Панах Алі-хан (перс. پناه علی خان جوانشیر, азерб. Pənah Əli Qarabağlı, *1693, Агдамський район — †1763, Шираз) — хан Карабаху, полководець, засновник ханської династії і перший правитель Карабаського ханства.
Панах Алі-хан | |
---|---|
азерб. Pənahəli xan Sarıcalı-Cavanşir | |
Народився | 1693 Карабах |
Помер | 1763 Шираз, Іран |
Поховання | d |
Посада | хан |
Конфесія | шиїти |
Брати, сестри | d і d |
Діти | Ібрагім Халіл-хан і Мехралі-бек |
|
Життєпис
Належав до пемені джеваншир. Син Ібрагім Халіл-аги, голови племені джеваншир та магала Отуг-акі. разом з братом Ібрагім Халіл-агою розпочав службу у Надир Кулі-хана Афшара. 1736 року останній наказав переселити плем'я джеваншир з Карабаху до Хорасану. У 1738 року Панах Алі втік до Карабаху, де переховувався до смерті Надира у 1747 році. Після цього доволі швидко зумів захопити значну частину Карабаського беклярбекства. 1748 року оголосив себе ханом, заснувавши резиденцію Баят. Його титул визнав перський володар Аділь-шах. 1752 року переносить резиденцію до фортеці Тарнаут. 1756 року заснував столицю Панахабад. Зумів відбити напад Мухаммед-Гасан-хана з племені каджар. 1759 року долучився до векіля Карім Хан Занда, передавши владу в ханстві синові Мехралі-беку.
За нього до Карабаху був приєднаний Зангезур і поставлені в залежність хани , , й , а також ліквідовано самоврядування вірменських меліків (воєвод) Нагірного Карабаху .
У вірменських джерелах названий також ханом області .
Влаштувавшись у Нагірному Карабасі завдяки усобиці серед місцевих правителів, Панах-хан і його син Ібрагім несуть відповідальність за масовий вихід вірменського населення з цього регіону .
Генеалогія
Ібрагім Халіл-ага | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Панах Алі-хан (?—1763) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ібрагім Халіл-хан (1732—1806) | Мехралі-бек (1735—1785) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
(1755—1806) | Джавад-ага (1757—1779) | Мехтікулі-хан | (1766—1839) | Агабеїм-ага Агабаджі (1782—1831) | Ханлар-ага (ок. 1785—1832) | Мамед Касим-ага (?—до 1843) | Гевхар-ага (ок. 1796—до 1844) | Мухаммед-бек (1762—1797) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
(1785—1867) | Ханджан-ага (ок.1793—до 1844) | Хуршидбану Натаван (1832—1897) | Паша-ага | Джафар Кулі-бек | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ата-хан | Махмуд-ага | (1855—1900) | Ханбіке | Азад-хан | Ахмед-бек (1823—1903) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Гамер-беїм Шейда (1881—1933) | Аслан | Бахрам-хан Нахічеванський | Акбар-хан Нахічеванський (1873—1961) | (1877—1921) | Гаміда (1873—1955) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
(1901—1979) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки
- Мірза Джамал Джеваншір Карабагі. Історія Карабаху. [ 2007-01-27 у Wayback Machine.]
- Раффі. Мелікства Хамси
- Сімеон Єреванці. «Джамбр». Глава 10.
- Michael P. Croissant, The Armenia-Azerbaijan conflict: causes and implications, p. 11:
«Importantly, disunion amongst the allowed the establishment of a foothold in mountainous Karabakh by a Turkic tribe around 1750. This event marked the first time that Turks were able to penetrate the eastern Armenian highlands…»
- George A.Burnoutian. The Politics of Demography: Misuse of Sources on the Armenian Population of Mountainous Karabakh. Архів оригіналу за 19 серпня 2010. Процитовано 8 березня 2011.
Це незавершена стаття про особу Азербайджану. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Panah Ali han pers پناه علی خان جوانشیر azerb Penah Eli Qarabagli 1693 Agdamskij rajon 1763 Shiraz han Karabahu polkovodec zasnovnik hanskoyi dinastiyi i pershij pravitel Karabaskogo hanstva Panah Ali hanazerb Penaheli xan Saricali CavansirNarodivsya 1693 KarabahPomer 1763 Shiraz IranPohovannya dPosada hanKonfesiya shiyitiBrati sestri d i dDiti Ibragim Halil han i Mehrali bek Mediafajli u Vikishovishi Div takozh DzhavanshirZhittyepisNalezhav do pemeni dzhevanshir Sin Ibragim Halil agi golovi plemeni dzhevanshir ta magala Otug aki razom z bratom Ibragim Halil agoyu rozpochav sluzhbu u Nadir Kuli hana Afshara 1736 roku ostannij nakazav pereseliti plem ya dzhevanshir z Karabahu do Horasanu U 1738 roku Panah Ali vtik do Karabahu de perehovuvavsya do smerti Nadira u 1747 roci Pislya cogo dovoli shvidko zumiv zahopiti znachnu chastinu Karabaskogo beklyarbekstva 1748 roku ogolosiv sebe hanom zasnuvavshi rezidenciyu Bayat Jogo titul viznav perskij volodar Adil shah 1752 roku perenosit rezidenciyu do forteci Tarnaut 1756 roku zasnuvav stolicyu Panahabad Zumiv vidbiti napad Muhammed Gasan hana z plemeni kadzhar 1759 roku doluchivsya do vekilya Karim Han Zanda peredavshi vladu v hanstvi sinovi Mehrali beku Za nogo do Karabahu buv priyednanij Zangezur i postavleni v zalezhnist hani j a takozh likvidovano samovryaduvannya virmenskih melikiv voyevod Nagirnogo Karabahu U virmenskih dzherelah nazvanij takozh hanom oblasti Vlashtuvavshis u Nagirnomu Karabasi zavdyaki usobici sered miscevih praviteliv Panah han i jogo sin Ibragim nesut vidpovidalnist za masovij vihid virmenskogo naselennya z cogo regionu Genealogiya Ibragim Halil aga Panah Ali han 1763 Ibragim Halil han 1732 1806 Mehrali bek 1735 1785 1755 1806 Dzhavad aga 1757 1779 Mehtikuli han 1766 1839 Agabeyim aga Agabadzhi 1782 1831 Hanlar aga ok 1785 1832 Mamed Kasim aga do 1843 Gevhar aga ok 1796 do 1844 Muhammed bek 1762 1797 1785 1867 Handzhan aga ok 1793 do 1844 Hurshidbanu Natavan 1832 1897 Pasha agaDzhafar Kuli bek Ata hanMahmud aga 1855 1900 HanbikeAzad hanAhmed bek 1823 1903 Gamer beyim Shejda 1881 1933 AslanBahram han NahichevanskijAkbar han Nahichevanskij 1873 1961 1877 1921 Gamida 1873 1955 1901 1979 PrimitkiMirza Dzhamal Dzhevanshir Karabagi Istoriya Karabahu 2007 01 27 u Wayback Machine Raffi Melikstva Hamsi Simeon Yerevanci Dzhambr Glava 10 Michael P Croissant The Armenia Azerbaijan conflict causes and implications p 11 Importantly disunion amongst the allowed the establishment of a foothold in mountainous Karabakh by a Turkic tribe around 1750 This event marked the first time that Turks were able to penetrate the eastern Armenian highlands George A Burnoutian The Politics of Demography Misuse of Sources on the Armenian Population of Mountainous Karabakh Arhiv originalu za 19 serpnya 2010 Procitovano 8 bereznya 2011 Ce nezavershena stattya pro osobu Azerbajdzhanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi