Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем Козловська Посада Валерія Євгенівна КозловськаНародилася20 червн

Козловська Валерія Євгенівна

Козловська Валерія Євгенівна
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Козловська.

Валерія Євгенівна Козловська
image
Народилася20 червня 1889(1889-06-20)
Бурімка
Померла6 травня 1956(1956-05-06) (66 років)
Ютіка, штат Нью-Йорк
Місце проживанняГехштедт-ан-дер-Донау
Нью-Йорк
Країнаimage Російська імперія
image СРСР
image США
Національністьimage Російська імперія
image СРСР
image США
Діяльністьархеолог, музеєзнавиця
Alma materКиївські вищі жіночі курси
Галузьархеологія, музейна справа
ЗакладАрхеологічний музей НАНУ
Археологічний музей Львівського університету
Посадаd
ЧленствоВсеукраїнський археологічний комітет ВУАН
Українське наукове товариство
Українська вільна академія наук
Наукове товариство імені Шевченка
Відома завдяки:директор Археологічного музею
У шлюбі зТкаченко Микола Михайлович[1]

Вале́рія Євге́нівна Козло́вська (*20 червня 1889 р., Бурімка нині Ічнянський район — †6 травня 1956 р., Нью-Йорк) — український археолог і музейник, одна з перших жінок-археологів, член Археологічної секції Українського Наукового Товариства ім. Т. Г. Шевченка.

Є однією з перших жінок-археологів України. Проте сторінки її життя та наукова діяльність відомі лише вузькому колу фахівців. Вона є автором понад 50 наукових статей та повідомлень з археології України. Але в радянські часи багатьох вчених було оголошено «ворогами народу», їх наукові праці забороняли, імена викреслювали.

1911 року її залучено до упорядкування фондів музею Волинської губернії в Городку, створеного на кошти барона Ф. Р. Штейнгеля. По тому працює в експедиції В. В. Хвойки по дослідженні стародавнього Білгорода (Білогородка Києво-Святошинського району).

За час своєї наукової діяльності зібрала та впорядкувала близько 50 тисяч археологічних експонатів. Загалом провела 44 польові розвідки та розкопки. В її творчому доробку близько 40 наукових праць — дослідження трипільської культури, ранніх слов'ян та князівської доби.

Творчий шлях

Навчалася на історико-філологічному відділенні Вищих жіночих курсів у Києві (ВЖК). Викладачами тут були відомі київські професори: Ю. А. Кулаковський — член кореспондент Імператорської Академії наук по відділу класичної філології і археології, візантолог; В. Н. Перетц — дійсний член Українського Наукового Товариства у Києві, голова філологічної секції, філолог, історик української і російської літератури. Курс «Руські старожитності» викладав професор В. Ю. Данилевич — доцент Університету Св. Володимира, історик і археолог, учень В. Б. Антоновича.

У жовтні 1914 року на зборах історико-філологічного факультету ВЖК, її обрано хранителем Археологічного музею. Дипломна робота — «рос. Славянские курганы и городища, как исторический источник» — увійшла в збірку статей Археологічного музею ВЖК за 1914 рік.

Влітку того року тяжко хворий Хвойка їй доручає самостійно проводити розкопки окремих ділянок у Білгородці.

Перші самостійні археологічні розкопки В. Є. Козловська проводить улітку 1916 року поблизу села Сушківка на Черкащині. З цих розкопок поселення трипільської культури походить мальований глиняний посуд, антропоморфну пластику, особливу увагу привертає знахідка глиняної моделі «хатки».

Влітку 1919 року проводить розкопки слов'янського могильника біля села Віта-Поштова на Київщині.

1921 року — в складі ініціативної групи по заснуванню Археологічного Комітету при ВУАН по допомозі місцевим музеям та товариствам охорони пам'яток старовини і мистецтва.

1925 року — публікує працю «Археологічні пам'ятки часів князівської доби коло с. Поштова Віта на Київщині».

Розширення функцій Археологічного комітету привело до його перетворення в червні 1924 р. у Всеукраїнський археологічний комітет (ВУАК) при ВУАН.

Протягом всього часу діяльності ВУАК В. Є. Козловська була його дійсним членом, вченим секретарем археологічної і мистецтвознавчої секцій, поєднуючи при цьому велику організаційну роботу з активними польовими дослідженнями. Вона брала участь в організації щорічних виставок за результатами розкопок, формувала та редагувала періодичні видання та збірки статей, а також виконувала конкретні завдання щодо організації досліджень слов'янських старожитностей України.

Як досвідчений археолог вона брала участь в археологічних розкопках курганів епохи бронзи та раннього заліза (Горбаківка, Семківка, Пилипча), могильників та поселень черняхівської культури (Ромашки, Жуківці, Дідівщина), обстежила городища та могильники давньоруського часу (Київ, Ржищів, Ходорів, Білогородка, Буки, Шарки, Біла Церква).

1926 року — в експедиції на колишній садибі Трубецького під рукою С. Гамченка.

В 1927—1932 роках — археологічна експедиція під рукою Д. І. Яворницького на Дніпробуді.

1930 року проводить археологічні дослідження на горі Дитинка, також були археологічні розкопки на горі Киселівці. Цього ж року виходять друком дві її праці: «Значіння проф. В. Б. Антоновича в українській археології» та «Давні хрести в районі між м. Ржищевом і с. Ходоровим Київської округи».

Призначена директоркою Археологічного музею.

1932 року працює в експедиції під веденням Т. М. Мовчанівського в Райках.

1934 року — в складі Трипільської експедиції АН України — розкопки трипільського поселення біля села Халеп'я в урочищі Коломійщина.

Гоніння

20-ті роки ХХ ст., не дивлячись на складні умови політичного протистояння, стали періодом відродження української культури і науки.

У період, коли в музеях посилювалася ідеологізація навчального процесу, суворо контролювалася наукова діяльність, був звільнений з посади директора Всеукраїнського Історичного музею ім. Т. Шевченка М. Ф. Біляшівський, трагічно загинув Д. Щербаківський.

Репресії проти інтелігенції провадились по всьому СРСР, але науковці в Україні обвинувачувались ще і в «буржуазному націоналізмі». Репресії почалися в зв'язку з так званою «справою Спілки Визволення України (СВУ)». Поштовхом до переслідувань археологів і музейних працівників було обвинувачення археології в СРСР, яка «ще не пережила своєї революції і досі залишається на дореволюційних, антисовєтських позиціях і є найбільш відсталою ділянкою серед історичних наук». Від цього часу саму назву «археологія», як дореволюційну, було заборонено і змінено «історією матеріальної культури».

Тоді ж почалася «реорганізація» археологічних установ і музеїв. Компартія висунула гасло — «музеї не для експозиції речей, а для експозиції ідей» і музеї перебудовували за новими принципами — походження людини з тваринного світу, основні соціально-економічні формації та класова боротьба в розвитку суспільства, соцбудівництво. В експозиціях з'явились численні гіпсові скульптури, діаграми, плакати з поясненнями та обов'язковими текстами «класиків марксизму-ленінізму». За ці роки «реорганізації» загинуло не тільки багато речей, але й музейних працівників.

З притаманною молодості певністю, Валерія брала участь у різних справах. Вона активно працювала по заснуванню в Києві Археологічного інституту, брала участь у багатьох інституціях, що зосереджували та пам'яткоохоронні роботи.

Як член Археологічної секції Українського Наукового Товариства ім. Т. Г. Шевченка (УНТ), Валерія бере участь у підготовці проекту Положення про археологічну секцію, який передбачав цілісну систему наукового дослідження пам'яток: опис, замальовки, фотографування, складання креслень, реставрацію, а також нагляд за тим, щоб Травнем 1933 надруковано статтю в газеті «За Радянську Україну»: «Припинити ганебну бездіяльність Археологічного музею» зі звинуваченнями керівництва музею у «браку пильності, невмінні притягти широку громадськість до праці в музею, загальну бездіяльність, відсталість від сучасної науки». По цьому випаду музей розформований. В липні 1933 її було «з роботи директора археологічного музею негайно знято», заарештовано і звинувачено у належності до «контрреволюційної» організації «Спілка Визволення України». За відсутністю доказів звільнена.

