Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Західна Вірменія (вірм. Արեւմտյան Հայաստան) — західна частина історичної Вірменії. Після втрати Вірменією державності входила до складу Візантії, з 16 століття до складу Османської імперії, з 1923 року в складі Туреччини. Вірменське населення регіону було остаточно знищено під час геноциду вірмен 1915 року.
Іноді використовуються також історично та географічно не зовсім ідентичні терміни «Візантійська Вірменія», «Оттоманська Вірменія», «Турецька Вірменія» та «Східна Анатолія».
На південному заході Західної Вірменії існувала держава Мала Вірменія. Разом Західна та Східна Вірменії становили територію держави Велика Вірменія.
Історія
Термін Шість вірменських провінцій був уперше використаний на Берлінському конгресі 1878 року.
I та поділи Великої Вірменії
У період панування Візантії Західною Вірменією вважалися такі території:
- Мала Вірменія (до реформи Юстиніана — та ), завойована римлянами ще у I столітті до н. е.
- Вірменські сатрапії, що розташовувалися на території Цопка. Були завойовані Римом в 363–368 роках.
- Частина Великої Вірменії, завойована Римом 387 року, і названа (Armenia Interior). Територіально збігалася з Високою Вірменією.
Поняття «Західна Вірменія» увійшло у вжиток 387 року, після Великої Вірменії на Західну (Римська імперія) та Східну (Сасанідський Іран) частини.
536 року візантійський імператор Юстиніан I (527–565) розділив Західну Вірменію на 4 адміністративні райони — відповідно , , та Вірменії.
Внаслідок 20-літньої персько-візантійської війни (572–591) відбувся новий : частина Східної Вірменії відійшла до Візантії.
Нашестя тюрків
885 року зусиллями представників династії Багратідів та їхніх прихильників незалежність Вірменії відновилася на значній території Великої Вірменії (Васпураканське царство, Таронське князівство, Арцахське князівство, Карське або Ванандське, Сюнікське царства, Тайкське куропалатство).
Після нашестя турків-сельджуків у другій половині XI ст. і падіння царства Багратідів на території Західної Вірменії виникли різні сельджуцькі емірати. Продовжували своє існування також декілька вірменських князівств — Торнікяни (), Хегенскяни (Васпуракан), тощо. В XII–XIII ст. деякі частини 3ахідної Вірменії увійшли до складу князівства Закарянів. Проте навала монголів призвела до послаблення вірменського нахарарського стану, на території Вірменії облаштувалися кочові туркменські племена, які об'єдналися в клани Ак-коюнлу та Кара-коюнлу.
Під владою Османської імперії
За Амасійським договором 1555 року 3ахідна Вірменія потрапила під панування Османської Туреччини.
Становище в 3ахідній Вірменії різко змінилося в XIX ст. Вірмени, як й інші християнські народи, що населяли Османську імперію, зазнавали жорстоких переслідуань, були позбавлені ледь не всіх прав на захист життя та майна.
Російсько-турецька війна 1877 — 78, Сан-Стефанський договір та Берлінський трактат (1878) створили нову ситуацію в 3ахідній Вірменії. Вірменське питання було визнане міжнародною проблемою, що призвело до ще більшого посилення антивірменських заходів щодо населення Західної Вірменії. Внаслідок Гамідійської різанини 1894 — 96 років загинуло за різними оцінками від 100 до 300 тис. західних вірмен.
Західна Вірменія та Перша світова війна
Скориставшись початком першої світової війни, молодотурецький уряд, який прийшов до влади після перевороту 1908 року, розпочав масове знищення західних вірмен та освоєння території Західної Вірменії. Внаслідок геноциду 1915-23 років було вбито приблизно 1,5 млн вірмен, решта вірменського населення було змушене покинути батьківщину.
Російські війська, що у 1915–1916 роках зайняли більшу частину території 3ахідної Вірменії (озеро Ван; міста: Ван, Ерзурум, Трапезунд, Ерзінджан) після Жовтневого перевороту були змушені покинути її.
Після закінчення війни мандат Вірменії перейшов до США: за Севрським мирним договором 1920 року уряд Османської імперії, що знаходився в окупованому Антантою Константинополі, визнав Вірменію як незалежну та вільну державу та відмовився від усіх прав на території, які відійшли до Вірменії. Проте підписаний султанським урядом договір не був ратифікований Великими національними зборами Туреччини. Згодом кемалістська Туреччина відмовилася від будь-яких поступок та відновила війну. За укладеними 1921 року та до Туреччини перейшли Карс, Ардаган, . Позиція турецької сторони щодо вірменського питання ще більше зміцніла внаслідок Лозанський конференції 1923 року.
