Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття містить правописні лексичні граматичні стилістичні або інші мовні помилки які треба виправити Ви можете допомо

Зангезур

Зангезур
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними . (липень 2020)

Зангезур (вірм. Զանգեզուր) — історична область на південному сході Вірменії, на схилах Зангезурського хребта. Є однією з областей Східної Вірменії. Приєднаний до Росії за Гюлістанським мирним договором 1813 року. За радянських часів в межах Зангезура розташовувалися Горісський, Кафанський, Мегринський і Сісіанський райони Вірменської РСР, з 1995 року — Сюнікська область Вірменії.

Зангезур
image
Країна image Азербайджан і image Вірменія
Історія Вірменії
image
Держави та утворення
Айраратське царство • Велика Вірменія • Мала Вірменія
• Цопк • Софена • Марзпанська Вірменія• Вірменський емірат
Анійське царство • Сюнік • Васпуракан • Ташир—Дзорагет
Арцах • Хачен • Карс • Царство Варажнуні
Кесун • • • • Кілікія
Шах-Арменіди • • • Чухур-Саад • Карабах
• Еріванська губернія
Єлизаветпольська губернія • Перша Республіка
Вірменська РСР • Республіка Вірменія • НКР
Війни: • Туреччина• Грузія •Азербайджан • Карабах
Битви: Тигранакерт • • • Аварайр
• • Манцикерт • Гарні • Бітліс •
Сардарапат • • Каракіліс
Релігії
Язичництво • Мітраїзм
Вірменська апостольська церква
Павликіани • • Католицизм
Географія
(Західна • Східна)
Вірменське нагір'я • Кілікія
Гайкіди • Єрвандіди • Арташесіди
Аршакуні • Арцруніди • Багратуні
Рубеніди • Хетуміди • Лузіньяни • Кюрикіди
Арменакан • • Дашнакцутюн • Фідаї
Цегакрон • АСАЛА • Міацум
Тематичні статті
Вірмени • • Культура • Мова • Вірменське питання
Геноцид • • Амшенці •
Столиці • Матенадаран • Вірменознавство • Вірменське Відродження • Шляхта
Хронологія

image
image
1. Татев, IX—X века. 2. Нораванк, XIII—XIV века.

Історичний нарис

Історично Зангезур був південною частиною давньовірменської провінції Сюнік. А. Редгейт зазначає, що виявлення афінської монети VI століття до н. е. в Зангезурі доводить наявність торговельних зв'язків між Вірменією та Малою Азією. На території Зангезура в 1960-і роки були виявлені написи царя Великої Вірменії Арташеса I (189—160 рр. до н. е.) арамейською мовою. На початку IV століття Сюнік, поряд з іншими провінціями Вірменії, був навернений в християнство. З дванадцяти гавар (повітів) Сюніка в межах Зангезура знаходилися сім (Чагук, Агахечк, Габанд, Багк або Балк, Дзорк, Аревік і Кусакан). На початку V століття тут вів проповідницьку та просвітницьку діяльність вірменський учений і просвітитель Месропа Маштоца. З 428 року до початку VII століття — частина Вірменського марзпанства Персії. В середині VII століття Зангезур, як і вся Вірменія, був захоплений арабами.

Наприкінці IX століття Зангезур як частина Сюніка увійшов до складу централізованого Вірменського царства, пізніше — Сюнікського царства (через те, що в 970-980-х роках політичний центр області Сюнік почав переміщатися на південь, в гавар Балк).

В XII столітті Сюнікське царство було розгромлено сельджуками. Після вигнання сельджуків на цій території існувало вірменське князівство династії Орбелянів (в 1236 році визнали над собою владу монголів)

В XVI столітті Зангезур увійшов до складу Тебрізського беглербегства держави Сефевідів, а з другої половини XVIII століття — Карабаського ханства. Протягом XVI—XVII століть, поряд з Нагорним Карабахом і Лорі, в Зангезурі продовжували існувати вірменські Мелік-феодали.

В XVII—XVIII століттях Зангезур і сусідні області стали ареною визвольних змагань вірменського народу проти Оттоманської імперії та Персії. В 1722 році у Зангезурі і Нагірному Карабаху спалахнуло вірменське повстання. Через кілька років під проводом Давід-Бека, Мхітар-Бека і тер-Аветіса вірмени боролися з османськими окупантами. Перський шах Тахмасп II визнав владу Давід-Бека над областю.

За Гюлістанським мирним договором 1813 року був приєднаний до Російської імперії, де 25 січня 1868 р при створенні Єлізаветпольскої губернії з частини Шушінського повіту Бакинської губернії і Ордубадського повіту Еріванської губернії був утворений Зангезурський повіт.

