Рутульська мова

Рутульська мова — мова кавказької народності рутульців. Належить до Північнокавказької мовної родини. Число мовців у Росії — 30 360 осіб (2010). Поширений в Рутульському районі Дагестану, а також у деяких селищах (Кайнар (Гайнар), Хирса, Ак-булах, Дашюз, Шин, Шорсу та ін.) Аглютинативна мова ергативного устрою. Писемність на основі кирилиці з 1990 року.

Рутульська мова
МыхІабишды чІел
Поширена в	Рутульський район (Дагестан, Росія)
Регіон	Кавказ
Носії	47 400 осіб (2010)^[1]
Писемність	безписемна
Класифікація	Північнокавказькі мови >> Насько-дагестанські мови
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3	rut

Діалекти

Рутульська мова поділяється на 5 діалектів:

• мухадський
• шиназький
• мюхрекський
• іхрекський
• борчинсько-хіновський

Фонетика

Вибухові приголосні у рутульскій, як і в інших лезґінських мовах, поділяються на:

• дзвінкі
• глухі подихові
• глухі ейєктивні (абруптивні)
• глухі неподихові (преруптивні)

Приголосні звуки рутульської мови:

	Губні	Губно-зубні	Дентальні	Свистячі	Шиплячі	Палатальні	Велярні	Увулірні	Фариінґальні	Ларінґальні
Носові	м [m]		н [n]
Вибухові та африкати	б [b], п [pʰ], пӀ [pʼ], пп [p]		д [d], т [tʰ], тӀ [tʼ], тт [t]	дз [ʣ], ц [ʦʰ], цӀ [ʦʼ], цц [ʦ]	дж [ʤ], ч [ʧʰ], чӀ [ʧʼ], чч [ʧ]		г [g], к [kʰ], кӀ [kʼ], кк [k]	хъ [qʰ], кь [qʼ], къ [q]		ъ [ʔ]
Фрикативи		в [v], ф [f]		з [z], с [s]	ж [ʒ], ш [ʃ]		гг [ɣ], хь [x]	гъ [ʁ], х [χ]	гӀ [ʕ], хӀ [ħ]	гь [h]
Сонорні			р [ɾ], л [l]
Ґлайди						й [j]

Морфологія

Відмінювання іменних частин мови

Відмінки у рутульській мові поділяються на:

• основні: називний, ергативний, родовий, давальний та спільний,
• локативні: поділяються на 5 серій по 3 відмінки (місцевий, вихідний та напрямковий).

Іменник

Іменники за способом утворення відмінкових форм поділяються на 6 типів. Перші 4 типи являють іменники однини у яких основа непрямих відмінків збігається з називним (I), ергативним (II), родовим (III) та давальним (IV) відмінком відповідно. V та VI типи являють іменники множини, що позначають живих та неживих істот.

Приклади відмінювання іменників I—IV типів:

Відмінок	I тип				II тип		III тип		IV тип
	«батько»	«дівчина»	«бик»	«дім»	«син»	«місяць»	«кам'янка»	«сокира»	«сльоза»
Називний	дид	рыш	йац	хал	дух	ваз	зизаь	балта	нагъв
Ергативний	дидаь	рышере	йацара	халыра	духара	вазыра	зизаьдираь	балтыдираь	нагъвалыра
Родовий	дидды	рышед	йацад	халыд	духарды	вазырды	зизаьдид	балтыдид	нагъвалды
Давальний	дидис	рышес	йацас	халыс	духарыс	вазырыс	зизаьдис	балтыдис	нагъвалыс
Спільний	дидыхьван	рышаьхьван	йацахьван	халыхьван	духарыхьван	вазырыхьван	зизаьдихьван	балтыдихьван	нагъвалыхьван
Місцевий I				хала	духарда	вазыра	зизаьдаь	балтыдаь	нагъвала
Напрямковий I	диды̄	рышы̄	йацы̄	халы̄	духары̄		зизаьды̄
Вихідний I				хала̄	духар	вазыра̄	зизаьда̄ь	балтыда̄ь	нагъвала̄
Місцевий II	дидихь'	рышихь'	йацахь'	халыхь'	духарыхь'	вазырыхь'	зизаьдихь'	балтыдихь'	нагъвалыхь'
Напрямковий II	дидихь'даь	рышихь'даь	йацахь'даь	халыхь'даь	духарыхь'даь	вазырыхь'даь	зизаьдихь'даь	балтыдихь'даь	нагъвалыхь'даь
Вихідний II	дидихь'ла	рышихь'ла	йацахь'ла	халыхь'ла	духарыхь'ла	вазырыхь'ла	зизаьдихь'ла	балтыдихь'да (<- -ихь'ла)	нагъвалыхь'ла
Місцевий III	диддаь	рышдаь	йацда	халда	духарда	вазырда	зизаьдидаь	балтыдидаь	нагъвалыда
Напрямковий III	диддаь	рышдаь	йацда	халда	духарда	вазырда	зизаьдидаь	балтыдидаь	нагъвалыда
Вихідний III	дида̄	рышда̄	йацда̄	халда̄	духарда̄	вазырда̄	зизаьдида̄	балтыдида̄	нагъвалыда̄
Місцевий IV	дидыхда	рышыхда	йацахда	халыхда	духарыхда	вазырыхда	зизаьдихда	балтыдихда	нагъвалыхда
Напрямковий IV	дидыхда	рышыхда	йацахда	халыхда	духарыхда	вазырыхда	зизаьдихда	балтыдихда	нагъвалыхда
Вихідний IV	дидыхда	рышыхла	йацахла	халыхла	духарыхла	вазырыхла	зизаьдихла	балтыдихла	нагъвалыхла
Вихідний V	дидыла	рышыла	йацала	халыла	духарыла	вазырыла	зизаьдыла	балтыдыла	нагъвалыла

