Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Онома стика від грец óνομα ім я назва наука розділ мовознавства про сукупність власних у більш вузькому сенсі особистих

Ономастика

Ономастика

Онома́стика (від грец. óνομα — «ім'я», «назва») — наука, розділ мовознавства про сукупність власних (у більш вузькому сенсі — особистих) імен (онімів) об'єктів. Ономастика вивчає історію та закономірності їх виникнення, розвитку й функціонування, зміни, поширення і структури власних імен у мові та мовленні, у літературній і діалектній сферах.

Ономастика може бути корисною в інтелектуальному аналізі даних, наприклад, для розпізнавання іменованих об'єктів або розпізнавання походження імен. Це популярний підхід в історичних дослідженнях, де його можна використовувати для ідентифікації етнічних меншин у складі ширших груп населення та з метою просопографії.

Історія української ономастики

Перші ономастичні розвідки з'явилися ще тоді, коли в «Повісті минулих літ» Нестор-літописець прагнув дізнати «…откуда есть пошла Руска земля». Насамперед, він з'ясовує етимологію назви столиці Русі — Києва й пов'язує її з легендою про Кия, Щека, Хорива та їх сестру Либідь. Далі Нестор наводить дані про походження назв деяких літописних племен і досліджує походження назви всієї держави – «Русь». У період Київської Русі потреба зрозуміти історичний зміст географічних і етнічних назв, а також імен людей призвела до появи в писемних джерелах численних прикладів тлумачення імен. У 1289 р. у Новгороді для єпископа Климента був створений перший на Русі словник власних імен людей. Найдавнішими українськими словниками вважають «Лексис с толкованієм словенских мов просто» (середина XVI ст.), «Лексис» Лаврентія Зизанія (1596). У середині XVII ст. Єпифаній Славинецький уклав «Лексикон латинский», де початковою мовою була латина, однак у перекладній частині, окрім церковнослов'янських термінів, уживані й українські слова. В 1627 р. в Києві Памво Беринда видав «Лексикон словеноросский и имен толкование», в якому спробував з'ясувати походження й етимологію імен людей. І лише в ХІХ ст. наука про власні імена увійшла в коло досліджень лінгвістики. Уперше термін «ономастика» запропонував хорватський лінгвіст у 1886 р., але спочатку він містив у собі лише одну ономастичну дисципліну — антропоніміку.

Одним із перших ономастичні студії розпочав Я. Головацький — відомий український вчений, мовознавець, член «Руської Трійці». Серед найвагоміших його досліджень варто виділити такі: «Велика Хорватія або Галицько-Карпатська Русь» (1841), «Поділ часу у Русинів» тощо. Найбільшу увагу проблемам ономастики вчений приділив у передмові до праці «Народні пісні Галицької та Угорської Русі». У своїх студіях Я. Головацький спирався на досягнення тогочасного слов’янського мовознавства і праці П. Й. Шафарика, Ф. Міклошича, В. і Я. Грімм.

Бурхливі історичні події першої половини ХХ ст. призвели до певного занепаду цього напряму досліджень в Україні. Однак, окремі вчені продовжували збирати й опрацьовувати ономастичний матеріал. При АН УРСР працювала топонімічна комісія, у роботі якої брали участь відомі українські науковці П. Клименко, М. Ткаченко, А. Ярошевич та ін. Українські топоніми — географічні назви в своїх працях частково розглядали польські науковці. Такі розвідки з'являлися на сторінках часопису «Onomastica», який виходив у місті Вроцлав. Першим науковцем, який почав роботу із відродження досліджень як з лінгвістичної так і з історичної ономастики в Україні був К. Цілуйко. Він це зробив у працях: «Українська топоніміка напередодні міжнародного з'їзду славістів» (Питання топоніміки. — К., 1962); «До вивчення топоніміки» (Діалектологічний бюллетень. — 1949. – № 1); «Коротка программа збирання матеріалів до вивчення топографії України» (К., 1954) та ін.

