Бібліоте́ка, або книгозбі́рня, — культурно-освітній заклад, що здійснює збирання друкованих і рукописних матеріалів, проводить їхнє опрацювання та показ у каталогах, організовує відповідне їхнє зберігання, збереження й обслуговування ними читачів.
Бібліотека | |
День святого | 24 жовтня[1] |
---|---|
Посада керівника організації | d |
Досліджується в | бібліотекознавство і d |
Містить | Бібліотечний фонд і d |
Модельний елемент | Бібліотека Лауренціана, Британська бібліотека, Ватиканська бібліотека, Нью-Йоркська публічна бібліотека, Національна парламентська бібліотека Японії і Александрійська бібліотека |
Підтримується Вікіпроєктом | d |
Ідентифікатор WordLift | data.thenextweb.com/tnw/entity/library |
Є об'єднанням | d |
Протилежне | d |
Категорія-епонім | d |
Бібліотека у Вікісховищі |
Визначення
Слово «бібліотека» — можливо, через польське посередництво — запозичено з лат. bibliothēca, що походить від грец. βιβλιοθήκη, утвореного з основ слів βιβλιον «книжка» і θηκη «сховище», «скриня». В українській мові цей термін традиційно позначає колекцію книг або приміщення, де зберігаються книги.
Закон України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» дає таке визначення:
бібліотека — інформаційний, культурний, освітній заклад (установа, організація) або структурний підрозділ, що має упорядкований фонд документів, доступ до інших джерел інформації та головним завданням якого є забезпечення інформаційних, науково-дослідних, освітніх, культурних та інших потреб користувачів бібліотеки.
Бібліотека — це систематизована колекція джерел інформації та подібних ресурсів, відібрана експертами та доступна певній спільноті для ознайомлення чи запозичення. Вона забезпечує фізичний або цифровий доступ до матеріалу, а також може бути фізичним місцем або віртуальним простором, або обома разом. Колекція бібліотеки може охоплювати книжки, періодичні видання, газети, рукописи, фільми, карти, відбитки, документи, мікроформи, компакт-диски, касети, відеокасети, DVD-диски, диски Blu-ray, електронні книжки, аудіокнижки, бази даних та інші формати.
Перші бібліотеки складалися з архівів найдавнішої форми письма — глиняні таблички у клинописній писемності, виявлені в Шумері, деякі датуються 2600 рр. до н. е. Приватні або особисті бібліотеки, що складаються з писемних книг, з'явилися в Стародавній Греції в V столітті до н. е. У VI столітті, в самому кінці класичного періоду, великими бібліотеками середземноморського світу залишалися бібліотеки Константинополя та Александрії.
Бібліотека організовується для використання та підтримується державним органом, установою, корпорацією або приватною особою. Громадські та інституційні колекції та послуги можуть бути призначені для використання людьми, які не хочуть або не можуть дозволити собі придбати велику колекцію, яким потрібен матеріал, якого ніхто не може очікувати, або потребують професійної допомоги в їх дослідженні. Окрім надання матеріалів, бібліотеки також надають послуги бібліотекарів, які є експертами з пошуку та організації інформації та інтерпретації інформаційних потреб. Бібліотеки часто пропонують тихі райони для вивчення, а також часто пропонують загальні зони для полегшення групового вивчення та співпраці. Бібліотеки часто надають громадські засоби для доступу до своїх електронних ресурсів та Інтернету.
Сучасні бібліотеки все частіше переосмислюються як місця для отримання необмеженого доступу до інформації у багатьох форматах та з багатьох джерел. Вони поширюють послуги за межами фізичних стін будівлі, забезпечуючи доступ до матеріалів електронними засобами та надаючи допомогу бібліотекарям у навігації та аналізі дуже великої кількості інформації за допомогою різноманітних цифрових ресурсів. Бібліотеки все частіше стають центрами громад, де проводяться програми і люди беруть участь у навчанні протягом усього життя. Як громадські центри, бібліотеки також набувають все більшого значення для надання допомоги громадам у мобілізації та організації своїх прав.
Стародавні бібліотеки
Першою відомою бібліотекою можна вважати храм в Ніппурі. У храмовій школі, так званій е-дубі («будинок табличок»), була знайдена Ніппурська бібліотека: понад 30 000 табличок з адміністративними, юридичними, медичними, літературними та історичними текстами, багато з яких досі не опубліковані.
Бібліотеки були відомі ще в стародавньому світі (Ассирія, Єгипет, Китай). Найдавніша з них — клинописна Бібліотека Ашшурбаніпала в Ассирії (VII ст. до н. е.), а найбільша — Александрійська бібліотека, в якій були зібрані рукописні книги античного світу (III ст. до н. е.); вона була частиною комплексу mouseĩon (музей). До комплексу входили житлові кімнати, столові приміщення, приміщення для читання, ботанічний і зоологічний сади, обсерваторія і бібліотека. Пізніше до нього були додані медичні та астрономічні інструменти, опудала тварин, статуї й погруддя, які були використані для навчання. У mouseĩon входило 200 000 папірусів в Храмі (майже всі бібліотеки античності були при храмах) і 700 000 документів в Школі. Музей і велика частина Олександрійської бібліотеки були знищені приблизно в 270 році нашої ери. Іншою визначною бібліотекою античності була Пергамська бібліотека.
Бібліотеки в Стародавньому Єгипті називалися: «Аптека душі» (див. Бібліотерапія), «Притулок мудрості», «Будинок папірусу» або «Будинок життя». Будувалися вони зазвичай при палацах і храмах (найдавнішою була бібліотека фараона Рамзеса II, 1300 рік до н. е., 20 000 папірусних книг), але користуватися ними могли тільки багаті знатні люди, фараони і жреці храмів. Для простого народу вхід в бібліотеки був переважно закритий.