У березні 1934 року кваліфікаційна комісія при Всеукраїнському історичному музеї не атестувала її не атестовує, робити по фаху не стало можливості.

У часі окупації та еміграція

У вересні 1941 після окупації Києва нацисти видають наказ, щоб всі, хто, працював в місті до окупації, продовжували роботу. Починає працювати в новоствореному Крайовому музеї прадавньої та давньої історії.

Науковими співробітниками музею розбирались речи, складались огляди з ретельними реєстрами, готувалась експозиція. Про зустріч з київською дослідницею в грудні 1941 р. згадує у своєму щоденнику угорський археолог Нандор Феттіх: "Чисту археологію представляє Валерія Євгенівна Козловська. Вона в літах, авторитетна особистість. Її цікавлять старовинні угорські об'єкти з періоду переселення народів. Вона нічого не показала нам зі своїх зібрань, сказавши, що у них незначна кількість матеріалів, по-перше, а по-друге, вони ось-ось мають переселитися з будинку академії, тому всі предмети спаковано. Вона є автором статті «Срібний скарб часів великого переселення народів з села Фатівиж на Чернігівщині».

Восени 1943 р., з наближенням лінії фронту, нацисти розробили плани вивезення культурних цінностей з України, в тому числі з Києва. Музейники, за наказом, пакували експонати і складали докладні списки речей, що німці готували до вивезення.

Безумовно, В. Є. Козловська розуміла, що одне лиш те, що вона перебувала на окупованої німцями території, не залишало їй шансів для подальшого безпечного перебування в Києві.

В березні 1943 р. помирає ії 82-річна мати, а восени В. Є. Козловська назавжди покидає місто. За деякими даними, вона «вивезла на Захід архів В. В. Хвойки і частину речей з археологічних колекцій», проте ці відомості не підтверджуються фактичними доказами.

Пізніше, в своєму життєписі, В. Є. Козловська напише: «Емігрувавши, я мешкала деякий час в Здолбунові, Львові, Кракові. У Львові працювала в Археологічному музеї. Навесні 1944 р., під час евакуації Львівського музею, переїхала до Німеччини, до Гегштедту (на Дунаї), де працювала в Інституті праісторії, який скупчив в собі археологічні збірки, вивезені німцями з різних місць України».

Цей маршрут переміщення В. Є. Козловської після від'їзду з Києва, збігається з маршрутом пересування колекцій з українських музеїв, що досліджено науковцями Комісії з питань повернення культурних цінностей, що було вивезено з України в часи Другої світової війни.

1949 року стає дійсним членом УВАН в історико-філологічному відділі за спеціальністю археологія у Вінніпезі.

З 1950 року мешкає в Нью-Йорку. Там підтримує наукові зв'язки, залучається до підготовки перших трьох томів «Енциклопедії Українознавства» за редакцією В. Кубійовича.

Була співавторкою статей в розділі «Археологія».

Особистий архів зберігається в архіві-бібліотеці Української Вільної Академії наук у Нью-Йорку.

Праці

Серед її праць:

  • 1926 — редагувала збірник «Трипільська культура на Україні»,
  • 1926—1927 — збірник «Коротке звідомлення ВУАК» за 1925-26 роки ",
  • 1928 — «Провідник по археологічному відділу Всеукраїнського історичного музею ім. Т.Шевченка у Києві»,
  • 1928 — «Чернігів і північне Лівобережжя»,
  • 1930—1931 — редагувала 1-3 частини «Хроніки археології та мистецтва»
  • статті про Ернста Штерна та Дмитра Щербаківського.

В. Є. Козловська продовжувала підтримувати наукові зв'язки з колегами-фахівцями, була залучена до підготовки перших трьох томів «Енциклопедії Українознавства» за редакцією проф. В. Кубійовича, була співавтором статей в розділі «Археологія» (доба переселення народів та княжа доба).

Останні роки життя вона мешкала в Ютиці (Нью-Йорк), де і завершила свій життєвий шлях 6 травня 1956 року. Її особистий архів зберігається в архіві-бібліотеці Української Вільної Академії у Нью-Йорку (США).