У 1959 р. відбулася Перша українська нарада лінгвістів. На ній ономастика була визначена як окрема наукова дисципліна. Згодом поряд із лінгвістами питання ономастики стали досліджувати українські історики. Так, на підставі аналізу імен і прізвищ, які містить «Реєстр всего Войска Запорожского» (1649), Ф. Шевченко у праці «Політичні та економічні зв'язки України з Московщиною в середині XVII ст.» (К., 1959) показав соціальний і народний склад козацького війська середини XVII ст. У роботі «Міста України в другій половині XVII ст.» (К., 1963) О. Компан на підставі аналізу антропонімів і топонімів, які наведені в різних історичних джерелах, зробила висновки щодо рівня розвитку ремесла та його організації в Україні в XVII ст. У дослідженні «Прізвища топонімічного походження Закарпаття» (Доповіді Ужгородського Державного університету. Серія філологічна. — 1961. — № 7) історик П. Чучка зібрав 6 тисяч прізвищ мешканців Рахівського району Закарпаття та довів, що переважна більшість предків цих людей переселилась сюди з території сучасних Івано-Франківської,Тернопільської та Чернівецької областей України. Історик С. Бевзенко в праці «З історії української ономастики» (Доповіді Ужгородського державного університету. Серія філологічна. — 1961. — № 7), вивчаючи власні назви на сторінках «Розборных книг г. Харькова 1660 г.», відзначив можливість вивчення економічного й соціального становища населення Харкова в першій половині XVII ст. Широкі можливості використання істориками ономастичного матеріалу продемонструвала в роботі «Ономастика як допоміжна історична дисципліна» (Історичні джерела та їх використання. — 1966. — № 2) О. Компан. Вона проаналізувала власні імена із «Переписних книг 1666 р.», виданих у 1933 р. В. Романовським. У 1666 р. московський уряд зробив перепис населення Лівобережної України із зазначенням діяльності, майнового й соціального стану. За висновками О. Компан: «У плетеві прізвищ, як у дзеркалі, відбилася соціальна, економічна й політична структура феодального суспільства України XVII ст., природні умови життя, весь світ, що оточував людину».

Подальший розвиток ономастики в Україні відзначений посиленням наукової взаємодії істориків і лінгвістів. Так, у конспекті лекцій «Топоніміка гірських районів Чернівецької області» (Чернівці, 1964) Ю. Карпенко наголосив на необхідності супроводжувати дослідження з ономастики як лінгвістичними, так і історичними коментарями, а також давати опис історичних джерел, звідки взяті власні назви. З середини 60-х рр. ХХ ст. по-перше різко зросла кількість наукових робіт з ономастичної проблематики, виданих в Україні, по-друге поглибилась їх спеціалізація. З ономастики, яка вивчає власні назви, остаточно виокремились спеціальні історичні дисципліни, котрі мають вузькіший предмет дослідження. Тобто, формують дисципліни, предметом вивчення яких є конкретні класи власних назв. Насамперед, це топоніміка — дисципліна, яка вивчає географічні назви, антропоніміка, що вивчає власні імена людей, етноніміка — вивчає власні імена племен, народів, держав. Джерелознавці в Україні починають виокремлювати окремі групи лінгвістичних джерел: топонімічні, антропонімічні, етнонімічні. В коло уваги українських науковців потрапляють інші окремі класи українського ономастикому. Це — космоніми (назви зірок, планет та інших космічних об’єктів), теоніми (імена мітичних і релігійних персонажів), зооніми (прізвиська та назви тварин) та ін. З’являються окремі наукові розробки із зазначеної проблематики. Серед них потрібно виділити працю Ю. Карпенка «Названия звездного неба» (М., 1985), в якій він дав тлумачення походженню назв Чумацького Шляху, сузірь, зірок і планет Сонячної системи. Потрібно згадати і статтю І. Борисюк «Історія розвитку найдавніших українських назв професій» (Київська старовина. — 2000. — № 4). Однак більшість ономастичних досліджень, опублікованих в Україні в останній третині ХХ ст. — на початку ХХІ ст., належать до предмету вивчення спеціальних історичних дисциплін – топоніміки, антропоніміки, етноніміки.

Ономастичні школи в Україні

Сьогодні в Україні можна виділити три основні ономастичні школи: Одеську, Донецьку та Ужгородську. Їхніми представниками відповідно є: Ю. Карпенко, О. Карпенко, Л. Фоміна, Л. Калінкін, Г. Лукаш, Л. Белей.