Як зазначає Н. Г. Волкова, в 1897 році 137,9-тисячне населення Зангезурського повіту (охоплював також території створених пізніше Лачинського, Зангеланського і Кубатлінського районів Азербайджанської РСР) включало 71,2 тис. азербайджанців (51,7 %), 63, 6 тис. вірмен (46,2 %), 1,8 тис. курдів (1,3 %).

Після Жовтневої революції 1917 року, створення і розпаду Закавказької Демократичної Федеративної Республіки між Вірменією і Азербайджаном виникли суперечки з приводу приналежності ряду територій зі змішаним населенням, в числі яких був і Зангезур, який також став місцем запеклих вірмено-азербайджанських зіткнень і етнічних чисток.

image
image

Відступаючи на початку 1918 року із Західної Вірменії (Східної Анатолії) у зв'язку з виходом Росії з Першої світової війни і розвалом Кавказького фронту, вірменські добровільні збройні формування під командуванням Андраніка вивели на територію російської Вірменії до 30 тисяч вірменських біженців, в основному з Муша і Бітліса, яким загрожувала загибель. Частина біженців залишилася в Зангезурі, тоді як багато інших були розселені в сусідніх Еріванському і Шарур-Даралагезському повітах, звідки виганяли місцевих мусульман.

Після виведення турецьких військ із Закавказзя в кінці 1918 року вірменські збройні загони під командуванням Андраніка на території Зангезура продовжили етнічні чистки та знищення мусульманських селищ. Проте, командування британських окупаційних сил, керуючись своїми власними політичними цілями, не дозволило Андраніку поширити ці дії на Карабах. Вступивши в конфлікт як з англійськими інтервентами, так і з урядом Вірменії, Андранік вивів свій загін із Зангезура в Ечміадзін і в квітні 1919 року розпустив його.

У вересні 1919 року після відходу британських військ керівником оборони південної частини Зангезура (Капана) був призначений Гарегін Нжде, північної частини (Сісіана) — Погос Тер-Давтян. У листопаді під Герюсамі (Горісом) вірменські війська зуміли зупинити наступ азербайджанців, після чого перейшли в контрнаступ, розгромивши ряд укріплених азербайджанських селищ.

27 квітня 1920 року частини 11-ї Армії РСЧА перейшли кордон Азербайджанської Демократичної Республіки і 28 квітня увійшли в Баку. Тут була проголошена Азербайджанська Радянська Соціалістична Республіка.

10 серпня 1920 між Першою Республікою Вірменія і РРФСР було укладено угоду, за якою в спірні області (Карабах, Зангезур і Нахічевань) до врегулювання територіальних суперечок вводилися радянські війська. Після підписання угоди командуючий вірменськими військами в Зангезурі генерал Дро покинув Зангезур, однак його помічники — командуючий Капанським районом Гарегін Нжде і командуючий Сісіанським районом Погос Тер-Давтян — відмовилися визнавати угоду, побоюючись, що Зангезур буде відданий Радянському Азербайджану.

Дашнакські загони розпочали партизанську війну проти радянських військ і союзних їм турецьких частин. На початку жовтня 1920 року в регіоні виникло масове повстання проти Радянської влади. В боях з РСЧА незабаром загинув Тер-Давтян, і Нжде одноосібно очолив повстання. До кінця листопада дві бригади 11-ї армії РСЧА і кілька турецьких батальйонів (всього 1200 турок) були розгромлені повсталими, і Зангезур повністю перейшов під контроль повстанців.

25 грудня з'їзд, що відбувся в Татевському монастирі, проголосив «Автономну Сюнікську республіку», яку фактично очолив Нжде, який прийняв древній титул спарапета (головнокомандувача). Згодом Нжде поширив свою владу також на частину Нагірного Карабаху, з'єднавшись з діючими там повстанцями.

Тим часом 29 листопада 1920 року в Вірменії було проголошено радянську владу, після чого 30 листопада АзРевКом Радянського Азербайджану декларуючи намір покласти край територіальним суперечкам, погодився на включення Зангезура до складу утвореної Радянської Вірменії.

У грудні 1920 року між РРФСР і Вірменією був укладений договір, за яким Зангезур закріплювався за Вірменською РСР.

Після поразки лютневого повстання в центральній Вірменії частина повстанців перейла в Зангезур і приєдналися до загонів Нжде.

27 квітня 1921 року на території, що контролювалася повстанцями, була проголошена Республіка Гірська Вірменія, в якій Нжде зайняв пости прем'єр-міністра, військового міністра і міністра закордонних справ. Нжде, продовжуючи політику Андраніка Озаняна, домігся, за словами Клода Мутафяна, «ревірменізаціі» регіону.

У зв'язку з переходом частин РСЧА в наступ, 9 липня 1921 року Нжде, заручившись гарантіями керівництва Радянської Вірменії щодо збереження Зангезура в складі Вірменії, з рештою повстанців пішов в Іран.

