм, куди входили грузинські, вірменські та азербайджанські депутати. У березні-квітні 1918 року на Трапезундських переговорах між представниками Закавказького Сейму та Османською імперією, які проходили в османському місті Трабзон, була спроба вирішити нагальні проблеми та в мирний спосіб врегулювати територіальні суперечки, що виникли між сторонами конфлікту після завершення Першої світової війни та розпаду Російської імперії. Однак, турецьке командування, незадовільне ходом ведення переговорів, розпочало військові дії.
1 квітня турки без бою зайняли Батум, захопивши в полон частину грузинських військ, що його обороняли. Стало відомо, що до турків приєднались мусульмани Аджарії та Ахалціхе. Грузинські частини були змушені під тиском регулярної турецької армії відступати, навіть коли турки зайняли грузинські території — Гурію й Озургеті — та вийшли на підступи до Карсу.
Тоді Грузія і Вірменія звернулись про допомогу до Німеччини: союзника Туреччини. Німці наказали союзній Туреччині визнати незалежними державами. Врешті-решт під тиском загрози знищення слабкої незалежності влада усіх трьох закавказьких республік сіла за стіл переговорів та 4 червня 1918 року Грузія, Вірменія й Азербайджан підписали Батумську угоду. За положеннями мирного договору Туреччині, крім Карської, Батумської областей та , відходили: від Грузії і частина ; від Вірменії і частини , , і . Турецькі війська отримали право безперешкодних залізничних перевезень.
Загострення
Але, восени 1918 року, після програшу у війні та капітуляції Німеччини на Західному фронтові, Османська імперія відступила з частини окупованих нею територій. 18 жовтня 1918 року вірменські війська негайно відреагували на зміну ситуації, взявши під контроль південну частину Лорі. Не зустрівши опору з боку грузинських військ вони продовжили просування на північ.
18 жовтня сталась перша збройна сутичка між вірменськими та грузинськими підрозділами за залізничну станцію Кобер поблизу сучасного Туманяна. На допомогу місцевій прикордонній стражі прибули два бронепотяги та підрозділ у 250 бійців, що примусили вірмен відступити від Кобера. 25-27 жовтня зав'язались епізодичні сутички між протиборчими сторонами. Але, вже 27 жовтня вірменська сторона відвела свої війська з двох захоплених сіл та відступила на південь.
Спроби врегулювання
Після колапсу Османської імперії та відведення її військ з Південного Кавказу в прикордонних областях регіону утворився . Спроби Грузії врегулювати спірні моменти стосовно кордонів результатів не дали. Організована в листопаді 1918 року в Тіфлісі конференція зокрема порушувала питання делімітацію кордонів. Однак, якщо грузинська сторона наполягала на тому, що розмежування кордонів повинно проходити на основі старих рубежів, по кордонах губерній Російської імперії, то вірменська сторона відстоювала думку, що кордони мають пролягати за принципами етнічної композиції регіону або за історичними традиціями між цими двома державами. Тіфліська конференція мала розпочатися 10 листопада, проте, на ній були присутні тільки офіційні делегації Азербайджанської Демократичної Республіки та Республіки Горців Кавказу. Вірменський уряд неодноразово інформував про обставини свого неприбуття на переговори, мотивуючи ці різними причинами, і грузинська сторона декілька разів переносила обговорення цих важливих питань. 5 грудня грузинська місія на чолі з Симоном Мдівані виїхала з Єревана.
Збройний конфлікт
Перші бої
5 грудня 1918 року в селі Узунлар (зараз Одзун, де знаходиться монастир Одзун) роздратований натовп вірменських селян напав на солдатів, у результаті сутички загинув грузинський солдат. Потім вірмени оточили гарнізон у селі, взяли його в полон і роззброїли. Грузини наполягали на тому, що серед натовпу були перевдягнуті вірменські солдати 4-го піхотного полку, які спровокували конфлікт і бійку. З боку вірменської сторони лунали звинувачення, що грузинські солдати вели себе нахабно стосовно селян і були винні в розпалюванні сутички.
9 грудня грузинський генерал В.Цулукідзе відправив в Узунлар озброєний загін з 200 вояків для придушення протесту. Загін наткнувся на великі сили регулярної вірменської армії і відступив до Санаїна. Цулукідзе не знав, що війна вже почалася. Він запросив із Тбілісі одну роту, а тим часом вірменська армія чисельністю близько 4 000 осіб оточила Санаїн і почала обстріл міста.
Одночасно вірменська армія підійшла до Алаверді і зайняла висоти навколо міста. Вірмени пошкодили залізницю між Алаверді та Санаїном, заблокувавши в Санаїні грузинський бронепотяг. Грузинські загони в Санаїні і Алаверді виявилися фактично оточені переважаючими силами противника.
В.Цулукідзе під прикриттям артилерійського вогню заблокованого бронепотягу під тиском вірменських військ відступив до Алаверді. 12 грудня до району боїв підійшли грузинські формування, які влаштували оборону на висотах, що панують над Алаверді. Разом з цим, близько 60 грузинських солдатів залишались заблокованими між двох сіл і тримали кругову оборону. Грузинська армія спробувала врятувати оточений у Санаїні загін, але спроба зірвалася. Загін з 60 чоловіків продовжував утримувати Санаїн, а основні сили, 600 чоловіків за підтримки декількох гармат та мінометів, трималися в Алаверді. Санаїнський бронепотяг був втрачений. В.Цулукідзе зрозумів, що не зможе втриматися при співвідношенні сил 1:7 і 14 числа вирішив прориватися в .
Поступово ситуація по всій лінії протистояння сторін загострювалась: незабаром утворились ще дві зони бойових дій: одна — в районі Воронцовка — , друга — ще західніше — в Ахалкалакському повіті.
Вірменський наступ
12-14 грудня в трикутнику Олександрівка-Воронцовка- розгорнулися важкі і кровопролитні бої між грузинськими прикордонниками і вірменськими військам, що вторглися з двох сторін через Кам'янку (з району сіл Джелал-Огли і Котур-Булаг). Парадоксально, але вже після початку активних бойових дій, 12 грудня, гвардійська частина з Воронцівки була відкликана в Тифліс для участі у військовому параді на честь 1-ї річниці Національної гвардії. Головною ударною силою вірмен в напрямку Воронцівки і Привільного був 5-й вірменський стрілецький полк під командуванням полковника Тер-Нікогосова. До нього були додані загони з місцевого населення, і невдовзі вірменське угруповання нараховувало понад 6 500 воїнів регулярних військ та декілька тисяч озброєних вояків місцевого ополчення.
Вранці 14 грудня силами близько 500—600 багнетів з двох напрямків розпочався штурм села Воронцовка. Завзятий бій йшов протягом декількох годин. Грузинська артилерія вела вогонь впритул, але наступаючі вірменські війська отримали підкріплення у вигляді кавалерійської частини, і грузинські війська, втративши понад 100 осіб загиблими, почали відходити. Однак бронепотяг, який прикривав відступ, зазнав аварії між станціями і Ахтала і загін, що знаходився в ньому був змушений у пішому строю з боєм пробиватися до Ахтали. У Ахтале, де цей загін протягом трьох днів тримав оборону, до нього приєдналися цивільні біженці — персонал залізничних станцій Алаверді, Санаїн і Ахпат із сім'ями.
До вечора 14 грудня вірменські війська опанували майже усі населені пункти в трикутнику Олександрівка-Воронцовка-, зокрема Санаїн і Алаверді. Лівий фланг вірменської армії під командуванням полковників Ніколосова та Королькова широким маневром обійшли війська противника, оточили грузинські частини в Айрумі й 18 грудня опанували місто. В ході дводенного бою за частини 5-го і 6-го грузинських полків, втративши понад п'ятсот чоловіків убитими, пораненими і полоненими, а також кинувши напризволяще 25 кулеметів і 2 гармати, ледве вирвалися з оточення.
До вечора 19 грудня залишки грузинських військ на цьому напрямку відійшли до Катаріненфельду, а вірменські авангарди, котрі їх переслідували досягли річки Машавера.
18 грудня в Грузії оголошена загальна мобілізація. Того ж дня зведений загін генерала В.Цулукідзе (близько 200 чоловіків, не рахуючи хворих і поранених) закріпився на передгір'ях навколо села і станції Садахло, де перейшов до позиційної оборони. Невдовзі станція була атакована вірменськими силами, але безуспішно. Після першого невдалого штурму Садахло вірменські частини обійшли його з флангу і вранці 19 грудня увійшли в . В Шулавері і навколишніх вірменських селах була оголошена мобілізація всіх чоловіків призовного віку для проведення нової атаки на станцію . 20 грудня після артилерійської підготовки вірмени перейшли в наступ, зайнявши залізничну станцію Ашага-Сераль і, в такій спосіб відрізали Садахло від Тіфліса. 22 грудня була проведена ще одна атака: вірменські частини увійшли в Садахло, але були вибиті грузинської піхотою і бронепотягом.
23 грудня Цулукідзе приймає рішення з боєм пробиватися на північ. За допомогою вогню артилерії і бронепотягу, його загону вдається прорвати кільце і вийти на лінію — — . До цього моменту вірменські війська в Борчалу впритул підійшли до річки Храмі, яку уряд Демократичної Республіки Вірменія вважав кордоном Вірменії. У Ахалкалакському ж повіті війська сторін розташовувалися уздовж розмежувальної лінії, на якій наполягала Грузія (уздовж адміністративного кордону Тіфліської і Еріванської губерній).
Положення для грузинської армії на фронті було катастрофічне, вірменські збройні сили протягом двох тижнів військових дій захопили в полон до 1 000 грузинських солдатів і до 100 офіцерів, захоплено було в вигляді трофеїв: 3 броньованих потяги, 16 гармат, 35 кулеметів, понад десятка потягів, сотні вагонів тощо.
Катаріненфельдський бій
У другій половині грудня одночасно з проведеними в Тифлісі і Каракліс переговорами про мир в районі німецької колонії Катаріненфельд точилися запеклі бої. У самому Катаріненфельді знаходився підрозділ грузинської Національної гвардії. А південніше за них у селі Болнісі-Хачен розташовувалися вірменські війська, а також озброєні повстанці з числа місцевих вірмен. І хоча цей напрямок не було головним, але тим не менш, вірменські частини на цьому напрямку становили загрозу столиці Грузії. Таким чином, Катаріненфельд ставав стратегічно важливим пунктом на шляху вірменських частин у бік Тифліса.
 Зовнішні зображення | |
|---|---|
 | Карта боїв на Шулаверському напрямку. 21-24 грудня 1918 |
На світанку 19 грудня грузинські частини в числі близько 600 багнетів під командуванням Джугелі В. прибули до Катаріненфельда, де розташувались на відпочинок, не знаючи про те, що війська противника зосереджені неподалік. Грузинські офіцери проявили непередбачуваність та слабку організованість і вже вночі їхні позиції зненацька атакували вірменські частини, які шляхом зухвалої атаки захопили в грузин артилерію (8 гармат) і, розташувавши кулемети у високих будинках селища, на світанку, відкрили вогонь по грузинах впритул. Проте, практично здобута перемога вірмен була зірвана багато в чому завдяки знаходженню на місці командувача грузинської гвардією Джугелі — людини необережної, але хороброї — початковий рейвах вдалося подолати, після чого грузинські гвардійці й солдати в рукопашному бою ліквідували вірменські кулеметні точки, а потім повернули контроль над усім селищем і відбили у вірмен свою артилерію. Відступаючі вірменські частини були атаковані і розсіяні грузинською кіннотою під командуванням полковника Какуці Чолокашвілі.
У результаті бою загальні втрати грузинських частин склали близько 30 чоловіків загиблими та 70 пораненими. Вірменські втрати — близько 100 убитими і стільки ж полоненими.
19—20 грудня Катаріненфельдське угруповання грузинських військ отримало підкріплення і почало готувати атаку в північному напрямку — на Дагет і Самшвілде — з метою забезпечення свого тилу. Вранці 21 грудня почався наступ і тривав до 25 грудня, коли з запеклими боями грузини взяли село Дагет-Хачін і встановили контроль над усією зоною північніше Катаріненфельда.
Після взяття Дагет-Хачіна грузинські війська почали підготовку до наступу в південному напрямку — на Болнісі-Хачін. Для цього було виділено 8 гармат, 33 кулемети і до тисячі багнетів. Цих сил виявилося недостатньо, і наступ 30 грудня був вірменами відбитий. У ніч на 31 грудня грузинські війська отримали підкріплення, крім іншого кінну батарею гірської артилерії, і 31 грудня, після запеклого бою Болнісі-Хачін був узятий грузинськими військами. Залишки розбитих вірменських військ почали відступ на південь через практично незаселену зону в сторону Воронцівки.
Бої на Шулаверському напрямку
До 22 грудня на основному — Шулаверському — напрямку вірменські війська максимально просунулися в бік Тифліса, дійшовши до річки Храмі. Після того як 23 грудня частини під командуванням генерала В.Цулукідзе, прорвавши оточення, відійшли з , під вірменським контролем фактично виявилася вся спірна територія Борчалінського повіту, виключаючи колонію Катаріненфельд.
| Зовнішні зображення | |
|---|---|
| | Карта боїв на Шулаверському напрямку. 25-31 грудня 1918 |
24 грудня головнокомандувач усіма вірменськими військами на Борчалінському напрямку генерал «Дро» () послав грузинському командуванню ультиматум із загрозами захопити грузинську столицю, на що уряд Грузії відповів відмовою вірменському генералу. Одночасно, не гаючи часу, грузинське командування почало створювати передумови для переходу до наступальної фази бойових дій.
Вже вранці 24 грудня грузинська кавалерія за вогневої підтримки бронепотяга перетнула Храмі і відбила станцію Ашага-Сераль, а за декілька годин перейшли слідом річку частини грузинської піхоти, які зайняли село Малі Шулавері і залізничний міст у селі Імир. У той же день один батальйон грузинської армії зайняв висоту, що відокремлювала Ашага-Сераль від Шулавері.
Бачачи такий перебіг подій, вірмени відреагували і почали негайно перекидати практично всі наявні сили на оборону Шулавері. В Шулавері і в навколишніх селах полковником вірменської армії Корольковим була оголошена мобілізація місцевого вірменського населення.
Тим часом на станцію Сандарам почали підходити ешелони з підкріпленнями для грузинської армії: спершу батальйони з Кахетії, а потім — із Західної Грузії (загальною чисельністю до тисячі багнетів). Безпосередня загроза для Тифліса минула, і грузинське командування приступило до планування контрнаступу, основним елементом якого повинна була стати операція по поверненню Шулавері і знищення розташованого там основного угруповання вірменської армії.
Для взяття Шулавері грузинські війська здійснили фланговий обхід вірменських позицій, і до 25 грудня грузинський батальйон гвардії і батарея артилерії були перекинуті на захід, до села Сарачло, в якій жили азербайджанці, що ворогували з вірменами. В ході боїв за Сарачло грузинами застосовувалась артилерія, а гвардійський батальйон тим часом узяв пануючу висоту на північ від Шулавері, та вперше в історії грузинських збройних сил (і взагалі національних збройних сил всіх кавказьких держав) була використана бойова авіація: два грузинських аероплани скинули бомби на вірменські позиції поблизу Шулавері.
Однак запланований грузинським командуванням на 26 грудня штурм міста не відбувся через недисциплінованість грузинського гвардійського підрозділу. На наступний день 27 грудня грузини спробували взяти місто ударом у лоба, але і цей штурм був відбитий вірменами.
Врешті-решт о 12 годині дня 28 грудня почався вирішальний бій за Шулавері. Після двогодинної артилерійської підготовки грузинські війська чисельністю близько 3 500 чоловіків, розгорнуті по фронту довжиною в 10 кілометрів, пішли в загальний наступ. У ході запеклого бою вірменські частини кілька разів провели безуспішні контратаки, але до вечора того ж дня грузинам вдалося захопити висоти на схід від Шулавері і «нависнути» над містом.
Вранці 29 грудня грузинська офіцерська частина увійшла в . Вірмени відступили на південь — частково через село Сіоні, частково — виходячи з ущелини до лінії залізниці, однак були атаковані грузинською кіннотою і розсіяні.
Грузинський наступ на південь вздовж залізничного перегону Ашага-Сераль—Садахло тривав протягом доби, поки, нарешті станція Садахло не була взята вранці 30 грудня одночасно із селом двома колонами, які наступали по обох берегах річки Дебед.
Грузинське командування не було вчасно поінформовано своїм урядом про заплановане припинення вогню о 24 годині 31 грудня і планувало на 1 січня завдати удару по противнику. Вірменське командування, точно знаючи тимчасові рамки ведення бойових дій, почало 30 грудня концентрувати відступаючі з частини і резерви, котрі прибували з тилу, в районі станції , в сторону хребта Ламбало.
Грузини почали відводити основні сили від Садахло на захід, до району Сіоні-Опріті, з тим щоб згодом перейти , а вірменське командування, знаючи, що 31 грудня — останній день можливих бойових операцій, готувалося до взяття Садахло. Атака почалася 31 грудня вранці. Вірменські частини наступали з Айрума двома колонами — по обох берегах Дебед. Ліва колона штурмувала село і станцію Садахло, а права — село Ламбало і гору Тана-Даг. Лівій колоні після багатогодинного бою не вдалося взяти Садахло, права колона діяла успішніше і зайняла село Ламбало.
До 00 годин 1 січня 1919 року всі бойові дії були припинені, і в Каракілісі під патронажем британців і французів почалися мирні переговори, в яких брали участь воєначальники обох армій. Потім переговори були перенесені в Тифліс.
Підсумки та наслідки війни
Чотиритижневий збройний конфлікт між двома республіками коштував їм декількох тисяч життів, завдав значних матеріальних збитків і серйозно ускладнив відносини між країнами, які й без того перебували у непростому стані. Жодна зі сторін конфлікту, які підписали договір 17 грудня, не залишилася задоволеною його умовами.
