Вілаєт Бітліс(осман. ولایت بتليس) — вілаєт Османської імперії. Утворений 1875 року з частини Ерзурумського еялету з площею 29,840 км². Припинив існування у 1923 році в результаті реформ в Турецькій республіці.
Бітліс | |
Дата створення / заснування | 1875 |
---|---|
Країна | Османська імперія і Туреччина |
Столиця | Бітліс |
Замінений на | Туреччина |
На заміну | Ерзурум |
Час/дата припинення існування | 1923 |
Бітліс у Вікісховищі |
Координати: 38°24′00″ пн. ш. 42°06′30″ сх. д. / 38.40000000002777369445539080° пн. ш. 42.10833333336077544° сх. д.
Історія
Створення нової провінції було пов'язано з наміром султанського уряду поліпшити керованість областями на сході Малої Азії та Кавказі. Водночас передбачалося розділити по різних вілаєтах вірменську громаду, що була доволі значною в Ерзурумському еялету. Вірмен-християн розглядали як небезпеку в можливій війні з Російською імперією. Переслідування вірмен посилилися після поразки у російсько-турецькій війні 1877—1878 років, коли кордони Росії поширилися у бік Бітліського вілаєту.
Постійне пригнічення вірмен призводило до повстань, рушійною силою яких стали федаїни. Найбільш потужними були повстання у гірському санджаку Сасон у 1894 та 1904 роках. Під час Першої світової війни відбулися декілька сутичок між турками і курдами з одного боку, та вірменами, а також ассирійцями (з іншого). Загострення розпочалося з 1893 року. За таємної підтримки султана Абул-Гаміда курдські хамідіє у 1895 році влаштували різанину вірменського населення.
З початку Першої світової війни разом з Ерзурумським та Трабзонським вілаєтами виконував завдання бази османських військ проти Російської імперії. У 1915—1916 роках вілаєт був місцем запеклих боїв між турецькими і російськими арміями, внаслідок яких останні здобули перемогу й зайняли більшу частину вілаєту разом з містом Бітліс.
Поразка у Першій світовій війні призвела до розгортання курдського руху за незалежність. Боротьба турків проти курдів зачепило й вілаєт Бітліс. Втім його вдалося утримати під владою турецької республіки, яку було утворено у 1920 році. У 1923 році Бітліський вілаєт перетворено на провінції Бітліс, Бінгьоль та Сіїрт.
Структура
У 1875 році складався з 2 санджаків: Бітліс та Муш. У 1883 році до них додано санджак Сіїрт, а 1884 року — Генш.
Населення
Відповідно до перепису 1885 року в провінції мешкало 388 625 осіб. Основними націями були турки та вірмени, також мешкали ассирійці, халдеї, курди.
Політика постійних утисків, переслідувань, нападів на вірмен та ісламізації призвела до того, що у 1914 році кількість мусульман становила 309 999 осіб, а вірмен Апостольської церкви — 117 492, ассирійців — 3992, халдеїв — 4356.
Економіка
Основу становили землеробство і тваринництво. Вирощували насамперед пшеницю та просо, в менших обсягах — жито, овочі. Значну статтю доходів вілаєту становило виготовлення килимів. Ним насамперед займалися курди. Постачання здійснювалося на внутрішній ринок та до Стамбула.
Джерела
- Karpat, Kemal (1985). Ottoman Population, 1830—1914: Demographic and Social Characteristics. University of Wisconsin Press. ss. 174. .
