Ізабела I (фр. Isabelle I de Jérusalem; 1172 — 5 квітня 1205) — королева Єрусалиму (1192—1205).
Ізабела I фр. Isabelle I de Jérusalem | ||
Весілля Ізабели та Конрада Монферратського | ||
Герб Єрусалимського королівства | ||
| ||
---|---|---|
1192 — 1205 | ||
Попередник: | Сибіла I | |
Наступник: | Марія I | |
Народження: | 1172 Наблус | |
Смерть: | 5 квітня 1205 Акра | |
Поховання: | Палестина | |
Релігія: | католик | |
Рід: | Династія Анжуйська | |
Батько: | Амальрік I | |
Мати: | Марія Комніна | |
Шлюб: | Конрад Монфератський[1], Генріх II, Аморі де Лузін'ян і d | |
Діти: | 2 сина та 4 доньки | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Народилася у 1172 році у родині короля Амальріка I та його другої дружини Марії Комнін. У 1174 році втратила батька. Мати вийшла заміж вдруге — за Баліана д'Ібелін, сеньйора Наблуса. Своє дитинство провела у Наблусі. За часи правління хворого Балдуїна IV мати разом з Баліаном намагалися зробили Ізабелу спадкоємицею трону. Вони наполягали, що саме вона народилася в законному шлюбі. У 1180 році відбулися заручини Ізабелли з представником родини Торон. Це було необхідно, щоб підтвердити статус Ізабели як майбутньої королеви. Водночас шлюб з маловпливовим чоловіком забезпечував панівне становище для Марії Комнін та Баліана д'Ібеліна. У 1183 році вона взяла шлюб з 10-річним Онфруа IV де Торон. Весілля відбулося у Кераці Моавському. В цей час його взяв в облогу Салах ад-Дін, втім, завдяки своєчасній допомозі короля Балдуїна IV молодят вдалося врятувати від полону. Після весілля деякий час тривала боротьба за право на спадкоємництво королівства між Ібелінами, прихильниками Ізабели, та Сибілою, яка спиралася на новоприбулих лицарів, здебільшого із Франції. Зрештою остання домоглася призначення королем-консортом свого чоловіка Гі де Лузіньяна.
З цього моменту до 1190 року Ізабела ніякої ролі у політиці не відігравала. З початком Третього хрестового походу Ібеліни знову почали плести інтриги, щоб передати корону Ізабелі. Вони вирішили спиратися на Конрада Монферратського. Після смерті королеви Сибіли почалися інтриги стосовно передачі влади Ізабелі. У 1190 року Марія Комнін влаштувала розрив шлюбу доньки з Онфруа де Торон, а у 1191 році Ізабела вийшла за Конрада Монферратського. При цьому вона не прийняла королівський титул, передавши його чоловікові. Але той вже 1192 року був вбитий асасинами. Тоді, за наполягання короля Річарда I Левового Серця, Ізабелу пошлюбив його небіж Генріх Шампаньський. Цього разу Ізабелу I оголосили королевою. Проте вона нею залишалася номінально, за неї правив чоловік. Мешкала вона в цей час у Тірі. У 1197 році Генріх загинув внаслідок нещасного випадку. Наступного року за наполяганням роду Ібелінів королева вийшла заміж за Амальріка Лузіньяна. Вона знову передала реальну владу чоловікові та Ібелінам. Померла Ізабела I 5 квітня 1205 року в Акрі, куди було перенесено столицю Єрусалимського королівства.
Родина
1. Чоловік — Онфруа IV (1166—1197), син Онфруа III, володаря Торона
2. Чоловік — Конрад (1140—1192), маркграф Монферратський
Діти:
- Марія (1192—1212)
3. Чоловік — Генріх II (1166—1197), син Генріха I Шампанського
Діти:
- Марія (1193—1205)
- (1195—1246),дружина Гуго I, короля Кіпру, потім Боемунда V, князя Антіохії
- Філіппа (1197—1250)
4. Чоловік — Амальрік Лузіньян, король Кіпру
Діти:
- Сибіла (1198—1252), дружина вірменського царя Левона II
- Мелісенда (1200—1249), дружина Боемунда IV , князя Антіохії
- Амальрік (1201—1205)
Примітки
- Kindred Britain
- Амори // Энциклопедический лексикон — СПб: 1835. — Т. 2. — С. 139.