У Стародавній Греції перша публічна бібліотека була заснована в Гераклії тираном Клеарх (IV століття до н. е.) Клеарх (учень Платона) Відомості про бібліотеки у Хорезмі належать до III ст.
Середні віки
Осередками книжності були монастирські бібліотеки, при яких діяли скрипторії. Там переписувалося не тільки Священне писання і твори Отців Церкви, але й твори античних авторів. В епоху Ренесансу діячі Відродження, буквально, полювали за збереженими у монастирях грецькими та латинськими текстами. Враховуючи величезну вартість манускриптів і трудомісткості їхнього виготовлення книги приковували до бібліотечних полиць ланцюгами.
Першою відомою бібліотекою у Київській державі була бібліотека Софійського собору в Києві, заснована князем Ярославом Мудрим у 1037. Серед монастирських бібліотек України відзначалася бібліотека Києво-Печерської лаври (XI ст.). Але стародавня частина її фондів загинула під час пожежі 1718. В XVII столітті засновано Києво-Могилянську академію і при ній бібліотеку. В Україні були організовані також великі бібліотеки при університетах: Львівському (1661), Харківському (1805), Київському (1834) і Чернівецькому (1875). У XIX ст. були створені публічні бібліотеки в Одесі (1830), Харкові (1886) та інших містах.
Бібліотеки в СРСР і УРСР
В Україні, як і на всій території колишнього Радянського Союзу, основними сховищами рукописних і друкованих скарбів були церковні і монастирські бібліотеки.
На 1913 в Царській Росії було всього 13 880 публічних (масових) бібліотек із числом книг близько 9 млн примірників. Ще гіршим було забезпечення населення книгою в Україні, де в 1914 році працювало лише 3 153 масові бібліотеки з фондом 1917 тис. томів. Культурна революція, що сталася в країні за роки радянської влади, знайшла своє виявлення і в бурхливому розвитку бібліотечної справи.
Після проголошення незалежності України 1918 року, універсалами Павла Скоропадського були створені: Національна бібліотека, Українська Академія Наук, українські університети — у Києві та Кам'янці-Подільському, 150 українських гімназій. Також вийшло друком кілька мільйонів примірників українських підручників.
На 1959 рік, в СРСР налічувалося понад 400 тис. бібліотек усіх типів із загальною кількістю книг понад 1,5 млрд томів, у тому числі масових — 139 тис. з фондом 698 млн примірників.
Німецькі та радянські загарбники завдали бібліотекам УРСР величезних збитків, зруйнували тисячі приміщень, пограбували і знищили понад 80 млн книжок.
У післявоєнний час бібліотечна справа в Україні розвивалася особливо жваво. 1957 в УРСР працювало 78 424 бібліотек усіх типів з фондом 257 175 550 томів, що більш як у 5 раз перевищує бібліотечний фонд усієї Царської Росії 1913 року. Особливо зросла мережа масових бібліотек у сільській місцевості, де в дореволюційні часи їх майже не було. В 1956 в Укр. РСР працювали 27 734 сільські бібліотеки тобто вдвоє більше, ніж усього було масових бібліотек у Царській Росії станом на 1913 рік. 1957-го тільки бібліотеки системи Міністерства культури УРСР обслуговували 8 692 700 читачів, яким було видано протягом року 167 409 300 книг.
У 1940 р. в Україні було 22 297 бібліотек (з них 4970 — у містах) з книжковим та журнальним фондом у 40,8 млн екземплярів (з них 28,8 млн екземплярів — у міських бібліотеках), а у 1965 р. у 29238 бібліотеках (9475 — у містах) вже нараховувалося 195,9 млн екземплярів книг, журналів і газет (128,6 млн з них — у міських бібліотеках).
У Рад. Союзі була організована широка мережа бібліотечних установ: державні публічні бібліотеки універсального характеру (республіканські, крайові, обласні, міські, районні, сільські та дитячі), відомчі (як правило, спеціалізовані), профспілкові (на заводах, фабриках, в РТС, радгоспах), колгоспні, шкільні та інше. Користування послугами бібліотек у СРСР було безкоштовним. Комплектування книжкових фондів основних бібліотек здійснювалося за допомогою безплатного обов'язкового примірника, який забезпечував оперативне поповнення їхніх фондів поточною літературою в централізованому порядку. Важливе місце в забезпеченні бібліотек літературою відігравали бібліотечні колектори, книготорговельні магазини, внутрішньосоюзний і міжнародний книгообмін та передплата.
Найбільшими бібліотеками в СРСР були:
- Державна бібліотека СРСР ім. В. І. Леніна в Москві (фонд — понад 20 млн),
- Державна публічна бібліотека ім. М. Є. Салтикова-Щедріна в Ленінграді (до 13 млн),
- Бібліотека Академії наук СРСР (20 млн).
Найбільші бібліотеки України
- Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого (бл. 4 млн)
- Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (15,8 млн)
- Державна науково-технічна бібліотека України (бл. 21 млн)
- Львівська національна наукова бібліотека України імені Василя Стефаника (7 млн),
- Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка (понад 7 млн),
- Одеська національна наукова бібліотека (5 млн).
Найбільші бібліотеки світу
- Британська бібліотека (150 млн одиниць зберігання)
- Бібліотека Конгресу США у Вашингтоні (понад 145 млн)
- Нью-Йоркська публічна бібліотека (53,1 млн)
- Російська державна бібліотека (42,7 млн)
- Російська національна бібліотека (35,7 млн)
- Національна парламентська бібліотека Японії (35,6 млн)
- Національна бібліотека Франції (31 млн)
Бібліотеки як показник культури народу
Важливим показником культури народу, є кількість книжок, що припадає на певну кількість населення. Так, за даними ЮНЕСКО, 1954 року, на 100 осіб населення в публічних Бібліотеках припадало книжок: в Англії — 117, в США — 88 (дані по 80 % Б.), в Японії — 14. В Рад. Союзі станом на 1956 рік —322 книжки (зокрема в Укр. РСР — 351). Всього ж в СРСР у бібліотеках всіх типів на 100 осіб населення 1956 року, припадало 734 книжки.