Була створена нейтральна зона, північною межею якої стала лінія фронту. Південна межа цієї зони майже збіглася з колишнім грузинським кордоном, хоча невелику смужку землі віддали Вірменії. В результаті Грузія позбулася частини своєї території. Вірменія придбала невеликий шматочок землі — зовсім не те, заради чого варто було починати конфлікт такого масштабу. Більш того — поки вірменська армія воювала на півночі, країна втратила серйозні території на півдні. В цілому після війни становище Вірменії стало гірше, ніж було до її початку. Крім того, обидві країни сильно зіпсували собі імідж. На тлі таких подій Європа зволікала з визнанням їхньої незалежності. Остаточно вирішити всі спірні питання передбачалося на Паризькій конференції.
У жовтні 1920 року Туреччина розпочала новий наступ на Південному Кавказі й Вірменія змушена була передати спірні території Грузії. Через три місяці радянська увірвалась до Закавказзя і Грузія з Вірменією перестали існувати як самостійні держави.
Військові — як грузинські, так і вірменські — вважали, що війну фактична виграла їхня сторона і звинувачували держави Антанти в тому, що вони своїм втручанням «вирвали перемогу з їх рук». У суспільствах обох країн виникла і зміцнилася відчуженість, запеклість і пожвавилися старі забобони проти сусіднього народу. Одним з результатів війни стала дестабілізація транспортного зв'язку між Грузією і Вірменією, що істотно ускладнило і без того досить плачевну економічну ситуацію в Вірменії, поставивши республіку в майже повну ізоляцію від зовнішнього світу.
Див. також
Джерела
- Армяно-Грузинская война 1918 г. и Армяно-Грузинский территориальный вопрос в ХХ в. [ 11 лютого 2018 у Wayback Machine.]
Примітки
- Из истории армяно-грузинских взаимоотноошений. 1918 год: пограничный конфликт; переговоры; война; соглашение. (Тифлис, 1919)
- . Архів оригіналу за 12 лютого 2018. Процитовано 11 лютого 2018.
- Hovannisian, Vol. I, р. 114
Посилання
- Armeno-Georgian War of 1918 and Armeno-Georgian Territorial Issue in the 20th Century [ 16 листопада 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- Итоги и последствия Армяно-грузинской войны 1918 года [ 8 лютого 2018 у Wayback Machine.]
- Armeno-Georgian War of 1918 and Armeno-Georgian Territorial Issue in the 20th Century [ 11 листопада 2018 у Wayback Machine.](англ.)
Література
- Hovannisian, Richard (1971). The Republic of Armenia: The First Year, 1918—1919. Volume I. Berkeley: University of California Press.
- Гражданская история безумной войны. Веллер М., Буровский А. М.: АСТ, 2007. — 640 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Virmeno gruzinska vijna shvidkoplinnij zbrojnij konflikt mizh Demokratichnoyu Respublikoyu Virmeniya ta Gruzinskoyu Demokratichnoyu Respublikoyu sho utvorilisya v Zakavkazzi pislya rozpadu Rosijskoyi imperiyi za prikordonni teritoriyi oboh respublik Lori i Kvemo Kartli na Virmenskomu nagir yi Virmeno gruzinska vijna Naslidki Pershoyi svitovoyi vijni Rozpad Rosijskoyi imperiyi Data 7 31 grudnya 1918 Misce Virmeniya i Gruziya Privid teritorialni superechki Rezultat Peremoga Gruziyi z vijskovoyi tochki zoru Obidvi storoni pretenduyut na peremogu Teritorialni zmini Lori Kvemo Kartli Storoni Demokratichna Respublika Virmeniya Gruzinska Demokratichna Respublika Komanduvachi Drastamat Kanayaan Giorgij Mazniashvili Giorgij Culukidze Giorgij KvinitadzePeredumoviPolitichna obstanovka U berezni 1918 roku radyanska Rosiya pidpisala Berestejskij mir u vidpovidnosti do polozhen yakogo Osmanska imperiya povertala sobi teritoriyi yakimi postupilas Rosijskij imperiyi pislya vijni 1877 1878 roku Odnak na toj chas ci zemli ne buli vzhe pid yurisdikciyeyu Rosiyi nimi kolegialno upravlyav Zakavkazkij sejm kudi vhodili gruzinski virmenski ta azerbajdzhanski deputati U berezni kvitni 1918 roku na Trapezundskih peregovorah mizh predstavnikami Zakavkazkogo Sejmu ta Osmanskoyu imperiyeyu yaki prohodili v osmanskomu misti Trabzon bula sproba virishiti nagalni problemi ta v mirnij sposib vregulyuvati teritorialni superechki sho vinikli mizh storonami konfliktu pislya zavershennya Pershoyi svitovoyi vijni ta rozpadu Rosijskoyi imperiyi Odnak turecke komanduvannya nezadovilne hodom vedennya peregovoriv rozpochalo vijskovi diyi 1 kvitnya turki bez boyu zajnyali Batum zahopivshi v polon chastinu gruzinskih vijsk sho jogo oboronyali Stalo vidomo sho do turkiv priyednalis musulmani Adzhariyi ta Ahalcihe Gruzinski chastini buli zmusheni pid tiskom regulyarnoyi tureckoyi armiyi vidstupati navit koli turki zajnyali gruzinski teritoriyi Guriyu j Ozurgeti ta vijshli na pidstupi do Karsu Todi Gruziya i Virmeniya zvernulis pro dopomogu do Nimechchini soyuznika Turechchini Nimci nakazali soyuznij Turechchini viznati nezalezhnimi derzhavami Vreshti resht pid tiskom zagrozi znishennya slabkoyi nezalezhnosti vlada usih