Також активно функціонують Січеславський, Івано-Франківський, Кропивницький, Луцький, Львівський, Тернопільський, Хмельницький і Чернівецький ономастичні осередки.

Предмет ономастики

Предметом вивчення є такі групи власних імен:

Галузі ономастики

Ономастика, відповідно до категорій власних імен, має кілька розділів:

Наймолодшою галуззю ономастики вважають когнітивну ономастику. Когнітивна ономастика — це поєднання когнітивної лінгвістики і ономастики, вивчає власні назви у ментальному лексиконі людини.

Див. також

Примітки

  1. Зубко, Андрій. Українська ономастика: проблеми і здобутки (PDF). http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/32501/19-Zubko.pdf (Українською) .

Джерела та література

Література

  • Андрій Зубко.
  • Авакумов О. В., Бучко Г. Е., Бучко Д. Г. та ін. Ономастика України першого тисячоліття нашої ери (Монографія)/Ін-т Укр. мови. Акад. наук України —К.:Наук.думка, 1992—283 с.
  • Историческая ономастика. — М., 1977.
  • Белецкий А. Лексикология и теория языкознания. Ономастика: Учеб. пособие. — К., 1972.
  • Карпенко Ю. Теоретичні засади розмежування власних і загальних назв. // Мовознавство. — 1974. — № 4.
  • Компан О. Ономастика як допоміжна історична дисципліна // Історичні джерела та їх використання. — К., 1966. — Вип. 2.
  • Ніколаєв М. Ономастика та просопографія як спеціальні історичні дисципліни. Universum 2021.
  • Типологічна ономастика : [монографія] : у 5 т. Кн. 1. Лексико-семантичні особливості онімного простору / О. М. Скляренко, О. М. Скляренко. - О. : Асропринт, 2012. - 413, [1] c. - Бібліогр.: с. 384-409
  • Типологічна ономастика : [монографія] : у 5 кн. Кн. 2. Ономастичний словотвір у типологічному ракурсі / О. Скляренко, О. Скляренко; Одес. нац. ун-т ім. І.І. Мечникова. - Одеса : Астропринт, 2013. - 406, [1] c. - Бібліогр.: с. 371-403.
  • Українська ономастика : навч. посіб. / М. М. Торчинський. - К. : Міленіум, 2010. - 238 c. - Бібліогр.: 374 назв.

