Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хаджи́ Дими́тир (справжнє ім'я — болг. Дими́тър Нико́лов Асе́нов, більш відомий як Хаджи Димитър) — національний герой Болгарії, гайдук, революціонер, борець за звільнення Болгарії від османського ярма, видатний воєвода.
| Хаджи Димитир | |
|---|---|
| болг. Хаджи Димитър | |
 Національний герой Болгарії, революціонер, воєвода. | |
| Народився | 10 травня 1840 Сливен, Османська імперія (нині Болгарія) |
| Помер | 10 серпня 1868 (28 років) або гора Бузлуджа (нині болг. Хаджи Димитър), Стара Планина, Османська імперія (нині Болгарія), або гора Кардафіл ·загиблий у бою |
| Поховання | або на горі Бузлуджа, або в церкві болг. «Св. Архангел Михаил» с. Крин, Старозагорська область, або в храмі болг. «Св. Петър и Павел» с. Свежен, або у храмі болг. «Свети Никола» в Слівені. |
| Країна |  Османська імперія |
| Діяльність | революціонер, гайдук, воєвода |
| |
Про нього не менш видатний революціонер і поет Христо Ботев написав у однойменній поемі:
Той, хто впаде в бою за свободу,
Той не вмирає: його жаліють
земля і небо, звір і природа
і співці пісні про нього співають…
Життєпис
Дитинство і юнацькі роки
Хаджи Димитир народився у Сливені в сім'ї торговця Николи і Маринки Асенових, був їх п'ятим сином. Коли йому було лише 2 роки, глибоко релігійна сім'я вирушила на поклоніння до Гробу Господня в Єрусалим, і після цього, за традицією маленький Димитир, як і його батько, став Хаджи — «той, хто здійснив паломництво». У сучасному світі термін «хаджи» відноситься лише до мусульман, що здійснили хадж, але у болгарському православному середовищі так називали усіх вірян, хто здійснив паломництво до Єрусалиму. Димитир зростав у революційному оточенні — два його рідні брати в подальшому взяли участь у Критському повстанні проти османів у 1866—1869 рр., його рідний брат Тодор воював і загинув як гайдук разом з Хаджи, його двоюрідні брати Стоян і Никола були знаними гайдуками і воєводами, його племінник Кристю Асенов став відомим гайдуком.
У 5-річному віці Димитир вже бився з турецькими однолітками. З дитинства мав дуже запальний характер, з юних років він усвідомив усю несправедливість османського правління, і не міг з цим змиритися. Він дуже часто з шаленими емоціями давав відсіч османам та їхнім посіпакам. Став відомим у Сливені після того, як побив одного турка, розбивши йому голову столом. Про нього казали, що «він був такий несамовитий, що для нього природно було б не стояти осторонь й плекати дітей, а стати революціонером».
Гайдуцький період
Після вбивства у грудні 1860 року місцевого османського судді Панайотом Хитовим Хаджи Димитир, який до цього був причетний, був змушений ховатися у горах, де він почав гайдуцьку діяльність у загоні (четі) Хитова і був призначений прапороносцем. До 1863 року вони гайдукували у горах. Але потім через несприятливі обставини змушені були перейти до Сербії, де чета розпалася. Влітку 1864 року Хаджи Димитир переїхав до Румунії, де поринув у вир боротьби проти османів, вступивши до болгарської революційної організації, створеною Георги Стойковим Раковски з метою формування чет і відправлення їх до Болгарії задля проведення бойових дій проти османів та роздмухування повстання. 21 травня 1865 року в квартирі Георги Раковски була сформована чета, в яку записалися Хаджи Димитир і Стефан Караджа. 13 червня 1865 року ця чета переправилася через Дунай і відбула у гори Котленского Балкана до відомого місця збору гайдуків в районі Агликиної поляни, де розділилася на три окремі невеликі чети на чолі з Желю Войвода, Стефаном Караджою і Хаджи Димитиром. З своєю четою воєвода Хаджи діяв до осені 1865 року, після чого чета повернулась до Румунії, де Хаджи Димитира було як воєводу вибрано до «Таємного центрального болгарського комітету».
