Русе (болг. Русе) — місто на півночі Болгарії, адміністративний центр Русенської області. П'яте за чисельністю населення місто країни, 148,4 тис. мешканців.
Русе болг. Русе біл. Рушчук (1388) | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
| |||||
Основні дані | |||||
43°50′40″ пн. ш. 25°57′14″ сх. д. / 43.84453200002777606° пн. ш. 25.95390700002777962° сх. д.Координати: 43°50′40″ пн. ш. 25°57′14″ сх. д. / 43.84453200002777606° пн. ш. 25.95390700002777962° сх. д. | |||||
Країна | Болгарія | ||||
Регіон | Русе (область) | ||||
Столиця для | d і Русенська область | ||||
Засновано | 20-30 рр. до Р.Х. | ||||
Площа | 127,124 км² | ||||
Населення | 124,787 (2022) | ||||
Висота НРМ | 45 ± 1 м | ||||
Водойма | Дунай | ||||
Назва мешканців | італ. Ruseneci | ||||
Міста-побратими | Волгоград, Братислава, , Гюргево. | ||||
Телефонний код | 082 | ||||
Часовий пояс | і | ||||
Код LAU (NUTS) | BG63427 | ||||
GeoNames | 727523 | ||||
OSM | ↑1930890 ·R (Ruse Municipality) | ||||
Поштові індекси | 7000 | ||||
Міська влада | |||||
Адреса |
| ||||
Мер міста | Божидар Йотов | ||||
Вебсайт | ruse-bg.eu | ||||
Мапа | |||||
Русе Русе (Болгарія) | |||||
| |||||
| |||||
Русе у Вікісховищі |
Географія
Місто розташоване у північно-західній частині Болгарії біля кордону з Румунією, на правому березі Дунаю, біля гирла річки Русенський Лом. Середня висота — 45.5 м над рівнем моря.
Історія
Історія Русе налічує понад 23 століття. Воно було засновано ще задовго до фракійців. За часів Римської імперії місто виконувало функцію укріплення. У I столітті при імператорі Веспасіані були збудовіні пристань Сексагинта Приста та укріплення. Фортеця знаходилася на головній дорозі із до дельти Дунаю. У 250 р. готи знищили її, але в III столітті римляни її відновили. У 4-му столітті вона знов була зруйнована гетами. У ІХ—Х вв. на руїнах болгари збудували нову фортецю і назвали її Русе. У XIII — XIV вв. місто називалося Гюргово або Йоргово на честь Святого Георгія Побідоносця.
1388—1878
Після османського завоювання в 1388 році, в XV столітті поселення (в епоху османського ярма отримало назву «Русчук») стає військово-адміністративним і торговим центром Османської імперії. Надалі тут була побудована одна із стратегічних турецьких фортець і Русчук (разом з Силістрою, Варною і Шуменом) утворив так званий «чотирикутник» фортець, які роз'єднували землі західної та східної Болгарії. В ході російсько-турецької війни 1806—1812 рр. російські війська після невдалого штурму 22 липня 1810 року й облоги у вересні 1810 року примусили турецький гарнізон фортеці Русчук до капітуляції.
22 червня 1811 року в 4 км на південь від міста відбулася битва між російською армією під командуванням генерала М. І. Кутузова і турецькими військами візира Ахмет-паші, російські війська артилерійським вогнем і контратаками відбили атаки турків і змусили їх до відходу.
У жовтні 1811 в районі Слободзеї (на північний захід від Русчука) Кутузов здійснив оточення турецької армії.
У 1836 р Русчук став центром Дунайського вилайета, і тут почало розвиватися суднобудування. У вилайеті почав свої економічні експерименти Мідхат-паша, який мріяв про модернізацію Османської імперії.
У 1849 р в Русчуке відкрилося консульство Австро-Угорщини, в 1853 році — консульства Росії, Британської імперії, Італії і Пруссії.
