Горянський рух у Болгарії (болг. Горянско движение) — масовий збройний антикомуністичний опір під час і в перші роки після Другої світової війни. «Горянами» називалися учасники націоналістичних партизанських загонів, які боролися проти державного ладу в Народній Республіці Болгарія в перші роки становлення комуністичної влади в країні — з 1944 по 1956 рік.
Горянський рух у Болгарії | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Східноєвропейські антикомуністичні повстання | |||||||
Пам'ятник загиблим антикомуністам в с. Цалапиця | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Народна Республіка Болгарія | бунтарі-«горяни» | ||||||
Командувачі | |||||||
Кімон Георгієв | численні ватажки |
Етимологія
Слово «горяни» походить від болгарського слова «гора» (укр. ліс) і в буквальному сенсі перекладається як «лісові люди».
Історія
Рух горян виник ще в 1944 р. через вступ Червоної Армії на територію Болгарії як прояв процесу рядянізації країни. У відповідь на посилення репресій сотні людей — «землероби», націоналісти, колишні комуністи, поліцейські, троцькісти, анархісти, члени ВМРО (Внутрішня македонсько-одринська революційна організація) та ін. пішли в ліси й гори. Загальне число горян досягало 2 тис., а разом з помічниками — 10 тис. осіб. Горяни були організовані у 28 відносно великих загонів, але, крім того, існувало багато малочисельних груп. Органи держбезпеки викрили понад 6000 нелегальних організацій. Після 1956 р. рух горян майже повністю зник. Хоча на території Греції (за 20 км від Афін біля підніжжя гори Парнас) з квітня 1951 до жовтня 1962 р. діяла радіостанція «Горянин», що закликала до боротьби проти комуністичної влади у Болгарії.
Політична платформа
Горяни виступали:
- проти комуністичної диктатури і терору;
- проти політичних репресій;
- проти насильницької колективізації і націоналізації;
- проти «совєтизації» Болгарії;
- за повернення свободи, демократії та ринкової економіки, які існували в Болгарії до 1934 року.
Посилання
- Забравената съпротива: Горянското движение и горяните (1944-1956 година) [ 20 червня 2014 у Wayback Machine.]
Джерела
- 1956 год: Росийско-болгарские научные дискуссии. Сборник статей. — М. : Институт славяноведения РАН, 2008. — С. 365.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Goryanskij ruh u Bolgariyi bolg Goryansko dvizhenie masovij zbrojnij antikomunistichnij opir pid chas i v pershi roki pislya Drugoyi svitovoyi vijni Goryanami nazivalisya uchasniki nacionalistichnih partizanskih zagoniv yaki borolisya proti derzhavnogo ladu v Narodnij Respublici Bolgariya v pershi roki stanovlennya komunistichnoyi vladi v krayini z 1944 po 1956 rik Goryanskij ruh u Bolgariyi Shidnoyevropejski antikomunistichni povstannya Pam yatnik zagiblim antikomunistam v s Calapicya Pam yatnik zagiblim antikomunistam v s Calapicya Data 1944 pochatok 1960 h Misce Bolgariya Rezultat do pochatku 1960 h rr diyalnist goryan stihla Storoni Narodna Respublika Bolgariya BKP buntari goryani Komanduvachi Kimon Georgiyev Georgij Dimitrov Vasil Kolarov Vilko Chervenkov Anton Yugov Todor Zhivkov chislenni vatazhkiEtimologiyaSlovo goryani pohodit vid bolgarskogo slova gora ukr lis i v bukvalnomu sensi perekladayetsya yak lisovi lyudi IstoriyaRuh goryan vinik she v 1944 r cherez vstup Chervonoyi Armiyi na teritoriyu Bolgariyi yak proyav procesu ryadyanizaciyi krayini U vidpovid na posilennya represij sotni lyudej zemlerobi nacionalisti kolishni komunisti policejski trockisti anarhisti chleni VMRO Vnutrishnya makedonsko odrinska revolyucijna organizaciya ta in pishli v lisi j gori Zagalne chislo goryan dosyagalo 2 tis a razom z pomichnikami 10 tis osib Goryani buli organizovani u 28 vidnosno velikih zagoniv ale krim togo isnuvalo bagato malochiselnih grup Organi derzhbezpeki vikrili ponad 6000 nelegalnih organizacij Pislya 1956 r ruh goryan majzhe povnistyu znik Hocha na teritoriyi Greciyi za 20 km vid Afin bilya pidnizhzhya gori Parnas z kvitnya 1951 do zhovtnya 1962 r diyala radiostanciya Goryanin sho zaklikala do borotbi proti komunistichnoyi vladi u Bolgariyi Politichna platformaGoryani vistupali proti komunistichnoyi diktaturi i teroru proti politichnih represij proti nasilnickoyi kolektivizaciyi i nacionalizaciyi proti sovyetizaciyi Bolgariyi za povernennya svobodi demokratiyi ta rinkovoyi ekonomiki yaki isnuvali v Bolgariyi do 1934 roku PosilannyaZabravenata sprotiva Goryanskoto dvizhenie i goryanite 1944 1956 godina 20 chervnya 2014 u Wayback Machine Dzherela1956 god Rosijsko bolgarskie nauchnye diskussii Sbornik statej M Institut slavyanovedeniya RAN 2008 S 365