Відмінювання іменників V типу:

Відмінок	«ведмеді»	«брати»
Називний	сибаь	шубаь
Ергативний	сибаьшаь	шубаьшаь
Родовий	сибаьшды	шубаьшды
Давальний	сибаьшис	шубаьшис
Спільний	сибаьшихьван	шубаьшихьван
Місцевий I	сибаьшдаь	шубаьшдаь
Напрямковий I	сибаьшы	шубаьшы
Вихідний I	-	-
Місцевий II	сибаьшихь'	шубаьшихь'
Напрямковий II	сибаьшихь'даь	шубаьшихь'даь
Вихідний II	сибаьшихь'ла	шубаьшихь'ла
Місцевий III	сибаьшдаь	шубаьшдаь
Напрямковий III	сибаьшдаь	шубаьшдаь
Вихідний III	сибаьшда̄ь	шубаьшда̄ь
Місцевий IV	сибаьшихда	шубаьшихда
Напрямковий IV	сибаьшихда	шубаьшихда
Вихідний IV	сибаьшихла	шубаьшихла
Вихідний 5	сибаьшила	шубаьшила

Відмінювання іменників VI типу за основними відмінками:

Підтип	а)		б)
Відмінок	«очі»	«трава, трави»	«роти»	«ножі»
Називний	улабыр	укьбыр	г̆албыр	кӀантбыр
Ергативний	улабырмыра	укьбырмыра	г̆алмыра	кӀантмыра
Родовий	улабырмыд	укьбырмыд	г̆алмыд	кӀантмыд
Давальний	улабырмыс	укьбырмыс	г̆алмыс	кӀантмыс
Спільний	улабырмыхьван	укьбырмыхьван	г̆алмыхьван	кӀантмыхьван

Займенник

У рутульській мові є особові, вказівні, зворотні, означені та неозначені займенники.

Особові займенники

У рутульскій мові 4 особові займенники: «зы» (я), «вы» (ти), «йе» (ми) та «ве» (ви). Замість особових займенників 3-ї особи використовуються вказівні займенники.

Відмінювання особових займенників за основними відмінками:

Відмінок	«я»	«ти»	«ми»	«ви»
Називний	зы	вы	йе	ве
Ергативний	за(д)	ва	йе	ве
Родовий	(й)изды	выды	йихьды	выхьды
Давальний	зас	вас	йес	вес
Спільний	зихьван	выхьван	йехьван	вахьван

Відмінювання особових займенників «зы» (я) та «вы» (ти) за локативними відмінками:

Відмінок	«я»	«ти»
Називний	зы	вы
Місцевий I	зада	вы
Напрямковий I	за	вада
Вихідний I	заа	вада̄
Місцевий II	зак'	вак'
Напрямковий II	зак'да	вак'да
Вихідний II	зак'ла	вакь'ла
Місцевий III	захда	вахьда
Вихідний III	захла	вахла
Вихідний IV	за̄ла	ва̄ла

Вказівні займенники

У рутульській мові, як і в інших Кавказьких мовах, розрізняються 3 ряди вказівних займенників:

Ряд
1	ми(д)	цей	мисед	такий (як цей)	мибыйды	саме цей	микалды	подібний цьому
2	ти(н)	той (ближче)	тисед	такий (як той)	тинбийды	саме той	тикалды	подібний тому
3	гьа(д)	той (далі)	гьасад	такий (як той інший)	гьабыйды	саме той	гьакалды	подібний тому

Відмінювання вказівного займенника «ми(д)» (цей) за основними відмінками:

Граматичний клас	I, II	III, IV
Однина
Називний	ми(д)	ми(д)
Ергативний	минийаь	мидираь
Родовий	минийды	мидид
Давальний	минийис	мидис
Спільний	минийихьван	мидихьван
Множина
Називний	мибыр	мибыр
Ергативний	мибишаь	мимыра
Родовий	мибищды	мимыд
Давальний	мибишис	мимыс
Спільний	мибишихьван	мимыхьван

Питальні займенники

Зворотні займенники

Зворотний займенник «вудж» (сам) у рутульській мові відмінюється за числом, відмінками та граматичними класами.

	Однина				Множина
Відмінок\Клас	I	II	III	IV	I-IV
N	вудж	ридж	видж	йидж	джваьр
E	джуда	джидаь			джваьршаь
G	джуду	джиды			джваьрашьды
D	джус	джис			джваьршис
Com	джухьван	джихьван			джваьршихьван
Місцевий I	джуда	джидаь			джваьршидаь
Вихідний I	джуда̄	джида̄			джваьршида̄
Місцевий II	джук'	джик'			джваьршик'
Напрямковий II	джухь'да	джихь'да			джваьршихь'да
Вихідний II	джук'ла	джик'ла			джваьршик'ла
Місцевий III	джухда	джихда			джваьршихда
Вихідний IV	джуула	джиила			джваьршиила

Означені та неозначені займенники

Джерела

Wikimedia Incubator

В Інкубаторі Wikimedia існує тестовий розділ Вікіпедії рутульською мовою

1. Ethnologue — 25, 19 — Dallas, Texas: SIL International, 1951. — ISSN 1946-9675
   d:Track:Q14793d:Track:Q14790
2. Г. Х. Ібрагімов. "Рутульский язык" (російською) . Москва: "Наука". {{}}: Проігноровано невідомий параметр |пубрік= ()
3. Б. Б. Талібов. "Сравнительная фонетика лезгинских языков" (російською) . {{}}: Проігноровано невідомий параметр |пубрік= ()

Примітки