Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Говхар Бахшалі кизи Бахшалієва (азерб. Gövhər Baxşəli qızı Baxşəliyeva; народилася 26 листопада 1954 року) — азербайджанський учений-сходознавець, арабістка. Доктор філологічних наук, професор, директорка інституту сходознавства Національної академії наук Азербайджану, віце-спікерка парламенту Азербайджану скликання 2000—2005 років, дійсний член Національної академії наук Азербайджану.
| Говхар Бахшалієва | |
|---|---|
| азерб. Gövhər Baxşəli qızı Baxşəliyeva | |
| Народилася | 26 листопада 1954 (69 років) Барда, Азербайджанська РСР, СРСР |
| Країна |  Азербайджан СРСР |
| Діяльність | наукова працівниця, політична діячка |
| Alma mater | Бакинський державний університет |
| Заклад | d |
| Посада | член Міллі Меджліс Азербайджану[d][1] |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор філологічних наук[d] |
| Науковий керівник | d |
| Батько | d |
| У шлюбі з | d |
| Нагороди |     |
Загальні відомості
Гевхар Бахшалієва народилася в 1954 році в Барді. У 1977 році з відзнакою закінчила факультет сходознавства Азербайджанського державного університету за спеціальністю викладач східних мов і літератури. У 1984 році захистила кандидатську, а в 1996 році докторську дисертацію. Є автором 4 монографій, 10 книг та понад 120 наукових статей і доповідей, 23 з яких видані в авторитетних зарубіжних виданнях.
Свою трудову діяльність Гевхар Бахшалієва розпочала в 1977 році на посаді старшого лаборанта в інституті сходознавства Академії наук Азербайджану. У 1978—1986 роках працювала молодшим науковим співробітником інституту, в 1986—1989 рр. науковим співробітником, 1989—1993 рр. старшим науковим співробітником, а з 1993 по 1997 роки — заступником директора з науки.
З 1997 року Гевхар Бахшалієва обіймає посаду директора інституту сходознавства.
Також вона обиралась депутатом Парламенту II, III, IV скликань. Була керівником делегації Міллі Меджлісу в Парламентській Асамблеї Організації Ісламського Співробітництва, а також міжпарламентській робочої групи із взаємного співробітництва Азербайджан-Єгипет.
Має сина. Її батько — Бахшалі Бахшалієв в 1970—1980 рр. очолював Міністерство фінансів Азербайджанської РСР.
Основні наукові досягнення
Гевхар Бахшалієва займається дослідженням давньої і сучасної арабської літератури, арабомовної азербайджанської літератури, арабомовних джерел, арабо-азербайджанських літературних зв'язків. Редагування, підготовка до друку та публікація сотень наукових праць з різних напрямках сучасного сходознавства.
Під її керівництвом захищено 12 дисертацій Pd.D. за спеціальністю «Всесвітня література (арабська література)». Успішно представляла азербайджанську східнознавчу науку у багатьох зарубіжних країнах (Туреччина, Росія, Іран, Єгипет, Саудівська Аравія, Сирія, ОАЕ, Франція, Велика Британія, Італія, Угорщина, Румунія, Китай, Малайзія, Індонезія та інші).
Гевхар Бахшалієва - голова Ради по захисту докторських дисертацій за спеціальностями 10.01.02 — «Література тюркських народів» і 10.01.03 — «Всесвітня література». Голова Проблемної Ради з координації досліджень із сходознавства. Відповідальний редактор журналу «Наукові дослідження» і головний редактор журналу «Азербайджанське сходознавство».
Педагогічна діяльність
Говхар Бахшалієва обрана 27 грудня 2018 року членом опікунської ради Азербайджанського богословського інституту.
Найменування основних наукових робіт
- «Абд ас-Салам ал-Уджейли. Очерки жизни и творчества». Баку, Элм, 1989 год.
- Абу-л-Фарадж ал. Исфахани. «Сказание о Меджнуне». Перевод с арабского. Баку, Язычы, 1990 год.
- Абу-л-Фарадж ал. Исфахани. «Книга песен». Перевод с арабского. Баку, Элм, 1990 год.
- «„Книга песен“ Абу-л-Фараджа ал-Исфахани и классическая азербайджанская литература». Баку, Элм, 1998 год.
