Христо Недялков (болг. Христо Янков Недялков; 23 грудня 1826, Тирново — 11 листопада 1943, Софія) — болгарський генерал піхоти, герой Першої світової війни. Автор історичних досліджень на військову тематику та спогадів.
Христо Недялков | |
---|---|
болг. Христо Янков Недялков | |
Народження | 23 грудня 1864 (4 січня 1865) Велико-Тирново, Османська імперія |
Смерть | 11 листопада 1943 (78 років) Софія, Болгарія |
Країна | Болгарія |
Освіта | Петропавловська духовна семінарія (Лясковець) Військове училище (Софія) |
Звання | Генерал-лейтенант |
Війни / битви | Перша світова війна Сербсько-болгарська війна Перша Балканська війна Друга Балканська війна |
Біографія
Народився в 1826 році у місті Тирново. Початкову освіту здобув у рідному місті, потім навчався у Петропавловській духовній семінарії міста Лясковець, а в 1881—1884 роках у Військовому училищі в Софії. З 1884 року — підпоручник.
Під час Сербсько-болгарської війни (1885) був командиром роти 4-го піхотного плевнського полку і брав участь в боях при Врабчі й Сливниці, особисто подаючи приклад хоробрості та відваги.
У 1908 році був призначений заступником командира 6-го тирновського полку. Брав участь у Першій Балканській війні як командир 24-го Чорноморського полку і відзначився в боях під Бунархісаром (тепер на території Туреччини).
Під час Другої Балканської війни командував 4-ю армією в Македонії в битвах на річці Бреґалніца, біля Штипу, Кочані та Калиманці.
В 1915—1916 роках командував першою бригадою 1-ї піхотної Софійської дивізії в бойових діях при Піроті, Бела Паланка, Лесковеці, річці Ябланиці.
Будучи командиром 1-ї бригади 1-ї дивізії, брав участь в битві біля Тутракана 5—6 вересня 1916 року. Тоді 1-й піхотний полк болгарської армії полонив бойовий прапор 84-го піхотного полку армії Румунії. А вся бригада полонила у Тутракані 19 румунських гармат та 8500 румунських вояків.
19 вересня 1916 року перейшов на посаду начальника Першої дивізії, на якій залишався до кінця війни Першої світової війни. Далі провів успішні бої біля Кубадіна, а 24 жовтня 1916 року урочисто увійшов у румунське місто Черна Вода.
20 травня 1917 року отримав звання генерал-майора.
Публікації
- Причини за поражението на нашата армия и критически очерк на септемврийските събития, София 1921, 31 с.
- Първа пехотна Софийска дивизия на Македонския фронт през втората половина на месец септември 1918 г., София 1921, 80 с.
- Чаталджа. Спомени и впечатления на участник, София 1924, 52 с.
Нагороди
- Орден «За хоробрість» II і II ступенів 1 класу
- Орден «Святий Олександр» II та III ступенів із мечами в середині, V ступеня без мечів
- Орден «За заслуги» IV ступеня на звичайній стрічці
Джерела
- Азманов, Димитър. Български висши военачалници през Балканската и Първата световна война, София 2000, с. 307.
- Там само, с. 311—312.
- Там само, с. 320.
- Михайлов, Иван. Спомени II. Освободителна борба 1919—1924, Льовен, 1965, стр. 703.
- «Тодор Александров в духовното пространство», Нова Македония, Торонто, 2004 г.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hristo Nedyalkov bolg Hristo Yankov Nedyalkov 23 grudnya 1826 Tirnovo 11 listopada 1943 Sofiya bolgarskij general pihoti geroj Pershoyi svitovoyi vijni Avtor istorichnih doslidzhen na vijskovu tematiku ta spogadiv Hristo Nedyalkovbolg Hristo Yankov NedyalkovNarodzhennya23 grudnya 1864 4 sichnya 1865 Veliko Tirnovo Osmanska imperiyaSmert11 listopada 1943 1943 11 11 78 rokiv Sofiya BolgariyaKrayina BolgariyaOsvitaPetropavlovska duhovna seminariya Lyaskovec Vijskove uchilishe Sofiya ZvannyaGeneral lejtenantVijni bitviPersha svitova vijna Serbsko bolgarska vijna Persha Balkanska vijna Druga Balkanska vijnaBiografiyaNarodivsya v 1826 roci u misti Tirnovo Pochatkovu osvitu zdobuv u ridnomu misti potim navchavsya u Petropavlovskij duhovnij seminariyi mista Lyaskovec a v 1881 1884 rokah u Vijskovomu uchilishi v Sofiyi Z 1884 roku pidporuchnik Pid chas Serbsko bolgarskoyi vijni 1885 buv komandirom roti 4 go pihotnogo plevnskogo polku i brav uchast v boyah pri Vrabchi j Slivnici osobisto podayuchi priklad horobrosti ta vidvagi U 1908 roci buv priznachenij zastupnikom komandira 6 go tirnovskogo polku Brav uchast u Pershij Balkanskij vijni yak komandir 24 go Chornomorskogo polku i vidznachivsya v boyah pid Bunarhisarom teper na teritoriyi Turechchini Pid chas Drugoyi Balkanskoyi vijni komanduvav 4 yu armiyeyu v Makedoniyi v bitvah na richci Bregalnica bilya Shtipu Kochani ta Kalimanci V 1915 1916 rokah komanduvav pershoyu brigadoyu 1 yi pihotnoyi Sofijskoyi diviziyi v bojovih diyah pri Piroti Bela Palanka Leskoveci richci Yablanici Buduchi komandirom 1 yi brigadi 1 yi diviziyi brav uchast v bitvi bilya Tutrakana 5 6 veresnya 1916 roku Todi 1 j pihotnij polk bolgarskoyi armiyi poloniv bojovij prapor 84 go pihotnogo polku armiyi Rumuniyi A vsya brigada polonila u Tutrakani 19 rumunskih garmat ta 8500 rumunskih voyakiv 19 veresnya 1916 roku perejshov na posadu nachalnika Pershoyi diviziyi na yakij zalishavsya do kincya vijni Pershoyi svitovoyi vijni Dali proviv uspishni boyi bilya Kubadina a 24 zhovtnya 1916 roku urochisto uvijshov u rumunske misto Cherna Voda 20 travnya 1917 roku otrimav zvannya general majora PublikaciyiPrichini za porazhenieto na nashata armiya i kriticheski ocherk na septemvrijskite sbitiya Sofiya 1921 31 s Prva pehotna Sofijska diviziya na Makedonskiya front prez vtorata polovina na mesec septemvri 1918 g Sofiya 1921 80 s Chataldzha Spomeni i vpechatleniya na uchastnik Sofiya 1924 52 s NagorodiOrden Za horobrist II i II stupeniv 1 klasu Orden Svyatij Oleksandr II ta III stupeniv iz mechami v seredini V stupenya bez mechiv Orden Za zaslugi IV stupenya na zvichajnij strichciDzherelaAzmanov Dimitr Blgarski visshi voenachalnici prez Balkanskata i Prvata svetovna vojna Sofiya 2000 s 307 Tam samo s 311 312 Tam samo s 320 Mihajlov Ivan Spomeni II Osvoboditelna borba 1919 1924 Loven 1965 str 703 Todor Aleksandrov v duhovnoto prostranstvo Nova Makedoniya Toronto 2004 g