В Україні зберігається значна колекція предметів з розкопок Валерії Євгенівни Козловської. Про діяльність однієї з перших жінок-археологів України нагадують археологічні збірки у краєзнавчому музеї міста Біла Церква Київської області і Національному музеї історії України.

Джерела та література

Посилання

  • Козловська Валерія Євгеніївна
  • Сергій Біокінь. Козловська [ 20 Серпня 2016 у Wayback Machine.]
  1. https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/241

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Kozlovska Posada Valeriya Yevgenivna KozlovskaNarodilasya20 chervnya 1889 1889 06 20 BurimkaPomerla6 travnya 1956 1956 05 06 66 rokiv Yutika shtat Nyu JorkMisce prozhivannyaGehshtedt an der Donau Nyu JorkKrayina Rosijska imperiya SRSR SShANacionalnistRosijska imperiya SRSR SShADiyalnistarheolog muzeyeznavicyaAlma materKiyivski vishi zhinochi kursiGaluzarheologiya muzejna spravaZakladArheologichnij muzej NANU Arheologichnij muzej Lvivskogo universitetuPosadadChlenstvoVseukrayinskij arheologichnij komitet VUAN Ukrayinske naukove tovaristvo Ukrayinska vilna akademiya nauk Naukove tovaristvo imeni ShevchenkaVidoma zavdyaki direktor Arheologichnogo muzeyuU shlyubi zTkachenko Mikola Mihajlovich 1 Vale riya Yevge nivna Kozlo vska 20 chervnya 1889 r Burimka nini Ichnyanskij rajon 6 travnya 1956 r Nyu Jork ukrayinskij arheolog i muzejnik odna z pershih zhinok arheologiv chlen Arheologichnoyi sekciyi Ukrayinskogo Naukovogo Tovaristva im T G Shevchenka Ye odniyeyu z pershih zhinok arheologiv Ukrayini Prote storinki yiyi zhittya ta naukova diyalnist vidomi lishe vuzkomu kolu fahivciv Vona ye avtorom ponad 50 naukovih statej ta povidomlen z arheologiyi Ukrayini Ale v radyanski chasi bagatoh vchenih bulo ogolosheno vorogami narodu yih naukovi praci zaboronyali imena vikreslyuvali 1911 roku yiyi zalucheno do uporyadkuvannya fondiv muzeyu Volinskoyi guberniyi v Gorodku stvorenogo na koshti barona F R Shtejngelya Po tomu pracyuye v ekspediciyi V V Hvojki po doslidzhenni starodavnogo Bilgoroda Bilogorodka Kiyevo Svyatoshinskogo rajonu Za chas svoyeyi naukovoyi diyalnosti zibrala ta vporyadkuvala blizko 50 tisyach arheologichnih eksponativ Zagalom provela 44 polovi rozvidki ta rozkopki V yiyi tvorchomu dorobku blizko 40 naukovih prac doslidzhennya tripilskoyi kulturi rannih slov yan ta knyazivskoyi dobi Tvorchij shlyahNavchalasya na istoriko filologichnomu viddilenni Vishih zhinochih kursiv u Kiyevi VZhK Vikladachami tut buli vidomi kiyivski profesori Yu A Kulakovskij chlen korespondent Imperatorskoyi Akademiyi nauk po viddilu klasichnoyi filologiyi i arheologiyi vizantolog V N Peretc dijsnij chlen Ukrayinskogo Naukovogo Tovaristva u Kiyevi golova filologichnoyi sekciyi filolog istorik ukrayinskoyi i rosijskoyi literaturi Kurs Ruski starozhitnosti vikladav profesor V Yu Danilevich docent Universitetu Sv Volodimira istorik i arheolog uchen V B Antonovicha U zhovtni 1914 roku na zborah istoriko filologichnogo fakultetu VZhK yiyi obrano hranitelem Arheologichnogo muzeyu Diplomna robota ros Slavyanskie kurgany i gorodisha kak istoricheskij istochnik uvijshla v zbirku statej Arheologichnogo muzeyu VZhK za 1914 rik Vlitku togo roku tyazhko hvorij