Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Квітневе повстання (болг. Априлско въстание) — національно-визвольне повстання в Болгарії, що тривало з 18 квітня по 23 травня 1876 року, жорстоко придушене турецькими військами, зокрема башибузуками. Повстання стало однією з причин російсько-турецької війни 1877—1878 років.
| Квітневе повстання | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Знамено повстанців з Горішня Оряховиця. Софійський військово-історичний музей | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 |  Османська імперія | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Георгі Бенковський † † † Стефан Стамболов | Хафіз-паша Юсуф-ага Софійський Хасан-паша Нішський | ||||||
| Військові сили | |||||||
| ~10 000 | ~100 000 | ||||||
| Втрати | |||||||
| 30 000 | невідомо | ||||||
Підготовка до повстання
У 1869 році знаменитий болгарський революціонер Васил Левський і письменник та журналіст Любен Каравелов створюють в Бухаресті (БРЦК). Згодом вони перенесли його діяльність в Болгарію, створивши нелегальну «Внутрішню революційну організацію». Їх діяльність координували зв'язкові-«апостоли», які прибували з-за кордону. Кінцевою метою БРЦК було загальнонаціональне повстання, для якого накопичувались сили.
22 вересня 1872 року пограбував турецький поштовий конвой на Арабконацькому перевалі. На допиті, намагаючись надати цьому нападові не кримінального, а політичного характеру, Обшті підтвердив існування мережі підпільних організацій. Він також назвав їхні адреси та керівний склад. Арешти, що сталися після зізнань Дімітара Обшті, викликали паніку в БРЦК. Любен Каравелов вимагав від Васила Левського негайно розпочати збройне повстання. Однак Васила Левського наприкінці 1872 року видав зрадник, і в лютому наступного року його стратили.
Страта Васила Левського деморалізувала БРЦК. Любен Каравелов втратив вплив у комітеті, вийшов з нього й надалі провадив тільки просвітницьку діяльність. БРЦК очолили прибічники радикальних методів Васила Левського, які гостро критикували Любена Каравелова за його поміркованість і схильність до компромісів. Чільне місце серед них посідав революційний демократ, видатний поет і публіцист Христо Ботев. У його творах з особливою силою проголошувалась ідея незалежності та духовного відродження болгарського народу. На сторінках газет «Будилник» та «Змаліє», які він видавав, Христо Ботев обстоював необхідність негайної всенародної революції. Діяльність Христо Ботева та його прихильників, безумовно, сприяла тому, що протягом 70-х років XIX ст. провідну роль у визвольному русі став відігравати революційний напрям, а ідеї незалежності знаходили відгук в усіх верствах болгарського суспільства.
У 1875 році в Боснії та Герцеговині спалахнуло потужне антиосманське повстання. Воно луною відгукнулося в Болгарії, де місцеві комітети взялися готувати аналогічні виступи. У вересні 1875 року повстали мешканці Старої Загори, якими керував соратник Христо Ботева — Стефан Стамболов. Але, внаслідок того, що турецькій владі стало відомо про підготовку до виступу, його початок довелося перенести на 1 травня 1876 року.
У листопаді 1875 року БЦРК, який перебував в румунському місті Джурджу, ухвалив рішення про поділ болгарської території на чотири революційних округи — Тирновський (I), Сливенський (II), Врачанський (III) і Пловдивський (IV). Для керівництва округами були обрані так звані «Апостоли свободи» з помічниками. Апостолом свободи Тирновського округу, з центром Горішня Оряховиця, був обраний Стефан Стамболов, Сливенського — , Врачанського — , Пловдивського — .
У січні 1876 року апостоли свободи та їх помічники починають переїздити до Болгарії. Під їхнім керівництвом селяни заготовляли для повстанців продовольство, ремісники відливали кулі, шили амуніцію. Найгірше було зі зброєю. Частину гвинтівок було закуплено БЦРК на кошти болгарської діаспори в Європі, але з її постачанням виникли серйозні проблеми. Так, велика партія з 86 голчастих рушниць була перехоплена турками в Базарджику. До початку виступу близько 5 тисяч бійців вдалося забезпечити рушницями та гвинтівками. Решта користувалися саморобними піками, сокирами, косами. Іноді під час боїв жінки кидали в обличчя туркам завчасно висушений пекучий перець.
Також повстанці намагалися обзавестися артилерією. Стволи гармат виготовлялися з видовбаного черешневого дерева, колеса з дубу. Іноді стволи черешневих гармат стягувались металевими обручами, в інших випадках у них вставлялися мідні трубки, що дозволяло витримувати від одного до трьох пострілів. Для стрільби використовували гирі від терезів, що летіли на 70–80 метрів. Загалом відомо про 13 черешневих гармат, дві із яких були захоплені турками як трофеї.
14 квітня 1876 року відбулися знамениті, перші в історії Болгарії Великі Народні Збори в лісовій місцевості Обориште, неподалік від Панагюриште. В них взяли участь близько 75 чоловік із 60 населених пунктів Південної Болгарії: селяни, міщани, ремісники і духовенство, навіть деякі чорбаджиї. Збори затвердили повноваження апостолів на керівництво повстанням. Було визначено термін — 11 травня — і прийнято відозву до населення.
Перебіг подій
19 квітня 1876 року крамар із села Балдево Ненко Стоянов сповістив турецьку владу про підготовку повстання в Копривштиці. Того ж дня загін османських заптіїв здійснив спробу заарештувати керівників повстання, зокрема Тодора Каблешкова, голову місцевого таємного революційного комітету. За його наказом близько 10 години ранку 20 квітня вдарили дзвони міської церкви, сповістивши про початок Квітневого повстання в Болгарії.
Лідерами повстанців, які створили Тимчасовий уряд, стали , який здійснив вбивство турецького жандарма на Калачовому мосту, і апостол Пловдивського округу Георгі Бенковський, який на той час перебував з кінним «летючим» загоном в Панагюриште. Йому було адресовано послання Тодора Каблешкова, відоме як «кривавий лист». Згодом Квітневе повстання охопило Клисуру, Старо Ново село і Стрелчу.
21 квітня повстанням були охоплені 32 села і міста. Найбільшого розмаху повстання набуло в Південній Болгарії, головними центрами повстання стали міста Панагюриште, Копривштиця, села Батак і Перуштиця. В інших частинах країни повстання звелося до розрізнених нападів на турецькі загони. Османська адміністрація діяла оперативно, використовуючи в каральних операціях регулярні частини («низам»), резервні війська («редиф»), мусульманське ополчення («мустахфіз») і загони іррегулярних військ («башибузуки»).
22 квітня 1876 року в Панагюриште було освячено повстанське знамено з девізом «Свобода або смерть!», зшите місцевою вчителькою . Звільнені території поступово розповсюджуються на захід від Панагюриште, охоплюють ряд сіл, розташованих на південь від Пазарджика та на північний схід від Пловдива.
Турецька влада вживає термінових заходів для придушення повстання. Було оголошено повну мобілізацію магометанського населення в Південній Болгарії, перекидаються додаткові військові частини з Малої Азії. Вже 23 квітня башибузуцькі загони дають бій повстанцям поблизу села Стрелча. Три дні потому армія Тосун бея захопила і спалила Клисуру, а до Єленджика прибули значні турецькі сили. 27 квітня башибузуки захопили і спалили село Перуштиця, захисники якого перетворили ледь не кожен будинок на фортецю.
30 квітня 1876 року після чотириденних боїв та артилерійського обстрілу турецькі війська захопили Панагюриште, в якому переховувались мешканці 20 навколишніх сіл. Бої набули жорстокого характеру і тривали за кожен будинок. Основними пунктами добре озброєних та підготовлених повстанців стали будинок Делчо Ширкова (де тримав оборону Тодор Гайдук) і будинок Делчо Хаджи Симеонова (де забарикадувались Рад Клисар і сотник Стоян Пиков). Володіючи трофейними турецькими гвинтівками, захисники влучним вогнем знищили близько 200 османських солдатів, зокрема декількох офіцерів. За наказом командира турецьких карателів Хафіза-паші Панагюриште було повністю спалено.
Також османські війська оволоділи містами Брацигово і Батак. Лише в Батаку за декілька діб було вирізано або спалено живцем понад 3 тисячі чоловік.
Після загибелі 12 травня в бою Георгі Бенковського повстання в Пловдивському окрузі було фактично придушено.
В той час, коли у Четвертому окрузі тривали оборонні бої, «кривавий лист» було передано до Тирновського та Сливенського революційних округів, але в них заколот так і не досяг серйозного масштабу. Рішення про підняття повстання у Першому окрузі було ухвалено 28 квітня, але ще за день до цього місцева влада вчинила арешти повстанських керівників у містах Горішня Оряховиця, Тирново, Севлієво і Троян. Незважаючи на це, повстання було оголошено у селищах Бяла Черква, Михалці та Мусина. Повстанський загін під проводом отця Харитона виявився оточеним за стінами Дрянівського монастиря, а опір повстанців тривав цілих дев'ять днів. Трагічною виявилася доля двох інших загонів, сформованих у районі Першого революційного округу — Тирновського під проводом і Тревненського — на чолі з . До боротьби за визволення підключилися й села Ново-Село, Кривеник і Батошево, але й там повстання було жорстоко придушено, а Батошевський монастир було спалено та пограбовано 9 травня.
У Другому революційному окрузі масове повстання так і не відбулося, тому що османська поліція ще до прибуття «кривавого листа» заарештувала революційних діячів у місті Сливен. Враховуючи ці обставини, та Георгі Обретенов приєдналися до загону Стоїла воєводи, який після тривалого переслідування був оточений та розбитий 13 травня. У Врачанському окрузі (Третьому) підняти повстання не вдалося.
Завершальним акордом повстання стало формування загону Христо Ботева. 17 травня 1876 року близько 200 повстанців на чолі з Ботевим, заволодівши австрійським пароплавом «Радецький», перепливли Дунай і висадилися на його болгарському березі біля села Козлодуй. З метою сповіщення світової громадськості про місію четників було розіслано відповідну інформацію до низки зарубіжних газет. Четники вирушили вглиб країни, але 20 травня були розгромлені переважаючими турецькими силами. В бою загинув і ватажок загону Христо Ботев. У червні 1876 року повстання проти османського режиму було придушено силами карателів.
Наслідки
У травні 1876 року в Берліні на нараді представників Росії, Австро-Угорщини та Німеччини було запропоновано проєкт автономії підвладних Туреччині християнських народів, зокрема й Болгарії. Результатом зустрічі став , який вимагав від турецького уряду укласти двомісячне перемир'я з повстанцями, залишити турецькі війська лише в декількох населених пунктах, надати допомогу повстанцям у відновленні житла і господарства, визнати за ними право зберігання зброї. Берлінський меморандум був підтриманий Францією та Італією. Однак загострення становища в Туреччині та на Балканах призвели до відтермінування вручення уряду Туреччини меморандуму, який втратив своє значення і більше не висувався.
За даними офіційного звіту турецької влади, під час придушення Квітневого повстання було вбито 3100 християн і 400 мусульман. Велика Британія офіційно визнала кількість християнських жертв у 12 тисяч чоловік, США — у 15 тисяч чоловік. Більш пізні болгарські джерела дають оціночні цифри трагедії — від 30 до 60 тисяч чоловік.
Якщо організація повстання закінчилась військовою поразкою болгарських революціонерів, то організація його придушення призвела до політичної поразки Османської імперії. Представники великих держав, які зібралися на конференцію в Константинополі, виробили проєкт про утворення двох областей Болгарії зі столицями в містах Тирново і Софії. В них призначалися на п'ять років християнські губернатори. Передбачалося також запровадити обласні народні збори і виборні ради в санджаках, болгарська мова визнавалась офіційною поряд із турецькою. Спроби мирними засобами вирішити конфлікт були зірвані завзятим небажанням турків йти на поступки, і у квітні 1877 року Росія оголосила Туреччині війну.
Міжнародна реакція
Звістки про факти страшної жорстокості, проявленої турецькими каральними загонами, викликали хвилю невдоволення у всій Європі, зокрема у Великій Британії, яка хотіла зберегти свій вплив в Османській імперії. Тривалий час уряд Бенджаміна Дізраелі не володів достовірною інформацією. Однак посол Генрі Елліот приховав донесення британських консулів в Русе та Адріанополі, які підтверджували турецькі злочини в Болгарії.
11 (23) червня 1876 року газета «Дейлі ньюс» опублікувала статтю Едвіна Пірса про те, що, за турецькими свідченнями, винищено 18 тисяч болгар, а за свідченнями з болгарських джерел — до 30 тисяч. Інформацію, яка опубліковувалась в «Дейлі ньюс», передруковували інші газети. З 10 (22) серпня 1876 року «Дейлі ньюс» почала друкувати кореспонденції журналіста Мак-Гахана з місць кривавих подій.
У вересні 1876 року Вільям Гладстон, вражений розповідями про винищення тисяч болгар після придушення Квітневого повстання, опублікував полемічну брошуру під назвою «Болгарські жахіття і „східне питання“». За місяць було продано близько 200 тисяч її примірників. Гладстон спонукав інших впливових діячів того часу виступити на захист болгарської ідеї і сприяв висуненню загальноєвропейських вимог реформ в Османській імперії. Це сприяло затвердженню Болгарії знову як незалежної нації у 1878 році.
Примітки
- Апрельское восстание 1876 // Советская военная энциклопедия. / ред. Н. В. Огарков. том 1. М., Воениздат, 1976. стр.222
- Історія західних і південних слов'ян (з давніх часів до ХХ ст.): курс лекцій: навч. посіб. для студ. іст. спец. вищ. навч. закл. / [В. І. Яровий, П. М. Рудяков, В. П. Шумило та ін.] ; за ред. В. І. Ярового. — Київ: Либідь, 2001. — 628, [2] с.
Посилання
- Косев К. Квітневе повстання в Болгарії 1876 року
- Стаття в енциклопедії «Britannica» (недоступне посилання — )
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kvitneve povstannya bolg Aprilsko vstanie nacionalno vizvolne povstannya v Bolgariyi sho trivalo z 18 kvitnya po 23 travnya 1876 roku zhorstoko pridushene tureckimi vijskami zokrema bashibuzukami Povstannya stalo odniyeyu z prichin rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 rokiv Kvitneve povstannya Znameno povstanciv z Gorishnya Oryahovicya Sofijskij vijskovo istorichnij muzej Znameno povstanciv z Gorishnya Oryahovicya Sofijskij vijskovo istorichnij muzej Data 18 30 kvitnya 23 travnya 4 chervnya 1876 Misce Bolgariya Rezultat Peremoga Osmanskoyi imperiyi Storoni Osmanska imperiya Komanduvachi Georgi Benkovskij Stefan Stambolov Hafiz pasha Yusuf aga Sofijskij Hasan pasha Nishskij Vijskovi sili 10 000 100 000 Vtrati 30 000 nevidomoPidgotovka do povstannyaU 1869 roci znamenitij bolgarskij revolyucioner Vasil Levskij i pismennik ta zhurnalist Lyuben Karavelov stvoryuyut v Buharesti BRCK Zgodom voni perenesli jogo diyalnist v Bolgariyu stvorivshi nelegalnu Vnutrishnyu revolyucijnu organizaciyu Yih diyalnist koordinuvali zv yazkovi apostoli yaki pribuvali z za kordonu Kincevoyu metoyu BRCK bulo zagalnonacionalne povstannya dlya yakogo nakopichuvalis sili 22 veresnya 1872 roku pograbuvav tureckij poshtovij konvoj na Arabkonackomu perevali Na dopiti namagayuchis na dati comu napadovi ne kriminalnogo a politichnogo harak teru Obshti pidtverdiv isnuvannya merezhi pidpilnih organizacij Vin takozh nazvav yihni adresi ta kerivnij sklad Areshti sho sta lisya pislya ziznan Dimitara Obshti viklikali paniku v BRCK Lyuben Ka ravelov vimagav vid Vasila Levskogo negajno rozpochati zbrojne povstannya Odnak Vasila Levskogo naprikinci 1872 roku vidav zrad nik i v lyutomu nastupnogo roku jogo stratili Strata Vasila Levskogo demoralizuvala BRCK Lyuben Karavelov vtrativ vpliv u komiteti vijshov z nogo j nadali provadiv tilki prosvitnicku diyalnist BRCK ocholili pribichniki radikalnih metodiv Vasila Levskogo yaki gostro kritikuvali Lyubena Karavelova za jogo pomirkovanist i shilnist do kompro misiv Chilne misce sered nih posidav revolyucijnij demok rat vidatnij poet i publicist Hristo Botev U jogo tvorah z osoblivoyu siloyu progoloshuvalas ideya neza lezhnosti ta duhovnogo vidrodzhennya bolgarskogo narodu Na storinkah ga zet Budilnik ta Zmaliye yaki vin vidavav Hristo Botev obstoyuvav neobhidnist negajnoyi vsenarodnoyi revolyuciyi Diyalnist Hristo Boteva ta jogo prihilnikiv bezumovno spriyala tomu sho protyagom 70 h rokiv XIX st providnu rol u vizvolnomu rusi stav vidi gravati revolyucijnij napryam a ideyi nezalezhnosti znahodili vidguk v usih verstvah bolgarskogo suspilstva U 1875 roci v Bosniyi ta Gercegovini spalahnulo potuzhne antiosmanske povstannya Vono lunoyu vidguknulosya v Bolgariyi de miscevi komiteti vzyalisya gotuvati analogichni vistupi U vere sni 1875 roku povstali meshkanci Staroyi Zagori yakimi keruvav soratnik Hristo Boteva Stefan Stambolov Ale vnaslidok togo sho tureckij vladi stalo vidomo pro pidgotovku do vistupu jogo pochatok dovelosya perenesti na 1 travnya 1876 roku U listopadi 1875 roku BCRK yakij perebuvav v rumunskomu misti Dzhurdzhu uhvaliv rishennya pro podil bolgarskoyi teritoriyi na chotiri revolyucijnih okrugi Tirnovskij I Slivenskij II Vrachanskij III i Plovdivskij IV Dlya kerivnictva okrugami buli obrani tak zvani Apostoli svobodi z pomichnikami Apostolom svobodi Tirnovskogo okrugu z centrom Gorishnya Oryahovicya buv obranij Stefan Stambolov Slivenskogo Vrachanskogo Plovdivskogo U sichni 1876 roku apostoli svobodi ta yih pomichniki pochinayut pereyizditi do Bolgariyi Pid yihnim kerivnictvom selyani zagotovlyali dlya povstanciv prodovolstvo remisniki vidlivali kuli shili amuniciyu Najgirshe bulo zi zbroyeyu Chastinu gvintivok bulo zakupleno BCRK na koshti bolgarskoyi diaspori v Yevropi ale z yiyi postachannyam vinikli serjozni problemi Tak velika partiya z 86 golchastih rushnic bula perehoplena turkami v Bazardzhiku Do pochatku vistupu blizko 5 tisyach bijciv vdalosya zabezpechiti rushnicyami ta gvintivkami Reshta koristuvalisya samorobnimi pikami sokirami kosami Inodi pid chas boyiv zhinki kidali v oblichchya turkam zavchasno visushenij pekuchij perec Takozh povstanci namagalisya obzavestisya artileriyeyu Stvoli garmat vigotovlyalisya z vidovbanogo chereshnevogo dereva kolesa z dubu Inodi stvoli chereshnevih garmat styaguvalis metalevimi obruchami v inshih vipadkah u nih vstavlyalisya midni trubki sho dozvolyalo vitrimuvati vid odnogo do troh postriliv Dlya strilbi vikoristovuvali giri vid tereziv sho letili na 70 80 metriv Zagalom vidomo pro 13 chereshnevih garmat dvi iz yakih buli zahopleni turkami yak trofeyi 14 kvitnya 1876 roku vidbulisya znameniti pershi v istoriyi Bolgariyi Veliki Narodni Zbori v lisovij miscevosti Oborishte nepodalik vid Panagyurishte V nih vzyali uchast blizko 75 cholovik iz 60 naselenih punktiv Pivdennoyi Bolgariyi selyani mishani remisniki i duhovenstvo navit deyaki chorbadzhiyi Zbori zatverdili povnovazhennya apostoliv na kerivnictvo povstannyam Bulo viznacheno termin 11 travnya i prijnyato vidozvu do naselennya Perebig podijMapa Kvitnevogo povstannya 19 kvitnya 1876 roku kramar iz sela Baldevo Nenko Stoyanov spovistiv turecku vladu pro pidgotovku povstannya v Koprivshtici Togo zh dnya zagin osmanskih zaptiyiv zdijsniv sprobu zaareshtuvati kerivnikiv povstannya zokrema Todora Kableshkova golovu miscevogo tayemnogo revolyucijnogo komitetu Za jogo nakazom blizko 10 godini ranku 20 kvitnya vdarili dzvoni miskoyi cerkvi spovistivshi pro pochatok Kvitnevogo povstannya v Bolgariyi Liderami povstanciv yaki stvorili Timchasovij uryad stali yakij zdijsniv vbivstvo tureckogo zhandarma na Kalachovomu mostu i apostol Plovdivskogo okrugu Georgi Benkovskij yakij na toj chas perebuvav z kinnim letyuchim zagonom v Panagyurishte Jomu bulo adresovano poslannya Todora Kableshkova vidome yak krivavij list Zgodom Kvitneve povstannya ohopilo Klisuru Staro Novo selo i Strelchu 21 kvitnya povstannyam buli ohopleni 32 sela i mista Najbilshogo rozmahu povstannya nabulo v Pivdennij Bolgariyi golovnimi centrami povstannya stali mista Panagyurishte Koprivshticya sela Batak i Perushticya V inshih chastinah krayini povstannya zvelosya do rozriznenih napadiv na turecki zagoni Osmanska administraciya diyala operativno vikoristovuyuchi v karalnih operaciyah regulyarni chastini nizam rezervni vijska redif musulmanske opolchennya mustahfiz i zagoni irregulyarnih vijsk bashibuzuki 22 kvitnya 1876 roku v Panagyurishte bulo osvyacheno povstanske znameno z devizom Svoboda abo smert zshite miscevoyu vchitelkoyu Zvilneni teritoriyi postupovo rozpovsyudzhuyutsya na zahid vid Panagyurishte ohoplyuyut ryad sil roztashovanih na pivden vid Pazardzhika ta na pivnichnij shid vid Plovdiva Turecka vlada vzhivaye terminovih zahodiv dlya pridushennya povstannya Bulo ogolosheno povnu mobilizaciyu magometanskogo naselennya v Pivdennij Bolgariyi perekidayutsya dodatkovi vijskovi chastini z Maloyi Aziyi Vzhe 23 kvitnya bashibuzucki zagoni dayut bij povstancyam poblizu sela Strelcha Tri dni potomu armiya Tosun beya zahopila i spalila Klisuru a do Yelendzhika pribuli znachni turecki sili 27 kvitnya bashibuzuki zahopili i spalili selo Perushticya zahisniki yakogo peretvorili led ne kozhen budinok na fortecyu 30 kvitnya 1876 roku pislya chotiridennih boyiv ta artilerijskogo obstrilu turecki vijska zahopili Panagyurishte v yakomu perehovuvalis meshkanci 20 navkolishnih sil Boyi nabuli zhorstokogo harakteru i trivali za kozhen budinok Osnovnimi punktami dobre ozbroyenih ta pidgotovlenih povstanciv