Соціокультурна діяльність бібліотеки
Бібліотечні приміщення
Для бібліотек споруджуються спеціальні приміщення. До складу сучасної бібліотечної споруди, входять:
- книгосховище, що має систему стелажів, спеціальний транспорт, опалення і вентиляцію;
- читальні зали (загальні та спеціалізовані);
- приміщення для бібліотечного обслуговування (абонемент, каталог, виставка).
За плановим рішенням бібліотечні будинки бувають:
- з баштовим книгосховищем, розташованим над пунктами видачі книг;
- з книгосховищем, безпосередньо зв'язаним з пунктами видачі книг;
- з централізованим книгосховищем і диференційованою видачею книг.
Оскільки з початку XXI століття набули поширення віртуальні бібліотеки, приміщення бібліотеки стали називати «фізична бібліотека»
Піклувальні ради бібліотек
Піклувальна рада — це орган громадського самоврядування, що утворюється з метою залучення громадськості до розвитку різних установ, в даному випадку бібліотек. Відповідно до Проєкту Закону про внесення змін до Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» № 5002, стаття 19, засновник бібліотеки може створити піклувальну раду бібліотеки як дорадчий колегіальний орган, основним завданням якого є сприяння розвитку бібліотеки.
Світовий досвід функціонування піклувальних рад при бібліотеках
У світі культура участі громади в управлінні бібліотеками є розвиненою і має більш ніж сторічну історію. Американська асоціація піклувальників бібліотек була створена ще у 1890 році. Друзі бібліотек у Великій Британії можуть простежити своє походження ще з часів Єлизаветинської епохи. У Франції перша група була заснована в 1913 році для підтримки Національної бібліотеки Франції. В США діє національна мережа «Об'єднані для бібліотек», що єднає ентузіастів та прихильників, які вірять у важливість бібліотек як соціальних та інтелектуальних центрів громад. «Ніхто не має потужнішого голосу, ніж ті, хто користуються бібліотеками, збирають для них гроші та керують ними. Прихильники бібліотек стануть справжньою силою, з якою слід рахуватися на місцевому та національному рівнях», — зазначено на сайті організації.
Форми участі громади в управлінні бібліотекою
Існує дві форми участі громадян в управління бібліотеками: Бібліотечна рада та Групи друзів бібліотек. Головна різниця полягає тому, що Бібліотечна рада виробляє стратегію розвитку бібліотеки та наймає директора бібліотеки, а Групи Друзів переважно є благодійними ініціативами, які шукають додаткові ресурси для розвитку бібліотек, захищають інтересів бібліотек та користувачів, відіграють роль «місточка» між громадою та бібліотеками.
Що важливо, і Бібліотечна рада і Друзі бібліотек складаються з добровольців, які працюють безкоштовно на благо бібліотек та громад.
Розглянемо організацію роботи бібліотечних рад на прикладі провінції Саскачеван в Канаді. Рада публічної бібліотеки — це керівний орган управління з повноваженнями керувати справами бібліотеки в рамках Акту про публічні бібліотеки Саскачевану 1996 року. Бібліотечні ради є різних рівнів: муніципальні (в містах), регіональні ради для кожної бібліотечної мережі, місцеві ради для кожної бібліотеки-філії (в селах та містечках). Рада не займається щоденною операційною діяльністю бібліотеки, а забезпечує досягнення місії та напрямків діяльності, здійснює стратегічне управління. До складу муніципальної ради входять міський голова та один член міської ради плюс інші члени, призначені міською радою. До складу регіональної ради входить один член, який призначається керівним органом регіону на кожні 5 тис. населення. Місцеві ради бібліотеки призначаються місцевими органами влади. В Південно-східній бібліотечній мережі (Southeast Regional Library) провінції Саскачеван налічується 47 місцевих рад бібліотек, 383 члени рад, 254 зустрічі проведено у 2019 році. Всього понад 2,5 тис. громадян провінції Саскачевану з 1 млн населення добровільно є членами бібліотечних рад на різних рівнях.
Досвід створення піклувальних рад при бібліотеках України
Проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» № 5002 вперше в історії розвитку українських бібліотек пропонує поняття Піклувальної ради (стаття 19). Створення такого дорадчого органу дасть змогу громаді впливати на розвиток бібліотеки: формувати стратегію, адвокувати потреби бібліотек, залучати додаткові ресурси, поширювати інформацію про діяльність та привертати ширшу увагу до діяльності та важливості бібліотек в громадах.
Проєкти бібліотек
- Данієль Маро. «Проєкт бібліотеки», кінець XVII століття.
-
Див. також
Примітки
- http://www.eblida.org/activities/kic/library-days-in-europe.html
- Бібліотека // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
- Книгозбірня // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
- Бібліотека // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
- . Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 16 травня 2010.
- . Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 30 травня 2021.
- . biblio.uad.lviv.ua. Архів оригіналу за 10 липня 2020. Процитовано 16 жовтня 2021.
- * Кулик Є. Формування віртуального бібліотечного простору для бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва / Є. Кулик // Вісник Книжкової палати. — 2014. — № 12. — С. 28–31
- The library of the future[недоступне посилання] / Arts Council England. — 2013. — 11 р.(англ.)