(один з двох сучасних варіантів вірменської мови) сьогодні переважно використовується вірменами Туреччини, Лівану та деяких інших країн, викладається в школах та спеціальних навчальних закладах вірменської діаспори.
Населення
Зараз в регіоні проживає близько 6-7 мільйонів жителів.
Культурна спадщина
Ахтамар • • • • Анійський собор • • Монастир Хцконк • • • Мренський собор • • • • • • • Немрут
Див. також
Посилання
- genocide.ru [ 23 березня 2013 у Wayback Machine.]
- kars-van.narod.ru [ 27 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- westernarmenia.net [ 7 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- The Great Game of Genocide: Imperialism, Nationalism, and the Destruction of the Ottoman Armenians. Donald Bloxham, New York: Oxford University Press. 2005 [ 14 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- [3] [ 22 січня 2014 у Wayback Machine.]
- [4] [Архівовано 19 вересня 2012 у WebCite]
Примітки
- R. Khanam. Encyclopaedic ethnography of Middle-East and Central Asia: P-Z, Volume 3, p. 54:
«historic Armenia was a buffer zone between successive empires: first between the Roman and Persian empires, and than between the Byzantine and Muslim empires. By the sixteenth century, Greater Armenia had been absorbed into the Iranian and Ottoman empires. […] Eastern and Western Armenia have distincitive cultural and literary traditions reflecting their linguistic differences»
- [1] [ 22 січня 2014 у Wayback Machine.][2]]]
- Словарь топонимов Армении:Том1, с. 428 — 430
- До I та II Вірменій увійшли також території Понта
- Israel W. Charny. Encyclopedia of genocide. — ABC-CLIO, 1999. — Т. I. — С. 287.
- (also+known+as+%E2%80%9CBlue+Book%E2%80%9D).&source=bl&ots=GGufcy-vSe&sig=ncCL6nr-4Lg2e4xaZI_KxCBuf4E&hl=ru&ei=aZdbS64eg-_5BrjzsRE&sa=X&oi=book_result&ct=result&resnum=5&ved=0CB0Q6AEwBA#v=snippet&q=total%20victims&f=false «The Treatment of Armenians in the Ottoman Empire 1915–1916» by JAMES VISCOUNT BRYCE, London, T. Fisher Unwin Ltd., 1916
- (also+known+as+%E2%80%9CBlue+Book%E2%80%9D).&source=bl&ots=GGufcy-vSe&sig=ncCL6nr-4Lg2e4xaZI_KxCBuf4E&hl=ru&ei=aZdbS64eg-_5BrjzsRE&sa=X&oi=book_result&ct=result&resnum=5&ved=0CB0Q6AEwBA#v=snippet&q=total%20victims&f=false «The Treatment of Armenians in the Ottoman Empire 1915–1916» by JAMES VISCOUNT BRYCE, London, T. Fisher Unwin Ltd., 1916, стр. 641 Procedure
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Virmeniya znachennya Zahidna Virmeniya virm Արեւմտյան Հայաստան zahidna chastina istorichnoyi Virmeniyi Pislya vtrati Virmeniyeyu derzhavnosti vhodila do skladu Vizantiyi z 16 stolittya do skladu Osmanskoyi imperiyi z 1923 roku v skladi Turechchini Virmenske naselennya regionu bulo ostatochno znisheno pid chas genocidu virmen 1915 roku Teritoriya Zahidnoyi Virmeniyi Shist virmenskih provincij Osmanskoyi imperiyi Van Erzurum Elyazig Bitlis Diyarbakir Sivas Istoriya VirmeniyiDerzhavi ta utvorennyaAjraratske carstvo Velika Virmeniya Mala Virmeniya Copk Sofena Marzpanska Virmeniya Virmenskij emirat Anijske carstvo Syunik Vaspurakan Tashir Dzoraget Arcah Hachen Kars Carstvo Varazhnuni Kesun Kilikiya Shah Armenidi Chuhur Saad Karabah Erivanska guberniya Yelizavetpolska guberniya Persha Respublika Virmenska RSR Respublika Virmeniya NKRVijni Turechchina Gruziya Azerbajdzhan Karabah Bitvi Tigranakert Avarajr Mancikert Garni Bitlis Sardarapat KarakilisReligiyiYazichnictvo Mitrayizm Virmenska apostolska cerkva Pavlikiani KatolicizmGeografiya Zahidna Shidna Virmenske nagir ya KilikiyaGajkidi