Мико́ла Миха́йлович Ткаче́нко (23 грудня 1892 (4 січня 1893), м. Тальне — 7 листопада 1965) — український історик, ахеограф, архівіст, джерелознавець, літературознавець, шевченкознавець.
Ткаченко Микола Михайлович | |
---|---|
Фото зі справи | |
Народився | 4 січня 1893 Тальне |
Помер | 7 листопада 1965 (72 роки) |
Діяльність | історик |
Alma mater | історично-філологічний факультет Університету св. Володимира |
Заклад | Всеукраїнський археологічний комітет ВУАН Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України ДП НДІТІАМ |
Науковий ступінь | доктор історичних наук |
У шлюбі з | Валерія Козловська[1] |
З біографії
Народився в українській селянській родині. Закінчив 2-гу чоловічу гімназію у м. Києві (1911) та історично-філологічний факультет Університету св. Володимира у Києві (1916). Наукову працю розпочав в університеті під керівництвом проф. В. Ю. Данилевича по темі: «Київська сотня Переяславського полку за Рум'янцевською ревізією».
З 1918 р. працював у ВУАН в Історично-географічній комісії, Історичній секції Українського наукового товариства у Києві, Всеукраїнському археологічному комітеті, Комісії Степової України, Археографічній комісії (у 1931—1933 її керівник). Асистент кафедри історії України і бібліотекар у Київському інституті народної освіти.
У 1924—1927 — аспірант, у 1927—1930 — науковий співробітник Науково-дослідної кафедри історії України у Києві М. С. Грушевського.
15 червня 1927 захистив промоційну працю на тему «Закріпачення селян на Лівобережжі в XVII—XVIII ст.» (науковий керівник проф. О. С. Грушевський). У 1928 заарештований органами ДПУ УСРР, але в тому ж році звільнений.
Під керівництвом М. Ткаченка і його безпосередньою участю готувались збірки документів «Акти до історії селян», «До питання про вивчення та видання матеріалів з історії передкапіталістичних підприємств на Україні», «Робітничий рух на Україні за часів австро-германської окупації 1918 р.», «Збірник бібліографічних матеріалів (мемуари, преса) з історії Жовтня та громадянської війни на Україні», «Матеріали з історії селянських воєн в XVII ст.».
У 1933 звільнений з ВУАН «як класовий ворог».
У 1930-х рр. викладав у школі. З 1939 р. за сумісництвом працював в Інституті української літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР, де виконував тему «Історично-географічні відомості про місця перебування Т. Г. Шевченка на Україні». З 1942 р. науковий співробітник Інституту історії та археології АН УРСР у м. Уфі (Башкирія). 1942 захистив кандидатську дисертацію. У 1947 звільнений з Інституту історії АН УРСР буцімто за «хронічне невиконання планів у 1942—1946 рр.».
Наукова діяльність
У 1947—1952 — старший науковий співробітник Інституту історії та теорії архітектури, у 1952—1963 — старший науковий співробітник Інституту літератури АН УРСР. З 1963 на пенсії.
Науковий доробок
16.01.1964 захистив докторську дисертацію «Начерки з історії селян на Лівобережній Україні».
Досліджував питання соціально-економічної історії України XVII—XVIII ст., української історіографії, джерелознавства, шевченкознавства.
Праці
Важливіші праці:
- «Наукове розроблення Румянцевської ревізії» (Україна. — 1924. — Кн. 3);
- «М. Остер в XVII–XVIII вв.: За Румянцівською ревізією та иншими матеріялами» (ЗІФВ ВУАН. — Кн. VI. — К., 1925);
- «Канівська сотня Переяславського полку за Рум'янцівською ревізією: Студія з економічного та соціяльного питання Полтавського Подніпров'я» (ЗІФВ ВУАН. — Кн. VII—VIII. — К., 1926);
- «Гуманщина в XVI–XVII вв.» (ЗІФВ ВУАН. — Кн. XI. — К., 1927);
- «Нарис історії Кременчуччини до початку XVIII ст.» // Записки історично-філологічного відділу ВУАН. — 1929. — Книга 24.
