Міхр, Мгер, Мхер (вірм. Միհր Мітра) — у давньовірменській міфології бог Сонця, небесного світла і справедливості. Син Арамазда, брат Анаїт та (Нане).
Опис
У вірменському епосі "Сасна црер" ("Люті сасунці") є два персонажі з таким ім'ям - Мгер (Міхр) Старший і Міхр Молодший (онук попереднього, син Давида Сасунського). Згідно з вірменською міфологічною традицією Міхр здійснює ряд подвигів, бореться з левом, що вбиває мирних жителів, рятує від повені місто Джезіре, скидаючи в річку скелю, яка ділить її на рукави і бореться з несправедливістю у світі. Міхр Молодший, зустрічаючись зі своїм батьком (Давидом), б'ється з ним, не знаючи, що це його батько, і перемагає його. Принижений Давид Сасунський проклинає Міхра, прирікаючи його на (бездітність) і нещастя. Міхр, таким чином, не вдається перемогти несправедливість, земля перестає тримати його і його коня, і він в'язне в землі. Порадившись з могилами своїх батьків, Міхр чує їх заповіт чекати настання справедливості в скелі. Міхр вдаряє по скелі мечем, вона розступається, впускаючи Міхра і його коня. Далі, з різною періодичністю в залежності від версії (2 рази на рік або кожну суботу) Міхр виходить зі скелі і перевіряє, чи настав справедливий мир. Якщо це станеться, то Міхр зможе покинути скелю назавжди.
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOHlMekkwTDAxb1pYSmhYMFJ2YjNJdWFuQm5MekkxTUhCNExVMW9aWEpoWDBSdmIzSXVhbkJuLmpwZw==.jpg)
Культ
Широко шанувався у Вірменії в дохристиянський час, ймовірно поширився під впливом Імперії Ахеменідів, яка принесла на Вірменське нагір'я традиції зороастризма. Головний храм поклоніння божеству знаходився в . Ймовірно, що язичницький храм в (Гарні) був місцем поклоніння Міхру. Поблизу міста Ван, на території сучасної Туреччини зберігся жертовник Міхра, т.зв. «Двері Мхера» (пехл. Der-i Mihr), який у давніші часи був висічений урартами під час правління царя (Ішпуїні) (828—810 рр. до н. е.) і використовувався для шанування (урартських богів).
Сліди шанування Міхра збереглися в (стародавньому вірменському календарі) в назвах сьомого місяця («Мегекі», «Мехекан») і восьмого дня місяця («мігр»). У вірменській ономастиці та топоніміці збереглося понад 150 слів, що пов'язуються з Міхром. Після поширення християнства у Вірменії образ Міхра зберігався в духовних піснях. Трансформований образ Міхра, розділений на Мгера молодшого і Мгера старшого зберігся у вірменському епосі (Сасна Црер).
Література
- Абегян М. История древнеармянской литературы – Изд-во АН Арм ССР, 1975. -680 с.
- Орбели И.А. Армянский героический эпос. – Ереван : Изд-во АН Арм ССР, 1956.
Ресурси Інтернета
- myths.kulichki.ru [ 30 червня 2010 у Wayback Machine.]
Примітки
- Redgate A.E. The Armenians. — Oxford : Blackwell, 1998. — С. 61. — .
- Арутюнян С.Б. Міхр // Міфи народів світу. — Москва : Радянська енциклопедія, 1982. — С. 160.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет