Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Шеддадіди (перс. شداديان) — феодальна династія курдського походження, що правила в Аррані та Східній Вірменії[4]. У XI—XII століттях була найсильнішою курдської династією Закавказзя[5]. Резиденція Шеддадідів була в Гянджі та в давній вірменській столиці Двін. Бічна гілка роду правила в іншій вірменській столиці — Ані. Їхня історія примітна також тим, що протягом своєї як войовничої так і мирної діяльності вони перебували в тісному контакті зі своїми християнськими сусідами, вірменами і грузинами, а також з різними північними загарбниками, у тому числі аланами і русами [6].
| Шеддадіди | |
| Дата створення / заснування | 951 |
|---|---|
| Столиця | Двін |
| Час/дата припинення існування | 1174 |
 | |
| Цей список перелічує | людина |
 Шеддадіди у Вікісховищі | |
Джерела
Відомості про династії Шеддадідів дуже мізерні. Короткі відомості про них черпають із грузинського літопису «Картліс цховреба», і вірменських джерел — Степаноса Таронаці (X-XI ст.), Арістакеса Ластівертці (XI ст.), Самуел Анеці (XII ст.) та Вардана Аревелці (XIII ст.) [7].
Історія
Перейти до шаблону «Історія Вірменії» Історія Вірменії Роберт Томсон[en] з Оксфордського університету зазначає, що поряд з іранськими традиціями на Шеддадідів значний культурний вплив справило вірменське оточення та вірменські родинні зв'язки. Будучи курдського походження Шеддадіди брали шлюб з вірменами. Наприклад, перший емір Ані Манучихр був сином вірменської принцеси і сам одружився з вірменкою [2]. У генеалогії династії зустрічаються як типово іранські імена, такі як Лашкарі, і типово вірменські імена, такі як Ашот. Це результат того, що Шеддадідам довелося маневрувати між дейлемітами Азербайджану (історичний регіон головним чином на півдні Араксу) та християнами — вірменами та грузинами[8]. Перський поет Катран Тебрізі, який жив при дворі Шеддадідів Гянджі, навіть підкреслював вірменський родовід династії, називаючи Фадла III «гордістю династії Багратідів»[9].
Двінський емірат
Скориставшись тимчасовим ослабленням правління Мусафірида Марзубана ібн Мухаммада, Мухаммад ібн Шаддад, засновник династії[10], утвердився спочатку у Двіні, у Вірменії, вперше приблизно 951 року[3][10]. Спочатку побудувавши сильну фортецю поза містом Мухаммад ібн Шаддад відбив неодноразові атаки Мусафіридів та його вірменських союзників із єдиною метою повернути город[10]. Незабаром після відновлення влади Мусафіридів Мухаммад ібн Шаддад був змушений втекти до Васпуракану, де отримав притулок у місцевого вірменського царя, і помер у 955 році. Незважаючи на втрату Двіна син Мухаммада ібн Шаддада Лашкарі, ймовірно, отримав деякі території в вірменській гірській області Сюнік. Шеддадіди знову відновили своє правління у Двіні лише наприкінці X століття зусиллями сина Мухаммада ібн Шеддада Фазла [10]. З 1022 Двінським еміратом правил Абу-л Асвар. Приблизно в 1040 він безуспішно[10] намагався розширити свою владу за рахунок царя Ташира Давида Безземельного. Передбачається, що в цей період контакти між гілками у Двіні та Гянджі були зменшені [10]. Абу-л Асвар був використаний Візантійською імперією в період анексії Вірменського царства в середині 1040-х років, хоча візантійці так і не виконали свою обіцянку за допомогою Абу-л Асвара залишити йому всі захоплені вірменські фортеці. Більше того, в 1045 сам Двінський емірат був підданий невдалій атаці візантійською армією. Спроби візантійців скоротити зону влади Шеддадідів навколо Двіна також зійшли нанівець. Візантійський хроніст Іван Скилиця називає Абу-л-Асвара «архонтом Тівія та Персарменії»[11].