Останні дні
Влітку 1868 року в Румунії була сформована чета Хаджи Димитира і Стефана Караджи. Метою її діяльності було, як і раніше, досягти Агликиної поляни і об'єднатися у спільних бойових операціях проти османів з іншими четами — Жельо Войводи, Панайота Хитова, Филипа Тотю. Є припущення, що це одразу були дві окремі чети, які навіть на першому етапі начебто мали різні шляхи до місця збору. Але вже на болгарських землях вони об'єднались в одну під керівництвом Хаджи. Це свідчить про військову мудрість двох воєвод, які розуміли, що у бойових діях потрібна виключно єдиноначальність. 5 липня 1868 року чета перепливла Дунай на одному вітрильнику. Перша битва з османами була успішною, втрати їх були значними. Гайдукам вдалося відірватися від переслідування і за нічний перехід досягти місць біля села Горішня Липниця. Там 7 липня чета провела другий свій бій, теж спричинивши серйозні втрати османам. Але османські війська й башибузуки не відпустили чету далеко. 8 серпня відбувся третій бій у місцевості болг. Дълги Дол біля села Вишовград. Чета змушена була відійти до місцевості Канлидере біля цього села. Там 9 серпня відбувся тяжкий, найкривавівший бій, в якому чета була розбита, поранений і полонений був Стефан Караджа. Під командуванням Хаджи Димитира 58 гайдуків, що залишилися живі, продовжили шлях до Балкану, з усіх боків супроводжені ворогами.
18 липня 1868 року на горі Бузлуджа відбувся останній бій чети. У ньому убито Хаджи Димитира, після бою османи відтяли голови загиблим гайдукам, аби показати народу у різних місцях Болгарії. Факт загибелі Хаджи Димитира на горі Бузлуджа підтримують більшість сучасних дослідників. Османи допустили одного священика прибрати трупи загиблих, і він бачив один труп, на шкірі якого були татуювання, де були помітні шаблі, леви і букви «Х. Д.», що належали за словами його соратників саме Хаджи Димитиру. Після звільнення Болгарії від османського ярма його рештки і кістки убитих гайдуків були перенесені з Бузлуджі до церкви св. Архангела Михайла у місті Крин. Учасник бою, відомий гайдук теж підтвердив, що Хаджи Димитир був вбитий на горі Бузлуджа: «Хаджи з револьвером у руці захищався, але впав убитий.».
Але є й інші думки. Деякі дослідники вважають, що Хаджи Димитир не був убитий 18 липня, а винесений трьома гайдуками до гори Кардафіл, де його прості вівчари як могли лікували від численних ран, але він від них помер приблизно через місяць після бою. Після того його поховали у селі Свежен, в храмі св. Петра і Павла. Можливо його рештки поховали одразу на горі Кардафіл, де є відомий у Болгарії надмогильний пам'ятник. Не виключається також, що його прах був похоронений у Слівені в храмі св. Миколи.
Пам'ять про Хаджи Димитира
Після смерті воєводи і звільнення Болгарії від османів пам'ять про Хаджи Димитира була закарбована у багатьох назвах — село Хаджи Димитир, багато районів міст, вулиць, шкіл, бібліотек, інших суспільних об'єктів. Відкрито музей у рідній хаті Хаджи Димитира в Слівені, поставлено багато пам'ятників. Присвячено вірші, оповідки. Серед тих, хто писали про Хаджи Димитира, були видатні поети — Христо Ботев, Іван Вазов. На честь Хаджи Димитира назвали гірський пік на Антарктичному півострові. Хаджи Димитира також зобразили на декількох болгарських поштових марках.
Примітки
- Семейна легенда отхвърля официалната история за смъртта на Хаджи Димитър.[1]
- болг. ...Тоз, който падне в бой за свобода,
той не умира: него жалеят
земя и небо, звяр и природа
и певци песни за него пеят... - болг. хаджилък
- Книга за българските хаджии (съст. Гюрова, С., Данова, Н.). С., 1985, 447 стр.
- Хаджи Димитър [2] [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- болг. счупил стол о главата.
- Къде е заровено злато? Тайната е в тефтера на Бойчо войвода. [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] — болг. «Бил е луд по цялата глава. И съвсем естествено пътят му е бил не да стои и да гледа деца, а на революционер».
- Румяна Оманова Грешки и заблуди за Караджата и Хаджи Димитър. 21.05.2010 [3] [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- болг. Канлъдере
- болг. «Св. Архангел Михаил»
- Д-р Генчо Китипов. «Погребението на Хаджи Димитър и четниците му на връх Бузлуджа.»; Д-р Косьо Зарев. «Още по въпроса за погребението на Хаджидимитровите четници на връх Бузлуджа.»; Нейчо Кънев. «Ексхумацията на Хаджидимитровите четници, загинали на Бузлуджа.» — в годишник: Казанлък в миналото и днес, Т. V, 1999, с. 143—152, .