Hvojka yij doruchaye samostijno provoditi rozkopki okremih dilyanok u Bilgorodci Pershi samostijni arheologichni rozkopki V Ye Kozlovska provodit ulitku 1916 roku poblizu sela Sushkivka na Cherkashini Z cih rozkopok poselennya tripilskoyi kulturi pohodit malovanij glinyanij posud antropomorfnu plastiku osoblivu uvagu privertaye znahidka glinyanoyi modeli hatki Vlitku 1919 roku provodit rozkopki slov yanskogo mogilnika bilya sela Vita Poshtova na Kiyivshini 1921 roku v skladi iniciativnoyi grupi po zasnuvannyu Arheologichnogo Komitetu pri VUAN po dopomozi miscevim muzeyam ta tovaristvam ohoroni pam yatok starovini i mistectva 1925 roku publikuye pracyu Arheologichni pam yatki chasiv knyazivskoyi dobi kolo s Poshtova Vita na Kiyivshini Rozshirennya funkcij Arheologichnogo komitetu privelo do jogo peretvorennya v chervni 1924 r u Vseukrayinskij arheologichnij komitet VUAK pri VUAN Protyagom vsogo chasu diyalnosti VUAK V Ye Kozlovska bula jogo dijsnim chlenom vchenim sekretarem arheologichnoyi i mistectvoznavchoyi sekcij poyednuyuchi pri comu veliku organizacijnu robotu z aktivnimi polovimi doslidzhennyami Vona brala uchast v organizaciyi shorichnih vistavok za rezultatami rozkopok formuvala ta redaguvala periodichni vidannya ta zbirki statej a takozh vikonuvala konkretni zavdannya shodo organizaciyi doslidzhen slov yanskih starozhitnostej Ukrayini Yak dosvidchenij arheolog vona brala uchast v arheologichnih rozkopkah kurganiv epohi bronzi ta rannogo zaliza Gorbakivka Semkivka Pilipcha mogilnikiv ta poselen chernyahivskoyi kulturi Romashki Zhukivci Didivshina obstezhila gorodisha ta mogilniki davnoruskogo chasu Kiyiv Rzhishiv Hodoriv Bilogorodka Buki Sharki Bila Cerkva 1926 roku v ekspediciyi na kolishnij sadibi Trubeckogo pid rukoyu S Gamchenka V 1927 1932 rokah arheologichna ekspediciya pid rukoyu D I Yavornickogo na Dniprobudi 1930 roku provodit arheologichni doslidzhennya na gori Ditinka takozh buli arheologichni rozkopki na gori Kiselivci Cogo zh roku vihodyat drukom dvi yiyi praci Znachinnya prof V B Antonovicha v ukrayinskij arheologiyi ta Davni hresti v rajoni mizh m Rzhishevom i s Hodorovim Kiyivskoyi okrugi Priznachena direktorkoyu Arheologichnogo muzeyu 1932 roku pracyuye v ekspediciyi pid vedennyam T M Movchanivskogo v Rajkah 1934 roku v skladi Tripilskoyi ekspediciyi AN Ukrayini rozkopki tripilskogo poselennya bilya sela Halep ya v urochishi Kolomijshina Goninnya20 ti roki HH st ne divlyachis na skladni umovi politichnogo protistoyannya stali periodom vidrodzhennya ukrayinskoyi kulturi i nauki U period koli v muzeyah posilyuvalasya ideologizaciya navchalnogo procesu suvoro kontrolyuvalasya naukova diyalnist buv zvilnenij z posadi direktora Vseukrayinskogo Istorichnogo muzeyu im T Shevchenka M F Bilyashivskij tragichno zaginuv D Sherbakivskij Represiyi proti inteligenciyi provadilis po vsomu SRSR ale naukovci v Ukrayini obvinuvachuvalis she i v burzhuaznomu nacionalizmi Represiyi pochalisya v zv yazku z tak zvanoyu spravoyu Spilki Vizvolennya Ukrayini SVU Poshtovhom do peresliduvan arheologiv i muzejnih pracivnikiv bulo obvinuvachennya arheologiyi v SRSR yaka she ne perezhila svoyeyi revolyuciyi i dosi zalishayetsya na dorevolyucijnih antisovyetskih poziciyah i ye najbilsh vidstaloyu dilyankoyu sered istorichnih nauk Vid cogo chasu samu nazvu arheologiya yak dorevolyucijnu bulo zaboroneno i zmineno istoriyeyu materialnoyi kulturi Todi zh pochalasya reorganizaciya arheologichnih ustanov i muzeyiv Kompartiya visunula gaslo muzeyi ne dlya ekspoziciyi rechej a dlya ekspoziciyi idej i muzeyi perebudovuvali za novimi principami pohodzhennya lyudini z tvarinnogo svitu osnovni socialno ekonomichni formaciyi ta klasova borotba v rozvitku suspilstva socbudivnictvo V ekspoziciyah z yavilis chislenni gipsovi skulpturi diagrami plakati z poyasnennyami ta obov yazkovimi tekstami klasikiv marksizmu leninizmu Za ci roki reorganizaciyi zaginulo ne tilki bagato rechej ale j muzejnih pracivnikiv Z pritamannoyu molodosti pevnistyu Valeriya brala uchast u riznih spravah Vona aktivno pracyuvala po zasnuvannyu v Kiyevi Arheologichnogo institutu brala uchast u bagatoh instituciyah sho zoseredzhuvali ta pam yatkoohoronni roboti Yak chlen Arheologichnoyi sekciyi Ukrayinskogo Naukovogo Tovaristva im T G Shevchenka UNT Valeriya bere uchast u pidgotovci proektu Polozhennya pro arheologichnu sekciyu yakij peredbachav cilisnu sistemu naukovogo doslidzhennya pam yatok opis zamalovki fotografuvannya skladannya kreslen restavraciyu a takozh naglyad za tim shob Travnem 1933 nadrukovano stattyu v gazeti Za Radyansku Ukrayinu Pripiniti ganebnu bezdiyalnist Arheologichnogo muzeyu zi zvinuvachennyami kerivnictva muzeyu u braku pilnosti nevminni prityagti shiroku gromadskist do praci v muzeyu zagalnu bezdiyalnist vidstalist vid suchasnoyi nauki Po comu vipadu muzej rozformovanij V lipni 1933 yiyi bulo z roboti direktora arheologichnogo muzeyu negajno znyato zaareshtovano i zvinuvacheno u nalezhnosti do kontrrevolyucijnoyi organizaciyi Spilka Vizvolennya Ukrayini Za vidsutnistyu dokaziv zvilnena U berezni 1934 roku kvalifikacijna komisiya pri Vseukrayinskomu istorichnomu muzeyi ne atestuvala yiyi ne atestovuye robiti po fahu ne stalo mozhlivosti U chasi okupaciyi ta emigraciyaU veresni 1941 pislya okupaciyi Kiyeva nacisti vidayut nakaz shob vsi hto pracyuvav v misti do okupaciyi prodovzhuvali robotu Pochinaye pracyuvati v novostvorenomu Krajovomu muzeyi pradavnoyi ta davnoyi istoriyi Naukovimi spivrobitnikami muzeyu rozbiralis rechi skladalis oglyadi z retelnimi reyestrami gotuvalas ekspoziciya Pro zustrich z kiyivskoyu doslidniceyu v grudni 1941 r zgaduye u svoyemu shodenniku ugorskij arheolog Nandor Fettih Chistu arheologiyu predstavlyaye Valeriya Yevgenivna Kozlovska Vona v litah avtoritetna osobistist Yiyi cikavlyat starovinni ugorski ob yekti z periodu pereselennya narodiv Vona nichogo ne pokazala nam zi svoyih zibran skazavshi sho u nih neznachna kilkist materialiv po pershe a po druge voni os os mayut pereselitisya z budinku akademiyi tomu vsi predmeti spakovano Vona ye avtorom statti Sribnij skarb chasiv velikogo pereselennya narodiv z sela Fativizh na Chernigivshini Voseni 1943 r z nablizhennyam liniyi frontu nacisti rozrobili plani vivezennya kulturnih cinnostej z Ukrayini v tomu chisli z Kiyeva Muzejniki za nakazom pakuvali eksponati i skladali dokladni spiski rechej sho nimci gotuvali do vivezennya Bezumovno V Ye