Під час Кримської війни, 25 червня (7 липня), в місті зосередилися війська (понад 30 тисяч), які форсували Дунай і, після бою з нечисленним російським загоном, наполегливо обороняли острів Рамадан на Дунаї, оволоділи Джурджею, втративши при цьому до 5 тисяч аскерів.
У 1864 р в місті була відкрита перша сучасна друкарня в Болгарських землях. У 1864 р в місті відкрилися консульства Франції, Бельгії та Голландії. Надалі в місті з'явилися також консульства Румунії, Іспанії та Греції.. У 1866 — 1867 рр. була побудована перша в імперії залізнична лінія Русчук-Варна (що стимулювало розвиток міста). Незабаром тут було створено ремонтне залізничне депо «Тракція». У 1870 р в місті проведена виставка місцевої індустрії і землеробства і розпочала роботу перша Фабрика спиртних напоїв Г. Петру. Економічно розвинений Русчук став одним з найбільших центрів Болгарського відродження — тут діяв Русенський революційний комітет, з цим містом пов'язані імена Баби Тонки, , , та ін. Під час російсько-турецької війни 1877-78 рр. єпископ Климент Друмев врятував місто від знищення, а болгарське населення — від різанини. 20 лютого 1878 року генерал звільнив Русчук від османського ярма. Тоді ж за містом було визнано офіційне болгарське ім'я Русе.
Після 1878
На початку серпня 1879 року Російська імперія передала Болгарії штаб і плавзасоби російської Дунайської флотилії, і в результаті 12 серпня 1879 року в Русе була створена болгарська Дунайська військова флотилія. У січні 1881 року в місті було відкрито Морське училище, що стало першим технічним навчальним закладом в країні (училище діяло тут до 1900 року, коли було переведено в Варну). У 1903 році в Русе був побудований пороховий завод, в 1904 році —історичний музей, в 1933 році — художня галерея. У 1948 році в Русе був створений великий виноробний завод, в 1949 році — відкритий оперний театр. У 1953 році був введений в експлуатацію завод сільськогосподарських машин імені Г. Димитрова, в 1954 році — побудований міст «Дружба» через Дунай (який з'єднав транспортну мережу Болгарії та Румунії). На початок 1955 Русе вже був великим промисловим центром, тут діяли судноверф, підприємства сільськогосподарського машинобудування, нафтопереробної, текстильної, шкіряної, борошномельної і харчової промисловості, а також великий цукровий завод. У 1964 році була введена в експлуатацію перша черга ТЕЦ «Русе», в 1967 році відкритий аеродром (нині аеропорт), в 1975 році почалося будівництво порту " Русе-Схід " і телецентру (який розпочав роботу в 1987 році).
Після створення в 1977 році транспортної організації «Дунайтранс» в Русе була відкрита дирекція «Дунайтранс». У 1981 році за програмою виробничої кооперації РЕВ в Русе було побудовано підприємство з виробництва нестандартного обладнання, яке спеціалізувалося на виготовленні машин і механізмів для гірничої промисловості (яке стало частиною спільного румунсько-болгарського промислового комплексу).
Архітектура
Географічне розташування Русе сприяло його економічному розвитку та зростанню його політичного значення. За часів турецького панування він був одним з великих міст і служив стратегічною базою на Дунаї. Місто взяло велику єврейську громаду, вигнану з Іспанії наприкінці XV ст.
Після звільнення Болгарії від турецького ярма і здобуття країною незалежності Русе залишився прикордонним містом на півночі країни і портовим містом, через яке забезпечувалися інші придунайські райони Болгарії. Саме тоді в Русе було побудовано багато красивих будівель, більшість з яких збереглися до наших днів.