- . w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
- . United for Libraries (англ.). 9 червня 2009. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
- . southeastlibrary.ca. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
Посилання
- Бібліотека (соціальні комунікації) [ 22 березня 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
- Хей-Ривер. Ч.1/4 Вчимося організовувати бібліотеку в селах та містечках
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бібліотека |
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Бібліотека |
У Вікісловнику є сторінка бібліотека. |
- Вікіпідручники[недоступне посилання з червня 2019]
- Бібліотеки [ 23 липня 2018 у Wayback Machine.] / Енциклопедія українознавства. Загальна частина (ЕУ-I). — Мюнхен, Нью-Йорк, 1949. — Т. 3.
- Бібліотеки [ 27 квітня 2022 у Wayback Machine.] / Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1955. — Т. 1.
- Бібліотека [ 19 листопада 2016 у Wayback Machine.] /
- Бібліотеки наукових установ НАН України [ 21 лютого 2019 у Wayback Machine.] / Українська бібліотечна енциклопедія
- Бібліотека [ 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] / Юридична енциклопедія
- Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника [ 23 липня 2018 у Wayback Machine.]
- Одеська національна наукова бібліотека ім. М.Горького [ 22 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Українська бібліотечна асоціація [ 26 квітня 2022 у Wayback Machine.]
Джерела
- Бібліотека у минулому: (культурно-історичний нарис) / Д. Балика. — Київ: ДВУ, 1925. — 118 с.
- Бібліотеки Львівщини: корот. іст. нарис / Ю. М. Грайданс; Упр. культури і туризму Львів. облдержадмін., Львів. обл. універс. наук. б-ка. — Л., 2008. — 175 c. — Бібліогр.: с. 133—142.
- Бібліотеки на західноукраїнських землях XVIII—XX ст. : доп. та повідомл. II наук. конф., 29 — 30 жовт. 2004 р., Львів / ред.: С. А. Арсірій; НАН України. Львів. наук. б-ка ім. В.Стефаника. — Л., 2006. — 202 c.
- Історія бібліотечної справи в Україні: навч. посіб. / В. В. Сєдих; наук. ред. Н. М. Кушнаренко. — Харків: ХДАК, 2013. — 212 с.
- Історія бібліотечної справи на західноукраїнських землях: досвід і проблеми вивчення / С. Арсірій // Зап. Львів. наук. б-ки ім. В.Стефаника. — 2002. — Вип. 9/10. — С. 77-88. — Бібліогр.: 43 назв.
- Короткий курс бібліотекознавства: історія, теорія та практика бібліотечної справи / C. Сірополко. — Львів, 1924. — 127 с.
- Швецова-Водка Г.М. Загальна теорія документа і книги. — Київ : Знання, 2014. — 405 с. — (Вища освіта ХХІ століття) — .
Література
- Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. — 1941 р.): матер. до біобібліогр. словника / [авт.-уклад. Л. В. Гарбар]. — Київ: НБУ ім. В. І. Вернадського, 2017. — 616 с. — .
- Національні бібліотеки світу: [навч. посіб.] / Надія Анатоліївна Бачинська, Галина Володимирівна Салата ; Київ. нац. ун-т культури і мистецтв. — Київ: Медінформ, 2016. — 231 с. : іл., табл., портр. ; 20 см. — Частина тексту англ. — Бібліогр.: с. 202—215 (120 назв), в кінці тем та в тексті. — Бібліогр. пр. авт.: с. 216—230 (117 назв). —
- Сучасна публічна бібліотека від А до Я: довідник / [авт. кол.: Н. І. Розколупа, Т. І. Богуш, Л. В. Лагута та ін.]. — Київ: НБУ ім. Я. Мудрого, 2019. — 191 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Biblioteka znachennya Bibliote ka abo knigozbi rnya kulturno osvitnij zaklad sho zdijsnyuye zbirannya drukovanih i rukopisnih materialiv provodit yihnye opracyuvannya ta pokaz u katalogah organizovuye vidpovidne yihnye zberigannya zberezhennya j obslugovuvannya nimi chitachiv Biblioteka Den svyatogo24 zhovtnya 1 Posada kerivnika organizaciyid Doslidzhuyetsya vbibliotekoznavstvo i d MistitBibliotechnij fond i d Modelnij elementBiblioteka Laurenciana Britanska biblioteka Vatikanska biblioteka Nyu Jorkska publichna biblioteka Nacionalna parlamentska biblioteka Yaponiyi i Aleksandrijska biblioteka Pidtrimuyetsya Vikiproyektomd Identifikator WordLiftdata thenextweb com tnw entity library Ye ob yednannyamd Protilezhned Kategoriya eponimd Biblioteka u VikishovishiViznachennyaInter yer Nacionalnoyi biblioteki Finlyandiyi yaka ye chastinoyu Gelsinskogo universitetu Chitalna zala universitetskoyi biblioteki v misti Grac Avstriya Slovo biblioteka mozhlivo cherez polske poserednictvo zapozicheno z lat bibliotheca sho pohodit vid grec biblio8hkh utvorenogo z osnov sliv biblion knizhka i 8hkh shovishe skrinya V ukrayinskij movi cej termin tradicijno poznachaye kolekciyu knig abo primishennya de zberigayutsya knigi Zakon Ukrayini Pro biblioteki i bibliotechnu spravu daye take viznachennya biblioteka informacijnij kulturnij osvitnij zaklad ustanova organizaciya abo strukturnij pidrozdil