stali budinok Delcho Shirkova de trimav oboronu Todor Gajduk i budinok Delcho Hadzhi Simeonova de zabarikaduvalis Rad Klisar i sotnik Stoyan Pikov Volodiyuchi trofejnimi tureckimi gvintivkami zahisniki vluchnim vognem znishili blizko 200 osmanskih soldativ zokrema dekilkoh oficeriv Za nakazom komandira tureckih karateliv Hafiza pashi Panagyurishte bulo povnistyu spaleno Antonij Adam Piotrovskij 1889 Takozh osmanski vijska ovolodili mistami Bracigovo i Batak Lishe v Bataku za dekilka dib bulo virizano abo spaleno zhivcem ponad 3 tisyachi cholovik Pislya zagibeli 12 travnya v boyu Georgi Benkovskogo povstannya v Plovdivskomu okruzi bulo faktichno pridusheno V toj chas koli u Chetvertomu okruzi trivali oboronni boyi krivavij list bulo peredano do Tirnovskogo ta Slivenskogo revolyucijnih okrugiv ale v nih zakolot tak i ne dosyag serjoznogo masshtabu Rishennya pro pidnyattya povstannya u Pershomu okruzi bulo uhvaleno 28 kvitnya ale she za den do cogo misceva vlada vchinila areshti povstanskih kerivnikiv u mistah Gorishnya Oryahovicya Tirnovo Sevliyevo i Troyan Nezvazhayuchi na ce povstannya bulo ogolosheno u selishah Byala Cherkva Mihalci ta Musina Povstanskij zagin pid provodom otcya Haritona viyavivsya otochenim za stinami Dryanivskogo monastirya a opir povstanciv trivav cilih dev yat dniv Tragichnoyu viyavilasya dolya dvoh inshih zagoniv sformovanih u rajoni Pershogo revolyucijnogo okrugu Tirnovskogo pid provodom i Trevnenskogo na choli z Do borotbi za vizvolennya pidklyuchilisya j sela Novo Selo Krivenik i Batoshevo ale j tam povstannya bulo zhorstoko pridusheno a Batoshevskij monastir bulo spaleno ta pograbovano 9 travnya U Drugomu revolyucijnomu okruzi masove povstannya tak i ne vidbulosya tomu sho osmanska policiya she do pributtya krivavogo lista zaareshtuvala revolyucijnih diyachiv u misti Sliven Vrahovuyuchi ci obstavini ta Georgi Obretenov priyednalisya do zagonu Stoyila voyevodi yakij pislya trivalogo peresliduvannya buv otochenij ta rozbitij 13 travnya U Vrachanskomu okruzi Tretomu pidnyati povstannya ne vdalosya Zavershalnim akordom povstannya stalo formuvannya zagonu Hristo Boteva 17 travnya 1876 roku blizko 200 povstanciv na choli z Botevim zavolodivshi avstrijskim paroplavom Radeckij pereplivli Dunaj i visadilisya na jogo bolgarskomu berezi bilya sela Kozloduj Z metoyu spovishennya svitovoyi gromadskosti pro misiyu chetnikiv bulo rozislano vidpovidnu informaciyu do nizki zarubizhnih gazet Chetniki virushili vglib krayini ale 20 travnya buli rozgromleni perevazhayuchimi tureckimi silami V boyu zaginuv i vatazhok zagonu Hristo Botev U chervni 1876 roku povstannya proti osmanskogo rezhimu bulo pridusheno silami karateliv NaslidkiU travni 1876 roku v Berlini na naradi predstavnikiv Rosiyi Avstro Ugorshini ta Nimechchini bulo zaproponovano proyekt avtonomiyi pidvladnih Turechchini hristiyanskih narodiv zokrema j Bolgariyi Rezultatom zustrichi stav yakij vimagav vid tureckogo uryadu uklasti dvomisyachne peremir ya z povstancyami zalishiti turecki vijska lishe v dekilkoh naselenih punktah nadati dopomogu povstancyam u vidnovlenni zhitla i gospodarstva viznati za nimi pravo