- Христо Македонски. «Записки на Христо Македонски, (1852—1877)». Издателство на Отечествения фронт, София, 1983.[4] [ 25 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- болг. «Св. Петър и Павел»
- болг. «Свети Никола»
Джерела
- Петър Димитров-Рудар В търсене на истината: (За четата на Хаджи Димитър и Стефан Караджата). Pensoft Publishers, 2001 — стор. 127
- Стоянов, З. Четите в България на Филип Тотя, Хаджи Димитър и Стефан Караджата. 1867—1868. Пловдив, 1885
- Пл. Павлов. Връх Кадрафил и гробът на Хаджи Димитър [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- Бележити българи, т. VI (съставител и отг. ред. Пл. Павлов), С., 2012.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Hadzhi Dimitir znachennya Hadzhi Dimi tir spravzhnye im ya bolg Dimi tr Niko lov Ase nov bilsh vidomij yak Hadzhi Dimitr nacionalnij geroj Bolgariyi gajduk revolyucioner borec za zvilnennya Bolgariyi vid osmanskogo yarma vidatnij voyevoda Hadzhi Dimitirbolg Hadzhi DimitrNacionalnij geroj Bolgariyi revolyucioner voyevoda Narodivsya10 travnya 1840 1840 05 10 Sliven Osmanska imperiya nini Bolgariya Pomer10 serpnya 1868 1868 08 10 28 rokiv abo gora Buzludzha nini bolg Hadzhi Dimitr Stara Planina Osmanska imperiya nini Bolgariya abo gora Kardafil zagiblij u boyuPohovannyaabo na gori Buzludzha abo v cerkvi bolg Sv Arhangel Mihail s Krin Starozagorska oblast abo v hrami bolg Sv Petr i Pavel s Svezhen abo u hrami bolg Sveti Nikola v Sliveni Krayina Osmanska imperiyaDiyalnistrevolyucioner gajduk voyevoda Mediafajli u Vikishovishi Pro nogo ne mensh vidatnij revolyucioner i poet Hristo Botev napisav u odnojmennij poemi Toj hto vpade v boyu za svobodu Toj ne vmiraye jogo zhaliyut zemlya i nebo zvir i priroda i spivci pisni pro nogo spivayut ZhittyepisRidna hata muzej Hadzhi Dimitira v Sliveni Ditinstvo i yunacki roki Hadzhi Dimitir narodivsya u Sliveni v sim yi torgovcya Nikoli i Marinki Asenovih buv yih p yatim sinom Koli jomu bulo lishe 2 roki gliboko religijna sim ya virushila na pokloninnya do Grobu Gospodnya v Yerusalim i pislya cogo za tradiciyeyu malenkij Dimitir yak i jogo batko stav Hadzhi toj hto zdijsniv palomnictvo U suchasnomu sviti termin hadzhi vidnositsya lishe do musulman sho zdijsnili hadzh ale u bolgarskomu pravoslavnomu seredovishi tak nazivali usih viryan hto zdijsniv palomnictvo do Yerusalimu Dimitir zrostav u revolyucijnomu otochenni dva jogo ridni brati v podalshomu vzyali uchast u Kritskomu povstanni proti osmaniv u 1866 1869 rr jogo ridnij brat Todor voyuvav i zaginuv yak gajduk razom z Hadzhi jogo dvoyuridni brati Stoyan i Nikola buli znanimi gajdukami i voyevodami jogo pleminnik Kristyu Asenov stav vidomim gajdukom U 5 richnomu vici Dimitir vzhe bivsya z tureckimi odnolitkami Z ditinstva mav duzhe zapalnij harakter z yunih rokiv vin usvidomiv usyu nespravedlivist osmanskogo pravlinnya i ne mig z cim zmiritisya Vin duzhe chasto z shalenimi emociyami davav vidsich osmanam ta yihnim posipakam Stav vidomim u Sliveni pislya togo yak pobiv odnogo turka rozbivshi jomu golovu stolom Pro nogo kazali sho vin buv takij nesamovitij sho dlya nogo prirodno bulo b ne stoyati ostoron j plekati ditej a stati