Джерела
- Régine Pernoud, La femme au temps des croisades, Paris, Stock, 1990, 405 p. ()
- Nicholson, Helen J. (ed.) The Chronicle of the Third Crusade: The Itinerarium Peregrinorum et Gesta Regis Ricardi, 1997,
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ізабела I (королева Єрусалиму)
- . Foundation for Medieval Genealogy. Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 27 квітня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Izabela I fr Isabelle I de Jerusalem 1172 5 kvitnya 1205 koroleva Yerusalimu 1192 1205 Izabela I fr Isabelle I de JerusalemIzabela IVesillya Izabeli ta Konrada Monferratskogo Gerb Yerusalimskogo korolivstva Koroleva Yerusalimu 1192 1205 Poperednik Sibila I Nastupnik Mariya I Narodzhennya 1172 1172 NablusSmert 5 kvitnya 1205 1205 04 05 AkraPohovannya PalestinaReligiya katolikRid Dinastiya AnzhujskaBatko Amalrik IMati Mariya KomninaShlyub Konrad Monferatskij 1 Genrih II Amori de Luzin yan i dDiti 2 sina ta 4 donki Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaNarodilasya u 1172 roci u rodini korolya Amalrika I ta jogo drugoyi druzhini Mariyi Komnin U 1174 roci vtratila batka Mati vijshla zamizh vdruge za Baliana d Ibelin senjora Nablusa Svoye ditinstvo provela u Nablusi Za chasi pravlinnya hvorogo Balduyina IV mati razom z Balianom namagalisya zrobili Izabelu spadkoyemiceyu tronu Voni napolyagali sho same vona narodilasya v zakonnomu shlyubi U 1180 roci vidbulisya zaruchini Izabelli z predstavnikom rodini Toron Ce bulo neobhidno shob pidtverditi status Izabeli yak majbutnoyi korolevi Vodnochas shlyub z malovplivovim cholovikom zabezpechuvav panivne stanovishe dlya Mariyi Komnin ta Baliana d Ibelina U 1183 roci vona vzyala shlyub z 10 richnim Onfrua IV de Toron Vesillya vidbulosya u Keraci Moavskomu V cej chas jogo vzyav v oblogu Salah ad Din vtim zavdyaki svoyechasnij dopomozi korolya Balduyina IV molodyat vdalosya vryatuvati vid polonu Pislya vesillya deyakij chas trivala borotba za pravo na spadkoyemnictvo korolivstva mizh Ibelinami prihilnikami Izabeli ta Sibiloyu yaka spiralasya na novopribulih licariv zdebilshogo iz Franciyi Zreshtoyu ostannya domoglasya priznachennya korolem konsortom svogo cholovika Gi de Luzinyana Z cogo momentu do 1190 roku Izabela niyakoyi roli u politici ne vidigravala Z pochatkom Tretogo hrestovogo pohodu Ibelini znovu pochali plesti intrigi shob peredati koronu Izabeli Voni virishili spiratisya na Konrada Monferratskogo Pislya smerti korolevi Sibili pochalisya intrigi stosovno peredachi vladi Izabeli U 1190 roku Mariya Komnin vlashtuvala rozriv shlyubu donki z Onfrua de Toron a u 1191 roci Izabela vijshla za Konrada Monferratskogo Pri comu vona ne prijnyala korolivskij titul peredavshi jogo cholovikovi Ale toj vzhe 1192 roku buv vbitij asasinami Todi za napolyagannya korolya Richarda I Levovogo Sercya Izabelu poshlyubiv jogo nebizh Genrih Shampanskij Cogo razu Izabelu I ogolosili korolevoyu Prote vona neyu zalishalasya nominalno za neyi praviv cholovik Meshkala vona v cej chas u Tiri U 1197 roci Genrih zaginuv vnaslidok neshasnogo vipadku Nastupnogo roku za napolyagannyam rodu Ibeliniv koroleva vijshla zamizh za Amalrika Luzinyana Vona znovu peredala realnu vladu cholovikovi ta Ibelinam Pomerla Izabela I 5 kvitnya 1205 roku v Akri kudi bulo pereneseno stolicyu Yerusalimskogo korolivstva Rodina1 Cholovik Onfrua IV 1166 1197 sin Onfrua III volodarya Torona 2 Cholovik Konrad 1140 1192 markgraf Monferratskij Diti Mariya 1192 1212 3 Cholovik Genrih II 1166 1197 sin Genriha I Shampanskogo Diti Mariya 1193 1205 1195 1246 druzhina Gugo I korolya Kipru potim Boemunda V knyazya Antiohiyi Filippa 1197 1250 4 Cholovik Amalrik Luzinyan korol Kipru Diti Sibila 1198 1252 druzhina virmenskogo carya Levona II Melisenda 1200 1249 druzhina Boemunda IV knyazya Antiohiyi Amalrik 1201 1205 PrimitkiKindred Britain d Track Q75653886 Amori Enciklopedicheskij leksikon SPb 1835 T 2 S 139 d Track Q21282453d Track Q4532135d Track Q656d Track Q106420163DzherelaRegine Pernoud La femme au temps des croisades Paris Stock 1990 405 p ISBN 2 234 02229 0 Nicholson Helen J ed The Chronicle of the Third Crusade The Itinerarium Peregrinorum et Gesta Regis Ricardi 1997 ISBN 0 7546 0581 7PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Izabela I koroleva Yerusalimu Foundation for Medieval Genealogy Arhiv originalu za 21 lyutogo 2020 Procitovano 27 kvitnya 2020