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бітліс (вілаєт) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vilayet Bitlis osman ولایت بتليس vilayet Osmanskoyi imperiyi Utvorenij 1875 roku z chastini Erzurumskogo eyaletu z plosheyu 29 840 km Pripiniv isnuvannya u 1923 roci v rezultati reform v Tureckij respublici Bitlis Data stvorennya zasnuvannya1875 Krayina Osmanska imperiya i Turechchina StolicyaBitlis Zaminenij naTurechchina Na zaminuErzurum Chas data pripinennya isnuvannya1923 Bitlis u Vikishovishi Koordinati 38 24 00 pn sh 42 06 30 sh d 38 40000000002777369445539080 pn sh 42 10833333336077544 sh d 38 40000000002777369445539080 42 10833333336077544IstoriyaStvorennya novoyi provinciyi bulo pov yazano z namirom sultanskogo uryadu polipshiti kerovanist oblastyami na shodi Maloyi Aziyi ta Kavkazi Vodnochas peredbachalosya rozdiliti po riznih vilayetah virmensku gromadu sho bula dovoli znachnoyu v Erzurumskomu eyaletu Virmen hristiyan rozglyadali yak nebezpeku v mozhlivij vijni z Rosijskoyu imperiyeyu Peresliduvannya virmen posililisya pislya porazki u rosijsko tureckij vijni 1877 1878 rokiv koli kordoni Rosiyi poshirilisya u bik Bitliskogo vilayetu Postijne prignichennya virmen prizvodilo do povstan rushijnoyu siloyu yakih stali fedayini Najbilsh potuzhnimi buli povstannya u girskomu sandzhaku Sason u 1894 ta 1904 rokah Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni vidbulisya dekilka sutichok mizh turkami i kurdami z odnogo boku ta virmenami a takozh assirijcyami z inshogo Zagostrennya rozpochalosya z 1893 roku Za tayemnoyi pidtrimki sultana Abul Gamida kurdski hamidiye u 1895 roci vlashtuvali rizaninu virmenskogo naselennya Z pochatku Pershoyi svitovoyi vijni razom z Erzurumskim ta Trabzonskim vilayetami vikonuvav zavdannya bazi osmanskih vijsk proti Rosijskoyi imperiyi U 1915 1916 rokah vilayet buv miscem zapeklih boyiv mizh tureckimi i rosijskimi armiyami vnaslidok yakih ostanni zdobuli peremogu j zajnyali bilshu chastinu vilayetu razom z mistom Bitlis Porazka u Pershij svitovij vijni prizvela do rozgortannya kurdskogo ruhu za nezalezhnist Borotba turkiv proti kurdiv zachepilo j vilayet Bitlis Vtim jogo vdalosya utrimati pid vladoyu tureckoyi respubliki yaku bulo utvoreno u 1920 roci U 1923 roci Bitliskij vilayet peretvoreno na provinciyi Bitlis Bingol ta Siyirt StrukturaU 1875 roci skladavsya z 2 sandzhakiv Bitlis ta Mush U 1883 roci do nih dodano sandzhak Siyirt a 1884 roku Gensh Bitliskij sandzhak skladavsya z 4 kazi Bitlis Ahlat Hizan Mutki Mushskij sandzhak skladavsya z 5 kazi Mush Bulanik Sason Malazgirt Varto Siyirtskij sandzhak skladavsya z 5 kazi Siyirt Eruh Pervari Shirvan Kurtalan Genshskij sandzhak skladavsya z 3 kazi Gensh Bingol Kulp NaselennyaVidpovidno do perepisu 1885 roku v provinciyi meshkalo 388 625 osib Osnovnimi naciyami buli turki ta virmeni takozh meshkali assirijci haldeyi kurdi Politika postijnih utiskiv peresliduvan napadiv na virmen ta islamizaciyi prizvela do togo sho u 1914 roci kilkist musulman stanovila 309 999 osib a virmen Apostolskoyi cerkvi 117 492 assirijciv 3992 haldeyiv 4356 EkonomikaOsnovu stanovili zemlerobstvo i tvarinnictvo Viroshuvali nasampered pshenicyu ta proso v menshih obsyagah zhito ovochi Znachnu stattyu dohodiv vilayetu stanovilo vigotovlennya kilimiv Nim nasampered zajmalisya kurdi Postachannya zdijsnyuvalosya na vnutrishnij rinok ta do Stambula DzherelaKarpat Kemal 1985 Ottoman Population 1830 1914 Demographic and Social Characteristics University of Wisconsin Press ss 174 ISBN 9780299091606 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bitlis vilayet