Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Аморі Аморі I Амальріх лат Amaury de Lusignan 1145 1 квітня 1205 король Кі

Аморі (король Кіпру)

Аморі (король Кіпру)
У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Аморі.

Аморі I (Амальріх) (лат. Amaury de Lusignan; 1145 — 1 квітня 1205) — король Кіпру у 1194–1205 роках, король Єрусалиму у 1197–1205 (як Аморі II).

Аморі
image
image
image
Прапор
 2-й Король Кіпру
1194 — 1205
Попередник: Гі
Наступник: Гуго I
image
Прапор
 12-й Король Єрусалиму
1197 — 1205
Співправитель: Ізабела Єрусалимська
Попередник: Ізабела Єрусалимська
Наступник: Ізабела Єрусалимська
 
Народження: 1152
Пуату, Франція
Смерть: 1 квітня 1205[1][2]
Акко, Єрусалимське королівство
Причина смерті: дизентерія
Поховання: Мечеть Селіміє (Нікосія)
Країна: Королівство Франція
Рід: Лузіньяни
Батько: d
Мати: d
Шлюб: Ізабела Єрусалимська і Есківа Ібелін
Діти: d, d, d, d, d, Гуго I, d, d і d

image Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Молоді роки

Походив з впливового у Пуату роду Лузіньянів. Син Гуго VIII, графа де Ла Марш, та Бургони де Ранкон. Про молоді роки мало відомостей. Ймовірно прйимав участь у численних бійках із сусідніми феодалами. У 1168 році разом з батьком та братом Гі брав участь у повстанні проти короля Генріха II. Конфлікт завершився отриманням Гуго VIII титулу графа де Ла Марша. У 1173—1174 роках Аморі знову взяв участь у конфліктах родини Плантагенет, спочатку виступаючи проти принца Річарда. Згодом брати Аморі та Гі вимушені були замиритися і, на знак спокути, вирушити до Палестини.

Хрестоносець

По прибуттю до Єрусалиму Аморі де Лузіньян потрапив до почту удови короля Аморі I — Агнес де Куртене. Завдяки цьому він ввійшов до королівського двору. Незабаром став наближеною особою короля Балдуїна IV. У 1175 році отримав посаду камергера Єрусалимського королівства, а 1179 року — конетабля.

У 1180 році Аморі зміг домогтися шлюбу поміж своїм братом Гі та спадкоємицею трону Сибілою Єрусалимською, які після смерті короля Балдуїна V у 1186 році, стали новими володарями Єрусалиму. У 1181 році він став конетаблем. У 1183 році Аморі взяв участь у битві при аль-Фулі, в якій хрестоносці не зуміли здолати армію єгипетського султана.

Після смерті короля Балдуїна V новим королем було оголошено Гі де Лузіньяна. Зважаючи на слабкі здібності свого брата Гі, Аморі сподівався фактично керувати королівством. Втім брати Лузіньяни стикнулися з небезпечним ворогом в особі Салах ад-Діна. У 1187 році останній розбив хрестоносців під Хаттіном, де Аморі потрапив у полон. Згодом, після отримання свободи у 1190 році він приєднався до Річарда I Левове Серце під час Третього хрестового походу. У 1193 році залишив посаду конетабля й перебрався до Кіпру, якого на той час викупив у короля Англії Гі де Лузіньян.

Король

image
Герб Лузіньян, як королів Кіпру

У 1194 році після смерті брата Аморі став королем Кіпру. Із самого початку він багато зробив для зміцнення свого правового стану на острові. Для цього відправив посольства до папи римського Целестина III та імператора Генріха VI Гогенштауфена. Від першого отримав згоду на утворення архієпископства у Нікосії, єпископств у Пафосі, Лімасолі та Фамагусті. Від імператора отримав право титулуватися королем. Навзаєм Аморі I визнав себе васалом імперії.

Коронація відбулася у Нікосії 22 вересня 1197 році пі орудою імперського канцлера Конрада Квертвертського, єпископа Ґільдесхайма. В цей час раптово помер Генріх Шампанський, володар Єрусалиму. Тоді Аморі I одружився з його удовою — Ізабелою Єрусалимською й став новим королем Єрусалиму Аморі II. Отримавши допомогу від німецьких хрестоносців, він продовжив війну із султаном аль-Аділом й 25 жовтня 1197 році завоював Бейрут. Втім розвинути успіх не зміг й 1 липня 1199 року уклав з ворогами перемир'я. У 1204 році його порушили мусульманські пірати. У відповідь Аморі I наказав спустошити узбережжя Єгипту, зокрема було сплюндровано м. Феа. У 1204 році було укладено нове перемир'я.

Помер Аморі I 1 квітня 1205 року в сирійській фортеці Акрі від тяжкої дизентерії (не виключають, що причиною смерті міг бути амебіаз).

Родина

1. Дружина — Есківа (д/н—1196), донька Балдуїна, барона Ібеліна, володаря Рамли.

Діти:

  • Бургона (1180—1210), дружина Готьє де Монбеляра, Амедея II де Монтфакона
  • Гі (1197—1205)
  • Жан (1197—1205)
  • Гуго (ок.1194 — 1218), король Кіпру у 1205–1218 роках
  • Елоіза (1190—1219), дружина Раймунда-Рупена, князь Антіохії
  • Аліса (1197—1205)

2. Дружина — Ізабела (1172—1205), донька Аморі I, короля Єрусалиму

Діти:

Примітки

  1. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  2. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
  3. Амори // Энциклопедический лексикон — СПб: 1835. — Т. 2. — С. 139.
    d:Track:Q21282453d:Track:Q4532135d:Track:Q656d:Track:Q106420163

Джерела

  • Steven Runciman: Geschichte der Kreuzzüge. München 2001. (нім.)
  • Claire Constans et Philippe Lamarque, Les Salles des Croisades — Château de Versailles (1843—1929), 2002 (фр.)

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Аморі (король Кіпру)

