Вели́ке Ти́рново (болг. Велико Търново; МФА: [vɛˈliko ˈtɤ̞rnovo]) — місто в Болгарії, адміністративний центр Великотирновської області. Розташоване на півночі країни, на березі річки Янтра. Колишня столиця Другого Болгарського царства (1185—1393) та Болгарського князівства (1878—1879). Головний осередок середньовічної Тирновської книжної і . Місце прийняття першої Болгарської конституції. У місті збереглося багато середньовічних пам'яток: царський палац, , церкви та садиби болгарської знаті. Освітній центр — Великотирновський університет. До 1965 року — Тирново (болг. Търново).
Назва
Географія
Місто розташоване на схилах та в долині між трьох пагорбів — Царевець, Света Гора та Трапезіца. Через місто тече річка Янтра.
Історія
Горби, на яких лежить Веліко-Тирново, були невеличкими оселями ще з часів неоліту. На одному з цих пагорбів, Царевець, у 1185 році брати Асен та Петр проголосили відновлення Болгарського царства після 167 років візантійського панування. Під назвою «Тирново» місто стало столицею їх держави. Це сприяло бурхливому росту поселення та перетворенню його на велике за масштабами тих часів місто, з фортецею, палацами та церквами.
В 1393 році місто було взяте османськими військами і на чотири з половиною століття підпало під владу турецько-османських пашів. Під час османського панування Веліко-Тирново було одним з осередків визвольної боротьби болгар, центром двох так званих «тирновських повстань».
Після відновлення болгарської державності внаслідок російсько-турецької війни у 1878 році місто деякий час виконувало функції тимчасової столиці. У Веліко-Тирново була прийнята перша болгарська Конституція, обраний головою держави князь Олександр І Баттенберг. Невдовзі столиця була перенесена до Софії, але значення міста як історичного та культурного центру частково збереглося.
Галерея
- Патріарший собор
- Руїни царського палацу
- Церква св. Дмитра Солунського
- Церква св. Петра і Павла
- Вуличка у Старому місті
Населення
Населення міста за даними на 2011 рік становить 73443 осіб і продовжує зростати За національним та релігійним складом переважна більшість — православні болгари, є також турки-мусульмани, як болгаромовні, так і ті, що зберегли турецьку мову, та цигани.
Велике Тирново | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Рік | 1878 | 1887 | 1900 | 1910 | 1934 | 1946 | 1956 | 1965 | 1975 | 1985 | 1992 | 2001 | 2006 | 2011 | 2014 | 2015 |
Населення | 5700 ▲ | 11 314 ▲ | 12 000 ▲ | 12 469 ▲ | 13 963 ▲ | 16 223 ▲ | 24 648 ▲ | 37 337 ▲ | 56 664 ▲ | 69 173 ▲ | 67 644 ▼ | 66 897 ▼ | 66 145 ▼ | 68 783 ▲ | 68 984 ▲ | 72 371 ▲ |
Джерело: |
Освіта
У місті розташовано два великих навчальних заклади — Великотирновський університет імені Св. Кирилла та Св. Мефодія, та воєнний університет імені Василя Левского. При Велікотирновському університеті щорічно проводяться тритижневі міжнародні семінари з болгаристики.
Транспорт
У місті добре розвинутий автотранспорт.
До 2009 року у місті діяла тролейбусна мережа. Останні тролейбуси ЗіУ-682 були порізані та утилізовані у 2011 році.
Сполучення з Україною
Прямої залізничної гілки з України до Велико-Тирново не існує. Залізнична лінія Київ — Софія пролягає через станцію Горішня Оряховиця за 7 км від Велико-Тирново. Мж двома містами постійно курсують маршрутні таксі.
Уродженці
- Никола Бакарджієв (1881—1954) — болгарський офіцер.
- Пеатр Ґанчев (1874—1950) — болгарський офіцер, генерал-майор.
- Сава Іванов (1891—1958) — болгарський військовик.
- Красимір Канев (* 1956) — болгарський військовий.
- Христо Недялков (1826—1943) — болгарський військовик.
- Константин Панайодов (1866—1944) — болгарський політик.
- Атанас Стефанов (1891—1944) — болгарський офіцер.
- Красіміра Стоянова (* 1962) — болгарська оперна співачка.
- Міхаела Філева (* 1991) — болгарська поп-співачка.
- Васіл Златарський (1866—1935) — болгарський історик-медієвіст і археолог.
