Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
- Запит Бітліс направляє сюди. Див. також інші значення.
Бітліс (тур. Bitlis, вірм. Բիթլիս або Բաղեշ/Багеш, курд. Bidlîs) — місто та район в ілі Бітліс на сході Туреччини.
Місто  Координати H G O
 Бітліс у Вікісховищі |
Розміщення
Бітліс розташований приблизно за 20 км на північний захід від озера Ван, на південь від перевалу Зорапаак, у місці злиття гірських річок Авеху (Амегаджур, вірм. Համեղաջուր), Хосров (Амидол) та ін., утворюють річку Бітліс — одну з приток Тигра. Місто простягається на долині, куди стікають ці річки, і на навколишніх крутих схилах, утворюючи величезний амфітеатр. Будинки на схилах розташовуються рядами один над одним, влітку потопають у зелені садів.
Місто розташоване на висоті 1600 м над рівнем моря. Клімат континентальний: спекотне літо і дуже холодна довга (до 5 місяців) зима. Повітря чисте, багато прісних вод. У місті та його околицях добре ростуть декоративні верби та тополі, з фруктових дерев та інших культур: груші, яблуні, сливи, абрикоса, , черешні, фігові дерева, виноград та ін.
Історія
За легендою заснування Бітлісу приписується Александру Македонському (): нібито місто було побудоване за його дорученням генералом Лисом, чиїм ім'ям і був названий «злий Лис» або «Петліс». Раніше ім'ям Александра називали одне з джерел, що б'ють в центральній частині міста.
У давнину Бітліс — давнє Вірменське місто, відоме як Багеш (вірм. Բաղեշ), Багагеш (вірм. Բաղաղեշ) і під іншими іменами. У вірменській літературі місто згадується (VII століття). Деякі історики вважають, що Бітліс було головним містом Гавара Агдзніка, а інші зараховують до гавару Туруберана.
Район Бітліс відповідає частині провінцій Ахдзнік та Туруберан Великої Вірменії. Його місце розташування майже в усі часи було зручним з точки зору торгівлі та військової стратегії, що сприяло зростанню міста. З давніх часів по долині річки Бітліс проходила одна з найбільших доріг, що зв'язує Трабзон, а також великі міста центральної Вірменії — Арташаті, Двін, Ані, Карс, (Ерзрум), — з Месопотамією. За Арташесідів тут проходила знаменита , яка з'єднувала Арташаті та Тігранакерт.
Бітліс кілька разів завойовувався: у VII столітті ним володіли арабські завойовники, у X столітті короткий час — візантійці. Наприкінці того ж століття влада у місті перейшла до курдських племен, що утворили тут ханство (або емірат). Курди зберігали у тій чи іншій мірі владу аж до середини XIX століття, за винятком кількох десятиліть завоювання сельджуками (XII століття) та Кара-Коюнлу (XV століття).
У XVI столітті Бітлісом оволоділи турки-османи, однак містяни змусили їх прийняти свою внутрішню автономію на чолі з курдськими лідерами. У XVII — XVIII ст. значно постраждав внаслідок постійних зіткнень між курдськими племенами. Витіснялося корінне населення міста Бітліс. Автономія була ліквідована турецьким урядом у 1849 після розграбування Бітлісу турецькими військами: на колишній території ханства було засновано Бітліський вілаєт, який не користувався жодною автономією. Наприкінці XIX століття і на початку XX століття площа вілаєту становила понад 27 тисяч квадратних кілометрів.
 | Більшість населення міста [Бідліса] складають вірмени. , XVI століття |  |
У 1878–1879 роках населення вілаєту становило близько 400 тисяч осіб, з яких 250 000 були вірменами. Наприкінці століття населення було 382 000, з яких 180 тисяч вірмен. Проте у місті Бітліс тоді вже переважало мусульманське населення (переважно — курди). за даними Константинопольського вірменського патріаршества, 1880 року у місті Бітліс проживало 10 724 особи вірменської національності. Згідно з офіційними турецьким даними, на початку XX століття вірменське населення становило тут 14—15 тис. (з 40 тис.).