Yervandidi Artashesidi Arshakuni Arcrunidi Bagratuni Rubenidi Hetumidi Luzinyani KyurikidiArmenakan Dashnakcutyun Fidayi Cegakron ASALA MiacumTematichni stattiVirmeni Kultura Mova Virmenske pitannya Genocid Amshenci Stolici Matenadaran Virmenoznavstvo Virmenske Vidrodzhennya ShlyahtaHronologiyaPortal Virmeniya pereglyanutiobgovoritiredaguvati Inodi vikoristovuyutsya takozh istorichno ta geografichno ne zovsim identichni termini Vizantijska Virmeniya Ottomanska Virmeniya Turecka Virmeniya ta Shidna Anatoliya Na pivdennomu zahodi Zahidnoyi Virmeniyi isnuvala derzhava Mala Virmeniya Razom Zahidna ta Shidna Virmeniyi stanovili teritoriyu derzhavi Velika Virmeniya IstoriyaTerminShist virmenskih provincij buv upershe vikoristanij na Berlinskomu kongresi 1878 roku I ta podili Velikoyi Virmeniyi U period panuvannya Vizantiyi Zahidnoyu Virmeniyeyu vvazhalisya taki teritoriyi Mala Virmeniya do reformi Yustiniana ta zavojovana rimlyanami she u I stolitti do n e Virmenski satrapiyi sho roztashovuvalisya na teritoriyi Copka Buli zavojovani Rimom v 363 368 rokah Chastina Velikoyi Virmeniyi zavojovana Rimom 387 roku i nazvana Armenia Interior Teritorialno zbigalasya z Visokoyu Virmeniyeyu Ponyattya Zahidna Virmeniya uvijshlo u vzhitok 387 roku pislya Velikoyi Virmeniyi na Zahidnu Rimska imperiya ta Shidnu Sasanidskij Iran chastini 536 roku vizantijskij imperator Yustinian I 527 565 rozdiliv Zahidnu Virmeniyu na 4 administrativni rajoni vidpovidno ta Virmeniyi Vnaslidok 20 litnoyi persko vizantijskoyi vijni 572 591 vidbuvsya novij chastina Shidnoyi Virmeniyi vidijshla do Vizantiyi Nashestya tyurkiv 885 roku zusillyami predstavnikiv dinastiyi Bagratidiv ta yihnih prihilnikiv nezalezhnist Virmeniyi vidnovilasya na znachnij teritoriyi Velikoyi Virmeniyi Vaspurakanske carstvo Taronske knyazivstvo Arcahske knyazivstvo Karske abo Vanandske Syunikske carstva Tajkske kuropalatstvo Pislya nashestya turkiv seldzhukiv u drugij polovini XI st i padinnya carstva Bagratidiv na teritoriyi Zahidnoyi Virmeniyi vinikli rizni seldzhucki emirati Prodovzhuvali svoye isnuvannya takozh dekilka virmenskih knyazivstv Tornikyani Hegenskyani Vaspurakan tosho V XII XIII st deyaki chastini 3ahidnoyi Virmeniyi uvijshli do skladu knyazivstva Zakaryaniv Prote navala mongoliv prizvela do poslablennya virmenskogo nahararskogo stanu na teritoriyi Virmeniyi oblashtuvalisya kochovi turkmenski plemena yaki ob yednalisya v klani Ak koyunlu ta Kara koyunlu Pid vladoyu Osmanskoyi imperiyi Zahidna Virmeniya Armenia occidentalis na karti 1740 roku Za Amasijskim dogovorom 1555 roku 3ahidna Virmeniya potrapila pid panuvannya Osmanskoyi Turechchini Stanovishe v 3ahidnij Virmeniyi rizko zminilosya v XIX st Virmeni yak j inshi hristiyanski narodi sho naselyali Osmansku imperiyu zaznavali zhorstokih peresliduan buli pozbavleni led ne vsih prav na zahist zhittya ta majna Rosijsko turecka vijna 1877 78 San Stefanskij dogovir ta Berlinskij traktat 1878 stvorili novu situaciyu v 3ahidnij Virmeniyi Virmenske pitannya bulo viznane mizhnarodnoyu problemoyu sho prizvelo do she bilshogo posilennya antivirmenskih zahodiv shodo naselennya Zahidnoyi Virmeniyi Vnaslidok Gamidijskoyi rizanini 1894 96 rokiv zaginulo za riznimi ocinkami vid 100 do 300 tis zahidnih virmen Zahidna Virmeniya ta Persha svitova vijna Mezhi Zahidnoyi Virmeniyi zgidno z Sevrskim dogovoromDokladnishe Genocid virmen u Turechchini Skoristavshis pochatkom pershoyi svitovoyi vijni molodotureckij uryad yakij prijshov do vladi pislya perevorotu 