- «Дастаны о божественной любви». Баку, 2001 год.
- Hamıdan ucadır alimin yeri. Баку, Нурлан, 2003, 322 стр.
- Институт Востоковедения имени ак. З. М. Буниятова. Баку, НМ, 2005, 80 стр.
- Абу-л-Фарадж ал-Исфахани. Рассказы о Кайсе ибн Мулаввахе по прозвищу Меджнун и арабоязычных азербайджанских поэтах. Баку, Элм, 2006, 374 стр.
- Современный сирийский рассказ. Баку, АNЭ, 2007, 352 стр.
- С. Бахшалиева. Словар «Фарханги-тюрки» Мухаммедтаги Каракоюнлу и его значение в изучении истории азербайджанского языка. Составитель и предисловие Г. Б. Бахшалиевой. Баку, ЭНЕ, 2009, 264 стр.
- Джубран Халил Джубран. «Сломанные крылья». Перевод с арабского. Г. Б. Бахшалиевой и А. Мамедовой. Баку, БЧЕ 2010, 108 стр.
- «Статьи, доклады, интервью …» В 2-х тома. Баку, БЧЕ, 2011, I т. — 436 стр., II т. — 512 стр.
- «Литературные взгляды Тауфика ал-Хакима». Баку, Элм, 2012, 508 стр.
Посилання
- (рос.)
- Академія Наук Азербайджану (eng) [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
Примітки
- http://www.meclis.gov.az/?/az/deputat/
- . Armenia.az. 23 квітня 2010. Архів оригіналу за 25 April 2010. Процитовано 25 серпня 2010.
- . Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 29 березня 2020.
- . Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 29 березня 2020.
- Azərbaycan İlahiyyat İnstitutunun Himayəçilər Şurasının tərkibi təsdiq edilib [ 4 серпня 2020 у Wayback Machine.]. scwra.gov.az, 27.12.2018 (азерб.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Govhar Bahshali kizi Bahshaliyeva azerb Govher Baxseli qizi Baxseliyeva narodilasya 26 listopada 1954 roku azerbajdzhanskij uchenij shodoznavec arabistka Doktor filologichnih nauk profesor direktorka institutu shodoznavstva Nacionalnoyi akademiyi nauk Azerbajdzhanu vice spikerka parlamentu Azerbajdzhanu sklikannya 2000 2005 rokiv dijsnij chlen Nacionalnoyi akademiyi nauk Azerbajdzhanu Govhar Bahshaliyevaazerb Govher Baxseli qizi BaxseliyevaNarodilasya26 listopada 1954 1954 11 26 69 rokiv Barda Azerbajdzhanska RSR SRSRKrayina Azerbajdzhan SRSRDiyalnistnaukova pracivnicya politichna diyachkaAlma materBakinskij derzhavnij universitetZakladdPosadachlen Milli Medzhlis Azerbajdzhanu d 1 Vchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor filologichnih nauk d Naukovij kerivnikdBatkodU shlyubi zdNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zagalni vidomostiGevhar Bahshaliyeva narodilasya v 1954 roci v Bardi U 1977 roci z vidznakoyu zakinchila fakultet shodoznavstva Azerbajdzhanskogo derzhavnogo universitetu za specialnistyu vikladach shidnih mov i literaturi U 1984 roci zahistila kandidatsku a v 1996 roci doktorsku disertaciyu Ye avtorom 4 monografij 10 knig ta ponad 120 naukovih statej i dopovidej 23 z yakih vidani v avtoritetnih zarubizhnih vidannyah Svoyu trudovu diyalnist Gevhar Bahshaliyeva rozpochala v 1977 roci na posadi starshogo laboranta v instituti shodoznavstva Akademiyi nauk Azerbajdzhanu U 1978 1986 rokah pracyuvala molodshim naukovim spivrobitnikom institutu v 1986 1989 rr naukovim spivrobitnikom 1989 1993 rr starshim naukovim spivrobitnikom a z 1993 po 1997 roki zastupnikom direktora z nauki Z 1997 roku Gevhar Bahshaliyeva obijmaye posadu direktora institutu shodoznavstva Takozh vona obiralas