Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| місто | ||||
|---|---|---|---|---|
| Козлодуй болг. Козлодуй | ||||
 | ||||
| Країна |  Болгарія | |||
| Область | Врачанська область | |||
| Община | Козлодуй | |||
| Код ЕКАТТЕ | 37798 | |||
| Поштовий індекс | 3320 | |||
| Телефонний код | 0973 | |||
| H G O | ||||
| Висота | 36 | |||
| Площа | 105,307 км² | |||
| Населення | 13 058 (2011) | |||
| Водойма | Дунай | |||
| Міста-побратими | Путивль | |||
| kozloduy.bg | ||||
| Відстань | ||||
| До обласного центру | ||||
| фізична | 64 км | |||
| До Софії | ||||
| фізична | 124 км | |||
| Розташування | ||||
  Козлодуй Козлодуй (Болгарія) | ||||
 | ||||
| Мапа | ||||
 Козлодуй у Вікісховищі | ||||
Козлоду́й (болг. Козлодуй) — місто в Врачанській області Болгарії. Адміністративний центр громади Козлодуй.
Географія
Козлодуй розташований в Дунайській рівнині, на 7 км від впадіння Огости в Дунай, на родючій житниці Болгарії під назвою «Златія». Проти міста є другий за величиною болгарський острів.
У Козлодуйському районі існує велике природне розмаїття птахів і рослин. Функціонуюче відділення БДПБ в місті регулярно організовує заходи, пов'язані з орнітологією. Різні екологічні та природничі клуби в школах також організовують акції дослідження та природоохоронні заходи в цьому районі.
Історія
Століттями на цьому узбережжі Дунаю жили фракійці, слов'яни і болгари, створюючи власний спосіб життя і культуру. Сліди фракійського поселення першого тисячоліття до нашої ери знайдені у вигляді надгробків. Пізніше в цих місцях проходить велика римська дорога Дунаю. Про це свідчать залишки римських замків Магура піатра (або Регіанум), Каміструм і Августа.
У цьому регіоні знаходяться три історичні окопи, згодом названі Ломським, Островським і Козлодуйським, де розміщався військовий гарнізон Аспаруха.
Перше відоме письмове свідчення про існування села з подібною назвою в Никопольському санджаку дають «іджмальські» дефтори 15 століття. В інвентарізації санджака, що проходив близько 1483 року для населених пунктів у згаданій Чибрі (Цибар) зафіксовано:
- «Село Койдозлу, що належить до Чибрі, домогосподарства 8.
- ......
- Село Бутанофче, що належить до Чибрі, домогосподарств 6.
- Село Хайреддін, що належить до Чибрі, домогосподарств 4.»
Відомо, що Козлодуй датується 16 століттям, що свідчить про постійне заселення населеного пункту.
У вісімнадцятому столітті, село позначено як Котозлук і Козлудере (низький дол), а пізніше — Козлодуй (кут льоду).
Назва села Козлодуй та відомості про нього надруковані болгарською мовою в журналі «Летоструй» у календарі 1873 року, виданому у Відні. Дані наведені в статистичній таблиці Оряхівського району від Врачанської єпархії. Про село Козлодуй в 1873 році написано кирилицею:
- Селище — Козлодуй
- Національність — Влахи
- Будинки — 320
- Венчила — 401
- Церкви — Св. Трійця
- Ім'я священика — Рад. Георгієв і Дим. Наков
17 травня 1876 року на узбережжі біля Козлодуя з корабля «Радецький» спускається загін Христо Ботева.
23 листопада 1877 року 8-й кавалерійський полк з командувачем Олександром Перцем звільнив Козлодуй з-під османського правління.
Влітку 1950 року, під час колективізації, близько 600 осіб з села зробили невдалу спробу вийти з раніше створеного трудового кооперативу. У Козлодуй був спрямований заступник міністра сільського господарства Стоян Сюлемезов, який намагається їх відмовити. Його прибуття викликало стихійну демонстрацію, вікна муніципалітету були розбиті і була розправи над Сюлемезовим. Натовп розсіяли зброєю, а десятки селян були арештовані і засуджені. Пізніше учасники Горянського руху також намагалися організувати подібні події.
6 квітня 1970 р. початок будівництва Першої АЕС «Козлодуй».
31 грудня 2004 року Декретом Національної Асамблеї були зняті з експлуатації енергоблоки № 1 та 2 АЕС «Козлодуй».
На 31 грудня 2006 року 3 та 4 енергоблоки АЕС Козлодуй були зняті з експлуатації.
Населення
Населення міста складає 13 771 мешканців за даними від 15 червня 2013 року. Це другий за кількістю мешканців населений пункт області після Враци. У 1969 році Козлодуй отримав статус міста.
У Козлодуї живуть переважно болгари, є також волохи, роми, росіяни, українці, в'єтнамці, турки та інші.
Національний склад населення міста:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| болгари | 10966 | 97,6% |
| цигани | 136 | 1,2% |
| турки | 24 | 0,2% |
| інша | 55 | 0,5% |
| не визначились | 56 | 0,5% |
| Всього відповіли | 11237 |
Розподіл населення за віком у 2011 році:
Динаміка населення:
Економіка
Місто має велике економічне значення завдяки функціонуванню АЕС Козлодуй. Населення міста переважно зайняті на АЕС Козлодуй та Державному підприємстві «Радіоактивні відходи».
Інфраструктура
- Школи
На території міста функціонують чотири школи:
- Вища школа «Христо Ботев»
- Вища школа «Св. Кирила і Мефодія» (Козлодуй)
- Професійна вища школа ядерної енергетики «Ігор Курчатов»
- Початкова школа «Василь Левський»
На території міста діють 4 дитячих сади.
Культура
У Козлодуї знаходяться наступні пам'ятки 100 туристичних об'єктів Болгарського туристичного союзу: Національний музей «Пароплав Радецький». Корабель також пропонує спальні каюти.
У муніципалітеті Козлодуй туристична діяльність пов'язана швидше з наданням можливостей для відпочинку і розваг для мешканців на її території. Існують дві великі туристичні поїздки, маршрут яких проходить по общині — національний туристичний похід «По стопах Ботевого загіну — Козлодуй-Околчиця» та Міжнародної водний похід по річці Дунай.
Іконостас храму Святої Трійці є роботою майстрів Дебори з роду Філіпови. У 2018 році церква визнана пам'яткою культури місцевого значення.
Театри
Відома діяльність Товариства молодіжного театру «3 — 4!» міського дитячого комплексу. Окрім театральних вистав, молодь у Козлодуї виступає з піснями, танцями і т.п. Досить популярними є «Домініка», «Робінзон» і кілька балетів.
На території міста є:
- «Будинок енергетиків»
- Громадський центр «Христо Ботев»
Музеї
Національний музей «Пароплав Радецький». Він підпорядкований Міністерству культури і фінансується ним.
Музей «Пароплав Радецький» був створений наказом №5 Ради Міністрів Республіки Болгарія від 16 травня 1962 року. Його реставрація розпочалася у травні 1966 року і пройшла кілька етапів. Судно розташоване у порту Козлодуя. З 1993 року організовує подорожі в акваторії між портами по всій Болгарській ділянці Дунаю.
Судно пропонує розміщення на 40 осіб, першокласний салон з експозицією, придатний для проведення культурних заходів, ділових зустрічей, концертів та багато іншого.
Спорт
Плавальний клуб «Атомік» від АЕС Козлодуй.
Місцева футбольна команда Ботев Козлодуй грає в «Б» РПГ.
Щорічно в липні в Козлодуї проходить тенісний турнір.
Є також клуб дзюдо — «Олімпія».
Клуб таеквон-до Оренда також займається спортом. Клуб існує з 1995 року.
Регулярні події
Особи
- Народилися в Козлодуї
- Величко Добрев, болгарський вчений і мікробіолог
- Зорцелін Мінков, болгарський актор
- Румен Трифонов, болгарський футболіст
- Юлія Юревич, болгарська модель українського походження
Джерела
- НСИ Националният регистър на населените места
- Ця сторінка має Властивість Вікіданих P910: категорія за темою сторінки із значенням "Category:Kozloduy", але не має назви українською мовою, яку треба додати за посиланням d:Special:SetLabelDescriptionAliases/Q9912013/uk. Докладніше: ; .
- Фізичні відстані розраховані за координатами населених пунктів
- цитата з книги доцента Румена Ковачева «Інвентаризація Нікопольського санджака 80-х років XV століття в Болгарському історичному архіві», Національний видавництво «Св. Кирила і Мефодія», Софія, 1997, с.121
- Журнал Letostrue або простий календар на простий рік 1873, ювілейний ювілей, видав книжковий магазин Христа. Г. Данова і Ко в Пловдив, Рущук і Велес, надруковані у Відні в буклетах Л. Соммер і Сіе, стор.
- . Архів оригіналу за 2 Лютого 2019. Процитовано 27 Лютого 2019.