sho maye uporyadkovanij fond dokumentiv dostup do inshih dzherel informaciyi ta golovnim zavdannyam yakogo ye zabezpechennya informacijnih naukovo doslidnih osvitnih kulturnih ta inshih potreb koristuvachiv biblioteki Biblioteka ce sistematizovana kolekciya dzherel informaciyi ta podibnih resursiv vidibrana ekspertami ta dostupna pevnij spilnoti dlya oznajomlennya chi zapozichennya Vona zabezpechuye fizichnij abo cifrovij dostup do materialu a takozh mozhe buti fizichnim miscem abo virtualnim prostorom abo oboma razom Kolekciya biblioteki mozhe ohoplyuvati knizhki periodichni vidannya gazeti rukopisi filmi karti vidbitki dokumenti mikroformi kompakt diski kaseti videokaseti DVD diski diski Blu ray elektronni knizhki audioknizhki bazi danih ta inshi formati Pershi biblioteki skladalisya z arhiviv najdavnishoyi formi pisma glinyani tablichki u klinopisnij pisemnosti viyavleni v Shumeri deyaki datuyutsya 2600 rr do n e Privatni abo osobisti biblioteki sho skladayutsya z pisemnih knig z yavilisya v Starodavnij Greciyi v V stolitti do n e U VI stolitti v samomu kinci klasichnogo periodu velikimi bibliotekami seredzemnomorskogo svitu zalishalisya biblioteki Konstantinopolya ta Aleksandriyi Biblioteka organizovuyetsya dlya vikoristannya ta pidtrimuyetsya derzhavnim organom ustanovoyu korporaciyeyu abo privatnoyu osoboyu Gromadski ta institucijni kolekciyi ta poslugi mozhut buti priznacheni dlya vikoristannya lyudmi yaki ne hochut abo ne mozhut dozvoliti sobi pridbati veliku kolekciyu yakim potriben material yakogo nihto ne mozhe ochikuvati abo potrebuyut profesijnoyi dopomogi v yih doslidzhenni Okrim nadannya materialiv biblioteki takozh nadayut poslugi bibliotekariv yaki ye ekspertami z poshuku ta organizaciyi informaciyi ta interpretaciyi informacijnih potreb Biblioteki chasto proponuyut tihi rajoni dlya vivchennya a takozh chasto proponuyut zagalni zoni dlya polegshennya grupovogo vivchennya ta spivpraci Biblioteki chasto nadayut gromadski zasobi dlya dostupu do svoyih elektronnih resursiv ta Internetu Suchasni biblioteki vse chastishe pereosmislyuyutsya yak miscya dlya otrimannya neobmezhenogo dostupu do informaciyi u bagatoh formatah ta z bagatoh dzherel Voni poshiryuyut poslugi za mezhami fizichnih stin budivli zabezpechuyuchi dostup do materialiv elektronnimi zasobami ta nadayuchi dopomogu bibliotekaryam u navigaciyi ta analizi duzhe velikoyi kilkosti informaciyi za dopomogoyu riznomanitnih cifrovih resursiv Biblioteki vse chastishe stayut centrami gromad de provodyatsya programi i lyudi berut uchast u navchanni protyagom usogo zhittya Yak gromadski centri biblioteki takozh nabuvayut vse bilshogo znachennya dlya nadannya dopomogi gromadam u mobilizaciyi ta organizaciyi svoyih prav Starodavni bibliotekiPershoyu vidomoyu bibliotekoyu mozhna vvazhati hram v Nippuri U hramovij shkoli tak zvanij e dubi budinok tablichok bula znajdena Nippurska biblioteka ponad 30 000 tablichok z administrativnimi yuridichnimi medichnimi literaturnimi ta istorichnimi tekstami bagato z yakih dosi ne opublikovani Biblioteki buli vidomi she v starodavnomu sviti Assiriya Yegipet Kitaj Najdavnisha z nih klinopisna Biblioteka Ashshurbanipala v Assiriyi VII st do n e a najbilsha Aleksandrijska biblioteka v yakij buli zibrani rukopisni knigi antichnogo svitu III st do n e vona bula chastinoyu kompleksu mouseĩon muzej Do kompleksu vhodili zhitlovi kimnati stolovi primishennya primishennya dlya chitannya botanichnij i zoologichnij sadi observatoriya i biblioteka Piznishe do nogo buli dodani medichni ta astronomichni instrumenti opudala tvarin statuyi j pogruddya yaki buli vikoristani dlya navchannya U mouseĩon vhodilo 200 000 papirusiv v Hrami majzhe vsi biblioteki antichnosti buli pri hramah i 700 000 dokumentiv v Shkoli Muzej i velika chastina Oleksandrijskoyi biblioteki buli znisheni priblizno v 270 roci nashoyi eri Inshoyu viznachnoyu bibliotekoyu antichnosti bula Pergamska biblioteka Biblioteki v Starodavnomu Yegipti nazivalisya Apteka dushi div Biblioterapiya Pritulok mudrosti Budinok papirusu abo Budinok zhittya Buduvalisya voni zazvichaj pri palacah i hramah najdavnishoyu bula biblioteka faraona Ramzesa II 1300 rik do n e 20 000 papirusnih knig ale koristuvatisya nimi mogli tilki bagati znatni lyudi faraoni i zhreci hramiv Dlya prostogo narodu vhid v biblioteki buv perevazhno zakritij U Starodavnij Greciyi persha publichna biblioteka bula zasnovana v Gerakliyi tiranom Klearh IV stolittya do n e Klearh uchen Platona Vidomosti pro biblioteki u Horezmi nalezhat do III st Seredni vikiOseredkami knizhnosti buli monastirski biblioteki pri yakih diyali skriptoriyi Tam perepisuvalosya ne tilki Svyashenne pisannya i