Лозаннська конференція 1922—1923 років — міжнародна конференція, скликана за ініціативою Великої Британії, Франції та Італії для врегулювання становища на Близькому Сході після греко-турецької війни та перемоги Кемалістської революції. Відбувалася в Лозанні (Швейцарія) з 20 листопада 1922 року по 24 липня 1923 року.
Лозаннська конференція | |
Країна | Швейцарія |
---|---|
Місце розташування | Лозанна |
Час/дата початку | 20 листопада 1922 |
Час/дата закінчення | 24 липня 1923 |
Лозаннська конференція у Вікісховищі |
Учасники
У роботі конференції брали участь Велика Британія, Французька республіка, Королівство Італія, Грецьке королівство, Румунське королівство, Королівство Сербів, Хорватів і Словенців, Японська імперія, США (представлені спостерігачем), Туреччина. Держави Антанти обмежили участь радянської делегації, а також Болгарського царства лише обговоренням питання про режим Чорноморських проток. При розгляді низки окремих питань, головним чином економічних, на Лозаннській конференції були допущені делегати Князівства Албанія, Бельгії, Королівства Іспанія, Португальської республіки, Нідерландів, Норвегії та Швеції.
Перший етап
Основними завданнями Лозаннської конференції були підготовка мирного договору з Туреччиною і визначення режиму Чорноморських проток. Проєкт радянської делегації з питання по протоках, основні положення якого були сформульовані В. І. Леніним, передбачав задоволення національних прагнень Туреччини, закриття проток для всіх військових кораблів у мирний і воєнний час і повну свободу торговельного мореплавства.
Британська позиція в питанні про протоках, з якою були солідарними інші держави Антанти, передбачала вільний прохід через протоки військових суден всіх країн у мирний, а також у воєнний час у випадку, якщо Туреччина залишиться нейтральною. У випадку участі останньої у війні передбачався вільний прохід військових суден нейтральних країн. Британська делегація вимагала також демілітаризації Чорноморських проток і встановлення за ними міжнародного контролю за участю не тільки чорноморських країн, але й держав Антанти.
Туреччина погодилася з британським проєктом, розраховуючи на підтримку Великої Британії в економічному, територіальному та ін. питаннях. Однак британська делегація в ультимативній формі зажадала від турецької делегації підписання виробленого державами Антанти проєкту мирного договору на невигідних для Туреччини умовах. Турецька делегація не погодилася, і 4 лютого 1923 року переговори були перервано. Вони відновилися лише 23 квітня 1923 р.
Другий етап
На другому етапі Лозаннської конференції обговорювалися головним чином питання мирного договору з Туреччиною. Завдяки ряду поступок як з боку держав Антанти, так і з боку Туреччини, конференція завершилася підписанням 17 документів, серед яких найважливішими є Лозаннський мирний договір 1923 р. і конвенція про режим проток.
Конвенція була підписана 24 липня 1923 року Великою Британією, Французькою республікою, Королівством Італія, Японською імперією, Грецьким королівством, Болгарським царством, Королівством Румунія, Королівством Сербів, Хорватів і Словенців, Туреччиною. Конвенція, передбачаючи демілітаризацію зони проток, водночас допускала вільний прохід через Босфор і Дарданелли не тільки торговельних, але і військових суден (з незначними обмеженнями) будь-якої країни світу, що створювало ненормальні умови для чорноморських країн. Решта 15 документів, підписані на конференції, стосувалися наступних питань: про повернення полонених, про взаємний обмін грецького і турецького населення тощо.
Джерела
- Велика радянська енциклопедія [ 3 березня 2009 у Wayback Machine.]