За даними сільськогосподарського перепису 1922 р населення, що відійшло від Вірменської РСР частині Зангезурського повіту налічувало 63,5 тис. осіб, в тому числі 56,9 тис. (89,5 %) вірмен, 6,5 тис. (10,2 %) азербайджанців і 0,2 тис. (0,3 %) росіян.

Етимологія

image
Німецькомовна карта від 1856 року на якій регіон позначений як Зангадзор (Zangadzor)

Існує декілька версій походження сдова «Зангезур».

Згідно Гевонда Алішана, походження слова «Зангезур» пов'язано з назвою фортеці Дзагадзор (нині село поруч з Горісом), від імені патріарха з роду Сісак. Згодом Дзагадзор у сусідніх персів перетворилося в Зангезур (в перській мові відсутній звук «дз»).

В літературі згадується також можливий зв'язок назви Зангезур з ще одним топонімом — назвою ущелини Цакедзор (вірм. Ծակեձոր, від вірменського «цак» — дірка, «дзор» — прірва, ущелина), розташованого на північний захід від Горіса в долині річки Горіс.

Топонім пояснюють також переказами, поєднанням вірм. «Занг» («дзвін») і «дзор» (ущелина) [Ган, 1909], що для назви області не дуже зрозуміло. Відповідно до одного з переказів про дзвін, в основі слова лежить «Занг зор», тобто потужний дзвін. В 2 км від Горіса був монастир, в якого був гучний дзвін.

Згідно з вірменською народною традицією, назва Зангезур стала вживатися з часів завоювань Тамерлана. Вірменський князь на ім'я Мгер пропонує допомогу Тамерлану, сказавши що той не зможе завоювати Сюнік, поки в селі Хот є цар-дзвін, який сповістить князівство в разі небезпеки. Тамерлан обіцяв золото і владу зраднику, якщо той змусить дзвін замовкнути. Змовники розпалюють вночі багаття, заглушивши звук дзвону, і коли армія Тамерлана, перейшовши річку Аракс, вторгається в Сюнік, спроби оповістити народ виявляються марними. Князівство впало за одну ніч, а люди здивовано запитували «чому не били в дзвін?». Деякі відповідали «дзвін марний» що по вірменськи звучить: «Занг зур е» (арм: զանգը զուր է). Після цього князівство стали також називати Зангезур.

Промисловість

У Зангезурі працює Каджаранський мідно-молібденовий комбінат, найбільший у Вірменії комбінат із збагачення мідно-молібденових руд, який експлуатує Каджаранське мідно-молібденове родовище, одне з найбільших родовищ мідно-молібденових руд в світі. Частка молібдену даного ратовища в світі дорівнює приблизно 7 %. Продукція комбінату, поставляється в Європу.

Галерея

Коментарі

  1. Языком правительства и суда Великой Армении в период правления Арташеса I был имперский арамейский, тогда как языком общения являлся армянский