Сьогодні місто, що розташувався на пагорбах, перш за все є одним з найбільших портових міст Болгарії. Національний склад населення міста дуже різноманітний: тут дуже багато циган, які в Русе адаптувалися краще, ніж в інших містах Болгарії. Архітектурним, історичним і адміністративним центром міста є головна міська площа і весь центр міста — живий, сучасний, з красивими архітектурними спорудами. Крім того, в межах міста розташовані історичні пам'ятники.
- Руїни стародавньої фортеці Сексагінта Пріста, побудованої римлянами в I ст. н. е. і зруйнованої готами в VII ст. Тут збереглися надгробні камені та інші споруди, написи.
- У молодіжному парку, в 50 м від церкви Успіння Пресвятої Богородиці в 1837 р в честь відвідування міста султаном Махмудом встановлена мармурова колона — «Царський камінь».
- «Прибуткова будівля» — велика театральна будівля часів болгарського Відродження, побудоване в стилі неокласицизму та бароко.
- Собор Святого Павла Хреста — католицький храм, побудований в 1890 р. в неоготичному стилі за проектом італійського архітектора Валентино дель Антоніо.
- Пам'ятник Свободи роботи італійського скульптора Арнальдо Дзоккі початку XX століття розташований в центрі міста.
- «Міст Кюнтукапія» розташований на південь від центру міста. Міст — це все, що залишилося від турецької фортеці, яка знаходилася недалеко від сучасного залізничного вокзалу.
- Варбан Вінаров (1885—1908) — болгарський військовий.
- Тодор Мінков (1830—1906) — видатний болгарський і російський педагог і просвітитель, діяч Болгарського національного відродження, засновник Південнослов'янського пансіону.
- Яніца Господінова (* 1982) — болгарська поп-фолк співачка.
- Камен Донев (* 1971) — болгарський актор, режисер, драматург і хореограф.
- Васіл Кутінчев (1859—1941) — болгарський військовий.
- Георгі Обретенов (1849?—1876)) — болгарський революціонер.
- Владимир Полянов (1899—1988) — болгарський письменник, режисер, театральний діяч.
- Нікола Топалджиков (1875—1925) — болгарський військовий.
Примітки
- България / Bălgarija
- «Русе — Біографія на Дунавскіят град» — Васил Дойко.
- . Архів оригіналу за 29 березня 2012. Процитовано 12 липня 2011.
{{}}
: Недійсний|deadlink=да
() БНР — «Старите книги — знание и аромат от отминали времена». - [1] [ 6 липня 2018 у Wayback Machine.] Консулствата в Русе през 1928 г.-«Илюстрован алманах на Русе»
- Ruse // The New Encyclopedia Britannica. 15th edition. Micropaedia. Vol.10. Chicago, 1994. p.244
- История на БДЖ [ 2013-01-16 у Wayback Machine.]
- Микола Мічев, Пет'р Коледаров, «Речник на селіщата і селищних імена в Б'лгарія 1878—1987», Софія, 1989.
- Батальон'т за підготовка на шофьорі (БПШ) за БТР і БРДМ в гарнізон Русе // «Б'лгарскі армія» № 16135 від 24 травня 2006
Посилання
- Статистика населення [ 7 червня 2019 у Wayback Machine.]