- «Нариси з історії селян на Лівобережній Україні в XVII–XVIII вв.» // Записки історично-філологічного відділу ВУАН. — 1931. — Книга 26.
- «Іван Франко — видатний дослідник шевченківської спадщини» (Дніпро. — 1956. — № 9);
- «Літопис життя і творчості Т. Г. Шевченка» (К., 1961).
- «Літопис життя і творчості Т. Г. Шевченка» (1961),
- «Історія Києва» (1959 — 60; співавтор колективної праці), один з упорядників 6-томного «Повного зібрання творів Т. Шевченка» (1961).
Література
- Білокінь С. І. Київська школа акад. М. С. Грушевського // УІЖ. — 1996. — № 5.
- Заруба В. М. Знищення київської школи істориків Михайла Грушевського (1929 − 1934) // Михайло Грушевський. Зб. наук. праць і матеріалів Міжнародної ювілейної конференції, присвяченої 125-й річниці від дня народження Михайла Грушевського. Львів: НТШ, 1994. С. 403 −411.
- Юркова О. В. Ткаченко Микола Михайлович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 101. — .
- Юркова О. В. Діяльність Науково-дослідної кафедри історії України М. С. Грушевського (1924—1930 рр.). — К., 1999.
- Ткаченко Микола (1893—1965) // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .. Словникова частина. — Т. 9. — С. 3222.
- Шевченківський словник. — Т. 2. — К., 1978. — С. 269—270.
Посилання
- Ткаченко Микола Михайлович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 267-268.
Це незавершена стаття про українського науковця. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/241
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Tkachenko Miko la Miha jlovich Tkache nko 23 grudnya 1892 4 sichnya 1893 m Talne 7 listopada 1965 ukrayinskij istorik aheograf arhivist dzhereloznavec literaturoznavec shevchenkoznavec Tkachenko Mikola MihajlovichFoto zi spravi Foto zi spraviNarodivsya4 sichnya 1893 1893 01 04 TalnePomer7 listopada 1965 1965 11 07 72 roki DiyalnististorikAlma materistorichno filologichnij fakultet Universitetu sv VolodimiraZakladVseukrayinskij arheologichnij komitet VUAN Institut literaturi imeni Tarasa Shevchenka NAN Ukrayini DP NDITIAMNaukovij stupindoktor istorichnih naukU shlyubi zValeriya Kozlovska 1 Z biografiyiNarodivsya v ukrayinskij selyanskij rodini Zakinchiv 2 gu cholovichu gimnaziyu u m Kiyevi 1911 ta istorichno filologichnij fakultet Universitetu sv Volodimira u Kiyevi 1916 Naukovu pracyu rozpochav v universiteti pid kerivnictvom prof V Yu Danilevicha po temi Kiyivska sotnya Pereyaslavskogo polku za Rum yancevskoyu reviziyeyu Z 1918 r pracyuvav u VUAN v Istorichno geografichnij komisiyi Istorichnij sekciyi Ukrayinskogo naukovogo tovaristva u Kiyevi Vseukrayinskomu arheologichnomu komiteti Komisiyi Stepovoyi Ukrayini Arheografichnij komisiyi u 1931 1933 yiyi kerivnik Asistent kafedri istoriyi Ukrayini i bibliotekar u Kiyivskomu instituti narodnoyi osviti U 1924 1927 aspirant u 1927 1930 naukovij spivrobitnik Naukovo doslidnoyi kafedri istoriyi Ukrayini u Kiyevi M S Grushevskogo 15 chervnya 1927 zahistiv promocijnu pracyu na temu Zakripachennya selyan na Livoberezhzhi v XVII XVIII st naukovij kerivnik prof O S Grushevskij U 1928 zaareshtovanij organami DPU USRR ale v tomu zh roci zvilnenij Pid kerivnictvom M Tkachenka i jogo bezposerednoyu uchastyu gotuvalis zbirki dokumentiv Akti do istoriyi