Див. також

Історичні джерела

Посилання

Примітки

  1. И. П. Петрушевский. Земледелие и аграрные отношения в Иране XIII-XIV веков. — Л. : Изд. АН СССР, 1960. — С. 79.
    Оригінальний текст (рос.)
    Другой пример указывает на постепенный упадок одной из областей восточной Армении — Сюнии (Сюник, ныне Зангезур, Капан и соседние районы на юго-востоке Армянской ССР). По словам историка Сюнии Степанноса Орбеляна, перед сельджукским нашествием, в конце XI в., в этой области было 43 крепости и замка, 48 монастырей и 1400 селений.u А в конце XIII в. там оставалось всего 682 селения (вариант — 677), иначе говоря, число селений за два столетия уменьшилось более чем вдвое; эти 682 селения в 14 округах перечислены по именам, с показанием цифр, видимо, указывающих размеры вносимой ими церковной десятины, в главе LXXIV труда Степанноса Орбеляна.7 К концу ХНІ в. в Сюнии уменьшилось и число укрепленных феодальных твердынь: оставалось всего 25 замков8 и 30 монастырей; из последних большая часть была разрушена и пуста, и только немногие процветали.
  2. A. E. Redgate. The Armenians. — Oxford: Blackwell, 2000. — P. 60.
    Оригінальний текст (англ.)
    The discovery of sixth-century Athenian coinage in Zangezur, of fifthcentury coins from Miletus at Arin-berd, and of fifth-century Cretan coins may demonstrate trade between Armenia and Asia Minor.
  3. Историко-филологический журнал, 1965 г., № 4; А. Я. Борисов, Надписи Артаксия (Арташеса), царя Армении, ВДИ, 1946 г., N2
  4. Периханян А. Г. Арамейская надпись из Зангезура (Некоторые вопросы среднеиранской диалектологии) // Ист.-филол. журн.. — 1965. — № 4 (8 липня). — С. 107—128. з джерела 13 липня 2021. Процитовано 11 травня 2020.
  5. . Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 11 травня 2020.
  6. Стефанос Орбелян. История Сюника. — Ер. : Советакан грох, 1985. — P. 421.
    Оригінальний текст (вірм.)
    87. Գրիգորին քահանայապետ օծելու համար Կեսարիա գնացած հայոց նախարարների և կուսակալների մեջ Ագաթանգեղոսը Սյունյաց իշխանին հիշատակում է 10-րդ տեղում (Պատմութիւն Հայոց, էջ 414)
  7. А. Багдасарян. Зангезур. — Армянская советская энциклопедия. — Ер. — С. 656.
  8. . Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 11 травня 2020.
  9. . The History and Power of Writing / Пер. Lydia G. Cochrane. — University of Chicago Press, 1995. — С. 39.:
  10. Зангезур // . — 2012. — 8 липня. — С. 467. з джерела 18 січня 2021. Процитовано 11 травня 2020.
  11. Петрушевский И. П. Очерки истории феодальных отношений в Азербайджане и Армении в XVI—XIX вв. — Ленинград, 1949.
  12. . Очерки по истории феодальных отношений в Азербайджане и Армении в XVI - начале XIX вв. — Л., 1949. — С. 126.
  13. И. П. Петрушевский. Очерки по истории феодальных отношений в Азербайджане и Армении в XVI - начале XIX вв. — Л., 1949. — С. 28.
  14. Зангезур — стаття з Ираника. G. Bournoutian:
  15. Н. Г. Волкова (Наталья Георгиевна Волкова — одна из ведущих советских этнографов-кавказоведов, признанный учёный в области этнической истории народов Кавказа, автор нескольких монографических исследований по этническому составу населения Северного Кавказа, по кавказской этнонимике) Кавказский Этнографический Сборник, Статья: Этнические процессы в Закавказье в XIX—XX вв. — IV. — СССР, Институт Этнографии им. М.Маклая, АН СССР, Москва: Наука, 1969. — С. 10. — 199 с. — 1700 экз.
  16. Н. Г. Волкова. «Этнические процессы в Закавказье в XIX—XX веках», Кавказский Этнографический сборник, IV часть, Институт Этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, Москва, Наука, 1969, стр. 10
  17. Коммунист (Баку), 2 декабря 1920. Цит. по: Нагорный Карабах в 1918—1923 гг. Сборник документов и материалов. Ереван, 1992. С. 601
  18. К истории образования Нагорно-Карабахской автономной области Азербайджанской ССР. Документы и материалы. Баку-1989. стр 44. ПААФ ИМЛ. Ф. 1. Сп. 74. Д. 124. Л. 58 — 59
  19. . Karabakh in the twentieth century // Caucasian Cnot. — 1994. — 8 липня. — С. 134. — .
    Оригінальний текст (англ.)
    But it is undeniable that if Zangezur has since been an integral part of Soviet Armenia, it was Nzhdeh who made it possible. Following Andranik, he successfully implemented a 're-Armenianization' of the region, rendering even more tenuous the claims of Baku.
  20. . Архів оригіналу за 22 квітня 2007. Процитовано 11 травня 2020.
  21. Камар Аветисян, Армяноведческие этюды, «Советакан грох», Ереван, 1979 [ 29 квітня 2020 у Wayback Machine.](вірм.)
  22. Поспелов Е. М. Зангезурский хребет // Географические названия мира: Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2001.
  23. Книга: Дорога Мгера. Армянские легенды и предания, стр. 22