- Новини міста, болгарською [ 1 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ruse bolg Ruse misto na pivnochi Bolgariyi administrativnij centr Rusenskoyi oblasti P yate za chiselnistyu naselennya misto krayini 148 4 tis meshkanciv Ruse bolg Ruse bil Rushchuk 1388 Gerb Ruse praporOsnovni dani43 50 40 pn sh 25 57 14 sh d 43 84453200002777606 pn sh 25 95390700002777962 sh d 43 84453200002777606 25 95390700002777962 Koordinati 43 50 40 pn sh 25 57 14 sh d 43 84453200002777606 pn sh 25 95390700002777962 sh d 43 84453200002777606 25 95390700002777962Krayina BolgariyaRegion Ruse oblast Stolicya dlya d i Rusenska oblastZasnovano 20 30 rr do R H Plosha 127 124 km Naselennya 124 787 2022 Visota NRM 45 1 mVodojma DunajNazva meshkanciv ital RuseneciMista pobratimi Volgograd Bratislava Gyurgevo Telefonnij kod 082Chasovij poyas UTC 2 i UTC 3Kod LAU NUTS BG63427GeoNames 727523OSM 1930890 R Ruse Municipality Poshtovi indeksi 7000Miska vladaAdresa pl Svoboda 6 p k 7000Mer mista Bozhidar JotovVebsajt ruse bg euMapaRuseRuse Bolgariya Ruse u VikishovishiGeografiyaMisto roztashovane u pivnichno zahidnij chastini Bolgariyi bilya kordonu z Rumuniyeyu na pravomu berezi Dunayu bilya girla richki Rusenskij Lom Serednya visota 45 5 m nad rivnem morya IstoriyaSeksaginta Prista rimskij nadpis Istoriya Ruse nalichuye ponad 23 stolittya Vono bulo zasnovano she zadovgo do frakijciv Za chasiv Rimskoyi imperiyi misto vikonuvalo funkciyu ukriplennya U I stolitti pri imperatori Vespasiani buli zbudovini pristan Seksaginta Prista ta ukriplennya Fortecya znahodilasya na golovnij dorozi iz do delti Dunayu U 250 r goti znishili yiyi ale v III stolitti rimlyani yiyi vidnovili U 4 mu stolitti vona znov bula zrujnovana getami U IH H vv na ruyinah bolgari zbuduvali novu fortecyu i nazvali yiyi Ruse U XIII XIV vv misto nazivalosya Gyurgovo abo Jorgovo na chest Svyatogo Georgiya Pobidonoscya 1388 1878 Pislya osmanskogo zavoyuvannya v 1388 roci v XV stolitti poselennya v epohu osmanskogo yarma otrimalo nazvu Ruschuk staye vijskovo administrativnim i torgovim centrom Osmanskoyi imperiyi Nadali tut bula pobudovana odna iz strategichnih tureckih fortec i Ruschuk razom z Silistroyu Varnoyu i Shumenom utvoriv tak zvanij chotirikutnik fortec yaki roz yednuvali zemli zahidnoyi ta shidnoyi Bolgariyi V hodi rosijsko tureckoyi vijni 1806 1812 rr rosijski vijska pislya nevdalogo shturmu 22 lipnya 1810 roku j oblogi u veresni 1810 roku primusili tureckij garnizon forteci Ruschuk do kapitulyaciyi 22 chervnya 1811 roku v 4 km na pivden vid mista vidbulasya bitva mizh rosijskoyu armiyeyu pid komanduvannyam generala M I Kutuzova i tureckimi vijskami vizira Ahmet pashi rosijski vijska artilerijskim vognem i kontratakami vidbili ataki turkiv i zmusili yih do vidhodu U zhovtni 1811 v rajoni Slobodzeyi na pivnichnij zahid vid Ruschuka Kutuzov zdijsniv otochennya tureckoyi armiyi U 1836 r Ruschuk stav centrom Dunajskogo vilajeta i tut pochalo rozvivatisya sudnobuduvannya U vilajeti pochav svoyi ekonomichni eksperimenti Midhat pasha yakij mriyav pro modernizaciyu Osmanskoyi imperiyi U 1849 r v Ruschuke vidkrilosya konsulstvo Avstro Ugorshini v 1853 roci konsulstva Rosiyi Britanskoyi