Посилання

  • Ономастика, назвознавство // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1217. — 1000 екз.
  • Ономастика // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 153-154.
  • Ономастика літературна // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 386. — 634 с.
  • Ономастика // Энциклопедия Кругосвет
  • Ономастика // Литературная энциклопедия: В 11 т. — М., 1929—1939.[недоступне посилання з липня 2019]
  • Словник української ономастичної термінології / Д. Г. Бучко, Н. В. Ткачова.[1]
  • Сучасна українська онімна лексика: функціональний аспект Вербич, С.[2]
Ця стаття описує становище лише в окремій країні чи регіоні, але не в усьому світі. Будь ласка, удоскональте цю статтю, за потреби обговоривши проблему на . (вересень 2020)
image Це незавершена стаття про імена та ономастику.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Onoma stika vid grec onoma im ya nazva nauka rozdil movoznavstva pro sukupnist vlasnih u bilsh vuzkomu sensi osobistih imen onimiv ob yektiv Onomastika vivchaye istoriyu ta zakonomirnosti yih viniknennya rozvitku j funkcionuvannya zmini poshirennya i strukturi vlasnih imen u movi ta movlenni u literaturnij i dialektnij sferah Onomastika mozhe buti korisnoyu v intelektualnomu analizi danih napriklad dlya rozpiznavannya imenovanih ob yektiv abo rozpiznavannya pohodzhennya imen Ce populyarnij pidhid v istorichnih doslidzhennyah de jogo mozhna vikoristovuvati dlya identifikaciyi etnichnih menshin u skladi shirshih grup naselennya ta z metoyu prosopografiyi Istoriya ukrayinskoyi onomastikiPershi onomastichni rozvidki z yavilisya she todi koli v Povisti minulih lit Nestor litopisec pragnuv diznati otkuda est poshla Ruska zemlya Nasampered vin z yasovuye etimologiyu nazvi stolici Rusi Kiyeva j pov yazuye yiyi z legendoyu pro Kiya Sheka Horiva ta yih sestru Libid Dali Nestor navodit dani pro pohodzhennya nazv deyakih litopisnih plemen i doslidzhuye pohodzhennya nazvi vsiyeyi derzhavi Rus U period Kiyivskoyi Rusi potreba zrozumiti istorichnij zmist geografichnih i etnichnih nazv a takozh imen lyudej prizvela do poyavi v pisemnih dzherelah chislennih prikladiv tlumachennya imen U 1289 r u Novgorodi dlya yepiskopa Klimenta buv stvorenij pershij na Rusi slovnik vlasnih imen lyudej Najdavnishimi ukrayinskimi slovnikami vvazhayut Leksis s tolkovaniyem slovenskih mov prosto seredina XVI st Leksis Lavrentiya Zizaniya 1596 U seredini XVII st Yepifanij Slavineckij uklav Leksikon latinskij de pochatkovoyu movoyu bula latina odnak u perekladnij chastini okrim cerkovnoslov yanskih terminiv uzhivani j ukrayinski slova V 1627 r v Kiyevi Pamvo Berinda vidav Leksikon slovenorosskij i imen tolkovanie v yakomu sprobuvav z yasuvati pohodzhennya j etimologiyu imen lyudej I lishe v HIH st nauka pro vlasni imena uvijshla v kolo doslidzhen lingvistiki Upershe termin onomastika zaproponuvav horvatskij lingvist u 1886 r ale spochatku vin mistiv u sobi lishe odnu onomastichnu disciplinu antroponimiku Odnim iz pershih onomastichni studiyi rozpochav Ya Golovackij vidomij ukrayinskij vchenij movoznavec chlen Ruskoyi Trijci Sered najvagomishih jogo doslidzhen varto vidiliti taki Velika Horvatiya abo Galicko Karpatska Rus 1841 Podil chasu u Rusiniv tosho Najbilshu uvagu problemam onomastiki vchenij pridiliv u peredmovi do praci Narodni pisni Galickoyi ta Ugorskoyi Rusi U svoyih studiyah Ya Golovackij spiravsya na dosyagnennya togochasnogo slov yanskogo movoznavstva i praci P J Shafarika F Mikloshicha V i Ya Grimm Burhlivi istorichni podiyi pershoyi polovini HH st prizveli do pevnogo zanepadu cogo napryamu doslidzhen v Ukrayini Odnak okremi vcheni prodovzhuvali zbirati j opracovuvati onomastichnij material Pri AN URSR pracyuvala toponimichna komisiya u roboti yakoyi brali uchast vidomi ukrayinski naukovci P Klimenko M Tkachenko A Yaroshevich ta in Ukrayinski toponimi geografichni nazvi v svoyih pracyah chastkovo rozglyadali polski naukovci Taki rozvidki z yavlyalisya na storinkah chasopisu