troh zakavkazkih respublik sila za stil peregovoriv ta 4 chervnya 1918 roku Gruziya Virmeniya j Azerbajdzhan pidpisali Batumsku ugodu Za polozhennyami mirnogo dogovoru Turechchini krim Karskoyi Batumskoyi oblastej ta vidhodili vid Gruziyi i chastina vid Virmeniyi i chastini i Turecki vijska otrimali pravo bezpereshkodnih zaliznichnih perevezen Zagostrennya Ale voseni 1918 roku pislya prograshu u vijni ta kapitulyaciyi Nimechchini na Zahidnomu frontovi Osmanska imperiya vidstupila z chastini okupovanih neyu teritorij 18 zhovtnya 1918 roku virmenski vijska negajno vidreaguvali na zminu situaciyi vzyavshi pid kontrol pivdennu chastinu Lori Ne zustrivshi oporu z boku gruzinskih vijsk voni prodovzhili prosuvannya na pivnich 18 zhovtnya stalas persha zbrojna sutichka mizh virmenskimi ta gruzinskimi pidrozdilami za zaliznichnu stanciyu Kober poblizu suchasnogo Tumanyana Na dopomogu miscevij prikordonnij strazhi pribuli dva bronepotyagi ta pidrozdil u 250 bijciv sho primusili virmen vidstupiti vid Kobera 25 27 zhovtnya zav yazalis epizodichni sutichki mizh protiborchimi storonami Ale vzhe 27 zhovtnya virmenska storona vidvela svoyi vijska z dvoh zahoplenih sil ta vidstupila na pivden Gruzinskij bronepotyag 1918 Sprobi vregulyuvannya Pislya kolapsu Osmanskoyi imperiyi ta vidvedennya yiyi vijsk z Pivdennogo Kavkazu v prikordonnih oblastyah regionu utvorivsya Sprobi Gruziyi vregulyuvati spirni momenti stosovno kordoniv rezultativ ne dali Organizovana v listopadi 1918 roku v Tiflisi konferenciya zokrema porushuvala pitannya delimitaciyu kordoniv Odnak yaksho gruzinska storona napolyagala na tomu sho rozmezhuvannya kordoniv povinno prohoditi na osnovi starih rubezhiv po kordonah gubernij Rosijskoyi imperiyi to virmenska storona vidstoyuvala dumku sho kordoni mayut prolyagati za principami etnichnoyi kompoziciyi regionu abo za istorichnimi tradiciyami mizh cimi dvoma derzhavami Tifliska konferenciya mala rozpochatisya 10 listopada prote na nij buli prisutni tilki oficijni delegaciyi Azerbajdzhanskoyi Demokratichnoyi Respubliki ta Respubliki Gorciv Kavkazu Virmenskij uryad neodnorazovo informuvav pro obstavini svogo nepributtya na peregovori motivuyuchi ci riznimi prichinami i gruzinska storona dekilka raziv perenosila obgovorennya cih vazhlivih pitan 5 grudnya gruzinska misiya na choli z Simonom Mdivani viyihala z Yerevana Zbrojnij konfliktPershi boyi 5 grudnya 1918 roku v seli Uzunlar zaraz Odzun de znahoditsya monastir Odzun rozdratovanij natovp virmenskih selyan napav na soldativ u rezultati sutichki zaginuv gruzinskij soldat Potim virmeni otochili garnizon u seli vzyali jogo v polon i rozzbroyili Gruzini napolyagali na tomu sho sered natovpu buli perevdyagnuti virmenski soldati 4 go pihotnogo polku yaki sprovokuvali konflikt i bijku Z boku virmenskoyi storoni lunali zvinuvachennya sho gruzinski soldati veli sebe nahabno stosovno selyan i buli vinni v rozpalyuvanni sutichki Virmenski vijska 1918 9 grudnya gruzinskij general V Culukidze vidpraviv v Uzunlar ozbroyenij zagin z 200 voyakiv dlya pridushennya protestu Zagin natknuvsya na veliki sili regulyarnoyi virmenskoyi armiyi i vidstupiv do Sanayina Culukidze ne znav sho vijna vzhe pochalasya Vin zaprosiv iz Tbilisi odnu rotu a tim chasom virmenska armiya chiselnistyu blizko 4 000 osib otochila Sanayin i pochala obstril mista Odnochasno virmenska armiya pidijshla do Alaverdi i zajnyala visoti navkolo mista Virmeni poshkodili zaliznicyu mizh Alaverdi ta Sanayinom zablokuvavshi v Sanayini gruzinskij bronepotyag Gruzinski zagoni v Sanayini i Alaverdi viyavilisya faktichno otocheni perevazhayuchimi silami protivnika V Culukidze pid prikrittyam artilerijskogo vognyu zablokovanogo bronepotyagu pid tiskom virmenskih vijsk vidstupiv do Alaverdi 12 grudnya do rajonu boyiv pidijshli gruzinski formuvannya yaki vlashtuvali oboronu na visotah sho panuyut nad Alaverdi Razom z cim blizko 60 gruzinskih soldativ zalishalis zablokovanimi mizh dvoh sil i trimali krugovu oboronu Gruzinska armiya sprobuvala vryatuvati otochenij u Sanayini zagin ale sproba zirvalasya Zagin z 60 cholovikiv prodovzhuvav utrimuvati Sanayin a osnovni sili 600 cholovikiv za pidtrimki dekilkoh garmat ta minometiv trimalisya v Alaverdi Sanayinskij bronepotyag buv vtrachenij V Culukidze zrozumiv sho ne zmozhe vtrimatisya pri spivvidnoshenni sil 1 7 i 14 chisla virishiv prorivatisya v Postupovo situaciya po vsij liniyi protistoyannya storin zagostryuvalas nezabarom utvorilis she dvi zoni bojovih dij odna v rajoni Voroncovka druga she zahidnishe v Ahalkalakskomu poviti Virmenskij nastup 12 14 grudnya v trikutniku Oleksandrivka Voroncovka rozgornulisya vazhki i krovoprolitni boyi mizh gruzinskimi prikordonnikami i virmenskimi vijskam sho vtorglisya z dvoh storin cherez Kam yanku z rajonu sil Dzhelal Ogli i Kotur Bulag Paradoksalno ale vzhe pislya pochatku aktivnih bojovih dij 12 grudnya gvardijska chastina z Voroncivki bula vidklikana v Tiflis dlya uchasti u vijskovomu paradi na chest 1 yi richnici Nacionalnoyi gvardiyi Golovnoyu udarnoyu siloyu virmen v napryamku Voroncivki i Privilnogo buv 5 j virmenskij strileckij polk pid komanduvannyam polkovnika Ter Nikogosova Do nogo buli dodani zagoni z miscevogo naselennya i nevdovzi virmenske ugrupovannya narahovuvalo ponad 6 500 voyiniv regulyarnih vijsk ta dekilka tisyach ozbroyenih voyakiv miscevogo opolchennya Vranci 14 grudnya silami blizko 500 600 bagnetiv z dvoh napryamkiv rozpochavsya shturm sela Voroncovka Zavzyatij bij jshov protyagom dekilkoh godin Gruzinska artileriya vela vogon vpritul ale nastupayuchi virmenski vijska otrimali pidkriplennya u viglyadi kavalerijskoyi chastini i gruzinski vijska vtrativshi ponad 100 osib zagiblimi pochali vidhoditi Odnak bronepotyag yakij prikrivav vidstup zaznav avariyi mizh stanciyami i Ahtala i zagin sho znahodivsya v nomu buv zmushenij u pishomu stroyu z boyem probivatisya do Ahtali U Ahtale de cej zagin protyagom troh dniv trimav oboronu do nogo priyednalisya civilni bizhenci personal zaliznichnih stancij Alaverdi Sanayin i Ahpat iz sim yami Do vechora 14 grudnya virmenski vijska opanuvali majzhe usi naseleni punkti v trikutniku Oleksandrivka Voroncovka zokrema Sanayin i Alaverdi Livij flang virmenskoyi armiyi pid komanduvannyam polkovnikiv Nikolosova ta Korolkova shirokim manevrom obijshli vijska protivnika otochili gruzinski chastini v Ajrumi j 18 grudnya opanuvali misto V hodi dvodennogo boyu za chastini 5 go i 6 go gruzinskih polkiv vtrativshi ponad p yatsot cholovikiv ubitimi poranenimi i polonenimi a takozh kinuvshi naprizvolyashe 25 kulemetiv i 2 garmati ledve virvalisya z otochennya Do vechora 19 grudnya zalishki gruzinskih vijsk na comu napryamku vidijshli do Katarinenfeldu a virmenski avangardi kotri yih peresliduvali dosyagli richki Mashavera 18 grudnya v Gruziyi ogoloshena zagalna mobilizaciya Togo zh dnya zvedenij zagin generala V Culukidze blizko 200 cholovikiv ne rahuyuchi hvorih i poranenih zakripivsya na peredgir yah navkolo sela i stanciyi Sadahlo de perejshov do pozicijnoyi oboroni Nevdovzi stanciya bula atakovana virmenskimi silami ale bezuspishno Pislya pershogo nevdalogo shturmu Sadahlo virmenski chastini obijshli jogo z flangu i vranci 19 grudnya uvijshli v V Shulaveri i navkolishnih virmenskih selah bula ogoloshena mobilizaciya vsih cholovikiv prizovnogo viku dlya provedennya novoyi ataki na stanciyu 20 grudnya pislya artilerijskoyi pidgotovki virmeni perejshli v nastup zajnyavshi zaliznichnu stanciyu Ashaga Seral i v takij sposib vidrizali Sadahlo vid Tiflisa 22 grudnya bula provedena she odna ataka virmenski chastini uvijshli v Sadahlo ale buli vibiti gruzinskoyi pihotoyu i bronepotyagom 23 grudnya Culukidze prijmaye rishennya z boyem probivatisya na pivnich Za dopomogoyu vognyu artileriyi i bronepotyagu jogo zagonu vdayetsya prorvati kilce i vijti na liniyu Do cogo momentu virmenski vijska v Borchalu vpritul pidijshli do richki Hrami yaku uryad Demokratichnoyi Respubliki Virmeniya vvazhav kordonom Virmeniyi U Ahalkalakskomu zh poviti vijska storin roztashovuvalisya uzdovzh rozmezhuvalnoyi liniyi na yakij napolyagala Gruziya uzdovzh administrativnogo kordonu Tifliskoyi i Erivanskoyi gubernij Polozhennya dlya gruzinskoyi armiyi na fronti bulo katastrofichne virmenski zbrojni sili protyagom dvoh tizhniv vijskovih dij zahopili v polon do 1 000 gruzinskih soldativ i do 100 oficeriv zahopleno bulo v viglyadi trofeyiv 3 bronovanih potyagi 16 garmat 35 kulemetiv ponad desyatka potyagiv sotni vagoniv tosho Katarinenfeldskij bij U drugij polovini grudnya odnochasno z provedenimi v Tiflisi i Karaklis peregovorami pro mir v rajoni nimeckoyi koloniyi Katarinenfeld tochilisya zapekli boyi U samomu Katarinenfeldi znahodivsya pidrozdil gruzinskoyi Nacionalnoyi gvardiyi A pivdennishe za nih u seli Bolnisi Hachen roztashovuvalisya virmenski vijska a takozh ozbroyeni povstanci z chisla miscevih virmen I hocha cej napryamok ne bulo golovnim ale tim ne mensh virmenski chastini na comu napryamku stanovili zagrozu stolici Gruziyi Takim chinom Katarinenfeld stavav strategichno vazhlivim punktom na shlyahu virmenskih chastin u bik Tiflisa Zovnishni zobrazhennya Karta boyiv na Shulaverskomu napryamku 21 24 grudnya 1918 Na svitanku 19 grudnya gruzinski chastini v chisli blizko 600 bagnetiv pid komanduvannyam Dzhugeli V pribuli do Katarinenfelda de roztashuvalis na vidpochinok ne znayuchi pro te sho vijska protivnika zoseredzheni nepodalik Gruzinski oficeri proyavili neperedbachuvanist ta slabku organizovanist i vzhe vnochi yihni poziciyi znenacka atakuvali virmenski chastini yaki shlyahom zuhvaloyi ataki zahopili v gruzin artileriyu 8 garmat i roztashuvavshi kulemeti u visokih budinkah selisha na svitanku vidkrili vogon po gruzinah vpritul Prote praktichno zdobuta peremoga virmen bula zirvana bagato v chomu zavdyaki znahodzhennyu na misci komanduvacha gruzinskoyi gvardiyeyu Dzhugeli lyudini neoberezhnoyi ale horobroyi pochatkovij rejvah vdalosya podolati pislya chogo gruzinski gvardijci j soldati v rukopashnomu boyu likviduvali virmenski kulemetni tochki a potim povernuli kontrol nad usim selishem i vidbili u virmen svoyu artileriyu Vidstupayuchi virmenski chastini buli atakovani i rozsiyani gruzinskoyu kinnotoyu pid komanduvannyam polkovnika Kakuci Cholokashvili U rezultati boyu zagalni vtrati gruzinskih chastin sklali blizko 30 cholovikiv zagiblimi ta 70 poranenimi Virmenski vtrati blizko 100 ubitimi i stilki zh polonenimi 19 20 grudnya Katarinenfeldske ugrupovannya gruzinskih vijsk otrimalo pidkriplennya i pochalo gotuvati ataku v pivnichnomu napryamku na Daget i Samshvilde z metoyu zabezpechennya svogo tilu Vranci 21 grudnya pochavsya nastup i trivav do 25 grudnya koli z zapeklimi boyami gruzini vzyali selo Daget Hachin i vstanovili kontrol nad usiyeyu zonoyu pivnichnishe Katarinenfelda Pislya vzyattya Daget Hachina gruzinski vijska pochali pidgotovku do nastupu v pivdennomu napryamku na Bolnisi Hachin Dlya cogo bulo vidileno 8 garmat 33 kulemeti i do tisyachi bagnetiv Cih sil viyavilosya nedostatno i nastup 30 grudnya buv virmenami vidbitij U nich na 31 grudnya gruzinski vijska otrimali pidkriplennya krim inshogo kinnu batareyu girskoyi artileriyi i 31 grudnya pislya zapeklogo boyu Bolnisi Hachin buv uzyatij gruzinskimi vijskami Zalishki rozbitih virmenskih vijsk pochali vidstup na pivden cherez praktichno nezaselenu zonu v storonu Voroncivki Boyi na Shulaverskomu napryamku Do 22 grudnya na osnovnomu Shulaverskomu napryamku virmenski vijska maksimalno prosunulisya v bik Tiflisa dijshovshi do richki Hrami Pislya togo yak 23 grudnya chastini pid komanduvannyam generala V Culukidze prorvavshi otochennya vidijshli z pid virmenskim kontrolem faktichno viyavilasya vsya spirna teritoriya Borchalinskogo povitu viklyuchayuchi koloniyu Katarinenfeld Zovnishni zobrazhennya Karta boyiv na Shulaverskomu napryamku 25 31 grudnya 1918 24 grudnya golovnokomanduvach usima virmenskimi vijskami na Borchalinskomu napryamku general Dro poslav gruzinskomu komanduvannyu ultimatum iz zagrozami zahopiti gruzinsku stolicyu na sho uryad Gruziyi vidpoviv vidmovoyu virmenskomu generalu Odnochasno ne gayuchi chasu gruzinske komanduvannya pochalo stvoryuvati peredumovi dlya perehodu do nastupalnoyi fazi bojovih dij Vzhe vranci 24 grudnya gruzinska kavaleriya za vognevoyi pidtrimki bronepotyaga peretnula Hrami i vidbila stanciyu Ashaga Seral a za dekilka godin perejshli slidom richku chastini gruzinskoyi pihoti yaki zajnyali selo Mali Shulaveri i zaliznichnij mist u seli Imir U toj zhe den odin bataljon gruzinskoyi armiyi zajnyav visotu sho vidokremlyuvala Ashaga Seral vid Shulaveri Bachachi takij perebig podij virmeni vidreaguvali i pochali negajno perekidati praktichno vsi nayavni sili na oboronu Shulaveri V Shulaveri i v navkolishnih selah polkovnikom virmenskoyi armiyi Korolkovim bula ogoloshena mobilizaciya miscevogo virmenskogo naselennya Tim chasom na stanciyu Sandaram pochali pidhoditi esheloni z pidkriplennyami dlya gruzinskoyi armiyi spershu bataljoni z Kahetiyi a potim iz Zahidnoyi Gruziyi zagalnoyu chiselnistyu do tisyachi bagnetiv Bezposerednya zagroza dlya Tiflisa minula i gruzinske komanduvannya pristupilo do planuvannya kontrnastupu osnovnim elementom yakogo povinna bula stati operaciya po povernennyu Shulaveri i znishennya roztashovanogo tam osnovnogo ugrupovannya virmenskoyi armiyi Dlya vzyattya Shulaveri gruzinski vijska zdijsnili flangovij obhid virmenskih pozicij i do 25 grudnya gruzinskij bataljon gvardiyi i batareya artileriyi buli perekinuti na zahid do sela Sarachlo v yakij zhili azerbajdzhanci sho voroguvali z virmenami V hodi boyiv za Sarachlo gruzinami zastosovuvalas artileriya a gvardijskij bataljon tim chasom uzyav panuyuchu visotu na pivnich vid Shulaveri ta vpershe v istoriyi gruzinskih zbrojnih sil i vzagali nacionalnih zbrojnih sil vsih kavkazkih derzhav bula vikoristana bojova aviaciya dva gruzinskih aeroplani skinuli bombi na virmenski poziciyi poblizu Shulaveri Odnak zaplanovanij gruzinskim komanduvannyam na 26 grudnya shturm mista ne vidbuvsya cherez nedisciplinovanist gruzinskogo gvardijskogo pidrozdilu Na nastupnij den 27 grudnya gruzini sprobuvali vzyati misto udarom u loba ale i cej shturm buv vidbitij virmenami Vreshti resht o 12 godini dnya 28 grudnya pochavsya virishalnij bij za Shulaveri Pislya dvogodinnoyi artilerijskoyi pidgotovki gruzinski vijska chiselnistyu blizko 3 500 cholovikiv rozgornuti po frontu dovzhinoyu v 10 kilometriv pishli v