- (2009). Преорани слогове. Колективизация и социална промяна в Българския северозапад 40-те – 50-те години на XX век. София: Сиела. с. 157, 160—161. ISBN .
- . Архів оригіналу за 18 січня 2011. Процитовано 27 лютого 2019.
- . Архів оригіналу за 24 Лютого 2019. Процитовано 27 Лютого 2019.
- . Архів оригіналу за 10 Листопада 2017. Процитовано 27 Лютого 2019.
- (болгарською) . Архів оригіналу за 22.04.2012. Процитовано 18 березня 2012.
- (болгарською) . Архів оригіналу за 22.04.2012. Процитовано 18 березня 2012.
- (болгарською) . Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 23 січня 2012.
- (1965). Български възрожденски майстори: живописци, резбари, строители. София: Наука и изкуство. с. 250.
- . 21 август 2018 г.
{{}}: Пропущений або порожній|title=(); Пропущений або порожній|url=()
Зовнішні посилання
- Радіо і телебачення в Козлодуї[недоступне посилання з квітня 2019]
- 360 градусів віртуальні панорами [ 27 Лютого 2019 у Wayback Machine.]
- Портал новин — Козлодуй [ 28 Лютого 2019 у Wayback Machine.]
- Козлодуйська АЕС [ 8 Травня 2013 у Wayback Machine.]
- [1] [ 2 Лютого 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya pro misto Pro gromadu div Kozloduj gromada misto Kozloduj bolg Kozloduj d Kat Krayina BolgariyaOblast Vrachanska oblast Obshina Kozloduj Kod EKATTE 37798Poshtovij indeks 3320Telefonnij kod 097343 46 22 pn sh 23 43 42 sh d H G OVisota 36Plosha 105 307 km Naselennya 13 058 2011 Vodojma DunajMista pobratimi Putivlkozloduy bg Vidstan Do oblasnogo centru fizichna 64 km Do Sofiyi fizichna 124 km Roztashuvannya KozlodujKozloduj Bolgariya Mapa Kozloduj u Vikishovishi Kozlodu j bolg Kozloduj misto v Vrachanskij oblasti Bolgariyi Administrativnij centr gromadi Kozloduj GeografiyaKozloduj roztashovanij v Dunajskij rivnini na 7 km vid vpadinnya Ogosti v Dunaj na rodyuchij zhitnici Bolgariyi pid nazvoyu Zlatiya Proti mista ye drugij za velichinoyu bolgarskij ostriv U Kozlodujskomu rajoni isnuye velike prirodne rozmayittya ptahiv i roslin Funkcionuyuche viddilennya BDPB v misti regulyarno organizovuye zahodi pov yazani z ornitologiyeyu Rizni ekologichni ta prirodnichi klubi v shkolah takozh organizovuyut akciyi doslidzhennya ta prirodoohoronni zahodi v comu rajoni IstoriyaStolittyami na comu uzberezhzhi Dunayu zhili frakijci slov yani i bolgari stvoryuyuchi vlasnij sposib zhittya i kulturu Slidi frakijskogo poselennya pershogo tisyacholittya do nashoyi eri znajdeni u viglyadi nadgrobkiv Piznishe v cih miscyah prohodit velika rimska doroga Dunayu Pro ce svidchat zalishki rimskih zamkiv Magura piatra abo Regianum Kamistrum i Avgusta U comu regioni znahodyatsya tri istorichni okopi zgodom nazvani Lomskim Ostrovskim i Kozlodujskim de rozmishavsya vijskovij garnizon Asparuha Pershe vidome pismove svidchennya pro isnuvannya sela z podibnoyu nazvoyu v Nikopolskomu sandzhaku dayut idzhmalski deftori 15 stolittya V inventarizaciyi sandzhaka sho prohodiv blizko 1483 roku dlya naselenih punktiv u zgadanij Chibri Cibar zafiksovano Selo Kojdozlu sho nalezhit do Chibri domogospodarstva 8 Selo Butanofche sho nalezhit do Chibri domogospodarstv 6 Selo Hajreddin sho nalezhit do Chibri domogospodarstv 4 Vidomo sho Kozloduj datuyetsya 16 stolittyam sho svidchit pro postijne zaselennya naselenogo punktu U visimnadcyatomu stolitti selo poznacheno yak Kotozluk i Kozludere nizkij dol a piznishe Kozloduj kut lodu