deputatom Parlamentu II III IV sklikan Bula kerivnikom delegaciyi Milli Medzhlisu v Parlamentskij Asambleyi Organizaciyi Islamskogo Spivrobitnictva a takozh mizhparlamentskij robochoyi grupi iz vzayemnogo spivrobitnictva Azerbajdzhan Yegipet Maye sina Yiyi batko Bahshali Bahshaliyev v 1970 1980 rr ocholyuvav Ministerstvo finansiv Azerbajdzhanskoyi RSR Osnovni naukovi dosyagnennyaGevhar Bahshaliyeva zajmayetsya doslidzhennyam davnoyi i suchasnoyi arabskoyi literaturi arabomovnoyi azerbajdzhanskoyi literaturi arabomovnih dzherel arabo azerbajdzhanskih literaturnih zv yazkiv Redaguvannya pidgotovka do druku ta publikaciya soten naukovih prac z riznih napryamkah suchasnogo shodoznavstva Pid yiyi kerivnictvom zahisheno 12 disertacij Pd D za specialnistyu Vsesvitnya literatura arabska literatura Uspishno predstavlyala azerbajdzhansku shidnoznavchu nauku u bagatoh zarubizhnih krayinah Turechchina Rosiya Iran Yegipet Saudivska Araviya Siriya OAE Franciya Velika Britaniya Italiya Ugorshina Rumuniya Kitaj Malajziya Indoneziya ta inshi Gevhar Bahshaliyeva golova Radi po zahistu doktorskih disertacij za specialnostyami 10 01 02 Literatura tyurkskih narodiv i 10 01 03 Vsesvitnya literatura Golova Problemnoyi Radi z koordinaciyi doslidzhen iz shodoznavstva Vidpovidalnij redaktor zhurnalu Naukovi doslidzhennya i golovnij redaktor zhurnalu Azerbajdzhanske shodoznavstvo Pedagogichna diyalnistGovhar Bahshaliyeva obrana 27 grudnya 2018 roku chlenom opikunskoyi radi Azerbajdzhanskogo bogoslovskogo institutu Najmenuvannya osnovnih naukovih robit Abd as Salam al Udzhejli Ocherki zhizni i tvorchestva Baku Elm 1989 god Abu l Faradzh al Isfahani Skazanie o Medzhnune Perevod s arabskogo Baku Yazychy 1990 god Abu l Faradzh al Isfahani Kniga pesen Perevod s arabskogo Baku Elm 1990 god Kniga pesen Abu l Faradzha al Isfahani i klassicheskaya azerbajdzhanskaya literatura Baku Elm 1998 god Dastany o bozhestvennoj lyubvi Baku 2001 god Hamidan ucadir alimin yeri Baku Nurlan 2003 322 str Institut Vostokovedeniya imeni ak Z M Buniyatova Baku NM 2005 80 str Abu l Faradzh al Isfahani Rasskazy o Kajse ibn Mulavvahe po prozvishu Medzhnun i araboyazychnyh azerbajdzhanskih poetah Baku Elm 2006 374 str Sovremennyj sirijskij rasskaz Baku ANE 2007 352 str S Bahshalieva Slovar Farhangi tyurki Muhammedtagi Karakoyunlu i ego znachenie v izuchenii istorii azerbajdzhanskogo yazyka Sostavitel i predislovie G B Bahshalievoj Baku ENE 2009 264 str Dzhubran Halil Dzhubran Slomannye krylya Perevod s arabskogo G B Bahshalievoj i A Mamedovoj Baku BChE 2010 108 str Stati doklady intervyu V 2 h toma Baku BChE 2011 I t 436 str II t 512 str Literaturnye vzglyady Taufika al Hakima Baku Elm 2012 508 str Posilannya ros Akademiya Nauk Azerbajdzhanu eng 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine angl Primitkihttp www meclis gov az az deputat Armenia az 23 kvitnya 2010 Arhiv originalu za 25 April 2010 Procitovano 25 serpnya 2010 Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2020 Procitovano 29 bereznya 2020 Arhiv originalu za 29 bereznya 2020 Procitovano 29 bereznya 2020 Azerbaycan Ilahiyyat Institutunun Himayeciler Surasinin terkibi tesdiq edilib 4 serpnya 2020 u Wayback Machine scwra gov az 27 12 2018 azerb