tvori Otciv Cerkvi ale j tvori antichnih avtoriv V epohu Renesansu diyachi Vidrodzhennya bukvalno polyuvali za zberezhenimi u monastiryah greckimi ta latinskimi tekstami Vrahovuyuchi velicheznu vartist manuskriptiv i trudomistkosti yihnogo vigotovlennya knigi prikovuvali do bibliotechnih polic lancyugami Pershoyu vidomoyu bibliotekoyu u Kiyivskij derzhavi bula biblioteka Sofijskogo soboru v Kiyevi zasnovana knyazem Yaroslavom Mudrim u 1037 Sered monastirskih bibliotek Ukrayini vidznachalasya biblioteka Kiyevo Pecherskoyi lavri XI st Ale starodavnya chastina yiyi fondiv zaginula pid chas pozhezhi 1718 V XVII stolitti zasnovano Kiyevo Mogilyansku akademiyu i pri nij biblioteku V Ukrayini buli organizovani takozh veliki biblioteki pri universitetah Lvivskomu 1661 Harkivskomu 1805 Kiyivskomu 1834 i Cherniveckomu 1875 U XIX st buli stvoreni publichni biblioteki v Odesi 1830 Harkovi 1886 ta inshih mistah Biblioteki v SRSR i URSRV Ukrayini yak i na vsij teritoriyi kolishnogo Radyanskogo Soyuzu osnovnimi shovishami rukopisnih i drukovanih skarbiv buli cerkovni i monastirski biblioteki Na 1913 v Carskij Rosiyi bulo vsogo 13 880 publichnih masovih bibliotek iz chislom knig blizko 9 mln primirnikiv She girshim bulo zabezpechennya naselennya knigoyu v Ukrayini de v 1914 roci pracyuvalo lishe 3 153 masovi biblioteki z fondom 1917 tis tomiv Kulturna revolyuciya sho stalasya v krayini za roki radyanskoyi vladi znajshla svoye viyavlennya i v burhlivomu rozvitku bibliotechnoyi spravi Pislya progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini 1918 roku universalami Pavla Skoropadskogo buli stvoreni Nacionalna biblioteka Ukrayinska Akademiya Nauk ukrayinski universiteti u Kiyevi ta Kam yanci Podilskomu 150 ukrayinskih gimnazij Takozh vijshlo drukom kilka miljoniv primirnikiv ukrayinskih pidruchnikiv Na 1959 rik v SRSR nalichuvalosya ponad 400 tis bibliotek usih tipiv iz zagalnoyu kilkistyu knig ponad 1 5 mlrd tomiv u tomu chisli masovih 139 tis z fondom 698 mln primirnikiv Nimecki ta radyanski zagarbniki zavdali bibliotekam URSR velicheznih zbitkiv zrujnuvali tisyachi primishen pograbuvali i znishili ponad 80 mln knizhok U pislyavoyennij chas bibliotechna sprava v Ukrayini rozvivalasya osoblivo zhvavo 1957 v URSR pracyuvalo 78 424 bibliotek usih tipiv z fondom 257 175 550 tomiv sho bilsh yak u 5 raz perevishuye bibliotechnij fond usiyeyi Carskoyi Rosiyi 1913 roku Osoblivo zrosla merezha masovih bibliotek u silskij miscevosti de v dorevolyucijni chasi yih majzhe ne bulo V 1956 v Ukr RSR pracyuvali 27 734 silski biblioteki tobto vdvoye bilshe nizh usogo bulo masovih bibliotek u Carskij Rosiyi stanom na 1913 rik 1957 go tilki biblioteki sistemi Ministerstva kulturi URSR obslugovuvali 8 692 700 chitachiv yakim bulo vidano protyagom roku 167 409 300 knig U 1940 r v Ukrayini bulo 22 297 bibliotek z nih 4970 u mistah z knizhkovim ta zhurnalnim fondom u 40 8 mln ekzemplyariv z nih 28 8 mln ekzemplyariv u miskih bibliotekah a u 1965 r u 29238 bibliotekah 9475 u mistah vzhe narahovuvalosya 195 9 mln ekzemplyariv knig zhurnaliv i gazet 128 6 mln z nih u miskih bibliotekah U Rad Soyuzi bula organizovana shiroka merezha bibliotechnih ustanov derzhavni publichni biblioteki universalnogo harakteru respublikanski krajovi oblasni miski rajonni silski ta dityachi vidomchi yak pravilo specializovani profspilkovi na zavodah fabrikah v RTS radgospah kolgospni shkilni ta inshe Koristuvannya poslugami bibliotek u SRSR bulo bezkoshtovnim Komplektuvannya knizhkovih fondiv osnovnih bibliotek zdijsnyuvalosya za dopomogoyu bezplatnogo obov yazkovogo primirnika yakij zabezpechuvav operativne popovnennya yihnih fondiv potochnoyu literaturoyu v centralizovanomu poryadku Vazhlive misce v zabezpechenni bibliotek literaturoyu vidigravali bibliotechni kolektori knigotorgovelni magazini vnutrishnosoyuznij i mizhnarodnij knigoobmin ta peredplata Najbilshimi bibliotekami v SRSR buli Derzhavna biblioteka SRSR im V I Lenina v Moskvi fond ponad 20 mln Derzhavna publichna biblioteka im M Ye Saltikova Shedrina v Leningradi do 13 mln Biblioteka Akademiyi nauk SRSR 20 mln Najbilshi biblioteki UkrayiniNacionalna biblioteka Ukrayini imeni Yaroslava Mudrogo bl 4 mln Nacionalna biblioteka Ukrayini imeni V I Vernadskogo 15 8 mln Derzhavna naukovo tehnichna biblioteka Ukrayini bl 21 mln Lvivska nacionalna naukova biblioteka Ukrayini imeni Vasilya Stefanika 7 mln Harkivska derzhavna naukova biblioteka imeni V G Korolenka ponad 7 mln Odeska nacionalna naukova biblioteka 5 mln Najbilshi biblioteki svituBritanska biblioteka 150 mln odinic zberigannya Biblioteka Kongresu SShA u Vashingtoni ponad 145 mln Nyu Jorkska publichna biblioteka 53 1 mln