Міста-побратими
Примітки
- https://www.nsi.bg/nrnm/show2.php?sid=55273&ezik=bul&e=72277
- https://www.veliko-tarnovo.bg/bg/gradat/gradove-partniori/krakov-polsha/
- https://www.veliko-tarnovo.bg/bg/gradat/gradove-partniori/yash-rumaniya/
- https://www.veliko-tarnovo.bg/bg/gradat/gradove-partniori/nish-sarbiya/
- https://www.veliko-tarnovo.bg/bg/gradat/gradove-partniori/toledo-ispaniya/
- https://www.veliko-tarnovo.bg/bg/gradat/gradove-partniori/ohrid-makedoniya/
- https://ohrid.gov.mk/%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%98%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%81%D0%BA%D0%B8-%D0%B8-%D0%B7%D0%B1%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B8-%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8/#1550493792826-104f2237-49593bde-e13530e7-072b
- https://www.veliko-tarnovo.bg/bg/gradat/gradove-partniori/poltava-ukrajna/
- https://www.veliko-tarnovo.bg/bg/gradat/gradove-partniori/tver-rusiya/
- https://www.veliko-tarnovo.bg/bg/gradat/gradove-partniori/bajon-franciya/
- https://www.veliko-tarnovo.bg/bg/gradat/gradove-partniori/seres-grciya/
- https://www.veliko-tarnovo.bg/bg/gradat/gradove-partniori/shopron-ungariya/
- https://www.veliko-tarnovo.bg/bg/gradat/gradove-partniori/obshina-koloniya-tovar-venecuela/
- https://www.veliko-tarnovo.bg/bg/gradat/gradove-partniori/tarshin-malta/
- https://www.veliko-tarnovo.bg/bg/gradat/gradove-partniori/asti-italiya/
- https://www.veliko-tarnovo.bg/bg/gradat/gradove-partniori/bitolya-makedniya/
- https://www.veliko-tarnovo.bg/bg/gradat/gradove-partniori/cetinie-cherna-gora/
- https://www.veliko-tarnovo.bg/bg/gradat/gradove-partniori/obshina-golden-shtata-kolorado-sasht/
- https://www.veliko-tarnovo.bg/bg/gradat/gradove-partniori/obshina-karak-heshemitsko-kralstvo-jordaniya/
- https://www.veliko-tarnovo.bg/bg/gradat/gradove-partniori/obshtina-menara-geliz-na-grad-marakesh-maroko/
- https://www.veliko-tarnovo.bg/bg/gradat/gradove-partniori/shian-kitaj/
- https://www.veliko-tarnovo.bg/bg/gradat/gradove-partniori/zadar-republika-harvatiya/
- http://e-kitab.nakhchivan.az/QezetSekilleri/PDFQezet%2031.10.2015.pdf
- https://bg.wikipedia.org/wiki/Велико_Търново
- . Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 6 червня 2010.
- . Архів оригіналу за 6 жовтня 2018. Процитовано 25 червня 2017.
- . Архів оригіналу за 31 січня 2016. Процитовано 6 червня 2010.
- . Архів оригіналу за 14 червня 2010. Процитовано 6 червня 2010.
- Міста, в яких громадський транспорт зник після вступу до Євросоюзу. traffic.od.ua. 30 жовтня 2017.
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Велико-Тирново |
- Офіційний сайт громади Велико Тирново [ 10 травня 2010 у Wayback Machine.]
- Легенди за Търновското царство — Велико Търново, 2000
- Атлас світу для всієї родини / О. В. Онищак. — К.: ДНВП «Картографія», 2011. — с.35
Посилання
- Велико-Тирново // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya pro misto Pro gromadu div Veliko Tirnovo gromada Veli ke Ti rnovo bolg Veliko Trnovo MFA vɛˈliko ˈtɤ rnovo misto v Bolgariyi administrativnij centr Velikotirnovskoyi oblasti Roztashovane na pivnochi krayini na berezi richki Yantra Kolishnya stolicya Drugogo Bolgarskogo carstva 1185 1393 ta Bolgarskogo knyazivstva 1878 1879 Golovnij oseredok serednovichnoyi Tirnovskoyi knizhnoyi i Misce prijnyattya pershoyi Bolgarskoyi konstituciyi U misti zbereglosya bagato serednovichnih pam yatok carskij palac cerkvi ta sadibi bolgarskoyi znati Osvitnij centr Velikotirnovskij universitet Do 1965 roku Tirnovo bolg Trnovo Velike Tirnovo bolg Veliko Trnovo 27 lipnya 1965 1 bolg Trnovo 