  • . Foundation for Medieval Genealogy. Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 27 квітня 2020.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z imenem Amori Amori I Amalrih lat Amaury de Lusignan 1145 1 kvitnya 1205 korol Kipru u 1194 1205 rokah korol Yerusalimu u 1197 1205 yak Amori II AmoriPrapor 2 j Korol Kipru1194 1205Poperednik GiNastupnik Gugo IPrapor 12 j Korol Yerusalimu1197 1205Spivpravitel Izabela YerusalimskaPoperednik Izabela YerusalimskaNastupnik Izabela Yerusalimska Narodzhennya 1152 Puatu FranciyaSmert 1 kvitnya 1205 1 2 Akko Yerusalimske korolivstvoPrichina smerti dizenteriyaPohovannya Mechet Selimiye Nikosiya Krayina Korolivstvo FranciyaRid LuzinyaniBatko dMati dShlyub Izabela Yerusalimska i Eskiva IbelinDiti d d d d d Gugo I d d i d Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaMolodi roki Pohodiv z vplivovogo u Puatu rodu Luzinyaniv Sin Gugo VIII grafa de La Marsh ta Burgoni de Rankon Pro molodi roki malo vidomostej Jmovirno prjimav uchast u chislennih bijkah iz susidnimi feodalami U 1168 roci razom z batkom ta bratom Gi brav uchast u povstanni proti korolya Genriha II Konflikt zavershivsya otrimannyam Gugo VIII titulu grafa de La Marsha U 1173 1174 rokah Amori znovu vzyav uchast u konfliktah rodini Plantagenet spochatku vistupayuchi proti princa Richarda Zgodom brati Amori ta Gi vimusheni buli zamiritisya i na znak spokuti virushiti do Palestini Hrestonosec Po pributtyu do Yerusalimu Amori de Luzinyan potrapiv do pochtu udovi korolya Amori I Agnes de Kurtene Zavdyaki comu vin vvijshov do korolivskogo dvoru Nezabarom stav nablizhenoyu osoboyu korolya Balduyina IV U 1175 roci otrimav posadu kamergera Yerusalimskogo korolivstva a 1179 roku konetablya U 1180 roci Amori zmig domogtisya shlyubu pomizh svoyim bratom Gi ta spadkoyemiceyu tronu Sibiloyu Yerusalimskoyu yaki pislya smerti korolya Balduyina V u 1186 roci stali novimi volodaryami Yerusalimu U 1181 roci vin stav konetablem U 1183 roci Amori vzyav uchast u bitvi pri al Fuli v yakij hrestonosci ne zumili zdolati armiyu yegipetskogo sultana Pislya smerti korolya Balduyina V novim korolem bulo ogolosheno Gi de Luzinyana Zvazhayuchi na slabki zdibnosti svogo brata Gi Amori spodivavsya faktichno keruvati korolivstvom Vtim brati Luzinyani stiknulisya z nebezpechnim vorogom v osobi Salah ad Dina U 1187 roci ostannij rozbiv hrestonosciv pid Hattinom de Amori potrapiv u polon Zgodom pislya otrimannya svobodi u 1190 roci vin priyednavsya do Richarda I Levove Serce pid chas Tretogo hrestovogo pohodu U 1193 roci zalishiv posadu konetablya j perebravsya do Kipru yakogo na toj chas vikupiv u korolya Angliyi Gi de Luzinyan Korol Gerb Luzinyan yak koroliv Kipru U 1194 roci pislya smerti brata Amori stav korolem Kipru Iz samogo pochatku vin bagato zrobiv dlya zmicnennya svogo pravovogo stanu na ostrovi Dlya cogo vidpraviv posolstva do papi rimskogo Celestina III ta imperatora Genriha VI Gogenshtaufena Vid pershogo otrimav zgodu na utvorennya arhiyepiskopstva u Nikosiyi yepiskopstv u Pafosi Limasoli ta Famagusti Vid imperatora otrimav pravo tituluvatisya korolem Navzayem Amori I viznav sebe vasalom imperiyi Koronaciya vidbulasya u Nikosiyi 22 veresnya 1197 roci pi orudoyu imperskogo kanclera Konrada Kvertvertskogo yepiskopa Gildeshajma V cej chas raptovo pomer Genrih Shampanskij volodar Yerusalimu Todi Amori I odruzhivsya z jogo udovoyu Izabeloyu Yerusalimskoyu j stav novim korolem Yerusalimu Amori II Otrimavshi dopomogu vid nimeckih hrestonosciv vin prodovzhiv vijnu iz sultanom al Adilom j 25 zhovtnya 1197 roci zavoyuvav Bejrut Vtim rozvinuti uspih ne zmig j 1 lipnya 1199 roku uklav z vorogami peremir ya U 1204 roci jogo porushili musulmanski pirati U vidpovid Amori I nakazav spustoshiti uzberezhzhya Yegiptu zokrema bulo splyundrovano m Fea U 1204 roci bulo ukladeno nove peremir ya Pomer Amori I 1 kvitnya 1205 roku v sirijskij forteci Akri vid tyazhkoyi dizenteriyi ne viklyuchayut sho prichinoyu smerti mig buti amebiaz Rodina1 Druzhina Eskiva d n 1196 donka Balduyina barona Ibelina volodarya Ramli Diti Burgona 1180 1210 druzhina Gotye de Monbelyara Amedeya II de Montfakona Gi 1197 1205 Zhan 1197 1205 Gugo ok 1194 1218 korol Kipru u 1205 1218 rokah Eloiza 1190 1219 druzhina Rajmunda Rupena knyaz Antiohiyi Alisa 1197 1205 2 Druzhina Izabela 1172 1205 donka Amori I korolya Yerusalimu Diti Sibila 1198 1230 druzhina Levona II carya Kilikijskoyi Virmeniyi Amori 1201 1205 Melisenda d n 1249 druzhina Boemunda IV knyazya AntiohiyiPrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Amori Enciklopedicheskij leksikon SPb 1835 T 2 S 139 d Track Q21282453d Track Q4532135d Track Q656d Track Q106420163DzherelaSteven Runciman Geschichte der Kreuzzuge Munchen 2001 ISBN 3 423 30175 9 nim Claire Constans et Philippe Lamarque Les Salles des Croisades Chateau de Versailles 1843 1929 2002 fr PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Amori korol Kipru Foundation for Medieval Genealogy Arhiv originalu za 21 lyutogo 2020 Procitovano 27 kvitnya 2020

Дата публікації:
Топ