Onomastica yakij vihodiv u misti Vroclav Pershim naukovcem yakij pochav robotu iz vidrodzhennya doslidzhen yak z lingvistichnoyi tak i z istorichnoyi onomastiki v Ukrayini buv K Cilujko Vin ce zrobiv u pracyah Ukrayinska toponimika naperedodni mizhnarodnogo z yizdu slavistiv Pitannya toponimiki K 1962 Do vivchennya toponimiki Dialektologichnij byulleten 1949 1 Korotka programma zbirannya materialiv do vivchennya topografiyi Ukrayini K 1954 ta in U 1959 r vidbulasya Persha ukrayinska narada lingvistiv Na nij onomastika bula viznachena yak okrema naukova disciplina Zgodom poryad iz lingvistami pitannya onomastiki stali doslidzhuvati ukrayinski istoriki Tak na pidstavi analizu imen i prizvish yaki mistit Reyestr vsego Vojska Zaporozhskogo 1649 F Shevchenko u praci Politichni ta ekonomichni zv yazki Ukrayini z Moskovshinoyu v seredini XVII st K 1959 pokazav socialnij i narodnij sklad kozackogo vijska seredini XVII st U roboti Mista Ukrayini v drugij polovini XVII st K 1963 O Kompan na pidstavi analizu antroponimiv i toponimiv yaki navedeni v riznih istorichnih dzherelah zrobila visnovki shodo rivnya rozvitku remesla ta jogo organizaciyi v Ukrayini v XVII st U doslidzhenni Prizvisha toponimichnogo pohodzhennya Zakarpattya Dopovidi Uzhgorodskogo Derzhavnogo universitetu Seriya filologichna 1961 7 istorik P Chuchka zibrav 6 tisyach prizvish meshkanciv Rahivskogo rajonu Zakarpattya ta doviv sho perevazhna bilshist predkiv cih lyudej pereselilas syudi z teritoriyi suchasnih Ivano Frankivskoyi Ternopilskoyi ta Cherniveckoyi oblastej Ukrayini Istorik S Bevzenko v praci Z istoriyi ukrayinskoyi onomastiki Dopovidi Uzhgorodskogo derzhavnogo universitetu Seriya filologichna 1961 7 vivchayuchi vlasni nazvi na storinkah Rozbornyh knig g Harkova 1660 g vidznachiv mozhlivist vivchennya ekonomichnogo j socialnogo stanovisha naselennya Harkova v pershij polovini XVII st Shiroki mozhlivosti vikoristannya istorikami onomastichnogo materialu prodemonstruvala v roboti Onomastika yak dopomizhna istorichna disciplina Istorichni dzherela ta yih vikoristannya 1966 2 O Kompan Vona proanalizuvala vlasni imena iz Perepisnih knig 1666 r vidanih u 1933 r V Romanovskim U 1666 r moskovskij uryad zrobiv perepis naselennya Livoberezhnoyi Ukrayini iz zaznachennyam diyalnosti majnovogo j socialnogo stanu Za visnovkami O Kompan U pletevi prizvish yak u dzerkali vidbilasya socialna ekonomichna j politichna struktura feodalnogo suspilstva Ukrayini XVII st prirodni umovi zhittya ves svit sho otochuvav lyudinu Podalshij rozvitok onomastiki v Ukrayini vidznachenij posilennyam naukovoyi vzayemodiyi istorikiv i lingvistiv Tak u konspekti lekcij Toponimika girskih rajoniv Cherniveckoyi oblasti Chernivci 1964 Yu Karpenko nagolosiv na neobhidnosti suprovodzhuvati doslidzhennya z onomastiki yak lingvistichnimi tak i istorichnimi komentaryami a takozh davati opis istorichnih dzherel zvidki vzyati vlasni nazvi Z seredini 60 h rr HH st po pershe rizko zrosla kilkist naukovih robit z onomastichnoyi problematiki vidanih v Ukrayini po druge poglibilas yih specializaciya Z onomastiki yaka vivchaye vlasni nazvi ostatochno viokremilis specialni istorichni disciplini kotri mayut vuzkishij predmet doslidzhennya Tobto formuyut disciplini predmetom vivchennya yakih ye konkretni klasi vlasnih nazv Nasampered ce toponimika disciplina yaka vivchaye geografichni nazvi antroponimika sho vivchaye vlasni imena lyudej etnonimika vivchaye vlasni imena plemen narodiv derzhav Dzhereloznavci v Ukrayini pochinayut viokremlyuvati okremi grupi lingvistichnih dzherel toponimichni antroponimichni etnonimichni V kolo uvagi ukrayinskih naukovciv potraplyayut inshi okremi klasi ukrayinskogo onomastikomu Ce kosmonimi nazvi zirok planet ta inshih kosmichnih ob yektiv teonimi imena mitichnih i religijnih personazhiv zoonimi prizviska ta nazvi tvarin ta in Z yavlyayutsya okremi naukovi rozrobki iz zaznachenoyi problematiki Sered nih potribno vidiliti pracyu Yu Karpenka Nazvaniya zvezdnogo neba M 