zagalnij nastup U hodi zapeklogo boyu virmenski chastini kilka raziv proveli bezuspishni kontrataki ale do vechora togo zh dnya gruzinam vdalosya zahopiti visoti na shid vid Shulaveri i navisnuti nad mistom Vranci 29 grudnya gruzinska oficerska chastina uvijshla v Virmeni vidstupili na pivden chastkovo cherez selo Sioni chastkovo vihodyachi z ushelini do liniyi zaliznici odnak buli atakovani gruzinskoyu kinnotoyu i rozsiyani Gruzinskij nastup na pivden vzdovzh zaliznichnogo peregonu Ashaga Seral Sadahlo trivav protyagom dobi poki nareshti stanciya Sadahlo ne bula vzyata vranci 30 grudnya odnochasno iz selom dvoma kolonami yaki nastupali po oboh beregah richki Debed Gruzinske komanduvannya ne bulo vchasno poinformovano svoyim uryadom pro zaplanovane pripinennya vognyu o 24 godini 31 grudnya i planuvalo na 1 sichnya zavdati udaru po protivniku Virmenske komanduvannya tochno znayuchi timchasovi ramki vedennya bojovih dij pochalo 30 grudnya koncentruvati vidstupayuchi z chastini i rezervi kotri pribuvali z tilu v rajoni stanciyi v storonu hrebta Lambalo Gruzini pochali vidvoditi osnovni sili vid Sadahlo na zahid do rajonu Sioni Opriti z tim shob zgodom perejti a virmenske komanduvannya znayuchi sho 31 grudnya ostannij den mozhlivih bojovih operacij gotuvalosya do vzyattya Sadahlo Ataka pochalasya 31 grudnya vranci Virmenski chastini nastupali z Ajruma dvoma kolonami po oboh beregah Debed Liva kolona shturmuvala selo i stanciyu Sadahlo a prava selo Lambalo i goru Tana Dag Livij koloni pislya bagatogodinnogo boyu ne vdalosya vzyati Sadahlo prava kolona diyala uspishnishe i zajnyala selo Lambalo Do 00 godin 1 sichnya 1919 roku vsi bojovi diyi buli pripineni i v Karakilisi pid patronazhem britanciv i francuziv pochalisya mirni peregovori v yakih brali uchast voyenachalniki oboh armij Potim peregovori buli pereneseni v Tiflis Pidsumki ta naslidki vijniChotiritizhnevij zbrojnij konflikt mizh dvoma respublikami koshtuvav yim dekilkoh tisyach zhittiv zavdav znachnih materialnih zbitkiv i serjozno uskladniv vidnosini mizh krayinami yaki j bez togo perebuvali u neprostomu stani Zhodna zi storin konfliktu yaki pidpisali dogovir 17 grudnya ne zalishilasya zadovolenoyu jogo umovami Bula stvorena nejtralna zona pivnichnoyu mezheyu yakoyi stala liniya frontu Pivdenna mezha ciyeyi zoni majzhe zbiglasya z kolishnim gruzinskim kordonom hocha neveliku smuzhku zemli viddali Virmeniyi V rezultati Gruziya pozbulasya chastini svoyeyi teritoriyi Virmeniya pridbala nevelikij shmatochok zemli zovsim ne te zaradi chogo varto bulo pochinati konflikt takogo masshtabu Bilsh togo poki virmenska armiya voyuvala na pivnochi krayina vtratila serjozni teritoriyi na pivdni V cilomu pislya vijni stanovishe Virmeniyi stalo girshe nizh bulo do yiyi pochatku Krim togo obidvi krayini silno zipsuvali sobi imidzh Na tli takih podij Yevropa zvolikala z viznannyam yihnoyi nezalezhnosti Ostatochno virishiti vsi spirni pitannya peredbachalosya na Parizkij konferenciyi U zhovtni 1920 roku Turechchina rozpochala novij nastup na Pivdennomu Kavkazi j Virmeniya zmushena bula peredati spirni teritoriyi Gruziyi Cherez tri misyaci radyanska uvirvalas do Zakavkazzya i Gruziya z Virmeniyeyu perestali isnuvati yak samostijni derzhavi Vijskovi yak gruzinski tak i virmenski vvazhali sho vijnu faktichna vigrala yihnya storona i zvinuvachuvali derzhavi Antanti v tomu sho voni svoyim vtruchannyam virvali peremogu z yih ruk U suspilstvah oboh krayin vinikla i zmicnilasya vidchuzhenist zapeklist i pozhvavilisya stari zaboboni proti susidnogo narodu Odnim z rezultativ vijni stala destabilizaciya transportnogo zv yazku mizh Gruziyeyu i Virmeniyeyu sho istotno uskladnilo i bez togo dosit plachevnu ekonomichnu situaciyu v Virmeniyi postavivshi respubliku v majzhe povnu izolyaciyu vid zovnishnogo svitu Div takozhSerpneve povstannya v Gruziyi 1924 Zakavkazka Demokratichna Federativna Respublika DashnakcutyunDzherelaArmyano Gruzinskaya vojna 1918 g i Armyano Gruzinskij territorialnyj vopros v HH v 11 lyutogo 2018 u Wayback Machine PrimitkiIz istorii armyano gruzinskih vzaimootnooshenij 1918 god pogranichnyj konflikt peregovory vojna soglashenie Tiflis 1919 Arhiv originalu za 12 lyutogo 2018 Procitovano 11 lyutogo 2018 Hovannisian Vol I r 114PosilannyaArmeno Georgian War of 1918 and Armeno Georgian Territorial Issue in the 20th Century 16 listopada 2018 u Wayback Machine angl Itogi i posledstviya Armyano gruzinskoj vojny 1918 goda 8 lyutogo 2018 u Wayback Machine Armeno Georgian War of 1918 and Armeno Georgian Territorial Issue in the 20th Century 11 listopada 2018 u Wayback Machine angl LiteraturaHovannisian Richard 1971 The Republic of Armenia The First Year 1918 1919 Volume I Berkeley University of California Press Grazhdanskaya istoriya bezumnoj vojny Veller M Burovskij A M AST 2007 640 s