Rosijska derzhavna biblioteka 42 7 mln Rosijska nacionalna biblioteka 35 7 mln Nacionalna parlamentska biblioteka Yaponiyi 35 6 mln Nacionalna biblioteka Franciyi 31 mln Biblioteki yak pokaznik kulturi naroduVazhlivim pokaznikom kulturi narodu ye kilkist knizhok sho pripadaye na pevnu kilkist naselennya Tak za danimi YuNESKO 1954 roku na 100 osib naselennya v publichnih Bibliotekah pripadalo knizhok v Angliyi 117 v SShA 88 dani po 80 B v Yaponiyi 14 V Rad Soyuzi stanom na 1956 rik 322 knizhki zokrema v Ukr RSR 351 Vsogo zh v SRSR u bibliotekah vsih tipiv na 100 osib naselennya 1956 roku pripadalo 734 knizhki Sociokulturna diyalnist bibliotekiBibliotechni primishennyaHud Rebu Sh Biblioteka v sadibi Avchurino 1846 r Dlya bibliotek sporudzhuyutsya specialni primishennya Do skladu suchasnoyi bibliotechnoyi sporudi vhodyat knigoshovishe sho maye sistemu stelazhiv specialnij transport opalennya i ventilyaciyu chitalni zali zagalni ta specializovani primishennya dlya bibliotechnogo obslugovuvannya abonement katalog vistavka Za planovim rishennyam bibliotechni budinki buvayut z bashtovim knigoshovishem roztashovanim nad punktami vidachi knig z knigoshovishem bezposeredno zv yazanim z punktami vidachi knig z centralizovanim knigoshovishem i diferencijovanoyu vidacheyu knig Oskilki z pochatku XXI stolittya nabuli poshirennya virtualni biblioteki primishennya biblioteki stali nazivati fizichna biblioteka Pikluvalni radi bibliotekPikluvalna rada ce organ gromadskogo samovryaduvannya sho utvoryuyetsya z metoyu zaluchennya gromadskosti do rozvitku riznih ustanov v danomu vipadku bibliotek Vidpovidno do Proyektu Zakonu pro vnesennya zmin do Zakonu Ukrayini Pro biblioteki i bibliotechnu spravu 5002 stattya 19 zasnovnik biblioteki mozhe stvoriti pikluvalnu radu biblioteki yak doradchij kolegialnij organ osnovnim zavdannyam yakogo ye spriyannya rozvitku biblioteki Svitovij dosvid funkcionuvannya pikluvalnih rad pri bibliotekah U sviti kultura uchasti gromadi v upravlinni bibliotekami ye rozvinenoyu i maye bilsh nizh storichnu istoriyu Amerikanska asociaciya pikluvalnikiv bibliotek bula stvorena she u 1890 roci Druzi bibliotek u Velikij Britaniyi mozhut prostezhiti svoye pohodzhennya she z chasiv Yelizavetinskoyi epohi U Franciyi persha grupa bula zasnovana v 1913 roci dlya pidtrimki Nacionalnoyi biblioteki Franciyi V SShA diye nacionalna merezha Ob yednani dlya bibliotek sho yednaye entuziastiv ta prihilnikiv yaki viryat u vazhlivist bibliotek yak socialnih ta intelektualnih centriv gromad Nihto ne maye potuzhnishogo golosu nizh ti hto koristuyutsya bibliotekami zbirayut dlya nih groshi ta keruyut nimi Prihilniki bibliotek stanut spravzhnoyu siloyu z yakoyu slid rahuvatisya na miscevomu ta nacionalnomu rivnyah zaznacheno na sajti organizaciyi Formi uchasti gromadi v upravlinni bibliotekoyu Isnuye dvi formi uchasti gromadyan v upravlinnya bibliotekami Bibliotechna rada ta Grupi druziv bibliotek Golovna riznicya polyagaye tomu sho Bibliotechna rada viroblyaye strategiyu rozvitku biblioteki ta najmaye direktora biblioteki a Grupi Druziv perevazhno ye blagodijnimi iniciativami yaki shukayut dodatkovi resursi dlya rozvitku bibliotek zahishayut interesiv bibliotek ta koristuvachiv vidigrayut rol mistochka mizh gromadoyu ta bibliotekami Sho vazhlivo i Bibliotechna rada i Druzi bibliotek skladayutsya z dobrovolciv yaki pracyuyut bezkoshtovno na blago bibliotek ta gromad Rozglyanemo organizaciyu roboti bibliotechnih rad na prikladi provinciyi Saskachevan v Kanadi Rada publichnoyi biblioteki ce kerivnij organ upravlinnya z povnovazhennyami keruvati spravami biblioteki v ramkah Aktu pro publichni biblioteki Saskachevanu 1996 roku Bibliotechni radi ye riznih rivniv municipalni v mistah regionalni radi dlya kozhnoyi bibliotechnoyi merezhi miscevi radi dlya kozhnoyi biblioteki filiyi v selah ta mistechkah Rada ne zajmayetsya shodennoyu operacijnoyu diyalnistyu biblioteki a zabezpechuye dosyagnennya misiyi ta napryamkiv diyalnosti zdijsnyuye strategichne upravlinnya Do skladu municipalnoyi radi vhodyat miskij golova ta odin chlen miskoyi radi plyus inshi chleni priznacheni miskoyu radoyu Do skladu regionalnoyi radi vhodit odin chlen yakij priznachayetsya kerivnim organom regionu na kozhni 5 tis naselennya Miscevi radi biblioteki priznachayutsya miscevimi organami vladi V Pivdenno shidnij bibliotechnij merezhi Southeast Regional Library provinciyi Saskachevan nalichuyetsya 47 miscevih rad bibliotek 383 chleni rad 254 zustrichi provedeno u 2019 roci Vsogo ponad 2 5 tis gromadyan provinciyi Saskachevanu z 1 mln naselennya dobrovilno ye chlenami bibliotechnih rad na riznih rivnyah Dosvid stvorennya pikluvalnih rad pri