У 1894–1896 роках у всіх вірменських населених пунктах Бітлісу були учинені погроми та грабежі. У м. Бітліс було вирізано близько 1000 вірмен. Багато були насильно звернені у магометанство. Тим не менш, аж до 1915 вірмени залишалися у вілаєті найчисленнішою етнічною групою. Під час геноциду вірменське населення міста Бітліс було повністю винищено. Тільки у Бітліській казі було знищено 15 тис. вірмен. Погроми здійснювали частини регулярної турецької армії під безпосереднім керівництвом губернатора Вана — Джевдеда. Нечисленна частка вірменського населення, що уникнула загибелі, знайшла притулок у Східній Вірменії.
Див. також
- Бітліська битва 1916 року.
Примітки
- Битлис или Бедлис // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Города исторической Армении.
- Шараф-хан ибн Шамсаддин Бидлиси. Шараф-наме. Т. 1. М. Наука. 1967, стр. 387
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фото та Відео |
- Уряд Бітліс [ 20 січня 2021 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії Туреччини. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Адміністративний поділ ілу Бітліс
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zapit Bitlis napravlyaye syudi Div takozh inshi znachennya Bitlis tur Bitlis virm Բիթլիս abo Բաղեշ Bagesh kurd Bidlis misto ta rajon v ili Bitlis na shodi Turechchini Misto Bitlis tur Bitlis virm Բիթլիս Koordinati 38 24 pn sh 42 07 sh d H G O Krayina TurechchinaTurechchinaIl BitlisVisota nad rivnem morya 1500 mVodojma dNaselennya 44 923 2000 Chasovij poyas UTC 3Telefonnij kod 90 434Poshtovij indeks 13000GeoNames 321025OSM r1836397 ROficijnij sajt bitlis bel tr tur BitlisBitlis Turechchina Bitlis u VikishovishiRozmishennyaBitlis roztashovanij priblizno za 20 km na pivnichnij zahid vid ozera Van na pivden vid perevalu Zorapaak u misci zlittya girskih richok Avehu Amegadzhur virm Համեղաջուր Hosrov Amidol ta in utvoryuyut richku Bitlis odnu z pritok Tigra Misto prostyagayetsya na dolini kudi stikayut ci richki i na navkolishnih krutih shilah utvoryuyuchi velicheznij amfiteatr Budinki na shilah roztashovuyutsya ryadami odin nad odnim vlitku potopayut u zeleni sadiv Misto roztashovane na visoti 1600 m nad rivnem morya Klimat kontinentalnij spekotne lito i duzhe holodna dovga do 5 misyaciv zima Povitrya chiste bagato prisnih vod U misti ta jogo okolicyah dobre rostut dekorativni verbi ta topoli z fruktovih derev ta inshih kultur grushi yabluni slivi abrikosa chereshni figovi dereva vinograd ta in IstoriyaZa legendoyu zasnuvannya Bitlisu pripisuyetsya Aleksandru Makedonskomu nibito misto bulo pobudovane za jogo doruchennyam generalom Lisom chiyim im yam i buv nazvanij zlij Lis abo Petlis Ranishe im yam Aleksandra nazivali odne z dzherel sho b yut v centralnij chastini mista U davninu Bitlis davnye Virmenske misto vidome yak Bagesh virm Բաղեշ Bagagesh virm Բաղաղեշ i pid inshimi imenami U virmenskij literaturi misto zgaduyetsya VII stolittya Deyaki istoriki vvazhayut sho Bitlis bulo golovnim mistom Gavara Agdznika a inshi zarahovuyut do gavaru Turuberana Rajon Bitlis vidpovidaye chastini provincij Ahdznik ta Turuberan Velikoyi Virmeniyi Jogo