revolyucionerom Gajduckij period Pislya vbivstva u grudni 1860 roku miscevogo osmanskogo suddi Panajotom Hitovim Hadzhi Dimitir yakij do cogo buv prichetnij buv zmushenij hovatisya u gorah de vin pochav gajducku diyalnist u zagoni cheti Hitova i buv priznachenij praporonoscem Do 1863 roku voni gajdukuvali u gorah Ale potim cherez nespriyatlivi obstavini zmusheni buli perejti do Serbiyi de cheta rozpalasya Vlitku 1864 roku Hadzhi Dimitir pereyihav do Rumuniyi de porinuv u vir borotbi proti osmaniv vstupivshi do bolgarskoyi revolyucijnoyi organizaciyi stvorenoyu Georgi Stojkovim Rakovski z metoyu formuvannya chet i vidpravlennya yih do Bolgariyi zadlya provedennya bojovih dij proti osmaniv ta rozdmuhuvannya povstannya 21 travnya 1865 roku v kvartiri Georgi Rakovski bula sformovana cheta v yaku zapisalisya Hadzhi Dimitir i Stefan Karadzha 13 chervnya 1865 roku cya cheta perepravilasya cherez Dunaj i vidbula u gori Kotlenskogo Balkana do vidomogo miscya zboru gajdukiv v rajoni Aglikinoyi polyani de rozdililasya na tri okremi neveliki cheti na choli z Zhelyu Vojvoda Stefanom Karadzhoyu i Hadzhi Dimitirom Z svoyeyu chetoyu voyevoda Hadzhi diyav do oseni 1865 roku pislya chogo cheta povernulas do Rumuniyi de Hadzhi Dimitira bulo yak voyevodu vibrano do Tayemnogo centralnogo bolgarskogo komitetu Prapor cheti Hadzhi Dimitira i Stefana Karadzhi Ostanni dni Vlitku 1868 roku v Rumuniyi bula sformovana cheta Hadzhi Dimitira i Stefana Karadzhi Metoyu yiyi diyalnosti bulo yak i ranishe dosyagti Aglikinoyi polyani i ob yednatisya u spilnih bojovih operaciyah proti osmaniv z inshimi chetami Zhelo Vojvodi Panajota Hitova Filipa Totyu Ye pripushennya sho ce odrazu buli dvi okremi cheti yaki navit na pershomu etapi nachebto mali rizni shlyahi do miscya zboru Ale vzhe na bolgarskih zemlyah voni ob yednalis v odnu pid kerivnictvom Hadzhi Ce svidchit pro vijskovu mudrist dvoh voyevod yaki rozumili sho u bojovih diyah potribna viklyuchno yedinonachalnist 5 lipnya 1868 roku cheta pereplivla Dunaj na odnomu vitrilniku Persha bitva z osmanami bula uspishnoyu vtrati yih buli znachnimi Gajdukam vdalosya vidirvatisya vid peresliduvannya i za nichnij perehid dosyagti misc bilya sela Gorishnya Lipnicya Tam 7 lipnya cheta provela drugij svij bij tezh sprichinivshi serjozni vtrati osmanam Ale osmanski vijska j bashibuzuki ne vidpustili chetu daleko 8 serpnya vidbuvsya tretij bij u miscevosti bolg Dlgi Dol bilya sela Vishovgrad Cheta zmushena bula vidijti do miscevosti Kanlidere bilya cogo sela Tam 9 serpnya vidbuvsya tyazhkij najkrivavivshij bij v yakomu cheta bula rozbita poranenij i polonenij buv Stefan Karadzha Pid komanduvannyam Hadzhi Dimitira 58 gajdukiv sho zalishilisya zhivi prodovzhili shlyah do Balkanu z usih bokiv suprovodzheni vorogami 18 lipnya 1868 roku na gori Buzludzha vidbuvsya ostannij bij cheti U nomu ubito Hadzhi Dimitira pislya boyu osmani vidtyali golovi zagiblim gajdukam abi pokazati narodu u riznih miscyah Bolgariyi Fakt zagibeli Hadzhi Dimitira na gori Buzludzha pidtrimuyut bilshist suchasnih doslidnikiv Osmani dopustili odnogo svyashenika pribrati trupi zagiblih i vin bachiv odin trup na shkiri yakogo buli