Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Націона льна акаде мія нау к Азербайджа ну НАНА азерб Azərbaycan Milli Elmlər Akademiyası основне наукове об єднання рес

Національна академія наук Азербайджану

Національна академія наук Азербайджану

Націона́льна акаде́мія нау́к Азербайджа́ну (НАНА) (азерб. Azərbaycan Milli Elmlər Akademiyası) — основне наукове об'єднання республіки. НАНА була створена в місті Баку у 1945 році. Попередником НАНА була Азербайджанська філія АН СРСР (існувала з 1932 року).

Національна академія наук Азербайджану
азерб. Azərbaycan Milli Elmlər Akademiyası
image
Абревіатура НАНА(рос.), AMEA(азерб.), НАН Азербайджану(укр.)
Тип академія наук
d
Засновано 23 січня 1945
Країна image Азербайджан
Штаб-квартира Баку (40°23′43″ пн. ш. 49°52′55″ сх. д. / 40.39527800002777269° пн. ш. 49.88222200002777384° сх. д. / 40.39527800002777269; 49.88222200002777384)
40°22′23″ пн. ш. 49°48′51″ сх. д. / 40.37305555558332770° пн. ш. 49.81416666669444027° сх. д. / 40.37305555558332770; 49.81416666669444027Координати: 40°22′23″ пн. ш. 49°48′51″ сх. д. / 40.37305555558332770° пн. ш. 49.81416666669444027° сх. д. / 40.37305555558332770; 49.81416666669444027
Членство d[1]
Міжнародна асоціація академій наук[2]
d[3]
Штат працівників 3510 осіб
Дочірня(і)
організація(ї)		 d
d
d
Institute of Physics[d]
d
d
d
Вебсайт: science.gov.az/az
image Національна академія наук Азербайджану у Вікісховищі
image
Президія Академії наук Азербайджану (НАНА)

Склад

До складу АН входить 21 наук. установа, в тому числі 15 інститутів, 3 сектори, ряд музеїв, ботанічний сад, бази в різних районах республіки. Крім того, є наукова бібліотека, рукописний фонд і видавництво.

В складі НАНА (2007) — 57 акад. і 104 член-кореспондент.

Президенти НАНА

На першому засіданні дійсних членів Академії наук 31 березня 1945 року президентом НАНА було обрано .

Наступними президентами Академії наук були:

  1. (1945-1947)
  2. Юсиф Гейдар огли Мамедалієв (1947—1950)
  3. Муса Мирза огли Алієв (1950—1958)
  4. Юсиф Гейдар огли Мамедалієв (1958—1961)
  5. (1961-1967)
  6. (1967—1970)
  7. Гасан Мамедбагір огли Абдуллаєв (1970—1983)
  8. (1983—1997)
  9. (1997—2000)
  10. (2000—2013)
  11. (2013—2019)
  12. Раміз Енвер огли Мехтієв (2019—2022)
  13. (в.о.)(19 лютого — 25 жовтня 2022)
  14. (з 25 жовтня 2022)

Проблематика досліджень

Головне місце в роботах вчених Азербайджану займають проблеми, зв'язані з питаннями розвитку геології, нафтодобувної і нафтопереробної промисловості, власної металург. бази, іригації і , гідроенергогосподарства, геоботаніки, генетики та селекції рослин і .

Особливе місце в планах науково-дослідних робіт приділяється питанням нафтохім. синтезу та переробки нафти й газу. Створено спец. інститут нафтохім. процесів. Досягнуто значних успіхів у розробці проблем використання радіоактивних ізотопів, напівпровідників, застосування автоматики і телемеханіки, теорії фільтрації, астрофізики та ін.

Велика робота проводиться в галузі суспільних наук.