zberigannya zbroyi Berlinskij memorandum buv pidtrimanij Franciyeyu ta Italiyeyu Odnak zagostrennya stanovisha v Turechchini ta na Balkanah prizveli do vidterminuvannya vruchennya uryadu Turechchini memorandumu yakij vtrativ svoye znachennya i bilshe ne visuvavsya Za danimi oficijnogo zvitu tureckoyi vladi pid chas pridushennya Kvitnevogo povstannya bulo vbito 3100 hristiyan i 400 musulman Velika Britaniya oficijno viznala kilkist hristiyanskih zhertv u 12 tisyach cholovik SShA u 15 tisyach cholovik Bilsh pizni bolgarski dzherela dayut ocinochni cifri tragediyi vid 30 do 60 tisyach cholovik Yaksho organizaciya povstannya zakinchilas vijskovoyu porazkoyu bolgarskih revolyucioneriv to organizaciya jogo pridushennya prizvela do politichnoyi porazki Osmanskoyi imperiyi Predstavniki velikih derzhav yaki zibralisya na konferenciyu v Konstantinopoli virobili proyekt pro utvorennya dvoh oblastej Bolgariyi zi stolicyami v mistah Tirnovo i Sofiyi V nih priznachalisya na p yat rokiv hristiyanski gubernatori Peredbachalosya takozh zaprovaditi oblasni narodni zbori i viborni radi v sandzhakah bolgarska mova viznavalas oficijnoyu poryad iz tureckoyu Sprobi mirnimi zasobami virishiti konflikt buli zirvani zavzyatim nebazhannyam turkiv jti na postupki i u kvitni 1877 roku Rosiya ogolosila Turechchini vijnu Mizhnarodna reakciyaBolgarski muchenici 1877 Zvistki pro fakti strashnoyi zhorstokosti proyavlenoyi tureckimi karalnimi zagonami viklikali hvilyu nevdovolennya u vsij Yevropi zokrema u Velikij Britaniyi yaka hotila zberegti svij vpliv v Osmanskij imperiyi Trivalij chas uryad Bendzhamina Dizraeli ne volodiv dostovirnoyu informaciyeyu Odnak posol Genri Elliot prihovav donesennya britanskih konsuliv v Ruse ta Adrianopoli yaki pidtverdzhuvali turecki zlochini v Bolgariyi 11 23 chervnya 1876 roku gazeta Dejli nyus opublikuvala stattyu Edvina Pirsa pro te sho za tureckimi svidchennyami vinisheno 18 tisyach bolgar a za svidchennyami z bolgarskih dzherel do 30 tisyach Informaciyu yaka opublikovuvalas v Dejli nyus peredrukovuvali inshi gazeti Z 10 22 serpnya 1876 roku Dejli nyus pochala drukuvati korespondenciyi zhurnalista Mak Gahana z misc krivavih podij U veresni 1876 roku Vilyam Gladston vrazhenij rozpovidyami pro vinishennya tisyach bolgar pislya pridushennya Kvitnevogo povstannya opublikuvav polemichnu broshuru pid nazvoyu Bolgarski zhahittya i shidne pitannya Za misyac bulo prodano blizko 200 tisyach yiyi primirnikiv Gladston sponukav inshih vplivovih diyachiv togo chasu vistupiti na zahist bolgarskoyi ideyi i spriyav visunennyu zagalnoyevropejskih vimog reform v Osmanskij imperiyi Ce spriyalo zatverdzhennyu Bolgariyi znovu yak nezalezhnoyi naciyi u 1878 roci PrimitkiAprelskoe vosstanie 1876 Sovetskaya voennaya enciklopediya red N V Ogarkov tom 1 M Voenizdat 1976 str 222 Istoriya zahidnih i pivdennih slov yan z davnih chasiv do HH st kurs lekcij navch posib dlya stud ist spec vish navch zakl V I Yarovij P M Rudyakov V P Shumilo ta in za red V I Yarovogo Kiyiv Libid 2001 628 2 s PosilannyaKosev K Kvitneve povstannya v Bolgariyi 1876 roku Stattya v enciklopediyi Britannica nedostupne posilannya