selyan Do pitannya pro vivchennya ta vidannya materialiv z istoriyi peredkapitalistichnih pidpriyemstv na Ukrayini Robitnichij ruh na Ukrayini za chasiv avstro germanskoyi okupaciyi 1918 r Zbirnik bibliografichnih materialiv memuari presa z istoriyi Zhovtnya ta gromadyanskoyi vijni na Ukrayini Materiali z istoriyi selyanskih voyen v XVII st U 1933 zvilnenij z VUAN yak klasovij vorog U 1930 h rr vikladav u shkoli Z 1939 r za sumisnictvom pracyuvav v Instituti ukrayinskoyi literaturi im T G Shevchenka AN URSR de vikonuvav temu Istorichno geografichni vidomosti pro miscya perebuvannya T G Shevchenka na Ukrayini Z 1942 r naukovij spivrobitnik Institutu istoriyi ta arheologiyi AN URSR u m Ufi Bashkiriya 1942 zahistiv kandidatsku disertaciyu U 1947 zvilnenij z Institutu istoriyi AN URSR bucimto za hronichne nevikonannya planiv u 1942 1946 rr Naukova diyalnistU 1947 1952 starshij naukovij spivrobitnik Institutu istoriyi ta teoriyi arhitekturi u 1952 1963 starshij naukovij spivrobitnik Institutu literaturi AN URSR Z 1963 na pensiyi Naukovij dorobok16 01 1964 zahistiv doktorsku disertaciyu Nacherki z istoriyi selyan na Livoberezhnij Ukrayini Doslidzhuvav pitannya socialno ekonomichnoyi istoriyi Ukrayini XVII XVIII st ukrayinskoyi istoriografiyi dzhereloznavstva shevchenkoznavstva PraciVazhlivishi praci Naukove rozroblennya Rumyancevskoyi reviziyi Ukrayina 1924 Kn 3 M Oster v XVII XVIII vv Za Rumyancivskoyu reviziyeyu ta inshimi materiyalami ZIFV VUAN Kn VI K 1925 Kanivska sotnya Pereyaslavskogo polku za Rum yancivskoyu reviziyeyu Studiya z ekonomichnogo ta sociyalnogo pitannya Poltavskogo Podniprov ya ZIFV VUAN Kn VII VIII K 1926 Gumanshina v XVI XVII vv ZIFV VUAN Kn XI K 1927 Naris istoriyi Kremenchuchchini do pochatku XVIII st Zapiski istorichno filologichnogo viddilu VUAN 1929 Kniga 24 Narisi z istoriyi selyan na Livoberezhnij Ukrayini v XVII XVIII vv Zapiski istorichno filologichnogo viddilu VUAN 1931 Kniga 26 Ivan Franko vidatnij doslidnik shevchenkivskoyi spadshini Dnipro 1956 9 Litopis zhittya i tvorchosti T G Shevchenka K 1961 Litopis zhittya i tvorchosti T G Shevchenka 1961 Istoriya Kiyeva 1959 60 spivavtor kolektivnoyi praci odin z uporyadnikiv 6 tomnogo Povnogo zibrannya tvoriv T Shevchenka 1961 LiteraturaBilokin S I Kiyivska shkola akad M S Grushevskogo UIZh 1996 5 Zaruba V M Znishennya kiyivskoyi shkoli istorikiv Mihajla Grushevskogo 1929 1934 Mihajlo Grushevskij Zb nauk prac i materialiv Mizhnarodnoyi yuvilejnoyi konferenciyi prisvyachenoyi 125 j richnici vid dnya narodzhennya Mihajla Grushevskogo Lviv NTSh 1994 S 403 411 Yurkova O V Tkachenko Mikola Mihajlovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 101 ISBN 978 966 00 1359 9 Yurkova O V Diyalnist Naukovo doslidnoyi kafedri istoriyi Ukrayini M S Grushevskogo 1924 1930 rr K 1999 Tkachenko Mikola 1893 1965 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Slovnikova chastina T 9 S 3222 Shevchenkivskij slovnik T 2 K 1978 S 269 270 PosilannyaTkachenko Mikola Mihajlovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 267 268 Ce nezavershena stattya pro ukrayinskogo naukovcya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi https arheologia com ua index php arheologia article view 241