1985 v yakij vin dav tlumachennya pohodzhennyu nazv Chumackogo Shlyahu suzir zirok i planet Sonyachnoyi sistemi Potribno zgadati i stattyu I Borisyuk Istoriya rozvitku najdavnishih ukrayinskih nazv profesij Kiyivska starovina 2000 4 Odnak bilshist onomastichnih doslidzhen opublikovanih v Ukrayini v ostannij tretini HH st na pochatku HHI st nalezhat do predmetu vivchennya specialnih istorichnih disciplin toponimiki antroponimiki etnonimiki Onomastichni shkoli v UkrayiniSogodni v Ukrayini mozhna vidiliti tri osnovni onomastichni shkoli Odesku Donecku ta Uzhgorodsku Yihnimi predstavnikami vidpovidno ye Yu Karpenko O Karpenko L Fomina L Kalinkin G Lukash L Belej Takozh aktivno funkcionuyut Sicheslavskij Ivano Frankivskij Kropivnickij Luckij Lvivskij Ternopilskij Hmelnickij i Cherniveckij onomastichni oseredki Demchuk Mariya OleksiyivnaPredmet onomastikiPredmetom vivchennya ye taki grupi vlasnih imen antroponimi prizvisha prizviska psevdonimi ta anonimi kriptonimi astronimi toponimi gidronimi oronimi a takozh antropotoponimi zoonimi fitonimi hrononimi porejonimi aviaporejonimi avtoporejonimi kosmoporejonimi Galuzi onomastikiOnomastika vidpovidno do kategorij vlasnih imen maye kilka rozdiliv toponimika vivchaye vlasni imena geografichnih ob yektiv antroponimika doslidzhuye vlasni imena lyudej zoonimika ohoplyuye vivchennya vlasnih imen tvarin etnonimika vivchaye pohodzhennya etnonimiv Najmolodshoyu galuzzyu onomastiki vvazhayut kognitivnu onomastiku Kognitivna onomastika ce poyednannya kognitivnoyi lingvistiki i onomastiki vivchaye vlasni nazvi u mentalnomu leksikoni lyudini Div takozhAvtonim Akronim Antonim Omonim Sinonim Zhargon Argo Sleng Vlasni nazvi Im ya Konotaciya Kontaminaciya Kriptonim Metonimiya Pronominaciya Nazva Onomasiologiya Ponyattya Predmet Semantika Semasiologiya PrimitkiZubko Andrij Ukrayinska onomastika problemi i zdobutki PDF http dspace nbuv gov ua bitstream handle 123456789 32501 19 Zubko pdf Ukrayinskoyu Dzherela ta literaturaYa I Dzira Onomastika Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 599 ISBN 978 966 00 1061 1 Literatura Andrij Zubko Avakumov O V Buchko G E Buchko D G ta in Onomastika Ukrayini pershogo tisyacholittya nashoyi eri Monografiya In t Ukr movi Akad nauk Ukrayini K Nauk dumka 1992 283 s Istoricheskaya onomastika M 1977 Beleckij A Leksikologiya i teoriya yazykoznaniya Onomastika Ucheb posobie K 1972 Karpenko Yu Teoretichni zasadi rozmezhuvannya vlasnih i zagalnih nazv Movoznavstvo 1974 4 Kompan O Onomastika yak dopomizhna istorichna disciplina Istorichni dzherela ta yih vikoristannya K 1966 Vip 2 Nikolayev M Onomastika ta prosopografiya yak specialni istorichni disciplini Universum 2021 Tipologichna onomastika monografiya u 5 t Kn 1 Leksiko semantichni osoblivosti onimnogo prostoru O M Sklyarenko O M Sklyarenko O Asroprint 2012 413 1 c Bibliogr s 384 409 Tipologichna onomastika monografiya u 5 kn Kn 2 Onomastichnij slovotvir u tipologichnomu rakursi O Sklyarenko O Sklyarenko Odes nac un t im I I Mechnikova Odesa Astroprint 2013 406 1 c Bibliogr s 371 403 Ukrayinska onomastika navch posib M M Torchinskij K Milenium 2010 238 c Bibliogr 374 nazv PosilannyaOnomastika nazvoznavstvo Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn X Literi Ol Per S 1217 1000 ekz Onomastika Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 153 154 Onomastika literaturna Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 386 634 s Onomastika Enciklopediya Krugosvet Onomastika Literaturnaya enciklopediya V 11 t M 1929 1939 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Slovnik ukrayinskoyi onomastichnoyi terminologiyi D G Buchko N V Tkachova 1 Suchasna ukrayinska onimna leksika funkcionalnij aspekt Verbich S 2 Cya stattya opisuye stanovishe lishe v okremij krayini chi regioni ale ne v usomu sviti Bud laska udoskonalte cyu stattyu za potrebi obgovorivshi problemu na veresen 2020 Ce nezavershena stattya pro imena ta onomastiku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