1 angl Veliko Tarnovo 1963 angl Tarnovo gerb praporVelike TirnovoOsnovni dani43 05 09 pn sh 25 39 20 sh d 43 08583 pn sh 25 65556 sh d 43 08583 25 65556 Koordinati 43 05 09 pn sh 25 39 20 sh d 43 08583 pn sh 25 65556 sh d 43 08583 25 65556 Krayina BolgariyaRegion Velikotirnovska oblastStolicya dlya Druge Bolgarske carstvo Knyazivstvo Bolgariya Veliko Tirnovo i Velikotirnovska oblastPlosha 30 km Naselennya 71951Visota NRM 220 1 mMista pobratimi Krakiv 1975 2 Yassi 8 grudnya 2006 3 Nish 1973 4 Toledo 25 bereznya 1983 5 Ohrid 29 lipnya 2006 6 7 Poltava 1963 8 Tver 7 chervnya 1997 9 Bajonna 12 grudnya 2005 10 Serres 3 travnya 1988 11 Shopron 23 bereznya 2002 12 d 13 chervnya 1992 13 Tarshien 1 chervnya 2007 14 Tekirdag Asti 22 veresnya 1989 15 Bitola 23 listopada 2006 16 Cetinye 6 grudnya 2006 17 Golden 17 listopada 2000 18 El Karak 9 kvitnya 2009 19 d 24 bereznya 2001 20 Sian 7 kvitnya 2006 21 Zadar 30 veresnya 2008 22 Nahichevan 23 DzhurdzhuTelefonnij kod 062Chasovij poyas DAZDNomeri avtomobiliv VT 24 Kod LAU NUTS BG10447GeoNames 725993OSM 1930858 R Veliko Tirnovo Poshtovi indeksi 5000 Miska vlada Vebsajt veliko turnovo bg Mapa Velike TirnovoVelike Tirnovo Bolgariya Velike Tirnovo u VikishovishiNazvaTirnovo bolg Trnovo tradicijna nazva Tirnovograd bolg Trnovgrad serednovichna nazva Velike Tirnovo abo Veliko Tirnovo nazva z 1965 roku GeografiyaMisto roztashovane na shilah ta v dolini mizh troh pagorbiv Carevec Sveta Gora ta Trapezica Cherez misto teche richka Yantra IstoriyaGorbi na yakih lezhit Veliko Tirnovo buli nevelichkimi oselyami she z chasiv neolitu Na odnomu z cih pagorbiv Carevec u 1185 roci brati Asen ta Petr progolosili vidnovlennya Bolgarskogo carstva pislya 167 rokiv vizantijskogo panuvannya Pid nazvoyu Tirnovo misto stalo stoliceyu yih derzhavi Ce spriyalo burhlivomu rostu poselennya ta peretvorennyu jogo na velike za masshtabami tih chasiv misto z forteceyu palacami ta cerkvami V 1393 roci misto bulo vzyate osmanskimi vijskami i na chotiri z polovinoyu stolittya pidpalo pid vladu turecko osmanskih pashiv Pid chas osmanskogo panuvannya Veliko Tirnovo bulo odnim z oseredkiv vizvolnoyi borotbi bolgar centrom dvoh tak zvanih tirnovskih povstan Pislya vidnovlennya bolgarskoyi derzhavnosti vnaslidok rosijsko tureckoyi vijni u 1878 roci misto deyakij chas vikonuvalo funkciyi timchasovoyi stolici U Veliko Tirnovo bula prijnyata persha bolgarska Konstituciya obranij golovoyu derzhavi knyaz Oleksandr I Battenberg Nevdovzi stolicya bula perenesena do Sofiyi ale znachennya mista yak istorichnogo ta kulturnogo centru chastkovo zbereglosya Galereya Patriarshij sobor Ruyini carskogo palacu Cerkva sv Dmitra Solunskogo Cerkva sv Petra i Pavla Vulichka u Staromu mistiNaselennyaNaselennya mista za danimi na 2011 rik stanovit 73443 osib i prodovzhuye zrostati Za nacionalnim ta religijnim skladom perevazhna bilshist pravoslavni bolgari ye takozh turki musulmani yak bolgaromovni tak i ti sho zberegli turecku movu ta cigani Velike Tirnovo Rik 1878 1887 1900 1910 1934 1946 1956 1965 1975 1985 1992 2001 2006 2011 2014 2015 Naselennya 5700 11 314 12 000 12 469 13 963 16 223 24 648 37 337 56 664 69 173 67 644 66 897 66 145 68 783 68 984 72 371 Dzherelo OsvitaU misti roztashovano dva velikih navchalnih zakladi Velikotirnovskij universitet imeni Sv Kirilla ta Sv Mefodiya ta voyennij universitet imeni Vasilya Levskogo Pri Velikotirnovskomu universiteti shorichno provodyatsya tritizhnevi mizhnarodni seminari z bolgaristiki TransportU misti dobre rozvinutij avtotransport Do 2009 roku u misti diyala trolejbusna merezha Ostanni trolejbusi