1908 roku rozpochav masove znishennya zahidnih virmen ta osvoyennya teritoriyi Zahidnoyi Virmeniyi Vnaslidok genocidu 1915 23 rokiv bulo vbito priblizno 1 5 mln virmen reshta virmenskogo naselennya bulo zmushene pokinuti batkivshinu Etnichna karta Zahidnoyi Virmeniyi pered Genocidom virmen 1915 roku Rosijski vijska sho u 1915 1916 rokah zajnyali bilshu chastinu teritoriyi 3ahidnoyi Virmeniyi ozero Van mista Van Erzurum Trapezund Erzindzhan pislya Zhovtnevogo perevorotu buli zmusheni pokinuti yiyi Pislya zakinchennya vijni mandat Virmeniyi perejshov do SShA za Sevrskim mirnim dogovorom 1920 roku uryad Osmanskoyi imperiyi sho znahodivsya v okupovanomu Antantoyu Konstantinopoli viznav Virmeniyu yak nezalezhnu ta vilnu derzhavu ta vidmovivsya vid usih prav na teritoriyi yaki vidijshli do Virmeniyi Prote pidpisanij sultanskim uryadom dogovir ne buv ratifikovanij Velikimi nacionalnimi zborami Turechchini Zgodom kemalistska Turechchina vidmovilasya vid bud yakih postupok ta vidnovila vijnu Za ukladenimi 1921 roku ta do Turechchini perejshli Kars Ardagan Poziciya tureckoyi storoni shodo virmenskogo pitannya she bilshe zmicnila vnaslidok Lozanskij konferenciyi 1923 roku odin z dvoh suchasnih variantiv virmenskoyi movi sogodni perevazhno vikoristovuyetsya virmenami Turechchini Livanu ta deyakih inshih krayin vikladayetsya v shkolah ta specialnih navchalnih zakladah virmenskoyi diaspori NaselennyaZaraz v regioni prozhivaye blizko 6 7 miljoniv zhiteliv Kulturna spadshinaAhtamar Anijskij sobor Monastir Hckonk Mrenskij sobor NemrutDiv takozhShidna Virmeniya Virmeniya istorichnij region Mala Virmeniya Velika Virmeniya Genocid virmenPosilannyagenocide ru 23 bereznya 2013 u Wayback Machine kars van narod ru 27 lyutogo 2021 u Wayback Machine westernarmenia net 7 grudnya 2013 u Wayback Machine The Great Game of Genocide Imperialism Nationalism and the Destruction of the Ottoman Armenians Donald Bloxham New York Oxford University Press 2005 14 grudnya 2014 u Wayback Machine 3 22 sichnya 2014 u Wayback Machine 4 Arhivovano 19 veresnya 2012 u WebCite PrimitkiR Khanam Encyclopaedic ethnography of Middle East and Central Asia P Z Volume 3 p 54 historic Armenia was a buffer zone between successive empires first between the Roman and Persian empires and than between the Byzantine and Muslim empires By the sixteenth century Greater Armenia had been absorbed into the Iranian and Ottoman empires Eastern and Western Armenia have distincitive cultural and literary traditions reflecting their linguistic differences 1 22 sichnya 2014 u Wayback Machine 2 Slovar toponimov Armenii Tom1 s 428 430 Do I ta II Virmenij uvijshli takozh teritoriyi Ponta Israel W Charny Encyclopedia of genocide ABC CLIO 1999 T I S 287 also known as E2 80 9CBlue Book E2 80 9D amp source bl amp ots GGufcy vSe amp sig ncCL6nr 4Lg2e4xaZI KxCBuf4E amp hl ru amp ei aZdbS64eg 5BrjzsRE amp sa X amp oi book result amp ct result amp resnum 5 amp ved 0CB0Q6AEwBA v snippet amp q total 20victims amp f false The Treatment of Armenians in the Ottoman Empire 1915 1916 by JAMES VISCOUNT BRYCE London T Fisher Unwin Ltd 1916 also known as E2 80 9CBlue Book E2 80 9D amp source bl amp ots GGufcy vSe amp sig ncCL6nr 4Lg2e4xaZI KxCBuf4E amp hl ru amp ei aZdbS64eg 5BrjzsRE amp sa X amp oi book result amp ct result amp resnum 5 amp ved 0CB0Q6AEwBA v snippet amp q total 20victims amp f false The Treatment of Armenians in the Ottoman Empire 1915 1916 by JAMES VISCOUNT BRYCE London T Fisher Unwin Ltd 1916 str 641 Procedure