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami lipen 2020 Zangezur virm Զանգեզուր istorichna oblast na pivdennomu shodi Virmeniyi na shilah Zangezurskogo hrebta Ye odniyeyu z oblastej Shidnoyi Virmeniyi Priyednanij do Rosiyi za Gyulistanskim mirnim dogovorom 1813 roku Za radyanskih chasiv v mezhah Zangezura roztashovuvalisya Gorisskij Kafanskij Megrinskij i Sisianskij rajoni Virmenskoyi RSR z 1995 roku Syunikska oblast Virmeniyi ZangezurKrayina Azerbajdzhan i VirmeniyaIstoriya VirmeniyiDerzhavi ta utvorennyaAjraratske carstvo Velika Virmeniya Mala Virmeniya Copk Sofena Marzpanska Virmeniya Virmenskij emirat Anijske carstvo Syunik Vaspurakan Tashir Dzoraget Arcah Hachen Kars Carstvo Varazhnuni Kesun Kilikiya Shah Armenidi Chuhur Saad Karabah Erivanska guberniya Yelizavetpolska guberniya Persha Respublika Virmenska RSR Respublika Virmeniya NKRVijni Turechchina Gruziya Azerbajdzhan Karabah Bitvi Tigranakert Avarajr Mancikert Garni Bitlis Sardarapat KarakilisReligiyiYazichnictvo Mitrayizm Virmenska apostolska cerkva Pavlikiani KatolicizmGeografiya Zahidna Shidna Virmenske nagir ya KilikiyaGajkidi Yervandidi Artashesidi Arshakuni Arcrunidi Bagratuni Rubenidi Hetumidi Luzinyani KyurikidiArmenakan Dashnakcutyun Fidayi Cegakron ASALA MiacumTematichni stattiVirmeni Kultura Mova Virmenske pitannya Genocid Amshenci Stolici Matenadaran Virmenoznavstvo Virmenske Vidrodzhennya ShlyahtaHronologiyaPortal Virmeniya pereglyanutiobgovoritiredaguvati1 Tatev IX X veka 2 Noravank XIII XIV veka Istorichnij narisIstorichno Zangezur buv pivdennoyu chastinoyu davnovirmenskoyi provinciyi Syunik A Redgejt zaznachaye sho viyavlennya afinskoyi moneti VI stolittya do n e v Zangezuri dovodit nayavnist torgovelnih zv yazkiv mizh Virmeniyeyu ta Maloyu Aziyeyu Na teritoriyi Zangezura v 1960 i roki buli viyavleni napisi carya Velikoyi Virmeniyi Artashesa I 189 160 rr do n e aramejskoyu movoyu Na pochatku IV stolittya Syunik poryad z inshimi provinciyami Virmeniyi buv navernenij v hristiyanstvo Z dvanadcyati gavar povitiv Syunika v mezhah Zangezura znahodilisya sim Chaguk Agahechk Gaband Bagk abo Balk Dzork Arevik i Kusakan Na pochatku V stolittya tut viv propovidnicku ta prosvitnicku diyalnist virmenskij uchenij i prosvititel Mesropa Mashtoca Z 428 roku do pochatku VII stolittya chastina Virmenskogo marzpanstva Persiyi V seredini VII stolittya Zangezur yak i vsya Virmeniya buv zahoplenij arabami Naprikinci IX stolittya Zangezur yak chastina Syunika uvijshov do skladu centralizovanogo Virmenskogo carstva piznishe Syunikskogo carstva cherez te sho v 970 980 h rokah politichnij centr oblasti Syunik pochav peremishatisya na pivden v gavar Balk V XII stolitti Syunikske carstvo bulo rozgromleno seldzhukami Pislya vignannya seldzhukiv na cij teritoriyi isnuvalo virmenske knyazivstvo dinastiyi Orbelyaniv v 1236 roci viznali nad soboyu vladu mongoliv V XVI stolitti Zangezur uvijshov do skladu Tebrizskogo beglerbegstva derzhavi Sefevidiv a z drugoyi polovini XVIII stolittya Karabaskogo hanstva Protyagom XVI XVII stolit poryad z Nagornim Karabahom i Lori v Zangezuri prodovzhuvali isnuvati virmenski Melik feodali V XVII XVIII stolittyah Zangezur i susidni oblasti stali arenoyu vizvolnih zmagan virmenskogo narodu proti Ottomanskoyi imperiyi ta Persiyi V 1722 roci u Zangezuri i Nagirnomu Karabahu spalahnulo virmenske povstannya Cherez kilka rokiv pid provodom David Beka Mhitar Beka i ter Avetisa virmeni borolisya z osmanskimi okupantami Perskij shah Tahmasp II viznav vladu David Beka nad oblastyu Za Gyulistanskim mirnim dogovorom 1813 roku buv priyednanij do Rosijskoyi imperiyi de 25 sichnya 1868 r pri stvorenni Yelizavetpolskoyi guberniyi z chastini Shushinskogo povitu Bakinskoyi guberniyi i Ordubadskogo povitu Erivanskoyi guberniyi buv utvorenij Zangezurskij povit Yak zaznachaye N G Volkova v 1897 roci 137 9 tisyachne naselennya Zangezurskogo povitu ohoplyuvav takozh teritoriyi stvorenih piznishe Lachinskogo