Гянджинський емірат
Син Мухаммада ібн Шаддада Фазл, який перебуває після подій у Двіні на службі у Хамданідів, на прохання Мусафіридського намісника Алі аль-Тазі вирушив до міста Гяднжа кавказької області Арран[10] для того, щоб спільно захистити його від нападів горян. У 969—970 году[10] до брата приєднався також Лашкарі і, за підтримки місцевого населення, останні вигнали Алі аль-Тазі а Лашкарі став еміром[10]. 978 року його успадкував брат Марзубан. Через кілька років він був повалений Фазлом, який правив областю з 985 року протягом 47 років. У 993 році останній захопив також Барду та Байлакан. Згідно К. Е. Босуорт Шеддадіди проявляють себе як енергійні захисники ісламу, борючись з грузинськими і вірменськими князями, візантійцями, аланами і русами [12]. Твердження Шеддадідської гегемонії на східних кордонах Грузії змусило царя Баграта IV вжити заходів, зокрема близько 990 року він обложив Шамкур. Дані про результат цієї військової акції у джерелах суперечливі. Інше зіткнення з грузинами що мало місце в 1027 або 1030 закінчився нищівною поразкою Фазла I. До 1030, наприкінці свого правління, Фазл, за допомогою русів військових походів в Ширвані, що знаходилися до цього часу, придушив повстання свого сина намісника. Майже нічого не відомо про короткочасне правління його спадкоємця та сина Муси (1031-1034). Ендрю Пікок зазначає, що наступник останнього Абу-л Хасан Лашкарі продовжив військові кампанії проти грузинів та вірмен виявляючи помсту за поразки свого діда Фазла I. Після 1054 як Шеддадіди так і Раввадіди визнали сюзеренітет сельджукського султана Тогрула [10]. Якщо залежність Абу-л-Асвара було майже номінальним, його син Фазл II платив сельджукам велику данину. Правління Шеддедідів Гянджі добігало кінця, хоча точні обставини падіння династії неясні. Останній представник Гянджинської лінії роду Фазлун ібн Фалз правив близько двох років до 1075 [3], коли султан Мелік-шах дарував область своєму рабу Сав Тегін як икти. До XII століття місто Гянджа мало переважно іранське населення[13]. Ганджійське емірство Шеддадідів проіснувало майже остаточно XI століття.
Анійський емірат
Після завоювання в 1064 сельджуками Закавказзя Шеддадіди стали їх васалами і в 1072 [1] отримали (за іншими даними купили [14]) у васальне володіння територію колишнього Анійського царства вірменських Багратидів, утворивши Анійський емірат [3]. Манучихр ібн Шавур II, який почав правити в Ані, став засновником анійської гілки Шеддадіди (близько 1072—1199), яка припинила своє існування в 1199 році, коли вірменське[15] місто Ані було приєднано до Грузії[3] разом з частиною північної Вірменії[3] ]. Мінорський називає їх курдо-вірменськими царями Ані[17].
Правителі Східної Вірменії та Аррану
Список правителів складено відповідно до робіт «Книга династій» Н. В. Сичова [18] та «Мусульманські династії. Довідник з хронології та генеалогії» К. Е. Босворта [12].
Головна гілка в Гянджі та в Двіні
- Фазлун - 951-955 гг.
- Мухаммад ібн Шаддад (у Двіні) - 951-971 рр.
- Алі Лашкарі I ібн Мухаммад (у Гянджі) - 971-978 рр.
- Марзубан ібн Мухаммад - 978-985 гг.
- Фадл I (Фазлун I) ібн Мухаммад - 985-1031 р.р.
- Абу-ль-Фатх Муса - 1031-1034 гг.
- Алі Лашкарі II - 1034-1049 гг.
- Ануширван ібн Лашкарі - 1049
- Абу-ль-Асвар Шавур I — у Двіні — 1022—1049 рр., у Гянджі —1049—1067 рр.[19]
- Фадл (Фазлун) II ібн Шавур - 1067-1073 р.р.
- Фадл (Фазлун) III ібн Фадл - l073/1075-1088/1089 гг. Арран захопив сельджукський воєначальник Абу Мансур Сау-Тегін.
Гілка в Ані, 1072-1174 гг.
- Манучихр ібн Шавур I - 1072-1118 гг.
- Абу-л-Асвар Шавур II - 1118-1124 гг.
Період 1124-1125 гг. - Грузинська окупація.
Фадл (Фазлун) IV ібн Шавур II - 1125-? мм. Махмуд -? -1131 гг. Хущчихр - 1131-? мм. Шаддад -? -1155 гг. Фадл V (Фазлун V) - 1155-1161 гг.
Період 1161-1164 гг. - Грузинська окупація.
Шахіншах - 1164-1174 гг. Грузинське завоювання.