Відділення НАНА

НАНА має у своєму складі 5 відділень:

Відділення фізико-математичних і технічних наук

  • Інститут фізики
  • Інститут кібернетики імені академіка А. Гусейнова
  • Інститут математики і механіки
  • імені Н. Тусі
  • Інститут радіаційних проблем
  • Інститут інформаційних технологій

Відділення хімічних наук

  • Інститут нафтохімічних процесів імені академіка Ю. Г. Мамедалієва
  • Інститут хімічних проблем імені академіка М. Ф. Нагієва
  • Інститут хімії присадок імені академіка А. М. Кулієва
  • Інститут полімерних матеріалів
  • Дослідно-промисловий завод Інституту нафтохімічних процесів

Відділення наук про Землю

  • Інститут геології
  • Інститут географії імені академіка Г. Алієва

Відділення гуманітарних і суспільних наук

  • Інститут історії імені А. Бакиханова
  • Інститут археології та етнографії
  • Інститут економіки
  • Інститут філософії та політико-правових досліджень
  • Інститут сходознавства імені академіка Е. М. Бун'ядова
  • Науково-дослідний інститут з прав людини
  • Інститут літератури імені Нізами
  • Інститут мовознавства імені Насімі
  • Інститут рукописів імені М. Фізулі
  • Інститут архітектури та мистецтв
  • Музей історії Азербайджану
  • Музей азербайджанської літератури імені Нізамі Гянджеві
  • Будинок-музей Гусейна Джавида
  • Інститут фольклору

Відділення біологічних наук

  • Інститут ботаніки
  • Інститут зоології
  • Інститут генетичних ресурсів
  • Інститут фізіології імені А. І. Караєва
  • Інститут ґрунтознавства та агрохімії
  • Інститут мікробіології
  • Центральний ботанічний сад
  • Мартакертський дендрарій

Видавнича діяльність

Видано «Історію Азербайджану», «Російсько-азербайджанський словник», «Історію азербайджанської літератури» та ін.

Від 2010 року виходить Азербайджанська національна енциклопедія — універсальне енциклопедичне видання азербайджанською мовою.

Видання Академії

Видаються «Доповіді», «Вісті» та ін. література.

Література

Примітки

  1. http://aassa.asia/member/academies.php
  2. https://www.int-maan.by/rus/full_members.php
  4. Подготовлены к изданию I и II том «Азербайджанской национальной энциклопедии»

Посилання

  • Офіційний сайт НАНА
  • Національна Академія наук Азербайджану. Історія заснування
  • Сайти інститутів і організацій НАНА
  • Центральна наукова бібліотека НАНА
  • Інститут дендралогії НАНА
  • Інститут інформаційних технологій НАНА
  • Шамахинська астрофізична обсерваторія імені Н. Тусі НАНА
  • Будинок Президії Академії на фільмі з дрона.