ZiU 682 buli porizani ta utilizovani u 2011 roci Spoluchennya z UkrayinoyuPryamoyi zaliznichnoyi gilki z Ukrayini do Veliko Tirnovo ne isnuye Zaliznichna liniya Kiyiv Sofiya prolyagaye cherez stanciyu Gorishnya Oryahovicya za 7 km vid Veliko Tirnovo Mzh dvoma mistami postijno kursuyut marshrutni taksi UrodzhenciNikola Bakardzhiyev 1881 1954 bolgarskij oficer Peatr Ganchev 1874 1950 bolgarskij oficer general major Sava Ivanov 1891 1958 bolgarskij vijskovik Krasimir Kanev 1956 bolgarskij vijskovij Hristo Nedyalkov 1826 1943 bolgarskij vijskovik Konstantin Panajodov 1866 1944 bolgarskij politik Atanas Stefanov 1891 1944 bolgarskij oficer Krasimira Stoyanova 1962 bolgarska operna spivachka Mihaela Fileva 1991 bolgarska pop spivachka Vasil Zlatarskij 1866 1935 bolgarskij istorik mediyevist i arheolog Mista pobratimi Ispaniya Toledo Ukrayina Poltava Pivnichna Makedoniya Ohrid Polsha Krakiv Rosiya TverPrimitkihttps www nsi bg nrnm show2 php sid 55273 amp ezik bul amp e 72277 https www veliko tarnovo bg bg gradat gradove partniori krakov polsha https www veliko tarnovo bg bg gradat gradove partniori yash rumaniya https www veliko tarnovo bg bg gradat gradove partniori nish sarbiya https www veliko tarnovo bg bg gradat gradove partniori toledo ispaniya https www veliko tarnovo bg bg gradat gradove partniori ohrid makedoniya https ohrid gov mk D0 BF D1 80 D0 B8 D1 98 D0 B0 D1 82 D0 B5 D0 BB D1 81 D0 BA D0 B8 D0 B8 D0 B7 D0 B1 D1 80 D0 B0 D1 82 D0 B8 D0 BC D0 B5 D0 BD D0 B8 D0 B3 D1 80 D0 B0 D0 B4 D0 BE D0 B2 D0 B8 1550493792826 104f2237 49593bde e13530e7 072b https www veliko tarnovo bg bg gradat gradove partniori poltava ukrajna https www veliko tarnovo bg bg gradat gradove partniori tver rusiya https www veliko tarnovo bg bg gradat gradove partniori bajon franciya https www veliko tarnovo bg bg gradat gradove partniori seres grciya https www veliko tarnovo bg bg gradat gradove partniori shopron ungariya https www veliko tarnovo bg bg gradat gradove partniori obshina koloniya tovar venecuela https www veliko tarnovo bg bg gradat gradove partniori tarshin malta https www veliko tarnovo bg bg gradat gradove partniori asti italiya https www veliko tarnovo bg bg gradat gradove partniori bitolya makedniya https www veliko tarnovo bg bg gradat gradove partniori cetinie cherna gora https www veliko tarnovo bg bg gradat gradove partniori obshina golden shtata kolorado sasht https www veliko tarnovo bg bg gradat gradove partniori obshina karak heshemitsko kralstvo jordaniya https www veliko tarnovo bg bg gradat gradove partniori obshtina menara geliz na grad marakesh maroko https www veliko tarnovo bg bg gradat gradove partniori shian kitaj https www veliko tarnovo bg bg gradat gradove partniori zadar republika harvatiya http e kitab nakhchivan az QezetSekilleri PDFQezet 2031 10 2015 pdf https bg wikipedia org wiki Veliko Trnovo Arhiv originalu za 15 bereznya 2016 Procitovano 6 chervnya 2010 Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2018 Procitovano 25 chervnya 2017 Arhiv originalu za 31 sichnya 2016 Procitovano 6 chervnya 2010 Arhiv originalu za 14 chervnya 2010 Procitovano 6 chervnya 2010 Mista v yakih gromadskij transport znik pislya vstupu do Yevrosoyuzu traffic od ua 30 zhovtnya 2017 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Veliko Tirnovo Oficijnij sajt gromadi Veliko Tirnovo 10 travnya 2010 u Wayback Machine Legendi za Trnovskoto carstvo Veliko Trnovo 2000 Atlas svitu dlya vsiyeyi rodini O V Onishak K DNVP Kartografiya 2011 s 35PosilannyaVeliko Tirnovo Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006