imperiyi Italiyi i Prussiyi Pid chas Krimskoyi vijni 25 chervnya 7 lipnya v misti zoseredilisya vijska ponad 30 tisyach yaki forsuvali Dunaj i pislya boyu z nechislennim rosijskim zagonom napoleglivo oboronyali ostriv Ramadan na Dunayi ovolodili Dzhurdzheyu vtrativshi pri comu do 5 tisyach askeriv U 1864 r v misti bula vidkrita persha suchasna drukarnya v Bolgarskih zemlyah U 1864 r v misti vidkrilisya konsulstva Franciyi Belgiyi ta Gollandiyi Nadali v misti z yavilisya takozh konsulstva Rumuniyi Ispaniyi ta Greciyi U 1866 1867 rr bula pobudovana persha v imperiyi zaliznichna liniya Ruschuk Varna sho stimulyuvalo rozvitok mista Nezabarom tut bulo stvoreno remontne zaliznichne depo Trakciya U 1870 r v misti provedena vistavka miscevoyi industriyi i zemlerobstva i rozpochala robotu persha Fabrika spirtnih napoyiv G Petru Ekonomichno rozvinenij Ruschuk stav odnim z najbilshih centriv Bolgarskogo vidrodzhennya tut diyav Rusenskij revolyucijnij komitet z cim mistom pov yazani imena Babi Tonki ta in Pid chas rosijsko tureckoyi vijni 1877 78 rr yepiskop Kliment Drumev vryatuvav misto vid znishennya a bolgarske naselennya vid rizanini 20 lyutogo 1878 roku general zvilniv Ruschuk vid osmanskogo yarma Todi zh za mistom bulo viznano oficijne bolgarske im ya Ruse Pislya 1878 Na pochatku serpnya 1879 roku Rosijska imperiya peredala Bolgariyi shtab i plavzasobi rosijskoyi Dunajskoyi flotiliyi i v rezultati 12 serpnya 1879 roku v Ruse bula stvorena bolgarska Dunajska vijskova flotiliya U sichni 1881 roku v misti bulo vidkrito Morske uchilishe sho stalo pershim tehnichnim navchalnim zakladom v krayini uchilishe diyalo tut do 1900 roku koli bulo perevedeno v Varnu U 1903 roci v Ruse buv pobudovanij porohovij zavod v 1904 roci istorichnij muzej v 1933 roci hudozhnya galereya U 1948 roci v Ruse buv stvorenij velikij vinorobnij zavod v 1949 roci vidkritij opernij teatr U 1953 roci buv vvedenij v ekspluataciyu zavod silskogospodarskih mashin imeni G Dimitrova v 1954 roci pobudovanij mist Druzhba cherez Dunaj yakij z yednav transportnu merezhu Bolgariyi ta Rumuniyi Na pochatok 1955 Ruse vzhe buv velikim promislovim centrom tut diyali sudnoverf pidpriyemstva silskogospodarskogo mashinobuduvannya naftopererobnoyi tekstilnoyi shkiryanoyi boroshnomelnoyi i harchovoyi promislovosti a takozh velikij cukrovij zavod U 1964 roci bula vvedena v ekspluataciyu persha cherga TEC Ruse v 1967 roci vidkritij aerodrom nini aeroport v 1975 roci pochalosya budivnictvo portu Ruse Shid i telecentru yakij rozpochav robotu v 1987 roci Pislya stvorennya v 1977 roci transportnoyi organizaciyi Dunajtrans v Ruse bula vidkrita direkciya Dunajtrans U 1981 roci za programoyu virobnichoyi kooperaciyi REV v Ruse bulo pobudovano pidpriyemstvo z virobnictva nestandartnogo obladnannya yake specializuvalosya na vigotovlenni mashin i mehanizmiv dlya girnichoyi promislovosti yake stalo chastinoyu spilnogo rumunsko bolgarskogo promislovogo kompleksu ArhitekturaGeografichne roztashuvannya Ruse spriyalo jogo ekonomichnomu rozvitku ta zrostannyu jogo politichnogo znachennya Za chasiv tureckogo panuvannya vin buv odnim z velikih mist i sluzhiv strategichnoyu bazoyu na Dunayi Misto vzyalo