Nazva sela Kozloduj ta vidomosti pro nogo nadrukovani bolgarskoyu movoyu v zhurnali Letostruj u kalendari 1873 roku vidanomu u Vidni Dani navedeni v statistichnij tablici Oryahivskogo rajonu vid Vrachanskoyi yeparhiyi Pro selo Kozloduj v 1873 roci napisano kiriliceyu Selishe Kozloduj Nacionalnist Vlahi Budinki 320 Venchila 401 Cerkvi Sv Trijcya Im ya svyashenika Rad Georgiyev i Dim Nakov 17 travnya 1876 roku na uzberezhzhi bilya Kozloduya z korablya Radeckij spuskayetsya zagin Hristo Boteva 23 listopada 1877 roku 8 j kavalerijskij polk z komanduvachem Oleksandrom Percem zvilniv Kozloduj z pid osmanskogo pravlinnya Vlitku 1950 roku pid chas kolektivizaciyi blizko 600 osib z sela zrobili nevdalu sprobu vijti z ranishe stvorenogo trudovogo kooperativu U Kozloduj buv spryamovanij zastupnik ministra silskogo gospodarstva Stoyan Syulemezov yakij namagayetsya yih vidmoviti Jogo pributtya viklikalo stihijnu demonstraciyu vikna municipalitetu buli rozbiti i bula rozpravi nad Syulemezovim Natovp rozsiyali zbroyeyu a desyatki selyan buli areshtovani i zasudzheni Piznishe uchasniki Goryanskogo ruhu takozh namagalisya organizuvati podibni podiyi 6 kvitnya 1970 r pochatok budivnictva Pershoyi AES Kozloduj 31 grudnya 2004 roku Dekretom Nacionalnoyi Asambleyi buli znyati z ekspluataciyi energobloki 1 ta 2 AES Kozloduj Na 31 grudnya 2006 roku 3 ta 4 energobloki AES Kozloduj buli znyati z ekspluataciyi NaselennyaNaselennya mista skladaye 13 771 meshkanciv za danimi vid 15 chervnya 2013 roku Ce drugij za kilkistyu meshkanciv naselenij punkt oblasti pislya Vraci U 1969 roci Kozloduj otrimav status mista U Kozloduyi zhivut perevazhno bolgari ye takozh volohi romi rosiyani ukrayinci v yetnamci turki ta inshi Nacionalnij sklad naselennya mista Nacionalnist Kilkist osib Vidsotok bolgari 10966 97 6 cigani 136 1 2 turki 24 0 2 insha 55 0 5 ne viznachilis 56 0 5 Vsogo vidpovili 11237 Rozpodil naselennya za vikom u 2011 roci Dinamika naselennya EkonomikaAES Kozloduj Misto maye velike ekonomichne znachennya zavdyaki funkcionuvannyu AES Kozloduj Naselennya mista perevazhno zajnyati na AES Kozloduj ta Derzhavnomu pidpriyemstvi Radioaktivni vidhodi InfrastrukturaShkoli Na teritoriyi mista funkcionuyut chotiri shkoli Visha shkola Hristo Botev Visha shkola Sv Kirila i Mefodiya Kozloduj Profesijna visha shkola yadernoyi energetiki Igor Kurchatov Pochatkova shkola Vasil Levskij Na teritoriyi mista diyut 4 dityachih sadi KulturaKorabel Radeckij U Kozloduyi znahodyatsya nastupni pam yatki 100 turistichnih ob yektiv Bolgarskogo turistichnogo soyuzu Nacionalnij muzej Paroplav Radeckij Korabel takozh proponuye spalni kayuti U municipaliteti Kozloduj turistichna diyalnist pov yazana shvidshe z nadannyam mozhlivostej dlya vidpochinku i rozvag dlya meshkanciv na yiyi teritoriyi Isnuyut dvi veliki turistichni poyizdki marshrut yakih prohodit po obshini nacionalnij turistichnij pohid Po stopah Botevogo zaginu Kozloduj Okolchicya ta Mizhnarodnoyi vodnij pohid po richci Dunaj Ikonostas hramu Svyatoyi Trijci ye robotoyu majstriv Debori z rodu Filipovi U 2018 roci cerkva viznana pam yatkoyu kulturi miscevogo znachennya Teatri Kulturnij centr dlya meshkanciv i gostej Kozloduyu Vidoma diyalnist Tovaristva molodizhnogo teatru 3 4 miskogo dityachogo kompleksu Okrim teatralnih vistav molod u Kozloduyi vistupaye z pisnyami tancyami i t p Dosit populyarnimi