Zangelanskogo i Kubatlinskogo rajoniv Azerbajdzhanskoyi RSR vklyuchalo 71 2 tis azerbajdzhanciv 51 7 63 6 tis virmen 46 2 1 8 tis kurdiv 1 3 Pislya Zhovtnevoyi revolyuciyi 1917 roku stvorennya i rozpadu Zakavkazkoyi Demokratichnoyi Federativnoyi Respubliki mizh Virmeniyeyu i Azerbajdzhanom vinikli superechki z privodu prinalezhnosti ryadu teritorij zi zmishanim naselennyam v chisli yakih buv i Zangezur yakij takozh stav miscem zapeklih virmeno azerbajdzhanskih zitknen i etnichnih chistok Karti Pershoyi Respubliki Virmeniyi i Azerbajdzhanskoyi Demokratinoyi Respubliki razom iz spirnimi teritoriyami Vidstupayuchi na pochatku 1918 roku iz Zahidnoyi Virmeniyi Shidnoyi Anatoliyi u zv yazku z vihodom Rosiyi z Pershoyi svitovoyi vijni i rozvalom Kavkazkogo frontu virmenski dobrovilni zbrojni formuvannya pid komanduvannyam Andranika viveli na teritoriyu rosijskoyi Virmeniyi do 30 tisyach virmenskih bizhenciv v osnovnomu z Musha i Bitlisa yakim zagrozhuvala zagibel Chastina bizhenciv zalishilasya v Zangezuri todi yak bagato inshih buli rozseleni v susidnih Erivanskomu i Sharur Daralagezskomu povitah zvidki viganyali miscevih musulman Pislya vivedennya tureckih vijsk iz Zakavkazzya v kinci 1918 roku virmenski zbrojni zagoni pid komanduvannyam Andranika na teritoriyi Zangezura prodovzhili etnichni chistki ta znishennya musulmanskih selish Prote komanduvannya britanskih okupacijnih sil keruyuchis svoyimi vlasnimi politichnimi cilyami ne dozvolilo Andraniku poshiriti ci diyi na Karabah Vstupivshi v konflikt yak z anglijskimi interventami tak i z uryadom Virmeniyi Andranik viviv svij zagin iz Zangezura v Echmiadzin i v kvitni 1919 roku rozpustiv jogo U veresni 1919 roku pislya vidhodu britanskih vijsk kerivnikom oboroni pivdennoyi chastini Zangezura Kapana buv priznachenij Garegin Nzhde pivnichnoyi chastini Sisiana Pogos Ter Davtyan U listopadi pid Geryusami Gorisom virmenski vijska zumili zupiniti nastup azerbajdzhanciv pislya chogo perejshli v kontrnastup rozgromivshi ryad ukriplenih azerbajdzhanskih selish 27 kvitnya 1920 roku chastini 11 yi Armiyi RSChA perejshli kordon Azerbajdzhanskoyi Demokratichnoyi Respubliki i 28 kvitnya uvijshli v Baku Tut bula progoloshena Azerbajdzhanska Radyanska Socialistichna Respublika 10 serpnya 1920 mizh Pershoyu Respublikoyu Virmeniya i RRFSR bulo ukladeno ugodu za yakoyu v spirni oblasti Karabah Zangezur i Nahichevan do vregulyuvannya teritorialnih superechok vvodilisya radyanski vijska Pislya pidpisannya ugodi komanduyuchij virmenskimi vijskami v Zangezuri general Dro pokinuv Zangezur odnak jogo pomichniki komanduyuchij Kapanskim rajonom Garegin Nzhde i komanduyuchij Sisianskim rajonom Pogos Ter Davtyan vidmovilisya viznavati ugodu poboyuyuchis sho Zangezur bude viddanij Radyanskomu Azerbajdzhanu Dashnakski zagoni rozpochali partizansku vijnu proti radyanskih vijsk i soyuznih yim tureckih chastin Na pochatku zhovtnya 1920 roku v regioni viniklo masove povstannya proti Radyanskoyi vladi V boyah z RSChA nezabarom zaginuv Ter Davtyan i Nzhde odnoosibno ocholiv povstannya Do kincya listopada dvi brigadi 11 yi armiyi RSChA i kilka tureckih bataljoniv vsogo 1200 turok buli rozgromleni povstalimi i Zangezur povnistyu perejshov pid kontrol povstanciv 25 grudnya z yizd sho vidbuvsya v Tatevskomu monastiri progolosiv Avtonomnu Syuniksku respubliku yaku faktichno ocholiv Nzhde yakij prijnyav drevnij titul sparapeta golovnokomanduvacha Zgodom Nzhde poshiriv svoyu vladu takozh na chastinu Nagirnogo Karabahu z yednavshis z diyuchimi tam povstancyami Tim chasom 29 listopada 1920 roku v Virmeniyi bulo progolosheno radyansku vladu pislya chogo 30 listopada AzRevKom Radyanskogo Azerbajdzhanu deklaruyuchi namir poklasti kraj teritorialnim superechkam pogodivsya na vklyuchennya Zangezura do skladu utvorenoyi Radyanskoyi Virmeniyi U grudni 1920 roku mizh RRFSR i Virmeniyeyu buv ukladenij dogovir za yakim Zangezur zakriplyuvavsya za Virmenskoyu RSR Pislya porazki