 | Це незавершена стаття з . Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Ця стаття не містить . (грудень 2015) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sheddadidi pers شداديان feodalna dinastiya kurdskogo pohodzhennya sho pravila v Arrani ta Shidnij Virmeniyi 4 U XI XII stolittyah bula najsilnishoyu kurdskoyi dinastiyeyu Zakavkazzya 5 Rezidenciya Sheddadidiv bula v Gyandzhi ta v davnij virmenskij stolici Dvin Bichna gilka rodu pravila v inshij virmenskij stolici Ani Yihnya istoriya primitna takozh tim sho protyagom svoyeyi yak vojovnichoyi tak i mirnoyi diyalnosti voni perebuvali v tisnomu kontakti zi svoyimi hristiyanskimi susidami virmenami i gruzinami a takozh z riznimi pivnichnimi zagarbnikami u tomu chisli alanami i rusami 6 Sheddadidi Data stvorennya zasnuvannya951 StolicyaDvin Chas data pripinennya isnuvannya1174 Cej spisok perelichuyelyudina Sheddadidi u Vikishovishi Teritoriya Sheddadidiv v XI XII stolittyahDzherelaVidomosti pro dinastiyi Sheddadidiv duzhe mizerni Korotki vidomosti pro nih cherpayut iz gruzinskogo litopisu Kartlis chovreba i virmenskih dzherel Stepanosa Taronaci X XI st Aristakesa Lastivertci XI st Samuel Aneci XII st ta Vardana Arevelci XIII st 7 IstoriyaPerejti do shablonu Istoriya Virmeniyi Istoriya Virmeniyi Robert Tomson en z Oksfordskogo universitetu zaznachaye sho poryad z iranskimi tradiciyami na Sheddadidiv znachnij kulturnij vpliv spravilo virmenske otochennya ta virmenski rodinni zv yazki Buduchi kurdskogo pohodzhennya Sheddadidi brali shlyub z virmenami Napriklad pershij emir Ani Manuchihr buv sinom virmenskoyi princesi i sam odruzhivsya z virmenkoyu 2 U genealogiyi dinastiyi zustrichayutsya yak tipovo iranski imena taki yak Lashkari i tipovo virmenski imena taki yak Ashot Ce rezultat togo sho Sheddadidam dovelosya manevruvati mizh dejlemitami Azerbajdzhanu istorichnij region golovnim chinom na pivdni Araksu ta hristiyanami virmenami ta gruzinami 8 Perskij poet Katran Tebrizi yakij zhiv pri dvori Sheddadidiv Gyandzhi navit pidkreslyuvav virmenskij rodovid dinastiyi nazivayuchi Fadla III gordistyu dinastiyi Bagratidiv 9 Dvinskij emiratSkoristavshis timchasovim oslablennyam pravlinnya Musafirida Marzubana ibn Muhammada Muhammad ibn Shaddad zasnovnik dinastiyi 10 utverdivsya spochatku u Dvini u Virmeniyi vpershe priblizno 951 roku 3 10 Spochatku pobuduvavshi silnu fortecyu poza mistom Muhammad ibn Shaddad vidbiv neodnorazovi ataki Musafiridiv ta jogo virmenskih soyuznikiv iz yedinoyu metoyu povernuti gorod 10 Nezabarom pislya vidnovlennya vladi Musafiridiv Muhammad ibn Shaddad buv zmushenij vtekti do Vaspurakanu de otrimav pritulok u miscevogo virmenskogo carya i pomer u 955 roci Nezvazhayuchi na vtratu Dvina sin Muhammada ibn Shaddada Lashkari jmovirno otrimav deyaki teritoriyi v virmenskij girskij oblasti Syunik Sheddadidi znovu vidnovili svoye pravlinnya u Dvini lishe naprikinci X stolittya zusillyami sina Muhammada ibn Sheddada Fazla 10 Z 1022 Dvinskim emiratom pravil Abu l Asvar Priblizno v 1040 vin bezuspishno 10 namagavsya rozshiriti svoyu vladu za rahunok carya Tashira Davida Bezzemelnogo Peredbachayetsya sho v cej period kontakti mizh gilkami u Dvini ta Gyandzhi buli zmensheni 10 Abu l Asvar buv vikoristanij Vizantijskoyu imperiyeyu v period aneksiyi Virmenskogo carstva v seredini 1040 h rokiv hocha vizantijci tak i ne vikonali svoyu obicyanku za dopomogoyu Abu l Asvara zalishiti jomu vsi zahopleni virmenski forteci Bilshe togo v 1045 sam Dvinskij emirat buv piddanij nevdalij ataci vizantijskoyu armiyeyu Sprobi vizantijciv skorotiti zonu vladi Sheddadidiv navkolo Dvina takozh zijshli nanivec Vizantijskij hronist Ivan Skilicya nazivaye Abu l Asvara arhontom Tiviya ta Persarmeniyi 11 Gyandzhinskij emiratSin Muhammada ibn Shaddada Fazl yakij perebuvaye