ye Dominika Robinzon i kilka baletiv Na teritoriyi mista ye Budinok energetikiv Gromadskij centr Hristo Botev Muzeyi Nacionalnij muzej Paroplav Radeckij Vin pidporyadkovanij Ministerstvu kulturi i finansuyetsya nim Muzej Paroplav Radeckij buv stvorenij nakazom 5 Radi Ministriv Respubliki Bolgariya vid 16 travnya 1962 roku Jogo restavraciya rozpochalasya u travni 1966 roku i projshla kilka etapiv Sudno roztashovane u portu Kozloduya Z 1993 roku organizovuye podorozhi v akvatoriyi mizh portami po vsij Bolgarskij dilyanci Dunayu Sudno proponuye rozmishennya na 40 osib pershoklasnij salon z ekspoziciyeyu pridatnij dlya provedennya kulturnih zahodiv dilovih zustrichej koncertiv ta bagato inshogo Sport Plavalnij klub Atomik vid AES Kozloduj Misceva futbolna komanda Botev Kozloduj graye v B RPG Shorichno v lipni v Kozloduyi prohodit tenisnij turnir Ye takozh klub dzyudo Olimpiya Klub taekvon do Orenda takozh zajmayetsya sportom Klub isnuye z 1995 roku Regulyarni podiyi 27 travnya Hristo Botev i jogo zagin zijshli na plyazh Kozloduj Svyato vidznachayetsya urochistim feyerverkom 19 chervnya Den energetika 29 chervnya Den Dunayu v cej den korabel Radeckij plavaye odnu godinu bezkoshtovno OsobiNarodilisya v Kozloduyi Velichko Dobrev bolgarskij vchenij i mikrobiolog Zorcelin Minkov bolgarskij aktor Rumen Trifonov bolgarskij futbolist Yuliya Yurevich bolgarska model ukrayinskogo pohodzhennyaDzherelaNSI Nacionalniyat registr na naselenite mesta d Track Q3658617 Cya storinka maye Vlastivist Vikidanih P910 kategoriya za temoyu storinki iz znachennyam Category Kozloduy ale ne maye nazvi ukrayinskoyu movoyu yaku treba dodati za posilannyam d Special SetLabelDescriptionAliases Q9912013 uk Dokladnishe Vikipediya Proyekt Vikidani Vikipediya Kategorizaciya Fizichni vidstani rozrahovani za koordinatami naselenih punktiv citata z knigi docenta Rumena Kovacheva Inventarizaciya Nikopolskogo sandzhaka 80 h rokiv XV stolittya v Bolgarskomu istorichnomu arhivi Nacionalnij vidavnictvo Sv Kirila i Mefodiya Sofiya 1997 s 121 Zhurnal Letostrue abo prostij kalendar na prostij rik 1873 yuvilejnij yuvilej vidav knizhkovij magazin Hrista G Danova i Ko v Plovdiv Rushuk i Veles nadrukovani u Vidni v bukletah L Sommer i Sie stor Arhiv originalu za 2 Lyutogo 2019 Procitovano 27 Lyutogo 2019 2009 Preorani slogove Kolektivizaciya i socialna promyana v Blgarskiya severozapad 40 te 50 te godini na XX vek Sofiya Siela s 157 160 161 ISBN 978 954 28 0450 5 Arhiv originalu za 18 sichnya 2011 Procitovano 27 lyutogo 2019 Arhiv originalu za 24 Lyutogo 2019 Procitovano 27 Lyutogo 2019 Arhiv originalu za 10 Listopada 2017 Procitovano 27 Lyutogo 2019 bolgarskoyu Arhiv originalu za 22 04 2012 Procitovano 18 bereznya 2012 bolgarskoyu Arhiv originalu za 22 04 2012 Procitovano 18 bereznya 2012 bolgarskoyu Arhiv originalu za 6 bereznya 2019 Procitovano 23 sichnya 2012 1965 Blgarski vzrozhdenski majstori zhivopisci rezbari stroiteli Sofiya Nauka i izkustvo s 250 21 avgust 2018 g a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka Propushenij abo porozhnij url dovidka Zovnishni posilannyaRadio i telebachennya v Kozloduyi nedostupne posilannya z kvitnya 2019 360 gradusiv virtualni panorami 27 Lyutogo 2019 u Wayback Machine Portal novin Kozloduj 28 Lyutogo 2019 u Wayback Machine Kozlodujska AES 8 Travnya 2013 u Wayback Machine 1 2 Lyutogo 2019 u Wayback Machine