tatuyuvannya de buli pomitni shabli levi i bukvi H D sho nalezhali za slovami jogo soratnikiv same Hadzhi Dimitiru Pislya zvilnennya Bolgariyi vid osmanskogo yarma jogo reshtki i kistki ubitih gajdukiv buli pereneseni z Buzludzhi do cerkvi sv Arhangela Mihajla u misti Krin Uchasnik boyu vidomij gajduk tezh pidtverdiv sho Hadzhi Dimitir buv vbitij na gori Buzludzha Hadzhi z revolverom u ruci zahishavsya ale vpav ubitij Ale ye j inshi dumki Deyaki doslidniki vvazhayut sho Hadzhi Dimitir ne buv ubitij 18 lipnya a vinesenij troma gajdukami do gori Kardafil de jogo prosti vivchari yak mogli likuvali vid chislennih ran ale vin vid nih pomer priblizno cherez misyac pislya boyu Pislya togo jogo pohovali u seli Svezhen v hrami sv Petra i Pavla Mozhlivo jogo reshtki pohovali odrazu na gori Kardafil de ye vidomij u Bolgariyi nadmogilnij pam yatnik Ne viklyuchayetsya takozh sho jogo prah buv pohoronenij u Sliveni v hrami sv Mikoli Pam yat pro Hadzhi DimitiraPislya smerti voyevodi i zvilnennya Bolgariyi vid osmaniv pam yat pro Hadzhi Dimitira bula zakarbovana u bagatoh nazvah selo Hadzhi Dimitir bagato rajoniv mist vulic shkil bibliotek inshih suspilnih ob yektiv Vidkrito muzej u ridnij hati Hadzhi Dimitira v Sliveni postavleno bagato pam yatnikiv Prisvyacheno virshi opovidki Sered tih hto pisali pro Hadzhi Dimitira buli vidatni poeti Hristo Botev Ivan Vazov Na chest Hadzhi Dimitira nazvali girskij pik na Antarktichnomu pivostrovi Hadzhi Dimitira takozh zobrazili na dekilkoh bolgarskih poshtovih markah Pam yatnik Hadzhi Dimitiru v s Gavrayilovo PrimitkiSemejna legenda othvrlya oficialnata istoriya za smrtta na Hadzhi Dimitr 1 bolg Toz kojto padne v boj za svoboda toj ne umira nego zhaleyat zemya i nebo zvyar i priroda i pevci pesni za nego peyat bolg hadzhilk Kniga za blgarskite hadzhii sst Gyurova S Danova N S 1985 447 str Hadzhi Dimitr 2 29 listopada 2014 u Wayback Machine bolg schupil stol o glavata Kde e zaroveno zlato Tajnata e v teftera na Bojcho vojvoda 29 listopada 2014 u Wayback Machine bolg Bil e lud po cyalata glava I svsem estestveno ptyat mu e bil ne da stoi i da gleda deca a na revolyucioner Rumyana Omanova Greshki i zabludi za Karadzhata i Hadzhi Dimitr 21 05 2010 3 29 listopada 2014 u Wayback Machine bolg Kanldere bolg Sv Arhangel Mihail D r Gencho Kitipov Pogrebenieto na Hadzhi Dimitr i chetnicite mu na vrh Buzludzha D r Koso Zarev Oshe po vprosa za pogrebenieto na Hadzhidimitrovite chetnici na vrh Buzludzha Nejcho Knev Ekshumaciyata na Hadzhidimitrovite chetnici zaginali na Buzludzha v godishnik Kazanlk v minaloto i dnes T V 1999 s 143 152 ISBN 954 9794 075 Hristo Makedonski Zapiski na Hristo Makedonski 1852 1877 Izdatelstvo na Otechestveniya front Sofiya 1983 4 25 kvitnya 2015 u Wayback Machine bolg Sv Petr i Pavel bolg Sveti Nikola DzherelaPetr Dimitrov Rudar V trsene na istinata Za chetata na Hadzhi Dimitr i Stefan Karadzhata Pensoft Publishers 2001 stor 127 Stoyanov Z Chetite v Blgariya na Filip Totya Hadzhi Dimitr i Stefan Karadzhata 1867 1868 Plovdiv 1885 Pl Pavlov Vrh Kadrafil i grobt na Hadzhi Dimitr 29 listopada 2014 u Wayback Machine Belezhiti blgari t VI sstavitel i otg red Pl Pavlov S 2012