pislya podij u Dvini na sluzhbi u Hamdanidiv na prohannya Musafiridskogo namisnika Ali al Tazi virushiv do mista Gyadnzha kavkazkoyi oblasti Arran 10 dlya togo shob spilno zahistiti jogo vid napadiv goryan U 969 970 godu 10 do brata priyednavsya takozh Lashkari i za pidtrimki miscevogo naselennya ostanni vignali Ali al Tazi a Lashkari stav emirom 10 978 roku jogo uspadkuvav brat Marzuban Cherez kilka rokiv vin buv povalenij Fazlom yakij praviv oblastyu z 985 roku protyagom 47 rokiv U 993 roci ostannij zahopiv takozh Bardu ta Bajlakan Zgidno K E Bosuort Sheddadidi proyavlyayut sebe yak energijni zahisniki islamu boryuchis z gruzinskimi i virmenskimi knyazyami vizantijcyami alanami i rusami 12 Tverdzhennya Sheddadidskoyi gegemoniyi na shidnih kordonah Gruziyi zmusilo carya Bagrata IV vzhiti zahodiv zokrema blizko 990 roku vin oblozhiv Shamkur Dani pro rezultat ciyeyi vijskovoyi akciyi u dzherelah superechlivi Inshe zitknennya z gruzinami sho malo misce v 1027 abo 1030 zakinchivsya nishivnoyu porazkoyu Fazla I Do 1030 naprikinci svogo pravlinnya Fazl za dopomogoyu rusiv vijskovih pohodiv v Shirvani sho znahodilisya do cogo chasu pridushiv povstannya svogo sina namisnika Majzhe nichogo ne vidomo pro korotkochasne pravlinnya jogo spadkoyemcya ta sina Musi 1031 1034 Endryu Pikok zaznachaye sho nastupnik ostannogo Abu l Hasan Lashkari prodovzhiv vijskovi kampaniyi proti gruziniv ta virmen viyavlyayuchi pomstu za porazki svogo dida Fazla I Pislya 1054 yak Sheddadidi tak i Ravvadidi viznali syuzerenitet seldzhukskogo sultana Togrula 10 Yaksho zalezhnist Abu l Asvara bulo majzhe nominalnim jogo sin Fazl II plativ seldzhukam veliku daninu Pravlinnya Sheddedidiv Gyandzhi dobigalo kincya hocha tochni obstavini padinnya dinastiyi neyasni Ostannij predstavnik Gyandzhinskoyi liniyi rodu Fazlun ibn Falz praviv blizko dvoh rokiv do 1075 3 koli sultan Melik shah daruvav oblast svoyemu rabu Sav Tegin yak ikti Do XII stolittya misto Gyandzha malo perevazhno iranske naselennya 13 Gandzhijske emirstvo Sheddadidiv proisnuvalo majzhe ostatochno XI stolittya Anijskij emiratPislya zavoyuvannya v 1064 seldzhukami Zakavkazzya Sheddadidi stali yih vasalami i v 1072 1 otrimali za inshimi danimi kupili 14 u vasalne volodinnya teritoriyu kolishnogo Anijskogo carstva virmenskih Bagratidiv utvorivshi Anijskij emirat 3 Manuchihr ibn Shavur II yakij pochav praviti v Ani stav zasnovnikom anijskoyi gilki Sheddadidi blizko 1072 1199 yaka pripinila svoye isnuvannya v 1199 roci koli virmenske 15 misto Ani bulo priyednano do Gruziyi 3 razom z chastinoyu pivnichnoyi Virmeniyi 3 Minorskij nazivaye yih kurdo virmenskimi caryami Ani 17 Praviteli Shidnoyi Virmeniyi ta ArranuSpisok praviteliv skladeno vidpovidno do robit Kniga dinastij N V Sichova 18 ta Musulmanski dinastiyi Dovidnik z hronologiyi ta genealogiyi K E Bosvorta 12 Golovna gilka v Gyandzhi ta v Dvini Fazlun 951 955 gg Muhammad ibn Shaddad u Dvini 951 971 rr Ali Lashkari I ibn Muhammad u Gyandzhi 971 978 rr Marzuban ibn Muhammad 978 985 gg Fadl I Fazlun I ibn Muhammad 985 1031 r r Abu l Fath Musa 1031 1034 gg Ali Lashkari II 1034 1049 gg Anushirvan ibn Lashkari 1049 Abu l Asvar Shavur I u Dvini 1022 1049 rr u Gyandzhi 1049 1067 rr 19 Fadl Fazlun II ibn Shavur 1067 1073 r r Fadl Fazlun III ibn Fadl l073 1075 1088 1089 gg Arran zahopiv seldzhukskij voyenachalnik Abu Mansur Sau Tegin Gilka v Ani 1072 1174 gg Manuchihr ibn Shavur I 1072 1118 gg Abu l Asvar Shavur II 1118 1124 gg Period 1124 1125 gg Gruzinska okupaciya Fadl Fazlun IV ibn Shavur II 1125 mm Mahmud 1131 gg Hushchihr 1131 mm Shaddad 1155 gg Fadl V Fazlun V 1155 1161 gg Period 1161 1164 gg Gruzinska okupaciya Shahinshah 1164 1174 gg Gruzinske zavoyuvannya Ce nezavershena stattya z Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno gruden 2015