lyutnevogo povstannya v centralnij Virmeniyi chastina povstanciv perejla v Zangezur i priyednalisya do zagoniv Nzhde 27 kvitnya 1921 roku na teritoriyi sho kontrolyuvalasya povstancyami bula progoloshena Respublika Girska Virmeniya v yakij Nzhde zajnyav posti prem yer ministra vijskovogo ministra i ministra zakordonnih sprav Nzhde prodovzhuyuchi politiku Andranika Ozanyana domigsya za slovami Kloda Mutafyana revirmenizacii regionu U zv yazku z perehodom chastin RSChA v nastup 9 lipnya 1921 roku Nzhde zaruchivshis garantiyami kerivnictva Radyanskoyi Virmeniyi shodo zberezhennya Zangezura v skladi Virmeniyi z reshtoyu povstanciv pishov v Iran Za danimi silskogospodarskogo perepisu 1922 r naselennya sho vidijshlo vid Virmenskoyi RSR chastini Zangezurskogo povitu nalichuvalo 63 5 tis osib v tomu chisli 56 9 tis 89 5 virmen 6 5 tis 10 2 azerbajdzhanciv i 0 2 tis 0 3 rosiyan EtimologiyaNimeckomovna karta vid 1856 roku na yakij region poznachenij yak Zangadzor Zangadzor Isnuye dekilka versij pohodzhennya sdova Zangezur Zgidno Gevonda Alishana pohodzhennya slova Zangezur pov yazano z nazvoyu forteci Dzagadzor nini selo poruch z Gorisom vid imeni patriarha z rodu Sisak Zgodom Dzagadzor u susidnih persiv peretvorilosya v Zangezur v perskij movi vidsutnij zvuk dz V literaturi zgaduyetsya takozh mozhlivij zv yazok nazvi Zangezur z she odnim toponimom nazvoyu ushelini Cakedzor virm Ծակեձոր vid virmenskogo cak dirka dzor prirva ushelina roztashovanogo na pivnichnij zahid vid Gorisa v dolini richki Goris Toponim poyasnyuyut takozh perekazami poyednannyam virm Zang dzvin i dzor ushelina Gan 1909 sho dlya nazvi oblasti ne duzhe zrozumilo Vidpovidno do odnogo z perekaziv pro dzvin v osnovi slova lezhit Zang zor tobto potuzhnij dzvin V 2 km vid Gorisa buv monastir v yakogo buv guchnij dzvin Zgidno z virmenskoyu narodnoyu tradiciyeyu nazva Zangezur stala vzhivatisya z chasiv zavoyuvan Tamerlana Virmenskij knyaz na im ya Mger proponuye dopomogu Tamerlanu skazavshi sho toj ne zmozhe zavoyuvati Syunik poki v seli Hot ye car dzvin yakij spovistit knyazivstvo v razi nebezpeki Tamerlan obicyav zoloto i vladu zradniku yaksho toj zmusit dzvin zamovknuti Zmovniki rozpalyuyut vnochi bagattya zaglushivshi zvuk dzvonu i koli armiya Tamerlana perejshovshi richku Araks vtorgayetsya v Syunik sprobi opovistiti narod viyavlyayutsya marnimi Knyazivstvo vpalo za odnu nich a lyudi zdivovano zapituvali chomu ne bili v dzvin Deyaki vidpovidali dzvin marnij sho po virmenski zvuchit Zang zur e arm զանգը զուր է Pislya cogo knyazivstvo stali takozh nazivati Zangezur PromislovistU Zangezuri pracyuye Kadzharanskij midno molibdenovij kombinat najbilshij u Virmeniyi kombinat iz zbagachennya midno molibdenovih rud yakij ekspluatuye Kadzharanske midno molibdenove rodovishe odne z najbilshih rodovish midno molibdenovih rud v sviti Chastka molibdenu danogo ratovisha v sviti dorivnyuye priblizno 7 Produkciya kombinatu postavlyayetsya v Yevropu Galereyamisto Goris gora Kaputdzhuh Kapidzhik na kordoni Azerbajdzhanu Nahichevanskoyi Avtonomnoyi Respubliki ta Virmeniyi Monastir Vaganavank X XI st mist IV VI stolit bilya mista Kapan Megri cerkva sv Bogorodici 1673 rik Virmenskij manuskript XIII stolittya z Zangezura Hachkar virmenskogo arhitektora Momik 1306 rikKomentariYazykom pravitelstva i suda Velikoj Armenii v period pravleniya Artashesa I byl imperskij aramejskij togda kak yazykom obsheniya yavlyalsya armyanskijDiv takozhSyunik Syunikske carstvoIstorichni dzherelaStepanos Orbelyan Istoriya Syunika Er Sovetakan groh 1986 virm PosilannyaVelikij enciklopedichnij slovnik 14 kvitnya 2021 u Wayback Machine Vikipediya 21 sichnya 2021 u Wayback Machine Zangezurskij uezd Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref PrimitkiI P Petrushevskij Zemledelie i agrarnye otnosheniya v Irane XIII XIV vekov L Izd AN SSSR 1960 S 79 Originalnij tekst ros Drugoj primer ukazyvaet na postepennyj upadok odnoj iz oblastej vostochnoj