Література
- І. С. Покровська. Лозаннська конференція 1922-23 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
Посилання
- Лозаннська конференція [ 17 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lozannska konferenciya 1922 1923 rokiv mizhnarodna konferenciya sklikana za iniciativoyu Velikoyi Britaniyi Franciyi ta Italiyi dlya vregulyuvannya stanovisha na Blizkomu Shodi pislya greko tureckoyi vijni ta peremogi Kemalistskoyi revolyuciyi Vidbuvalasya v Lozanni Shvejcariya z 20 listopada 1922 roku po 24 lipnya 1923 roku Lozannska konferenciya Krayina Shvejcariya Misce roztashuvannyaLozanna Chas data pochatku20 listopada 1922 Chas data zakinchennya24 lipnya 1923 Lozannska konferenciya u VikishovishiUchasnikiU roboti konferenciyi brali uchast Velika Britaniya Francuzka respublika Korolivstvo Italiya Grecke korolivstvo Rumunske korolivstvo Korolivstvo Serbiv Horvativ i Slovenciv Yaponska imperiya SShA predstavleni sposterigachem Turechchina Derzhavi Antanti obmezhili uchast radyanskoyi delegaciyi a takozh Bolgarskogo carstva lishe obgovorennyam pitannya pro rezhim Chornomorskih protok Pri rozglyadi nizki okremih pitan golovnim chinom ekonomichnih na Lozannskij konferenciyi buli dopusheni delegati Knyazivstva Albaniya Belgiyi Korolivstva Ispaniya Portugalskoyi respubliki Niderlandiv Norvegiyi ta Shveciyi Pershij etapOsnovnimi zavdannyami Lozannskoyi konferenciyi buli pidgotovka mirnogo dogovoru z Turechchinoyu i viznachennya rezhimu Chornomorskih protok Proyekt radyanskoyi delegaciyi z pitannya po protokah osnovni polozhennya yakogo buli sformulovani V I Leninim peredbachav zadovolennya nacionalnih pragnen Turechchini zakrittya protok dlya vsih vijskovih korabliv u mirnij i voyennij chas i povnu svobodu torgovelnogo moreplavstva Britanska poziciya v pitanni pro protokah z yakoyu buli solidarnimi inshi derzhavi Antanti peredbachala vilnij prohid cherez protoki vijskovih suden vsih krayin u mirnij a takozh u voyennij chas u vipadku yaksho Turechchina zalishitsya nejtralnoyu U vipadku uchasti ostannoyi u vijni peredbachavsya vilnij prohid vijskovih suden nejtralnih krayin Britanska delegaciya vimagala takozh demilitarizaciyi Chornomorskih protok i vstanovlennya za nimi mizhnarodnogo kontrolyu za uchastyu ne tilki chornomorskih krayin ale j derzhav Antanti Turechchina pogodilasya z britanskim proyektom rozrahovuyuchi na pidtrimku Velikoyi Britaniyi v ekonomichnomu teritorialnomu ta in pitannyah Odnak britanska delegaciya v ultimativnij formi zazhadala vid tureckoyi delegaciyi pidpisannya viroblenogo derzhavami Antanti proyektu mirnogo dogovoru na nevigidnih dlya Turechchini umovah Turecka delegaciya ne pogodilasya i 4 lyutogo 1923 roku peregovori buli perervano Voni vidnovilisya lishe 23 kvitnya 1923 r Drugij etapNa drugomu etapi Lozannskoyi konferenciyi obgovoryuvalisya golovnim chinom pitannya mirnogo dogovoru z Turechchinoyu Zavdyaki ryadu postupok yak z boku derzhav Antanti tak i z boku Turechchini konferenciya zavershilasya pidpisannyam 17 dokumentiv sered yakih najvazhlivishimi ye Lozannskij mirnij dogovir 1923 r i konvenciya pro rezhim protok Konvenciya bula pidpisana 24 lipnya 1923 roku Velikoyu Britaniyeyu Francuzkoyu respublikoyu Korolivstvom Italiya Yaponskoyu imperiyeyu Greckim korolivstvom Bolgarskim carstvom Korolivstvom Rumuniya Korolivstvom Serbiv Horvativ i Slovenciv Turechchinoyu Konvenciya peredbachayuchi demilitarizaciyu zoni protok vodnochas dopuskala vilnij prohid cherez Bosfor i Dardanelli ne tilki torgovelnih ale i vijskovih suden z neznachnimi obmezhennyami bud yakoyi krayini svitu sho stvoryuvalo nenormalni umovi dlya chornomorskih krayin Reshta 15 dokumentiv pidpisani na konferenciyi stosuvalisya nastupnih pitan pro povernennya polonenih pro vzayemnij obmin greckogo i tureckogo naselennya tosho DzherelaVelika radyanska enciklopediya 3 bereznya 2009 u Wayback Machine LiteraturaI S Pokrovska Lozannska konferenciya 1922 23 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 XPosilannyaLozannska konferenciya 17 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6