bibliotekah Ukrayini Proyekt Zakonu pro vnesennya zmin do Zakonu Ukrayini Pro biblioteki i bibliotechnu spravu 5002 vpershe v istoriyi rozvitku ukrayinskih bibliotek proponuye ponyattya Pikluvalnoyi radi stattya 19 Stvorennya takogo doradchogo organu dast zmogu gromadi vplivati na rozvitok biblioteki formuvati strategiyu advokuvati potrebi bibliotek zaluchati dodatkovi resursi poshiryuvati informaciyu pro diyalnist ta privertati shirshu uvagu do diyalnosti ta vazhlivosti bibliotek v gromadah Proyekti bibliotekDaniyel Maro Proyekt biblioteki kinec XVII stolittya Vilson Patten Biblioteka i shodova klitka na drugij poverh proekt 1903 r v stili secesiyaDiv takozhNajbilshi biblioteki svitu Biblioteki Ukrayini Publichni biblioteki Kiyeva Elektronna biblioteka Virtualna biblioteka Bibliotechnij fond Muzichni biblioteki Bibliofilski vidannya Librusek Vseukrayinskij den bibliotek Biblioteki dlya ditej ta yunactvaPrimitkihttp www eblida org activities kic library days in europe html Biblioteka Slovnik ukrayinskoyi movi u 20 t K Naukova dumka 2010 2022 Knigozbirnya Slovnik ukrayinskoyi movi u 20 t K Naukova dumka 2010 2022 Biblioteka Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G 632 s Arhiv originalu za 21 sichnya 2022 Procitovano 16 travnya 2010 Arhiv originalu za 2 chervnya 2021 Procitovano 30 travnya 2021 biblio uad lviv ua Arhiv originalu za 10 lipnya 2020 Procitovano 16 zhovtnya 2021 Kulik Ye Formuvannya virtualnogo bibliotechnogo prostoru dlya bibliotechno informacijnogo obslugovuvannya yunactva Ye Kulik Visnik Knizhkovoyi palati 2014 12 S 28 31 The library of the future nedostupne posilannya Arts Council England 2013 11 r angl w1 c1 rada gov ua Arhiv originalu za 4 listopada 2021 Procitovano 4 listopada 2021 United for Libraries angl 9 chervnya 2009 Arhiv originalu za 4 listopada 2021 Procitovano 4 listopada 2021 southeastlibrary ca Arhiv originalu za 4 listopada 2021 Procitovano 4 listopada 2021 PosilannyaBiblioteka socialni komunikaciyi 22 bereznya 2022 u Wayback Machine VUE Hej River Ch 1 4 Vchimosya organizovuvati biblioteku v selah ta mistechkah Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Biblioteka Vikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Biblioteka U Vikislovniku ye storinka biblioteka Vikipidruchniki nedostupne posilannya z chervnya 2019 Biblioteki 23 lipnya 2018 u Wayback Machine Enciklopediya ukrayinoznavstva Zagalna chastina EU I Myunhen Nyu Jork 1949 T 3 Biblioteki 27 kvitnya 2022 u Wayback Machine Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina EU II Parizh Nyu Jork 1955 T 1 Biblioteka 19 listopada 2016 u Wayback Machine Biblioteki naukovih ustanov NAN Ukrayini 21 lyutogo 2019 u Wayback Machine Ukrayinska bibliotechna enciklopediya Biblioteka 24 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya Lvivska nacionalna naukova biblioteka Ukrayini imeni V Stefanika 23 lipnya 2018 u Wayback Machine Odeska nacionalna naukova biblioteka im M Gorkogo 22 kvitnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska bibliotechna asociaciya 26 kvitnya 2022 u Wayback Machine DzherelaBiblioteka u minulomu kulturno istorichnij naris D Balika Kiyiv DVU 1925 118 s Biblioteki Lvivshini korot ist naris Yu M Grajdans Upr kulturi i turizmu Lviv oblderzhadmin Lviv obl univers nauk b ka L 2008 175 c Bibliogr s 133 142 Biblioteki na zahidnoukrayinskih zemlyah XVIII XX st dop ta povidoml II nauk konf 29 30 zhovt 2004 r Lviv red S A Arsirij NAN Ukrayini Lviv nauk b ka im V Stefanika L 2006 202 c Istoriya bibliotechnoyi spravi v Ukrayini navch posib V V Syedih nauk red N M Kushnarenko Harkiv HDAK 2013 212 s Istoriya bibliotechnoyi spravi na zahidnoukrayinskih zemlyah dosvid i problemi vivchennya S Arsirij Zap Lviv nauk b ki im V Stefanika 2002 Vip 9 10 S 77 88 Bibliogr 43 nazv Korotkij kurs bibliotekoznavstva istoriya teoriya ta praktika bibliotechnoyi spravi C Siropolko Lviv 1924 127 s Shvecova Vodka G M Zagalna teoriya dokumenta i knigi Kiyiv Znannya 2014 405 s Visha osvita HHI stolittya ISBN 978 966 346 642 2 LiteraturaIstoriya ukrayinskoyi bibliotechnoyi spravi v imenah kinec HIH st 1941 r mater do biobibliogr slovnika avt uklad L V Garbar Kiyiv NBU im V I Vernadskogo 2017 616 s ISBN 966 02 8536 1 Nacionalni biblioteki svitu navch posib Nadiya Anatoliyivna Bachinska Galina Volodimirivna Salata Kiyiv nac un t kulturi i mistectv Kiyiv Medinform 2016 231 s il tabl portr 20 sm Chastina tekstu angl Bibliogr s 202 215 120 nazv v kinci tem ta v teksti Bibliogr pr avt s 216 230 117 nazv ISBN 978 966 409 190 6 Suchasna publichna biblioteka vid A do Ya dovidnik avt kol N I Rozkolupa T I Bogush L V Laguta ta in Kiyiv NBU im Ya Mudrogo 2019 191 s ISBN 966 7547 67 7