Armenii Syunii Syunik nyne Zangezur Kapan i sosednie rajony na yugo vostoke Armyanskoj SSR Po slovam istorika Syunii Stepannosa Orbelyana pered seldzhukskim nashestviem v konce XI v v etoj oblasti bylo 43 kreposti i zamka 48 monastyrej i 1400 selenij u A v konce XIII v tam ostavalos vsego 682 seleniya variant 677 inache govorya chislo selenij za dva stoletiya umenshilos bolee chem vdvoe eti 682 seleniya v 14 okrugah perechisleny po imenam s pokazaniem cifr vidimo ukazyvayushih razmery vnosimoj imi cerkovnoj desyatiny v glave LXXIV truda Stepannosa Orbelyana 7 K koncu HNI v v Syunii umenshilos i chislo ukreplennyh feodalnyh tverdyn ostavalos vsego 25 zamkov8 i 30 monastyrej iz poslednih bolshaya chast byla razrushena i pusta i tolko nemnogie procvetali A E Redgate The Armenians Oxford Blackwell 2000 P 60 Originalnij tekst angl The discovery of sixth century Athenian coinage in Zangezur of fifthcentury coins from Miletus at Arin berd and of fifth century Cretan coins may demonstrate trade between Armenia and Asia Minor Istoriko filologicheskij zhurnal 1965 g 4 A Ya Borisov Nadpisi Artaksiya Artashesa carya Armenii VDI 1946 g N2 Perihanyan A G Aramejskaya nadpis iz Zangezura Nekotorye voprosy sredneiranskoj dialektologii Ist filol zhurn 1965 4 8 lipnya S 107 128 z dzherela 13 lipnya 2021 Procitovano 11 travnya 2020 Arhiv originalu za 17 lyutogo 2020 Procitovano 11 travnya 2020 Stefanos Orbelyan Istoriya Syunika Er Sovetakan groh 1985 P 421 Originalnij tekst virm 87 Գրիգորին քահանայապետ օծելու համար Կեսարիա գնացած հայոց նախարարների և կուսակալների մեջ Ագաթանգեղոսը Սյունյաց իշխանին հիշատակում է 10 րդ տեղում Պատմութիւն Հայոց էջ 414 A Bagdasaryan Zangezur Armyanskaya sovetskaya enciklopediya Er S 656 Arhiv originalu za 17 lyutogo 2020 Procitovano 11 travnya 2020 The History and Power of Writing Per Lydia G Cochrane University of Chicago Press 1995 S 39 Zangezur 2012 8 lipnya S 467 z dzherela 18 sichnya 2021 Procitovano 11 travnya 2020 Petrushevskij I P Ocherki istorii feodalnyh otnoshenij v Azerbajdzhane i Armenii v XVI XIX vv Leningrad 1949 Ocherki po istorii feodalnyh otnoshenij v Azerbajdzhane i Armenii v XVI nachale XIX vv L 1949 S 126 I P Petrushevskij Ocherki po istorii feodalnyh otnoshenij v Azerbajdzhane i Armenii v XVI nachale XIX vv L 1949 S 28 Zangezur stattya z Iranika G Bournoutian N G Volkova Natalya Georgievna Volkova odna iz vedushih sovetskih etnografov kavkazovedov priznannyj uchyonyj v oblasti etnicheskoj istorii narodov Kavkaza avtor neskolkih monograficheskih issledovanij po etnicheskomu sostavu naseleniya Severnogo Kavkaza po kavkazskoj etnonimike Kavkazskij Etnograficheskij Sbornik Statya Etnicheskie processy v Zakavkaze v XIX XX vv IV SSSR Institut Etnografii im M Maklaya AN SSSR Moskva Nauka 1969 S 10 199 s 1700 ekz N G Volkova Etnicheskie processy v Zakavkaze v XIX XX vekah Kavkazskij Etnograficheskij sbornik IV chast Institut Etnografii im N N Mikluho Maklaya AN SSSR Moskva Nauka 1969 str 10 Kommunist Baku 2 dekabrya 1920 Cit po Nagornyj Karabah v 1918 1923 gg Sbornik dokumentov i materialov Erevan 1992 S 601 K istorii obrazovaniya Nagorno Karabahskoj avtonomnoj oblasti Azerbajdzhanskoj SSR Dokumenty i materialy Baku 1989 str 44 PAAF IML F 1 Sp 74 D 124 L 58 59 Karabakh in the twentieth century Caucasian Cnot 1994 8 lipnya S 134 ISBN 1856492877 Originalnij tekst angl But it is undeniable that if Zangezur has since been an integral part of Soviet Armenia it was Nzhdeh who made it possible Following Andranik he successfully implemented a re Armenianization of the region rendering even more tenuous the claims of Baku Arhiv originalu za 22 kvitnya 2007 Procitovano 11 travnya 2020 Kamar Avetisyan Armyanovedcheskie etyudy Sovetakan groh Erevan 1979 29 kvitnya 2020 u Wayback Machine virm Pospelov E M Zangezurskij hrebet Geograficheskie nazvaniya mira Toponimicheskij slovar M AST 2001 Kniga Doroga Mgera Armyanskie legendy i predaniya str 22

Дата публікації:
Топ