Барда азерб Bərdə місто в Азербайджані центр Бардинського району Барда азерб Bərdə Основні дані40 22 59 пн ш 47 07 07 сх

Барда́ (азерб. Bərdə) — місто в Азербайджані, центр Бардинського району.

Барда
азерб. Bərdə

Основні дані

40°22′59″ пн. ш. 47°07′07″ сх. д. / 40.38305555558377336° пн. ш. 47.118611111138775982° сх. д.Координати: 40°22′59″ пн. ш. 47°07′07″ сх. д. / 40.38305555558377336° пн. ш. 47.118611111138775982° сх. д.

Країна

Азербайджан

Регіон

Бардинський район

Столиця для

Кавказька Албанія і Бардинський район

Населення

38 500 осіб

Висота НРМ

76 ± 1 м

Водойма

, влітку

587057

↑3764546 ·R (Бардинський район, Dzhevanshirsky Uyezd)

Поштові індекси

AZ 0900

Міська влада

Мапа

Барда у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Барда.

Населення

Населення міста 1969 року складало 19,3 тисячі жителів, 2006 року — 37,9 тисяч, 2012 року 38,5 тисяч.

Географія

Барда розташована на Карабахській рівнині за 260 км від Баку, на річці Тертер. За декілька кілометрах від міста проходить лінія конфлікту військ Азербайджану та невизнаної Нагірно-Карабахської Республіки.

Історія

За кілька кілометрів від сучасної Барди є залишки стародавнього міста Барда, столиці Кавказької Албанії та резиденції албанського католікоса, заснованої в V столітті албанським царем Ваче II за наказом сасанідського царя Пероза (457—484) та спочатку називалася Перозапат (перс. Perozapat), а пізніше — Партав (вір. Պարտավ; груз. ბარდავი) і Барда (араб. بردعة‎‎ і араб. بردع‎‎).

Завдяки важливому географічному положенню (розташоване на перетині караванних шляхів Сходу) Барда була крупним торгово-ремісницьким містом: мала оборонні вали, захисні рови, кам'яні вулиці, криті ринки. Перські марзпани в Барді карбували срібні монети сасанідського зразка, із зазначенням монетного двору.

Протягом століть здійснювалися численні спроби завоювання міста. В першій половині VII століття Барду взяли в облогу війська візантійського імператора Іраклія І, у результаті військових подій, що відбувалися між Персією і Візантією.

В боротьбі проти загарбників особливо прославився правитель Кавказької Албанії князь Джеваншир, який правив в VII столітті. Він воював проти Сасанідів, Візантії, хозарів та арабів, заключаючи проти завойовників тактичні союзи то з одним, то з іншим із своїх супротивників.

Відомі особистості

В поселенні народилась:

Говхар Бахшалієва (* 1954) — азербайджанський учений-сходознавець, арабістка.

Див. також

Мавзолей в Барді

Посилання

. Архів оригіналу за 5 березня 2012. Процитовано 22 грудня 2014.
Історія Ширвана та Ал-Баба [ 11 березня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
Історія країни Алуанк [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
. Архів оригіналу за 7 жовтня 2014. Процитовано 22 грудня 2014.
Очерки по истории и культуре Кавказской Албании. Тревер К. В. М.-Л. Издательство Академии Наук СССР. 1959.

Це незавершена стаття про місто.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття з географії Азербайджану.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . Архів оригіналу за 5 березня 2012. Процитовано 22 грудня 2014.

[2] Історія Ширвана та Ал-Баба [ 11 березня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)

[3] Історія країни Алуанк [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)

[4] . Архів оригіналу за 7 жовтня 2014. Процитовано 22 грудня 2014.

[Очерки_по_истории_и_культуре_Кавказской_Албании-5] Очерки по истории и культуре Кавказской Албании. Тревер К. В. М.-Л. Издательство Академии Наук СССР. 1959.