image Це незавершена стаття з науки.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
image Це незавершена стаття про Азербайджан.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Naciona lna akade miya nau k Azerbajdzha nu NANA azerb Azerbaycan Milli Elmler Akademiyasi osnovne naukove ob yednannya respubliki NANA bula stvorena v misti Baku u 1945 roci Poperednikom NANA bula Azerbajdzhanska filiya AN SRSR isnuvala z 1932 roku Nacionalna akademiya nauk Azerbajdzhanuazerb Azerbaycan Milli Elmler AkademiyasiAbreviatura NANA ros AMEA azerb NAN Azerbajdzhanu ukr Tip akademiya nauk dZasnovano 23 sichnya 1945Krayina AzerbajdzhanShtab kvartira Baku 40 23 43 pn sh 49 52 55 sh d 40 39527800002777269 pn sh 49 88222200002777384 sh d 40 39527800002777269 49 88222200002777384 40 22 23 pn sh 49 48 51 sh d 40 37305555558332770 pn sh 49 81416666669444027 sh d 40 37305555558332770 49 81416666669444027 Koordinati 40 22 23 pn sh 49 48 51 sh d 40 37305555558332770 pn sh 49 81416666669444027 sh d 40 37305555558332770 49 81416666669444027Chlenstvo d 1 Mizhnarodna asociaciya akademij nauk 2 d 3 Shtat pracivnikiv 3510 osibDochirnya i organizaciya yi d d d Institute of Physics d d d dVebsajt science gov az az Nacionalna akademiya nauk Azerbajdzhanu u Vikishovishi Prezidiya Akademiyi nauk Azerbajdzhanu NANA SkladDo skladu AN vhodit 21 nauk ustanova v tomu chisli 15 institutiv 3 sektori ryad muzeyiv botanichnij sad bazi v riznih rajonah respubliki Krim togo ye naukova biblioteka rukopisnij fond i vidavnictvo V skladi NANA 2007 57 akad i 104 chlen korespondent Prezidenti NANANa pershomu zasidanni dijsnih chleniv Akademiyi nauk 31 bereznya 1945 roku prezidentom NANA bulo obrano Nastupnimi prezidentami Akademiyi nauk buli 1945 1947 Yusif Gejdar ogli Mamedaliyev 1947 1950 Musa Mirza ogli Aliyev 1950 1958 Yusif Gejdar ogli Mamedaliyev 1958 1961 1961 1967 1967 1970 Gasan Mamedbagir ogli Abdullayev 1970 1983 1983 1997 1997 2000 2000 2013 2013 2019 Ramiz Enver ogli Mehtiyev 2019 2022 v o 19 lyutogo 25 zhovtnya 2022 z 25 zhovtnya 2022 Problematika doslidzhenGolovne misce v robotah vchenih Azerbajdzhanu zajmayut problemi zv yazani z pitannyami rozvitku geologiyi naftodobuvnoyi i naftopererobnoyi promislovosti vlasnoyi metalurg bazi irigaciyi i gidroenergogospodarstva geobotaniki genetiki ta selekciyi roslin i Osoblive misce v planah naukovo doslidnih robit pridilyayetsya pitannyam naftohim sintezu ta pererobki nafti j gazu Stvoreno spec institut naftohim procesiv Dosyagnuto znachnih uspihiv u rozrobci problem vikoristannya radioaktivnih izotopiv napivprovidnikiv zastosuvannya avtomatiki i telemehaniki teoriyi filtraciyi astrofiziki ta in Velika robota provoditsya v galuzi suspilnih nauk Viddilennya NANANANA maye u svoyemu skladi 5 viddilen Viddilennya fiziko matematichnih i tehnichnih nauk Institut fiziki Institut kibernetiki imeni akademika A Gusejnova Institut matematiki i mehaniki imeni N Tusi Institut radiacijnih problem Institut informacijnih tehnologij Viddilennya himichnih nauk Institut naftohimichnih procesiv imeni akademika Yu G Mamedaliyeva Institut himichnih problem imeni akademika M F Nagiyeva Institut himiyi prisadok imeni akademika A M Kuliyeva Institut polimernih materialiv Doslidno promislovij zavod Institutu naftohimichnih procesiv Viddilennya nauk pro Zemlyu Institut geologiyi Institut geografiyi imeni akademika G Aliyeva Viddilennya gumanitarnih i suspilnih nauk Institut istoriyi imeni A Bakihanova Institut arheologiyi ta etnografiyi Institut ekonomiki Institut filosofiyi ta politiko pravovih doslidzhen Institut shodoznavstva imeni akademika E M Bun yadova Naukovo doslidnij institut z prav lyudini Institut literaturi imeni Nizami Institut movoznavstva imeni Nasimi Institut rukopisiv imeni M Fizuli Institut arhitekturi ta mistectv Muzej istoriyi Azerbajdzhanu Muzej azerbajdzhanskoyi literaturi imeni Nizami Gyandzhevi Budinok muzej Gusejna Dzhavida Institut folkloru Viddilennya biologichnih nauk Institut botaniki Institut zoologiyi Institut genetichnih resursiv Institut fiziologiyi imeni A I Karayeva Institut gruntoznavstva ta agrohimiyi Institut mikrobiologiyi Centralnij botanichnij sad Martakertskij dendrarijVidavnicha diyalnistVidano Istoriyu Azerbajdzhanu Rosijsko azerbajdzhanskij slovnik Istoriyu azerbajdzhanskoyi literaturi ta in Vid 2010 roku vihodit Azerbajdzhanska nacionalna enciklopediya universalne enciklopedichne vidannya azerbajdzhanskoyu movoyu Vidannya AkademiyiVidayutsya Dopovidi Visti ta in literatura LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Primitkihttp aassa asia member academies php https www int maan by rus full members php Podgotovleny k izdaniyu I i II tom Azerbajdzhanskoj nacionalnoj enciklopedii PosilannyaOficijnij sajt NANA Nacionalna Akademiya nauk Azerbajdzhanu Istoriya zasnuvannya Sajti institutiv i organizacij NANA Centralna naukova biblioteka NANA Institut dendralogiyi NANA Institut informacijnih tehnologij NANA Shamahinska astrofizichna observatoriya imeni N Tusi NANA Budinok Prezidiyi Akademiyi na filmi z drona Ce nezavershena stattya z nauki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro Azerbajdzhan Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