Атанас Стефанов

Атанас Стефанов (болг. Атанас Стефанов Стефанов; 13 вересня 1891, Велико-Тирново — 12 вересня 1944, біля Плевена) — болгарський офіцер, генерал-лейтенант (1943). Активіст руху аероклубів. Начальник Фронту-Прикриття під час Другої світової війни. Автор щоденників.

Атанас Стефанов
болг. Атанас Стефанов Стефанов
Народження	13 вересня 1891(1891-09-13) Велико-Тирново
Смерть	12 вересня 1944(1944-09-12) (52 роки) Софія
Освіта	Національний військовий університет Васила Левскі
Звання	Генерал-лейтенант
Війни / битви	Перша Балканська війна, Друга Балканська війна, Перша світова війна і Друга світова війна
Нагороди
Атанас Стефанов у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стефанов.

Убитий групою комуністичних терористів.

Освіта

Закінчив Військове училище (1912) Кулиметне училище при Першій армії (1918) Штаб-офіцерський курс Військового училища (1922), Військова академія в Софії (1926).

Військова служба

• У 1912 — командир взводу в 18-му піхотному полку.
• У 1912-1913 брав участь в Балканських війнах.
• З 22 вересня 1912 — командир 6-ї роти в 18-му піхотному полку.
• З 21 грудня 1912 — командир взводу, потім командир 2-ї роти в 2-му піхотному полку.
• З 30 січня 1913 — знову командир 6-ї роти в 18-му піхотному полку.
• З серпня 1913 по 1914 — командир взводу, тимчасовий командир роти в 18-му піхотному полку.
• У 1915 — ад'ютант 2-ї бригади 5-ї піхотної дивізії.
• У 1915-1918 брав участь у Першій світовій війні.
• З 10 вересня 1915 по 25 листопада 1916 — знову командир 6-ї роти в 18-му піхотному полку.
• З 25 листопада 1916 по 1 вересня 1917 — інструктор в школі підпоручиків запасу (командир 3-го взводу 4-й кулеметної роти).
• З 1 вересня 1917 по 30 вересня 1918 — командир роти (6-ї, потім 4-ї кулеметної), а з 25 серпня 1918 — заступник командира 1-ї дружини (батальйону) в 18-му піхотному полку.
• У 1919-1920 — командир нестройової роти в Тирново.
• У 1921-1922 — командир роти, з 13 червня 1922 — завідувач господарством в 4-му піхотному батальйоні.
• У 1923 служив в 3-му прикордонному секторі.
• У 1923-1924 — командир 2-ї роти юнкерів в Військовому училищі.
• З 17 травня 1926 по 1 серпня 1927 стажувався в секції 2-го мобілізаційного відділу штабу армії.
• З 31 серпня 1927 по 4 березня 1928 стажувався в Дирекції повітроплавання.
• З 1 квітня 1928 по 1 червня 1933 — командир навчального батальйону при піхотній школі.
• З 1 червня 1933 по 1 липня 1935 — начальник відділення штабу армії.
• З 1 липня по 1 листопада 1935 — начальник штабу 4-ї армійської області.
• З 1 листопада по 18 листопада 1935 — начальник оперативного відділу штабу армії.
• З 18 листопада 1935 по 1 листопада 1936 — начальник піхотної школи, редактор журналу «Сучасна піхота».
• З 1 листопада 1936 — командир 5-ї піхотної дивізії.
• З 25 вересня 1940 — командувач фронтом прикриття.
• З 11 серпня 1941 — командир 4-ї армії.

Військові звання

З 2 серпня 1912 — підпоручник З 2 серпня 1914 — поручник З 20 липня 1917 — капітан З 27 листопада 1923 — майор З 5 грудня 1927 — підполковник З 18 липня 1934 — полковник З 1 січня 1940 — генерал-майор З 1 січня 1943 — генерал-лейтенант

Нагороди

• Орден «За хоробрість» 4-го ступеня, 1-го і 2-го класу
• Орден «Святий Олександр» 3-й і 5-го ступенів
• Орден «За військові заслуги» 4-го ступеня на військовій стрічці
• Залізний хрест 2-го класу (Німеччина).

Джерела

• Биография^{[недоступне посилання з грудня 2019]}