veliku yevrejsku gromadu vignanu z Ispaniyi naprikinci XV st Pislya zvilnennya Bolgariyi vid tureckogo yarma i zdobuttya krayinoyu nezalezhnosti Ruse zalishivsya prikordonnim mistom na pivnochi krayini i portovim mistom cherez yake zabezpechuvalisya inshi pridunajski rajoni Bolgariyi Same todi v Ruse bulo pobudovano bagato krasivih budivel bilshist z yakih zbereglisya do nashih dniv Istorichnij muzej Ruse Sogodni misto sho roztashuvavsya na pagorbah persh za vse ye odnim z najbilshih portovih mist Bolgariyi Nacionalnij sklad naselennya mista duzhe riznomanitnij tut duzhe bagato cigan yaki v Ruse adaptuvalisya krashe nizh v inshih mistah Bolgariyi Arhitekturnim istorichnim i administrativnim centrom mista ye golovna miska plosha i ves centr mista zhivij suchasnij z krasivimi arhitekturnimi sporudami Krim togo v mezhah mista roztashovani istorichni pam yatniki Pam yatnik SvobodiRuyini starodavnoyi forteci Seksaginta Prista pobudovanoyi rimlyanami v I st n e i zrujnovanoyi gotami v VII st Tut zbereglisya nadgrobni kameni ta inshi sporudi napisi U molodizhnomu parku v 50 m vid cerkvi Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici v 1837 r v chest vidviduvannya mista sultanom Mahmudom vstanovlena marmurova kolona Carskij kamin Pributkova budivlya velika teatralna budivlya chasiv bolgarskogo Vidrodzhennya pobudovane v stili neoklasicizmu ta baroko Sobor Svyatogo Pavla Hresta katolickij hram pobudovanij v 1890 r v neogotichnomu stili za proektom italijskogo arhitektora Valentino del Antonio Pam yatnik Svobodi roboti italijskogo skulptora Arnaldo Dzokki pochatku XX stolittya roztashovanij v centri mista Mist Kyuntukapiya roztashovanij na pivden vid centru mista Mist ce vse sho zalishilosya vid tureckoyi forteci yaka znahodilasya nedaleko vid suchasnogo zaliznichnogo vokzalu Varban Vinarov 1885 1908 bolgarskij vijskovij Todor Minkov 1830 1906 vidatnij bolgarskij i rosijskij pedagog i prosvititel diyach Bolgarskogo nacionalnogo vidrodzhennya zasnovnik Pivdennoslov yanskogo pansionu Yanica Gospodinova 1982 bolgarska pop folk spivachka Kamen Donev 1971 bolgarskij aktor rezhiser dramaturg i horeograf Vasil Kutinchev 1859 1941 bolgarskij vijskovij Georgi Obretenov 1849 1876 bolgarskij revolyucioner Vladimir Polyanov 1899 1988 bolgarskij pismennik rezhiser teatralnij diyach Nikola Topaldzhikov 1875 1925 bolgarskij vijskovij PrimitkiBlgariya Bălgarija Ruse Biografiya na Dunavskiyat grad Vasil Dojko Arhiv originalu za 29 bereznya 2012 Procitovano 12 lipnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadlink da dovidka BNR Starite knigi znanie i aromat ot otminali vremena 1 6 lipnya 2018 u Wayback Machine Konsulstvata v Ruse prez 1928 g Ilyustrovan almanah na Ruse Ruse The New Encyclopedia Britannica 15th edition Micropaedia Vol 10 Chicago 1994 p 244 Istoriya na BDZh 2013 01 16 u Wayback Machine Mikola Michev Pet r Koledarov Rechnik na selishata i selishnih imena v B lgariya 1878 1987 Sofiya 1989 Batalon t za pidgotovka na shofori BPSh za BTR i BRDM v garnizon Ruse B lgarski armiya 16135 vid 24 travnya 2006PosilannyaStatistika naselennya 7 chervnya 2019 u Wayback Machine Novini mista bolgarskoyu 1 zhovtnya 2019 u Wayback Machine