Kozlovska rozumila sho odne lish te sho vona perebuvala na okupovanoyi nimcyami teritoriyi ne zalishalo yij shansiv dlya podalshogo bezpechnogo perebuvannya v Kiyevi V berezni 1943 r pomiraye iyi 82 richna mati a voseni V Ye Kozlovska nazavzhdi pokidaye misto Za deyakimi danimi vona vivezla na Zahid arhiv V V Hvojki i chastinu rechej z arheologichnih kolekcij prote ci vidomosti ne pidtverdzhuyutsya faktichnimi dokazami Piznishe v svoyemu zhittyepisi V Ye Kozlovska napishe Emigruvavshi ya meshkala deyakij chas v Zdolbunovi Lvovi Krakovi U Lvovi pracyuvala v Arheologichnomu muzeyi Navesni 1944 r pid chas evakuaciyi Lvivskogo muzeyu pereyihala do Nimechchini do Gegshtedtu na Dunayi de pracyuvala v Instituti praistoriyi yakij skupchiv v sobi arheologichni zbirki vivezeni nimcyami z riznih misc Ukrayini Cej marshrut peremishennya V Ye Kozlovskoyi pislya vid yizdu z Kiyeva zbigayetsya z marshrutom peresuvannya kolekcij z ukrayinskih muzeyiv sho doslidzheno naukovcyami Komisiyi z pitan povernennya kulturnih cinnostej sho bulo vivezeno z Ukrayini v chasi Drugoyi svitovoyi vijni 1949 roku staye dijsnim chlenom UVAN v istoriko filologichnomu viddili za specialnistyu arheologiya u Vinnipezi Z 1950 roku meshkaye v Nyu Jorku Tam pidtrimuye naukovi zv yazki zaluchayetsya do pidgotovki pershih troh tomiv Enciklopediyi Ukrayinoznavstva za redakciyeyu V Kubijovicha Bula spivavtorkoyu statej v rozdili Arheologiya Osobistij arhiv zberigayetsya v arhivi biblioteci Ukrayinskoyi Vilnoyi Akademiyi nauk u Nyu Jorku PraciSered yiyi prac 1926 redaguvala zbirnik Tripilska kultura na Ukrayini 1926 1927 zbirnik Korotke zvidomlennya VUAK za 1925 26 roki 1928 Providnik po arheologichnomu viddilu Vseukrayinskogo istorichnogo muzeyu im T Shevchenka u Kiyevi 1928 Chernigiv i pivnichne Livoberezhzhya 1930 1931 redaguvala 1 3 chastini Hroniki arheologiyi ta mistectva statti pro Ernsta Shterna ta Dmitra Sherbakivskogo V Ye Kozlovska prodovzhuvala pidtrimuvati naukovi zv yazki z kolegami fahivcyami bula zaluchena do pidgotovki pershih troh tomiv Enciklopediyi Ukrayinoznavstva za redakciyeyu prof V Kubijovicha bula spivavtorom statej v rozdili Arheologiya doba pereselennya narodiv ta knyazha doba Ostanni roki zhittya vona meshkala v Yutici Nyu Jork de i zavershila svij zhittyevij shlyah 6 travnya 1956 roku Yiyi osobistij arhiv zberigayetsya v arhivi biblioteci Ukrayinskoyi Vilnoyi Akademiyi u Nyu Jorku SShA V Ukrayini zberigayetsya znachna kolekciya predmetiv z rozkopok Valeriyi Yevgenivni Kozlovskoyi Pro diyalnist odniyeyi z pershih zhinok arheologiv Ukrayini nagaduyut arheologichni zbirki u krayeznavchomu muzeyi mista Bila Cerkva Kiyivskoyi oblasti i Nacionalnomu muzeyi istoriyi Ukrayini Dzherela ta literaturaS I Bilokin Kozlovska Valeriya Yevgenivna 18 Serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 437 ISBN 978 966 00 0692 8 V V Pavlova Kozlovska Valeriya Yevgenivna 18 Serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Yak pracyuvala Valeriya Kozlovska 20 chervnya 2022 u Wayback Machine PosilannyaKozlovska Valeriya Yevgeniyivna Sergij Biokin Kozlovska 20 Serpnya 2016 u Wayback Machine https arheologia com ua index php arheologia article view 241

Дата публікації:
Топ