misce roztashuvannya majzhe v usi chasi bulo zruchnim z tochki zoru torgivli ta vijskovoyi strategiyi sho spriyalo zrostannyu mista Z davnih chasiv po dolini richki Bitlis prohodila odna z najbilshih dorig sho zv yazuye Trabzon a takozh veliki mista centralnoyi Virmeniyi Artashati Dvin Ani Kars Erzrum z Mesopotamiyeyu Za Artashesidiv tut prohodila znamenita yaka z yednuvala Artashati ta Tigranakert Bitlis kilka raziv zavojovuvavsya u VII stolitti nim volodili arabski zavojovniki u X stolitti korotkij chas vizantijci Naprikinci togo zh stolittya vlada u misti perejshla do kurdskih plemen sho utvorili tut hanstvo abo emirat Kurdi zberigali u tij chi inshij miri vladu azh do seredini XIX stolittya za vinyatkom kilkoh desyatilit zavoyuvannya seldzhukami XII stolittya ta Kara Koyunlu XV stolittya U XVI stolitti Bitlisom ovolodili turki osmani odnak mistyani zmusili yih prijnyati svoyu vnutrishnyu avtonomiyu na choli z kurdskimi liderami U XVII XVIII st znachno postrazhdav vnaslidok postijnih zitknen mizh kurdskimi plemenami Vitisnyalosya korinne naselennya mista Bitlis Avtonomiya bula likvidovana tureckim uryadom u 1849 pislya rozgrabuvannya Bitlisu tureckimi vijskami na kolishnij teritoriyi hanstva bulo zasnovano Bitliskij vilayet yakij ne koristuvavsya zhodnoyu avtonomiyeyu Naprikinci XIX stolittya i na pochatku XX stolittya plosha vilayetu stanovila ponad 27 tisyach kvadratnih kilometriv Bilshist naselennya mista Bidlisa skladayut virmeni XVI stolittya U 1878 1879 rokah naselennya vilayetu stanovilo blizko 400 tisyach osib z yakih 250 000 buli virmenami Naprikinci stolittya naselennya bulo 382 000 z yakih 180 tisyach virmen Prote u misti Bitlis todi vzhe perevazhalo musulmanske naselennya perevazhno kurdi za danimi Konstantinopolskogo virmenskogo patriarshestva 1880 roku u misti Bitlis prozhivalo 10 724 osobi virmenskoyi nacionalnosti Zgidno z oficijnimi tureckim danimi na pochatku XX stolittya virmenske naselennya stanovilo tut 14 15 tis z 40 tis U 1894 1896 rokah u vsih virmenskih naselenih punktah Bitlisu buli uchineni pogromi ta grabezhi U m Bitlis bulo virizano blizko 1000 virmen Bagato buli nasilno zverneni u magometanstvo Tim ne mensh azh do 1915 virmeni zalishalisya u vilayeti najchislennishoyu etnichnoyu grupoyu Pid chas genocidu virmenske naselennya mista Bitlis bulo povnistyu vinisheno Tilki u Bitliskij kazi bulo znisheno 15 tis virmen Pogromi zdijsnyuvali chastini regulyarnoyi tureckoyi armiyi pid bezposerednim kerivnictvom gubernatora Vana Dzhevdeda Nechislenna chastka virmenskogo naselennya sho uniknula zagibeli znajshla pritulok u Shidnij Virmeniyi Div takozhBitliska bitva 1916 roku PrimitkiBitlis ili Bedlis Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Goroda istoricheskoj Armenii Sharaf han ibn Shamsaddin Bidlisi Sharaf name T 1 M Nauka 1967 str 387PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Foto ta Video Uryad Bitlis 20 sichnya 2021 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Turechchini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Administrativnij podil ilu Bitlis Rajoni miskogo tipu Bitlis Merkez Rajoni silskogo tipu Ahlat